Літера Т

Східний провулок - розташований в Біланівці, назва дана за географічною прив’язкою.

Танкістів сквер - розташований у центрі міста в кварталі між вулицями Огієнка, Лесі Українки, Уральською та Князів Коріатовичів. Названий на честь танкістів-гвардійців, що визволяли місто. Відкрито пам’ятник у сквері 9 травня 1947 року. 24 березня 1974 року генерал армії Дмитро Лелюшенко запалив у сквері Вічний вогонь. 9 травня 2005 року тут відкрито меморіальний комплекс кам’ян-чанам, які загинули в Другій світовій війні.

Татарська вулиця - давніми назвами вулиці є Стефана Баторія, Велика Єзуїтська, Кармелітська, Фарська, Петропавлівська, Новосо-борна. Перша назва пішла від башти Стефана Баторія (Кушнірська башта). У XVIII ст. використовувалася назва Кармелітська, яка походить від розташованого на цій вулиці Кармелітського костелу. Назва Новособорна (Соборна) побутувала в ХІХ - на початку ХХ ст. і пояснюється тим, що 30 серпня 1878 року Кармелітський костел був переосвячений на собор Ікони Казанської Божої Матері. У кінці ХІХ ст. вулиця мала наймення Петропавлівська, пов’язане з розміщенням на ній кафедрального костелу Св. Петра і Павла та Петропавлівської церкви. Назва Фарська походить від польського слова Лага” - парафіяльний костел, адже 1866 року Кафедральний костел став парафіяльним. 20 березня 1923 року вулицю назвали ім’ям Карла Маркса. 11 вересня 1990 року відновлено історичну назву - Татарська. Назва нагадує про внесок татар в історію міста.

Тенчинська башта - одна з башт Старої фортеці. Під такою назвою згадується в описі фортеці 1544 року. Назва пов’язана з іменем фортифікатора краківського каштеляна Яна Тенчинського, який в XV ст. реконструював башту. Діаметр башти 7 метрів, товщина стін 2 метри. Башта є фланкуючою, адже на три чверті виступає за оборонний мур.

Тімірязєва вулиця - первісно складалася з трьох вулиць: Велика Бі-ланівська, Училищна (Шкільна), Предтечинська (Франка). 9 лютого 1928 року вулицю Предтеченську перейменували на вулицю Франка. 9 квітня 1936 року в зв’язку з тим, що вулиця Франка вже була на Руських фільварках, їй надали ім’я Климента Аркадійо-вича Тімірязєва - російського природодослідника, одного з основоположників російської школи фізіології рослин. Пізніше до неї було приєднано Училищну (Шкільну). 19 серпня 1977 року постановою виконкому Кам’янець-Подільської міської ради до вулиці Тімірязєва приєднали й вулицю Велику Біланівську, яка була центральною вулицею Біланівки.

Тісний провулок - розташований в Старому місті, з’єднує вулиці Вірменську та Шпитальну. Назву міська дума дала 15 лютого 1900 року, а 1902 року її затвердило Міністерство внутрішніх справ Російської імперії.

Тонкочеєва вулиця - 5 листопада 1995 року рішенням виконкому Кам’янець-Подільської міськради одній з вулиць селища Першотравневого надано ім’я Григорія Андрійовича Тонкочеєва (1904-1991) - першого секретаря Кам’янець-Подільського міськкому КПУ, голови міськвиконкому, почесного громадянина Кам’янця-Подільського.

Топольського провулок - розташований на Підзамчі, відходить від вулиці Папаніна на північ. Названий провулок ім’ям Григорія Петровича Топольського (1916-1944) - лісника з села Довжок, який розвідав розташування німецької артилерії та в ніч на 31 березня 1944 року разом з сержантом Павлом Щитиніним і 18-річним автоматником Сашком знищив її. Загинув у бою з німцями.

Торгова площа вулиця - розташована на Польських фільварках. Первісно називалася Базарною площею. За радянської влади отримала ім’я Рикова. У списку вулиць 23 вересня 1949 року фігурує під назвою Торгова. У ХХ ст. площа була забудована, утворилася вулиця.

Тридцять років перемоги вулиця - 15 травня 1975 року постановою міськради одній із запроектованих вулиць в північно-західному районі міста (сучасний мікрорайон Жовтневий) надано назву 30 років Перемоги, на честь перемоги СРСР у Великій Вітчизняній війні.

Тринітарська вулиця - назву отримала від розташованого на початку вулиці Тринітарського костелу. Давнім найменням вулиці є Костельна, Лазаретна, Солона. Назва Солона побутувала в ХІХ ст. і пов’язана з Солоною криницею, що розміщується на цій вулиці. Назва Костельна пов’язана з Тринітарським костелом, розміщеним на цій вулиці, Лазаретна з’явилася внаслідок того, що вулиця виходила на Шпитальну біля північної огорожі шпиталю (лазарету), тобто - колишніх казарм. За твердженням С. Шкурка вірмени сучасну вулицю Тринітарську називали Святовольською. Колись вулиця ділилася на дві частини: північну - Тринітарський провулок та південну - Тринітарський спуск. Постановою міської ради від 9 квітня 1936 року провулок (або ж завулок) був перейменований на честь Івана Васильовича Бабушкіна (3.01.1873 -18.01.1906) - професійного революціонера, одного з керівників повстання в Читі. 11 вересня 1990 року постановою президії міської ради вулиці повернуто історичну назву - Тринітарська. У будинку за адресою Тринітарська №4 часто зупинялася під час відряджень відомий археолог Марія Олександрівна Тиханова, яка в Подністров’ї проводила розкопки.

Тринітарська юридика - господарство, яке належало Тринітар-ському костелу. Згадується в “Розподілі квартир в місті Кам’ян-ці-Подільському” 1789 року. На той час до костелу було приписано 10 домів.

Тринітарський костел - 1712 року (за іншими даними - 1717 року) на місці подарованих вірменським купцем Домініком Хоцімір-ським маєтностей тринітари звели дерев’яний костел. Будівництво кам’яного костелу та кляштору здійснювалося в 1750-1756 роках, 1780 року його освятив єпископ Адам Красінський. 1842 року кляштор був закритий, а костел став парафіяльним. Збудований в стилі бароко, будівництво приписують архітектору Яну де Вітте.

Тріумфальна арка - назва брами, яка веде на подвір’я кафедрального костелу. Побудована спеціально для тріумфального в’їзду на територію костелу польського короля Станіслава Августа. Збудована 1781 року на замовлення єпископа Адама Красінського. На брамі знаходиться латинський напис: “Hac intrabat Stanislaus Augustus rex die XI 9-bris 1781 anno” (“Тут проходив король Станіслав Август 9 листопада 1781 року”) (фото 22).

Троїцька вулиця - розміщена в Старому місті, назву отримала від церкви Святої Трійці. Давніми назвами вулиці є Святої Трійці, Конторська, провулок Троїцький. Назву Конторська отримала від контори фінансиста Гінзбурга (помер 1878 року в Парижі), яка розміщувалася на цій вулиці. У списку вулиць за 1935 рік подається за двома назвами - Конторська (попереднє наймення) та Володарського. Володарський (Гольдштейн Мойсей Маркович) (1891-1918) - уродженець Острополя (нині с. Старий Остропіль Старокостянтинівського району), петроградський комісар, убитий есером 20 серпня 1918 року. 11 вересня 1990 року вулиці повернуто історичну назву - Троїцька.

Троїцький майдан - назву отримав від церкви Святої Трійці, розташованої поруч. Відомі й інші давні назви майдану - Поштовий, “Бель-в’ю”. Назва Бель-в’ю передалася від готелю з такою назвою, який розташовувався на майдані. Під назвою площа Леніна згадується в списку вулиць за 1927 рік. Дещо пізніше майдан носив ім’я Валер’яна Куйбишева. 11 вересня 1990 року повернуто історичну назву - Троїцький майдан.

Турецька башта - інша назва башти Захаржевського. Під такою назвою з’являється в описі міста 1700 року: “Ділянка порожня, колись його милості пана Сильницького, на якій знаходиться башта турецька.. .’А Ця назва фігурувала і в другій половині ХІХ -на початку ХХ ст. М.Б. Петров датував цю башту XVI-XVII ст.

1 Петров М. Б. Історична топографія Кам’янця-Подільського кінця XVII-XVIII ст. - С. 326.

У XVIII ст. було проведено її ремонт. На думку деяких авторів, башту збудували в XV ст. разом з укріпленнями Польської брами, адже вона захищала дорогу, що проходила правим берегом Смотрича попід скелею до брами. На початку ХІХ ст. башту засипали та влаштували над нею альтанку. Реставрували її в 19841987 роках за проектом Євгенії Пламеницької.

Турецький бастіон - назва бастіону пояснюється тим, що він був збудований в часи турецької окупації 1672-1699 рр. У XVIII ст. укріплення назвали батареєю Діви Марії або Панянським, Дівочим ронделем. Такі назви слід пов’язувати з будівлями, які були на місці цього бастіону. З’явилося укріплення на місці триповерхового палацу Потоцьких, прибудованого до оборонного муру XV ст., подарованого монастирю домініканок в 1643 р., коли черницею монастиря стала Софія-Вікторія Потоцька, донька Стефана По-тоцького і Марії Могилянки. Бастіон мав верхню бойову площадку з дерево-земляними брустверами та гарматними амбразурами. Одна з назв Турецького бастіону - форт Дальке. Інженер-форти-фікатор Крістіан Дальке провів реконструкцію укріплення, замінивши дерев’яні бруствери на муровані, звідки й з’явилася назва. Інколи використовувалася назва Гарматний рондель.

Турецький міст - народна назва Замкового мосту (фото 16). Пов’язана з тим, що турки в 1685-1686 рр. провели реконструкцію мосту. Зведений міст, ймовірно, у XV ст. На думку О. Прусевича, був спочатку дерев’яним, у часи Зигмунта І перебудований на кам’яний. Спочатку міст був арковим, а після турецької реконструкції став суцільною кам’яною стіною. 1544 року Іов Претфус пробив під мостом у скелі склепінчастий арковий отвір. 1766 року була проведена реконструкція. З обох боків були надбрамні башти, які розібрали в 1876 р. під час розширення дороги. На думку Ольги та Євгенії Пламеницьких, міст збудований римлянами в ІІ ст. н.е., однак вагомих доказів ця гіпотеза не має.

Турчина вулиця - 15 вересня 2009 року рішенням міськвиконкому вулиці Проектно-Південній у селищі цукрового заводу надано ім’я Ігоря Турчина.