Літера Б

Бажана вулиця - рішенням виконкому міськради 23 січня 1990 року одній із запроектованих вулиць с. Довжок на міських землях було присвоєно ім’я Миколи Платоновича Бажана (26.09.1904-23.11.l983) - поета, державного та громадського діяча, Героя Соціалістичної Праці (1974), лауреата Шевченківської премії (1965), заступника голови Ради Міністрів УРСР (1943-1948), голови Спілки письменників України (1953-1959), головного редактора Головної редакції Української радянської енциклопедії (19571983), який народився в Кам’янці-Подільському.

Бажана провулок - 23 січня 1990 року цим же рішенням виконком присвоїв ім’я поета М. П. Бажана одному з провулків с. Довжок.

Базарний провулок - знаходиться на Підзамчі, відходить від Жва-нецького шосе на північ між вулицею Киргизова та Жванецьким провулком. У тому місці свого часу був ринок, звідки й з’явилася назва.

Баторія Стефана башта -див. Кушнірська башта.

Бель-в’ю - назва готелю, який розташувався по вулиці Троїцькій, 2, у перекладі з французької означає “чудовий краєвид”.

Берегова вулиця - 23 січня 1990 року рішенням виконкому за №32 одну із запроектованих вулиць у с. Жовтневе на міських землях довжиною 640 метрів було названо Берегова, оскільки вона йде вздовж берега річки.

Берлін Люби вулиця - початкова назва Віттовська. Найімовірніше назву отримала від Яна або Юзефа де Вітте. 9 квітня 1936 року вулицю Віттовську на Руських фільварках було перейменовано на Люби Берлін - парашутистки, що загинула 26 березня 1936 року під час рекордного стрибка.

Бєляєва вулиця - 9 листопада 1995 року постановою виконкому за №1245 одній з безіменних вулиць селища Першотравневе було присвоєно ім’я письменника Володимира Павловича Бєляєва -уродженця Кам’янця-Подільського (1909 р.), лауреата Сталінської премії, Державної премії УРСР імені Тараса Шевченка, премії КДБ СРСР, нагородженого двома орденами Трудового Червоного Прапора, двома орденами “Знак Пошани”, Кавалерійським Хрестом “Відродження Польщі”, заслуженого діяча польської культури. В. П. Бєляєв є автором трилогії “Стара фортеця”, памфлетів і документальних повістей “Під чужими прапорами” (1958), “Луна Чорного лісу” (1965), “Нічні птахи” (1965), “Формула отрути” (1971), “Хто тебе зрадив?” (1972), “Я звинувачую” (1978), “Дитинство”, “Ровесники”, “Границя у вогні”, “Під небом Мурманська”, сценаріїв фільмів “Тривожна молодість”, “Іванна”, “Зустріч під бомбами”, “До останньої хвилини” та ін. 1967 року став почесним громадянином Кам’янця-Подільського. Помер Володимир Бєляєв 20 лютого 1990 року в Москві, похований на Кунцевському кладовищі.

Біланівка - один з мікрорайонів міста. Поселення засноване 1742 року, польський магістрат дав в оренду 100 десятин землі польському шляхтичу Зелінському, а той - багатим селянам і міщанам. Так виникли хутори, які на кінець XVIII ст. налічували 50 господарств, а на початок ХХ ст. - 150. У XVIII ст. поселення називалось Долішнім фільварком. Така назва з’явилася на противагу Горішнім (Горним) фільваркам (сучасні Польські фільварки). Візита Георгіївської церкви за 1771 рік засвідчує, що тут проживав великий землевласник Білан, з яким і пов’язують назву.

Біланівська Набережна вулиця - первісна назва Набережна, сучасна з’явилася 9 квітня 1936 року. Оскільки ще одна Набережна існувала на Руських фільварках, тому для їх розрізнення були додані допоміжні частини - Біланівська та Руськофільварецька.

Має тільки односторонню забудову, а отже - непарні номери, місце парних - це незабудований берег річки.

Біланівський провулок - див. провулок Чубаря.

Біржа - південна сторона Польського ринку. Назва пішла від того, що в цій частині ринку були кам’яниці багатих купців та фінансистів біля яких завжди гуртувалася біднота в надії знайти будь-яку роботу - своєрідна біржа праці.

Богінського провулок - постановою Окрмісцгоспу від 11 вересня 1925 року за №10630 вулицю Нову, розташовану в сучасному кварталі між вулицями Тімірязєва, Північною, Огієнка та Гагарі-на, було перейменовано на Богінського (в документі Богинсько-го). Валерій Богінський був професійним революціонером, убитий разом з Вечоркевичем 29 березня 1925 року в польському місті Столбци.

Богуна вулиця - 27 липня 1959 року рішенням виконкому одній з нових вулиць північної частини селища Смирнова надали ім’я Івана Богуна. 1648 року, щоб не допустити з’єднання М. Кали-новського з королівськими військами, Богдан Хмельницький послав до Кам’янця військо на чолі з наказним гетьманом Дмитром Лисовцем, а з ним - Івана Богуна. Їх полки з’явилися під містом 29 квітня. Головний табір козаків був розміщений в районі Зінь-ківців і річки Мукші. Удар на Кам’янець планувався через Карва-сари й Руську браму. Найжорстокіші бої відбувались 29 квітня -1 травня. Козакам вдалося оволодіти навколишніми укріпленими містечками Панівцями, Жванцем, Чорнокозинцями, Кудринця-ми, але міста взяти не вдалося. 2 травня облога була знята.

Боженка вулиця - рішенням виконавчого комітету Кам’янець-По-дільської міської ради за №32 одній із запроектованих вулиць у с. Довжок на міських землях було надано ім’я Василя Назаровича Боженка - учасника подій 1917-1921 рр., командира Червоної армії. Помер через невідому хворобу, похований на Житомирщині.

Боргова яма - знаходиться на подвір’ї Старої фортеці поблизу Папської башти, свого часу в цю яму саджали боржників.

Брама до магазинів - таку назву носить невелика арка, прибудована 1761 року Стефаном Маковецьким з північної сторони до

Кушнірської брами. Назва, ймовірно, походить від того, що дорога через арку вела до складів зброї (магазинів).

Бугайченка вулиця - 23 січня 1990 року постановою виконкому Кам’янець-Подільської міської ради за №32а одній із запроектованих вулиць в с. Довжок на міських землях присвоєно ім’я Бугайченка. Іван Федорович Бугайченко (2.08.1913-14.01.1943) народився в с. Михайлівка Олексіїв ського району на Житомирщині, 1930 р. вступив до Київського педтехнікуму, працював завідувачем піонерської бази, інструктором міського комсомолу в Золо-чеві, секретарем заводського комітету ЛКСМУ, закінчив радпарт-школу при Харківському інституті комуністичного виховання. 1934 року подав заяву для зарахування до Червоної Армії. Служив у Кам’янці-Подільському в ЧК при Самаро-Ульянівській залізничній дивізії. Закінчив школу молодшого командного складу і став командиром відділення, секретарем комсомольської організації маневреної групи, а потім загону, членом міського, пізніше обласного комітету ЛКСМУ. 1937 року залишився на понадстрокову службу в прикордонному загоні №23, став кандидатом у члени ВКП(б), через кілька місяців - молодшим політруком. У 1939 р. обраний першим секретарем Тернопільського обкому ЛКСМУ і членом бюро обкому КП(б)У та ЦК ЛКСМУ. З початком війни Бу-гайченко (під псевдонімом Володимир Іванович Чорний) разом з Яковом Кравченком (Панчішним) і Ольгою Петрівною Севрук (Євгенія Петрівна Чорна) утворили підпільну групу. Перейшов фронт і осів у с. Андріївка Чемеровецького району. Наприкінці серпня 1941 року направився з групою на Житомирщину, утворив підпільний комітет, вів диверсійну роботу в сс. Потієвка, Дитинець, Горбульов, Моделів, Вудилівка, Вихля, Маньківка, Ко-тівка, Селець, Чайковці, Новосільці, Гришківці. У відкритому бою розгромили маслозавод, розігнали шуцманвахту в с. Ляхове, знищили телефонний зв’язок. Підпілля виросло до 150 чоловік, мало 34 гвинтівки, кілька автоматів, близько 50 гранат. Був схоплений нацистами 29 грудня і 14 січня 1943 р. розстріляний.

Будівельників вулиця - 30 листопада 1961 року міськвиконком надав одній з безіменних вулиць селища цукрового заводу назву Будівельників.

Будівельників провулок - тоді ж надано назву й провулку в цьому ж селищі. У радянський час було досить поширеним давати провулку назву вулиці, що проходила поруч.

Будівельний провулок - 27 липня 1959 року виконком міськради одному з безіменних провулків північної частини селища Смирнова дав назву Будівельний.

Будьонного провулок - один з безіменних провулків на Новому плані в кварталі між сучасними вулицями Пушкінською, Черво-ноармійською, Огієнка та Гагаріна отримав ім’я Семена Михайловича Будьонного - маршала Радянського Союзу (1935), повного Георгіївського кавалера, Героя Радянського Союзу (1958, 1963, 1968), кавалера шести орденів Леніна, шести орденів Червоного Прапора.

Бульварний провулок - 15 лютого 1900 року міська дума надала таку назву провулку, що проходив поруч Бульварної вулиці (сучасна Шевченка). З’єднує сучасні вулиці Пушкінську та Веліканова.

Бусигіна вулиця - 9 квітня 1936 року постановою міськради провулок ІУ-ий Георгіївський на Польських фільварках перейменований на Бусигінський, згодом став вулицею. Олександр Харитонович Бусигін (28.05.1907-19.02.1985) був ковалем, одним із начина-телів стахановського руху в автомобільній промисловості СРСР, встановив світовий рекорд з кування колінвалів, Герой Соціалістичної Праці.

Бучинського вулиця - 9 листопада 1995 року виконком Кам’я-нець-Подільської міської ради одній з безіменних вулиць у селищі Першотравневе присвоїв ім’я Петра Миколайовича Бучинсько-го - ученого, вихідця із с. Довжок, професора, декана, ректора Кам’янець-Подільського державного українського університету.