Літера Д

Данила Галицького вулиця - розміщена на Новому плані, первісна назва - вулиця Кишинівська. 16 серпня 1875 року міська дума запропонувала нову назву - Монопольна, але вона не прижилася. 20 березня 1923 року вулицю Кишинівську перейменували на Драгоманова. 9 квітня 1936 року вулиця Драгоманова отримала ім’я письменника Миколи Островського. 1 червня 1992 року рішенням виконкому Кам’янець-Подільської міської ради за №357 вулиці Островського надано ім’я галицько-волинського князя (з 1253 року короля) Данила Романовича Галицького.

Дачна вулиця - розташована на Руських фільварках, первісна назва - Мала Покровська. Постановою президії Кам’янець-Поділь-ської міськради 9 квітня 1936 року вулицю Малу Покровську було перейменовано на честь Дем’яна Бєдного (Придворова Юхима Олексійовича) - російського поета і байкаря. Низку творів Дем’яна Бєдного 1920 року переклав у Кам’янці-Подільському Микита Годованець, вони видані збіркою “Байки та вірші”. У списку вулиць від 23 вересня 1949 року вже фігурує назва Дачна.

Дальківські мури - збудовані в 40-60-х роках XVIII ст., простягаються від башти Св. Михайла до бастіону Св. Урсули. Назва несе у собі ім’я будівничого шведа Крістіана Дальке. Також використовувалася назва Нові мури.

Двадцять сьомого лютого майдан - на даний час не існує, розміщувався на території сучасного корпусу №1 ПДАТУ, спочатку носив назву Семінарський майдан. 1918 року на пропозицію Рафаеля Саркісова на означення Лютневої революції в Росії, яка 1917 року призвела до падіння монархії, майдан отримав нову назву - Двадцять сьомого лютого.

Декабристів вулиця - пролягала в кварталі між сучасними вулицями Шевченка, Лесі Українки, Сіцінського та Слєпньова на Новому плані, назву отримала в 20-х рр. ХХ ст. Зараз не існує.

Дембицького садиба - сучасна адреса - вулиця Лесі Українки, 60, нині тут розташовується Центр дитячої творчості. 1911 року садибу придбав Карл Дембицький, а 1932 року вона була націоналізована. Будівля має асиметричну форму і компоновку об’єктів, але помітний і зв’язок з традиційним житлом: великі виноси карнизів, фігурні кронштейни, дахи зі слуховими вікнами та високими димарями, наметове завершення наріжної башти.

Денна башта - інколи її нічим невиправдано називали Донна (нібито будувалась на дні рову). Під назвою Денна фігурує в описі замку 1544 року. Євгенія Пламеницька віднесла будівництво башти до XII - XVI ст., вважаючи найстарішою баштою Кам’янецько-го замку. Ця башта ще носила назву Св. Михайла, адже 1575 року Миколаєм Бжеським у башті була влаштована каплиця на честь Архангела Михайла, про що свідчив латинський напис на стіні:

"Sacellum hoc consecratum est per Reverendissimum Martinum Bialobrzeski, Dei gratia Episcopum Camenecensem et Abbatem Genov Quod reparavit generosus Nicolaus Brzeski de Brzescie, terrarum Podoliae generalis capitaneus, ad Laudem Dei Omnipotentis in titulum S. Michaelis Archangeli. A.D. 1575".

Дібруха річка - невеличка річка, що протікає через Підзамче і на Карвасарах впадає в Смотрич. Можливо, назву слід виводити від кореня дібр, тобто пов’язувати з дібровою. Можливий варіант походження назви і від слова “добра” з подальшою трансформацією Добрухи в Дібруху. Інколи вживається назва Довжоцький струмок.

Добролюбова вулиця - 1957 року при розширенні території селища Смирнова одній із запроектованих вулиць надали ім’я Миколи Олександровича Добролюбова (1836-1861) - російського літературного критика і публіциста.

Довбуша вулиця - 9 листопада 1995 року рішенням виконавчого комітету Кам’янець-Подільської міської ради за №1245 одній із запроектованих вулиць у селищі Першотравневому надали ім’я українського народного героя Олекси Довбуша.

Довга вулиця - давніше наймення вулиці - Різницька, можливо, від того, що тут проживали різники. У ІІ пол. ХІХ ст. південну частину Довгої називали вулицею Сенаторською - тут розміщувалася судова палата. 20 березня 1923 року Довгій надано ім’я Рози Люксембург (1871-1919) - діячки німецького та міжнародного робітничого руху. 11 вересня 1990 року відновлено історичну назву -вулиця Довга. На цій вулиці жив відомий в еміграції вчений Євген Онацький.

Довжоцький провулок - відходить від Жванецького шосе і розділяє Підзамче та Довжок. Назву отримав від села Довжок.

Дозорна башта - одна із башт Руської брами. Назва промовисто говорить про її призначення.

Долина - назва земель у каньйоні правого берега річки Смотрич. У “Розподілі квартир у місті Кам’янці-Подільському” 1789 року згадується територія “Долина, що тягнеться від Польської брами до Руської” Їй відповідає сучасна вулиця Руська.

Дольна батарея Св. Яна - побудована в 40-х рр. XVIII ст. військовим інженером Крістіаном Дальке в західній частині Старого міста перед Замковим мостом. Отримала назву святого, як і чимало інших об’єктів у ті часи.

Домініканська вулиця - назву дав розташований на цій вулиці Домініканський костел. Використовувалася також народна назва цієї вулиці - Трьох хлібів. З’явилася від того, що біля порталу дзвіниці Домініканського костелу було чотири статуї: одна з них -Аарон, що тримав хліб. Згідно з Біблією, Бог велів Мойсеєві для посвячення його брата Аарона в священики приготувати з ліпшого пшеничного борошна “і прісний хліб, і прісні калачі, змішані з оливою, і прісні коржі, помазані оливою”. А потім “і один буханець хліба, і один хлібний оливний калач, і один коржик із коша з прісним” покласти на руку Аарона, а також синів його, а тоді взяти хліб із їхньої руки, спалити його на жертовнику - “це огнена жертва для Господа”. Інша назва - Дворянська - побутувала в ХІХ -на початку ХХ ст. Наймення отримала у зв’язку з будівництвом у південно-східній частині вулиці будинку дворянського зібрання, в якому був відкритий окружний суд. 20 березня 1923 року вулиці

Дворянській надано ім’я діяча німецького і міжнародного робітничого руху Карла Лібкнехта (1871-1919). 11 вересня 1990 року була повернена історична назва - Домініканська.

Домініканський костел - вважається, що дерев’яний костел був збудований ще за князів Коріатовичів 1370 року. 1378 року Кам’я-нецький домініканський кляштор як чинний згадує Папа Римський Григорій ХІ. В 1401 році литовський князь Свидригайло надав костелу землі села Зюбрівки. Але вже 1420 року костел та кляштор згоріли та невдовзі були відбудовані. У XVI ст. один з Потоцьких добудував бокову каплицю Ружанцевої Божої Матері. 1616 року костел був сильно пошкоджений пожежею, але невдовзі відновлений. 1618 року Войцехом Гумецьким була добудована каплиця Ісуса Христа, а 1628-го Павлом Домецьким - каплиця на честь Домініка. У час перебування турків у місті костел був перетворений на мечеть улюбленої дружини султана італійки Рабії Гюльнуш. Сюди був привезений мармуровий амвон. У цей час в кляшторі було встановлено фонтан та пам’ятник на могилі доньки першого бейлербея Кам’янця-Подільського Галіля-паші. Після турків костел знаходився в занедбаному стані. Лише в 1737 році розпочалася відбудова костелу на кошти, які надав теребовлян-ський староста Міхал-Францішек Потоцький. На згадку про це в декількох місцях на дзвіниці був розміщений родовий герб По-тоцьких - “Пилява”. 1843 року кляштор був закритий, а костел перетворено на парафіяльний. Інтер’єр костелу та кляштору виконаний в стилі рококо, у зовнішньому архітектурному оздоблені гармонійно поєднуються ренесанс і бароко.

Дороніна провулок - розташований на Руських фільварках, 9 квітня 1936 року вулиця Середня перейменована в провулок імені Івана Васильовича Дороніна (1903-1951) - льотчика, полковника, Героя Радянського Союзу, який брав участь у врятуванні челюс-кінців (1934).

Дорошенка вулиця - 9 листопада 1995 року постановою виконкому міськради за №1245 одній із запроектованих вулиць у селищі Першотравневому надали ім’я Дмитра Івановича Дорошенка - історика, громадсько-політичного і культурного діяча, викладача Кам’янець-Подільського державного українського університету, автора праць “Про минулі часи на Поділлю”, “Нариси історії України” монографії про Петра Дорошенка, спогадів, в яких автор вмістив розповідь і про своє перебування в Кам’янці-Подільському.

Драгоманова вулиця - розташована на Новому плані, первісна назва - Могилівська. 16 серпня 1875 року міською управою на засіданні міської думи для вулиці Могилівської була запропонована нова назва - Притулкова (неподалік знаходився дитячий притулок). Але пропозиція залишилась не реалізованою. У списку вулиць за грудень 1927 року згадується як Могилівська, 23 вересня 1949 року - Дзержинського. 1 червня 1992 року постановою виконкому Кам’янець-Подільської міської ради вулиці надано ім’я Михайла Петровича Драгоманова - історика, фольклориста, літературознавця, філософа, громадського діяча.

Драй-Хмари вулиця - первісна назва - вулиця Хрестова. 16 серпня 1875 року на засіданні міської думи було запропоновано перейменувати її на Сергіївську, але пропозицію не було реалізовано. 20 березня 1923 року вулиці Хрестовій надано ім’я Гната Васильовича Михайличенка (1892-1919) - українського політичного діяча, письменника, члена УПСР, 1917 року обраного до Української Центральної Ради, деякий час очолював Наркомат освіти в уряді Х. Раковського, розстріляний разом з В. Чумаком денікін-цями. 1967 року відбулося перейменування на вулицю Ленінської “Іскри” (з листопада 1902 року по лютий 1903 року через місто переправлено 22645 примірників цієї газети). 1 червня 1992 року постановою виконкому міської ради за №357 вулиці надано ім’я Михайла Опанасовича Драй-Хмари (28.09.1889-19.01.1939) - випускника Черкаської гімназії, колегії Павла Галагана, Київського університету, ученого-слов’янознавця, поета, що входив до “п’ятірного грона” неокласиків (Михайло Драй-Хмара, Максим Рильський, Микола Зеров, Павло Филипович, Освальд Бургардт (Юрій Клен)). 1918 року на запрошення Івана Огієнка приїхав до Кам’янця-Подільського й обіймав посаду приват-доцента кафедри слов’янської філології, викладав слов’янознавство, церковнослов’янську мову, історію польської, сербської, чеської мов і літератур, низку інших курсів. 1920 року видав підручник “Слов’я-нознавство”. Після ліквідації К-ПДУУ перейшов на роботу в ІНО, потрапив під більшовицьку чистку, 1923 року повернувся до Києва. Почав друкувати свої поезії та переклади в місті над Смотри-чем в альманасі “Буяння”, журналі “Нова думка”, газеті “Червона правда”. У Кам’янці-Подільському 1922 року в кам’янецькій філії Державного видавництва України мала вийти його перша збірка віршів “Молода весна”, але для друку забракло паперу. Побачила світ у Києві 1926 року, але вже під назвою “Проростень”. 20 березня 1923 року в Кам’янці-Подільському народилась донька Драй-Хмари Оксана, яка пізніше стала дослідницею творчості батька. 21 березня 1933 року Михайла Драй-Хмару заарештували вперше, 6 вересня 1935 року - вдруге й засуджено на 5 років заслання в Колиму. 19 січня 1939 року Михайло Драй-Хмара був застрелений п’яним енкаведистом. 1930 році поет створив геніальний сонет “Кам’янець”: Немов химера кам’яна, в погорді ти знявся вище від потужних скель, вигадливий і гожий, як рондель, чудний, як карб на оттоманській чорді. Довкола Смотрич, наче кінь на корді, а в центрі мінарет, мов журавель, що нерухомо став серед осель, замріявшись у голубому фйорді.

Яка застиглість і суворість форм!

Яка довершеність пропорцій, норм!

Поема, вирізьблена із граніту.

Але заглянь у темні очі веж:

там жах середньовіччя, тьми і гніту,

і кров, і ґвалт, і заграви пожеж.

Дружби народів вулиця - розташована в мікрорайоні Жовтневому, з’єднує вулицю Жукова з Нігинським шосе, втілює в собі одне з радянських гасел.