3 лютого 1906 року у селі Привороття (нині Подільське Кам’янець-Подільського району) народився Сергій Васильович Кукуруза — художник-графік, заслужений вчитель Казахської РСР, заслужений діяч мистецтв Казахської РСР. [детальніше]
30 січня 1919 року з Києва до Кам’янця-Подільського евакуювалася Київська гарматна школа, яка мала у своєму складі тільки 15 старшин і 40 юнаків. [детальніше]
Мапа діяльності УНР в Кам'янці-Подільському. Карта на якій позначено будівлі української народної республіки в Кам'янці-Подільському, що використовувалися для потреб уряду. [детальніше]
Перший цьогорічний Великдень святкувався у тиші та зосередженості. Край рясно стікає кров'ю; садиби, зруйновані ворожими кулями та до щенту зруйновані, мусили порвати зі старими гарними традиціями, а часом і з характерними місцевими звичаями; тяжка доля лягла на чоло їхніх власників, не час їм було [детальніше]
Хто пам'ятає про енергопоїзд, що забезпечував Кам'янець-Подільський електричною енергією в шестидесятих-семидисятих роках. Знаходився він на залізничних коліях за заводом "Автозапчастина", теперішний автоагрегатний завод. [детальніше]
14 листопада 1920 року в Кам'янці-Подільському відбулося засідання Ради Народних Міністрів УНР (Української Народної Республіки), на якому ухвалено розпочати евакуацію уряду і державних установ в ніч з 14 на 15 листопада. [детальніше]
На фото: Анатолій Хрисанфович Корнилецький. Добре мати рідкісне прізвище. Тоді, як правило, всі знайдені тобою в різних документах (книжках, газетах, журналах, архівних справах) особи є близькими родичами, що особливо цінується тими, хто веде генеалогічний пошук. Попробуй щось зробити з поширеними [детальніше]
Радянський танк Т-34-76 періоду Другої світової війни, який десятиліттями перебував на постаменті у Кам'янці-Подільському відреставрований та зайняв своє місце на території Національного університету оборони України ім. Черняховского у м. Київ. [детальніше]
Хоч вулиця Огієнка (первісно — Московська) належить до найдавніших вулиць Нового плану та має чимало оригінальних будинків, тільки один із них є пам’яткою містобудування та архітектури (і то — місцевого значення). Це будинок № 61 — нинішній головний корпус Кам’янець-Подільського національного [детальніше]
Садиба Кості Солухи розташована в історичному середовищі Нового плану міста Кам’янця-Подільського, формування якого припало на рубіж ХІХ-ХХ століть. На проектних планах міста другої половини ХІХ ст. фіксується поквартальна розпланувальна структура території міста з трасуванням головних вулиць. [детальніше]
У січні 1881 року в Кам’янці-Подільському з’явилося (правда, ненадовго, трохи більше ніж на рік) перше на Поділлі неофіційне періодичне видання. Це громадська та літературна газета «Подольский листок». Виходив він тричі на тиждень — у вівторок, четвер і суботу — з 1 (13) січня 1881 року до 6 (18) [детальніше]
За основу взято сьомий випуск «Праць Подільського єпархіального історико-статистичного комітету», що побачив світ 1895 року в Кам’янці-Подільському. У ньому вміщено працю священника Юхима Сіцінського «Історичні відомості про парафії та церкви Подільської єпархії. 1. Кам’янецький повіт». [детальніше]
Кам'янець-Подільський - перше місце масового розстрілу євреїв в Україні, уже через місяць після захоплення радянської України - 28 серпня 1941 року - тут вбили протягом доби близько 23 тисяч євреїв. Серед вбитих були місцеві мешканці, а також угорські та інші іноземні євреї, яких сюди привезли. За [детальніше]
Під час Другої світової війни велика частина середньовічної житлової забудови в центральній частині була пошкоджена пожежею, а у повоєнні роки розібрана. Проект нової забудови, заради якої зруйнували навіть будинки XVI - XVIII століть, так і не був реалізований, а на місці колишніх середньовічних [детальніше]
Номінація культурної спадщини Кам’янця-Подільського в ЮНЕСКО (спеціалізована установа ООН), впродовж тривалого часу залишається актуальною темою в середовищі фахівців і громадськості. Реалізація цього задуму невипадкова, адже на території Старого міста площею 121 га розташовано 148 пам’яток [детальніше]
В історії м. Кам’янця-Подільського є період, коли місто впродовж 27 років входило до складу Османської імперії і було центром Кам’янецького ейялету. Після завоювання міста у серпні 1672 р. турецька адміністрація облаштовувала його відповідно до адміністративного статусу, створюючи необхідні [детальніше]