Літера Ч

Чапаєва вулиця - розташована на Біланівці, первісна назва - Нагірна, пов’язана з тим, що піднімалася вгору по схилу. 9 квітня 1936 року отримала ім’я Василя Івановича Чапаєва (1887-1919) -командира стрілецької дивізії Червоної армії.

Чапаєва провулок - розташований на Біланівці, назву отримав від розташованої поруч однойменної вулиці.

Чарторийського палац - розташований за адресою вулиця За-рванська, 13. У XVIII столітті палацом володів Адам-Казимир Чарторийський (1734-1823) - польський державний діяч, генерал подільських земель, 1764 року претендент на польський престол (відмовився на користь свого двоюрідного брата Станіслава По-нятовського), письменник (автор комедій “Панна на виданні” (1774), “Кава” (1779)). На місці палацу в XVI столітті знаходився невеликий кам’яний будинок. В архітектурі палацу домінують риси бароко, проте збереглися й риси ренесансу. Палац одноповерховий, на високому цоколі, прямокутний у плані, з ризалітом від вулиці. Основний об’єм будівлі перекритий чотирисхилим дахом, резаліт - двосхилим. Вікна декоровані білокам’яними бароковими наличниками, підвіконні карнизи - білокам’яні, профільовані, східний вхід обрамлено білокам’яним порталом. Будинок прикрашено наріжними білокам’яними рустами. Завершальний карниз виконано в камені й отиньковано. У найбільшому приміщенні - у південній залі - зберігся камін XVIII століття в стилі бароко, прикрашений декорованим гербом Чарторийських. 24 серпня 1963 року під №736 палац Чарторийських внесено до Реєстру пам’яток архітектури УРСР.

Чеботарьова вулиця - 23 січня 1990 року рішенням міського виконавчого комітету новій вулиці на міських землях у с. Довжок було надано ім’я Миколи Григоровича Чеботарьова (1894-1947) -видатного математика, член-кореспондента Академії наук СРСР (1929). Народився Микола Григорович 15 червня 1894 року в Кам’янці-Подільському. Закінчив фізико-математичний факультет Київського університету. 1921 року переїхав до Одеси, де працював професором ІНО. З 1924 року працював у Московському університеті. 1927 року захистив докторську дисертацію. Дещо пізніше переїхав у Казань. Написав монографії “Основи теорії Галуа”, “Теорія груп Лі”. 1935 року створив й очолив науково-дослідний інститут математики і механіки Казанського університету. Помер 1947 року.

Червоноармійська вулиця - первісна назва Семінарська, пов’язана з тим, що вулиця розпочиналася біля приміщення Подільської духовної семінарії. 28 грудня 1927 року загальні збори членів житлово-будівельного кооперативу “Стройкооп” ухвалили просити президію міської ради назвати вулицю - “Стройкоопа”, проте прохання залишилося без розгляду. 9 лютого 1928 року вулицю перейменовано на Інститутську, оскільки розпочиналася вона від Кам’янець-Подільського сільськогосподарського інституту, а 9 квітня 1936 року - на Червоноармійську. 2005 року міський осередок політичної партії “Свобода” запропонував надати вулиці ім’я Симона Васильовича Петлюри (1879-1926) - визначного українського громадсько-політичного і державного діяча, Головного отамана армії УНР. Проте пропозиція не була реалізована.

Червоногвардійський провулок - первісна назва Козачий надана міською думою 15 лютого 1900 року й 1902 року затверджена Міністерством внутрішніх справ Російської імперії. 9 квітня 1936 року перейменований на Червоногвардійський. У Кам’ян-ці-Подільському формування Червоної гвардії було створено наприкінці січня І918 року, у ньому налічувалося 217 чоловік, 18 кулеметів та 3 гармати. 16 жовтня 1991 року міська топонімічна комісія оприлюднила пропозицію надати провулку ім’я Павла Житецького, проте пропозицію не було реалізовано.

Черемушки - народна назва Привокзального мікрорайону. Після виходу 1963 року на екрани музичного кінофільму Герберта Рап-папорта “Черёмушки” за прикладом Москви нові райони в багатьох радянських містах почали називати “Черемушками”. Не став винятком і Кам’янець-Подільський. Комплексна забудова мікрорайону розпочалася 1959 року. Обмежується вулицями Привокзальною, Північною, Пушкінською та проспектом Грушевського.

Чернече поле - територія на Руських фільварках, свого часу землі, які князь Юрій Коріатович надав Троїцькій церкві.

Чернишевського вулиця - 1957 року при збільшенні території селища Смирнова одній із запроектованих вулиць було надано ім’я Миколи Гавриловича Чернишевського (1828-1889) - російського революціонера, письменника.

Черняховського вулиця - 5 червня 1947 року одній із нових вулиць у селищі Смирнова було присвоєно ім’я Івана Даниловича Черня-ховського (1906-1945) - генерала армії (1944), двічі Героя Радянського Союзу (1943, 1944).

Черняховського провулок - розташований у селищі Смирнова. Як і однойменна вулиця, що проходить поруч, отримав ім’я І. Д. Чер-няховського.

Чехова вулиця - 1957 року одній із запроектованих вулиць у селищі Смирнова присвоїли ім’я російського письменника Антона Павловича Чехова (1860-1904).

Чкалова провулок - рішенням міськвиконкому 1947 року одному з нових провулків селища Жовтневого надали ім’я Валерія Чкалова (1904-1938) - радянського льотчика-випробувача, комбрига, Героя Радянського Союзу (1938), який загинув під час випробування літака.

Чубаря провулок - первісно Біланівський. 19 серпня 1977 року перейменований на честь Власа Яковича Чубаря (1891-1939) - радянського партійного і державного діяча, голови Ради народних міністрів УРСР.