27 березня 1941 війська проскурівського угруповання армії Губе рушили на південь і зупинилися в лісах та населених пунктах вздовж доріг на північ поблизу Кам'янця-Подільського. Німці проводили активну розвідку в напрямку міста. Великі колони автомашин, танків та піхоти рухалися по шосе на Лянцкорунь. Неподалік від Макова противник зосередив до двох полків піхоти і близько 75 танків.
Як фашисти надавали комунякам під Кам'янцем?
В районі Боришківців – до 50 танків, Драганівки – 20 танків. На північно-східній околиці Кам'янця-Подільського – 15 танків і два батальйони піхоти. Передові загони фашистів мали завдання за всяку ціну захопити Оринин та Кам'янець-Подільський, і відкрити собі шлях для виходу з оточення.
Було очевидним, що підкріплення годі чекати. Червоні у місті опинилися в ізоляції, перебуваючи на 100 км. в глибині за спиною противника. Спроба направити колони з пальним через Скалу провалилася. Надвечір до Кам’янця-Подільського жахливим бездоріжжям доїхали лише окремі машини.
28 березня, ранком вияснилося, що фашисти зупинилися північніше Кам’янця-Подільського, в районі Пудлівець. Не встигло роз’яснитися, як раптово почалася атака. З Пудлівець в напрямку Довжка на максимальній швидкості мчало 10 фашистських танків. Невелика бойова група з Т-34 поспішила організувати оборону, але несподівано з засідки була атакована 16-ма танками противника. Зав’язалася перестрілка. Комуняки втратили 6 танків і змушені були драпатии. Селище Довжок знову перейшло під контроль фашистів.
Неспокійно було і північніше Кам’янця-Подільського, в районі с. Кам’янка. Північні окраїни міста відігравали стратегічну роль, адже там розташовувалися залізниця, склади з пальним та аеропорт. Велике угруповання німців зайшло в село, звідки обережно направилося до залізниці, але втратили 70 солдат та офіцерів. Тоді німці атакували важким озброєнням, самохідними артилерійськими установками і танками, залізницю і зайшли на територію аеропорту під вечір 28 березня.
В середу, 29 березня, німці рівно в 500 розпочали новий штурм. Ще було темно, як на місто посипалися гаубичні снаряди з артилерійських установок «Джміль» (Hummel) та «Оса» (Wespe). В повітрі над Старим містом зашипіли заряди 120-мм гранатометів Granatwerfer-42. За декілька хвилин на передовій роздалися сотні заглушливих вибухів. Кільце оборони міста поступово звужувалося. Німці поставили собі за мету захопити, а якщо не вдасться, то блокувати Кам’янець-Подільський з трьох сторін, щоб відкрити собі шлях для відступу 1-ї танкової армії з «котла». Вони доклали всіх зусиль, щоб не дати можливості контролювати радянським військам переправи через р. Дністер. В цих умовах генерал Губе, вирішив застосувати нову для себе тактику, яка у військах отримала неофіційну назву «котиться їжак» (rollenden Igels). В цьому випадку танкова армія застосовувала кругову оборону (ставала «їжаком»), водночас перебуваючи постійно в русі, між Дунаївцями і Кам’янцем-Подільським.
О 23:00 29 березня комунянка Дмитро Лелюшенко із залишкими червоних солдат відійшов до Старої фортеці, а фашисти повністю блокували Кам’янець-Подільський.
Наступного дня сталіністи із башт фортеці бачили як по шосе відходять німецькі колони на захід, а на Новому плані гітлерівці вже вільно користувалися навколишніми дорогами та аеропортом, з якого 7 літаків здійснювали бомбардування міста, після чого в бій пішли танки. В ніч на 31 березня в Кам'янець-Подільський прилетіло 57 транспортників («Юнкерсів»), які доставили 73 тонни боєприпасів і пального.
З 1 по 2 квітня комуняки драпали хто куди бачив і вже в понеділок, 3 квітня, в Кам’янці-Подільському настало затишшя.
На вулиці почали виходити люди.
За офіційними радянськими даними, в ході ліквідації Кам’янець-Подільського котла бувші дружбани втратили:
| Фашисти | Комуняки | |
| 109 | танків | 237 |
| 44 | самоходок | 29 |
| 5 | літаків |
усі втікли першими |
| 11000 | солдат | 6500 |
Як московити вдруге, після поразки Петлюри, захопили Кам'янець-Подільський?
І ось уже 1944 році настав час драпати німцям - 4 березня московські війська розвинули наступ на всій території фронту. 7-10 березня передові частини сталінських танкових з'єднань вийшли на рубіж Тернопіль-Проскурів, і планували до 23 березня оволодіти Гусятином, а 24 березня – Кам’янцем-Подільським.
Наближалася велика битва, яка в західній літературі згодом отримає назву «котел Губе» або «блукаючий котел» (в німецькому варіанті – «Wanderеnden Kessel», англійському – «Wandering pocket»).
Кам’янець-Подільський котел
Ранком, 24 березня, 63-тя гвардійська танкова бригада армії Лелюшенка перетнула Збруч на Оринин, надвечір танки наблизилися до с. Довжка. 25 березня в 16:50, після вогню з 12 «Катюш», який став умовним сигналом до наступу, розпочалася атака, сходу вдалося захопити плацдарм на Польських фільварках. А з боку фортеці по замкову мосту прорвались танки червоних і вже о 20:00 годині зав’язалися вуличні бої.
Німецькі війська під прикриттям темряви в паніці покидали місто, залишаючи машини, важку зброю і цінне майно.
І вже 26 березня 1944 року Кам'янець-Подільський вдруге окупувала "Червона чума", що проіснувала до 1991 року, та здохла в конвульсіях власного терору.
І навіть через 19 років після смерті комуністичного режиму, сталінські раби бояться подивитись своїм дітям у вічі та розповісти усю правду як в 1939 два фашиських режими напали на Польшу та почали 2-гу Світову війну!
