Кам'янець-Подільське міськевійськове історичне товариство (КПМВІТ) - громадська організація що об’єднує людей закоханих в історію. Діяльність розпочали ще в 1998 році, офіційно як громадська організація оформились в 2007. Членами нашого товариства є люди різного віку, різних професій і занять. [детальніше]
Оборонний мур, що йшов уздовж дороги з боку річки, зведений у 1762 році. Ян де Вітте у 1772 р. провів реконструкцію Брами з пілонами. На плані Я.Шуллера 1773 р. позначено як «Мур слабкий коштом Воєводства давно поставлений», згодом його так і назвали – «воєводський мур». [детальніше]
ГРОТ КОЛОДЯЗЬ в Кам'янці-Поділському. Уточнена назва - грот-колодязь з фундаментами житлового будинку. Колодязь знаходиться в напівпідвалі кам’яного житлового будинку XVI ст. В земляній підлозі біля східної стіни влаштований квадратний отвір колодязя, рівень води в якому піднімається до рівня [детальніше]
МІСЬКА БРАМА До комплексу Укріплень міста входить Міська брама, яка складається з Каземат-Лабораторії, Міської (Михайлівської) брами та Оборонний мур, що сформувались в XVI–XVIII ст. як система західних міських оборонних укріплень. [детальніше]
БАШТА ВІРМЕНСЬКОГО КОСТЕЛУ - вірменського Миколаївського костелу споруджена в ХVI ст. За новітніми історико-бібліографічними дослідженнями дзвіниця була побудована в 1565 р. коштом вірменської громади міста, при активній участі членів вірменського юнацького церковного братства, завдяки чому [детальніше]
НИЖНЯ ПОЛЬСЬКА БРАМА розташована у каньйоні річки Смотрич і була одним з двох в'їздів до Старого міста Кам'янця-Подільського на Поділлі. Дорога від неї вела до Верхньої Польської брами. Комплекс брами складався з Надбрамної башти з Барбаканом, вартівнею, прискельним казематом та розташованою над [детальніше]
Народився син полковника та внук кам'янецького генерала - Ян 1781 року в Парижі, коли його батьки здійснювали європейське турне. Хлопчика назвали на честь діда - славетного кам’янецького коменданта, військового, архітектора. [детальніше]
ПІДЗАМЕЦЬКА БРАМА (фундаменти) Брама з боку передмістя Підзамче на дорозі, що проходить вздовж північного боку замку була побудована в 1621 р. [детальніше]
ВЕРХНЯ ПОЛЬСЬКА БРАМА — комплекс північно-західних укріплень Старого міста Кам'янця-Подільського. Складається з башти Стефана Баторія, до якої примикає Вітряна брама, оборонних мурів з вежею і Турецького бастіону. [детальніше]
Інформація про те, що відреставрували в 2019 році у Кам'янці-Подільському на території Старого міста. [детальніше]
У 1915 році через каньйон річки Смотри у селі Панівці (4км від Кам'янця-Подільського) мали побудувати залізничний міст, який мав з'єднувати Росію з Австро-Угорщиною. Будівництво тривало до 1917 року і встигли спорудити більше половини моста - зилишилось його перекрити, але перша світова війна стала [детальніше]
Наближаємося до Кам'янця-Подільського-міста обласного підпорядкування. Це одне з найдавніших міст Поділля. На його території виявлено залишки поселень часів трипільської культури, епохи пізньої бронзи та початку раннього залізного віку, черняхівської культури. У IX — X ст. Тут жили уличі і тиверці. [детальніше]
Ратуша в Кам'янці-Подільському найстаріша в Україні, датується 1430 роком, і один найдавніших будинків старовинного Кам'янця, пам'ятка архітектури ХУ-ХІХ ст., адміністративного центру міста. Вона пам'ятає - королів і дипломатичних представників, політичних та громадських діячіе які перебували у [детальніше]
Перші відомості про відлиті в Кам'янці-Подільському гармати маємо під 1713 роком, коли її керівник, англієць Анджей Арчибальд Гловер де Глейден, писав у листі до Адама Сенявського, що «маємо тепер гармат десять 6-фунтових в Кам’янці відлитих». [детальніше]
Історичне зонування міста відображає характер освоєння його ландшафтно-топографічних зон, назви яких закріпилися за окремими районами міста. В різні часи ці райони виконували різні функції – спочатку як передмістя, пізніше – як периферійні території міста, згодом – як мікрорайони. Період освоєння [детальніше]
Вивчення історії Кам'янця-Подільського XV-XVIII ст. базується на джерельній основі різних типів. Найбільш вагому роль у ній відіграють писемні джерела. Виходячи з їх родововидових принципів, зауважимо, що особливу цінність становлять джерела особового походження, зокрема, записки іноземців. До [детальніше]