Літера Ф

Фабріціуса вулиця - вулиця розташована на Біланівці. Первісну назву - Пансіонна отримала 15 лютого 1900 року, походить від розташованого поруч жіночого училища. 9 квітня 1936 року вулицю Пансіонну перейменували на Яна Фріцовича Фабріціуса (1877-1929) - командира і політпрацівника Червоної Армії, кавалера чотирьох орденів Червоного Прапора. 16 жовтня 1991 року було запропоновано надати вулиці ім’я Пантелеймона Куліша, але пропозиція не була реалізована.

Фабріціуса провулок - розташований на Біланівці, носить ім’я Я. Ф. Фабріціуса.

Фаренгольца сходи - існують дуже давно, відображені на схематичному плані 1633 року, зробленому офіцером при війську Аба-зи-паші. Щодо походження назви існує декілька версій. За версією Сергія Кириловича Шкурка, лікар Вільгельм Фаренгольц у середині ХІХ ст. обладнав сходи перилами та майданчиками, тому їх почали називати Фаренгольцевими. За версією Галини Осетрової та Валентини Стельмах, наприкінці XVIII ст. був закритий єзуїтський колегіум, гуртожиток переданий у приватні руки. 1850 року його придбав штабс-капітан Федір Фаренгольц. Тому, оскільки будинок знаходився біля сходів, їх почали називати Фаренголь-цевими. До того ж сходи були відремонтовані на кошти Едмунда Фаренгольца (сина Федора Фаренгольца).

Франка вулиця - первісну назву Велика Покровська отримала від Покровської церкви, розташованої на цій вулиці. Дещо пізніше -Покровська. 31 травня 1926 року вулиці Покровській надано ім’я Івана Яковича Франка (1856-1916) - українського письменника, вченого, громадського діяча. У кінці 20-х - на початку 30-х років шляхом тимчасового об’єднання вулиць Нагірної та Франка була утворена вулиця, названа ім’ям Льва Михайловича Карахана (Ка-раханяна) (1889-1937) - радянського державного діяча, дипломата, який під час революції був секретарем Петроградської ради, секретарем радянської делегації на переговорах у Бресті, заступником наркомів закордонних справ Г. Чичеріна і М. Литвинова. Зазнав репресій, після чого вулиця знову отримала ім’я Франка.

Францисканська вулиця - розміщена в Старому місті, назву отримала від Францисканського костелу Успіня Діви Марії. У кінці ХІХ - на початку ХХ ст. носила назву Архієрейська. 20 березня 1923 року вулицю Архієрейську перейменували на Третього Інтернаціоналу. У списку вулиць від 23 вересня 1949 року згадується як провулок Музейний. 11 вересня 1990 року повернено історичну назву - Францисканська.

Францисканська юридика - господарство, яке належало Францисканському костелу. Згадується в “Розподілі квартир в місті Кам’янці-Подільському” 1789 року. На той час їм належало 12 господарств. Розташовувалася на Польських фільварках.

Фріцовська батарея - див. Алоїзія батарея.

Фрунзе вулиця - 30 листопада 1961 року постановою міськради одній з безіменних вулиць у селищі цукрового заводу присвоєно ім’я Михайла Васильовича Фрунзе (1885-1925) - радянського партійного, державного і військового діяча, який 29 серпня 1921 року відвідав Кам’янець-Подільський. 16 жовтня 1991 року було запропоновано перейменувати вулицю Фрунзе на Димінського Андрія Івановича, але пропозиція не була реалізована.

Фурманова вулиця - 27 липня 1959 року рішенням виконкому Кам’янець-Подільської міської ради одній з нових вулиць північної частини селища Смирнова надано ім’я Дмитра Андрійовича Фурманова (1891-1926) - російського письменника, автора романів “Чапаєв” (1923), “Заколот” (1925). 16 жовтня 1991 року було запропоновано надати вулиці Фурманова ім’я Володимира Гери-новича - у 1923-1929 рр. ректора ІНО, голови Кам’янець-Поділь-ського краєзнавчого товариства, учасника ІІ Слов’янського конгресу географів і етнографів, автора праць “Нариси економічної географії Поділля”, “Географія України” “Картини з географії Поділля і календар на 1923 рік”, “Кам’янеччина. Ч.1. Природа”, “Кам’я-неччина. Ч.2. Населення, його економічна діяльність”, “До історії Кам’янець-Подільського інституту народної освіти”, “Неолітичні відривки в Кам’янецькій окрузі”, “Вірмени у Кам’янці”, “Євреї у Кам’янці”, “Товтри Західного Поділля” та ін. 12 грудня 1932 року заарештований, у 1933-1946 роках - у таборах ГУЛАГу. Помер 7 липня 1949 року у Львові. Однак пропозиція не була реалізована.