Топонімічний словник Кам’янця-Подільського

• Головна
• Історія в назвах

Літера М

Максимчука вулиця - 30 січня 2003 року постановою міськради вулиці Мануїльського надано ім’я Володимира Івановича Максимчука (1977-1997) - українського миротворця, що загинув 28 вересня 1997 року в Югославії, який народився та виріс на цій вулиці.

Мала башта - башта Старої фортеці в південній зовнішній лінії укріплень. Згадується в описі замку 1544 року, як “давня і сильно зруйнована”. Опис повідомляє, що від хвіртки біля Папської башти до Малої башти тягнувся вал і рів для безпечного руху сторожі, що розміщувалася вона над самою скелею і виконувала охоронні функції, адже внизу проходила Хотинська дорога. На даний час не існує.

Мала Біланівська вулиця - див. вулиця Сірка.

Мала Західна башта - одна із башт Старої фортеці. Згадується в описі замку 1544 року під назвою Мала.

Мала Покровська вулиця - див. вулиця Дачна.

Малий провулок - див. вулиця Якіра.

Малий Вавель Поділля - образна назва Кафедрального костелу Святих Петра і Павла ( фото 22, 23). Пов’язана з Вавелем у Кракові - пагорб, на якому була розташована королівська резиденція, а поруч кафедральний костел-усипальниця польських королів.

Мануїльського вулиця - див. вулиця Максимчука.

Марійська жіноча гімназія - знаходиться за сучасною адресою Шевченка, 24. Будівництво розпочато 10 червня 1883 року, керував Дмитро Орєхов, у грудні 1884 року будову закінчено, 12 січня 1885 року освячено. Серед випускників гімназії були: народниця О. Розумовська - член гуртка “Натанеона” в Петербурзі, засуджена в “справі 193-х”, співачка Лідія Липківська, мати поета М. П. Бажана Г. Поржецька. З 28 березня по 3 квітня 1944 року в будівлі був штаб оборони міста, очолюваний генералом О. Бєло-вим, у 1944-1949 роках Кам’янець-Подільський учительський інститут. Зараз тут розміщений навчально-виховний комплекс №8.

Марийська слобода - див. Руські фільварки.

Маршала Харченка вулиця - 31 серпня 1993 року постановою виконкому Кам’янець-Подільської міської ради вулиця Крупської була розділена на дві частини і відрізку від вулиці Кулика до м’ясокомбінату присвоєно ім’я В. К. Харченка (1911-1975) - маршала інженерних військ, начальника інженерних військ Міноборони СРСР (1965-1975), який багато зробив для створення в Кам’ян-ці-Подільському вищого військово-інженерного командного училища. 24 березня 1975 року училищу надано ім’я маршала.

Матросова вулиця - розташована в селищі Жовтневому, первісно була провулком. 5 червня 1947 року постановою міськради безіменному провулку, що межував із землями сільгоспартілі “ХХ-річчя Жовтня” села Жовтневе було присвоєно ім’я Олександра Матвійовича Матросова (1924-1943) - Героя Радянського Союзу, який поблизу села Чорнушки Псковської області закрив тілом амбразуру ворожого ДЗОТу.

Миколаївський майдан - див. Вірменський ринок.

Миколаївський провулок - таку назву міська дума 15 лютого 1900 року дала одному з провулків Старого міста. 9 квітня 1936 року провулку надано ім’я Льва Толстого. 11 вересня 1990 року відновлено історичну назву - Миколаївський. Свою назву провулок отримав від розташованої на ньому Миколаївської церкви.

Мирного провулок - 19 серпня 1977 року Другому провулку Некрасова надано ім’я Панаса Мирного (1849-1920) - українського письменника, автора романів “Повія”, “Хіба ревуть воли як ясла повні?”.

Миру вулиця - 17 липня 1986 року одній з безіменних вулиць у селищі Першотравневому дано назву Миру.

Михайличенка вулиця - див. вулиця Драй-Хмари.

Михайлівський провулок - назву отримав від Михайлівської (Святого Архангела Михайла) церкви, розташований у Старому місті. На сьогодні церква не існує. Вважається, що перестала існувати між 1761 та 1773 роками, оскільки на плані 1773 року церква вже не показана. В описі 1700 року згадується як: “Церква Святого Михайла Архангела, оточена кам’яним муром з ґрунтами, що до цієї церкви належать”. Локалізують церкву на тому місці, де в кінці ХІХ ст. розташовувався кінець саду доктора Пшиборовського, який знаходив там багато людських кісток, що свідчить про розташування церковного цвинтаря. Провулок ще носив назву Зарван-ський, яка з’явилася від однойменної вулиці розташованої поряд.

Михайлівський узвіз - розташований в Старому місті, назву отримав від церкви Святого Архангела Михайла.

Міська брама - комплекс укріплень, що складається з каземату та низької прямокутної башти з проїздом (саме її назвали Міською брамою) (фото 16). Каземат ще мав назву Лабораторія, адже тут перевіряли порох, що вироблявся в порохових млинах у каньйоні Смотрича. Збудований він на початку XVIII ст. Арчібальдом Анджеєм Гловером. У XVIII ст. Надбрамну башту та каземат з’єднував мур. Щодо прямокутної башти з прорізом, то є думка, що збудована вона в XVI ст. на основі давньої вежі і в XVII ст. стала надбрамною. Але, як зазначають дослідники Олександр Гурський та Андрій Задорожнюк, у XVII ст. у межах нинішніх Міських воріт не було жодних оборонних укріплень, а на їх місці, на одній із скельних терас, розташовувався “кляштор на скелі”. Підтверджують вони свою думку відсутністю археологічних шарів і решток матеріальної культури XVI-XVII ст. та планом міста XVII ст., де не позначено жодних укріплень на місці Міської брами. План 1779 року показує вже систему укріплень, яка повністю перекривала в’їзд з боку замку. Вони також ставлять під сумнів правильність самої назви, адже така назва не зустрічається в жодних документах, і схильні рахувати офіційною назву, згадану на одному з планів - Підронделева брама. У 1876 році для більш зручного проїзду мур між казематом і баштою розібрали.

Міська площа - див. Польський ринок.

Міський колодязь - див. Вірменський колодязь.

Мічуріна вулиця - 5 червня 1947 року постановою міськради одній із запроектованих вулиць було надано ім’я Івана Володимировича Мічуріна (1855-1935) - селекціонера, що створив понад 300 сортів.

Мічуріна провулок - перетинає вулицю Мічуріна, тому міська влада також присвоїла йому ім’я І. В. Мічуріна.

Мічурінська вулиця - 27 грудня 1954 року постановою міськради одну із запроектованих вулиць в південно-східній частині міста названо Східна. 17 лютого 1967 року Східній надано ім’я Віталія Примакова. 16 жовтня 1991 року було запропоновано надати вулиці ім’я Панька Педи (1907-1937) - українського поета і перекладача, уродженця Жванця. 17 грудня 1937 року він був заарештований в Одесі. У постанові, підписаній оперуповноваженим НКВС УРСР по Одеській області Козакевичем зазначено, що Пантелеймон Педа “активний учасник контрреволюційної української терористичної організації, мав зв’язки з петлюрівськими елементами і автокефальною церквою”. 23 грудня 1937 р. “трійкою” УНКВС УРСР по Одеській області Педу засуджено до розстрілу (саме у день 30-річчя поета), виконано вирок 27 грудня 1937 р. 1 березня 1957 року вирок скасовано, справу припинено за відсутністю складу злочину, а Пантелеймона Педу посмертно реабілітовано. 1932 року поет видав першу і єдину збірку “Горять вогні”, яка завдяки сприянню сестри поета Інни Педи-Кравченко, була перевидана 1961 року. А 1992 року професор Іван Дузь перевидав твори поета під назвою “Бринить весна”. Варто згадати заголовний вірш цієї збірки:

4 листопада 1993 року постановою виконкому Кам’янець-По-дільської міської ради вулицю Примакова перейменовано на Мічурінську - на честь міста-партнера Мічурінська Тамбовської області Російської федерації.

Молодіжна вулиця - 17 липня 1986 року рішенням виконкому Кам’янець-Подільської міської ради одну з безіменних вулиць у селищі Першотравневому названо Молодіжна.

Молодіжний сквер - 13 травня 1969 року міськвиконкомом було прийнято рішення: “Враховуючи активну участь молоді міста в соціалістичному змаганні за краще проведення робіт по благоустрою, присвяченому до 100-річчя з дня народження В. І. Леніна... сквер біля відділення Держбанку надалі іменувати Молодіжний сквер”⁴⁴.

Монопольна вулиця - див. вулиця Данила Галицького.

Московська вулиця - див. вулиця Огієнка.

Музейний провулок - див. вулиця Францисканська.

Мукша-Міська - див. селище Жовтневе.

Мукша-Боришковецька - див. Кам’янка.

Мукша-Китайгородська - див. селище Жовтневе.

М’ясний майдан - див. Руський ринок.

М’ясницький бастіон - розташовувався з північно-східного боку володінь церкви Святої Трійці. З нього відкривався вид на вулиці Довгу та Троїцьку.

М’ясницький майдан - див. Руський ринок.