Як свідчать історичні джерела, початком відліку будівництва комунальної електричної станції та централізованого освітлення древнього міста над Смотричем є 31 серпня 1911 року. Саме того дня Кам’янець-Подільська міська дума розглянула питання про виділення ділянки на території міста під будівництво міської електростанції та внесення відповідних змін до генерального плану міста.
10 грудня 1911 року на засіданні Подільського губернського по земським та міським справам присутствія (до його складу входило керівництво губернії, предводитель дворянства та прокурор) заслухано доповідь про будівництво електричної станції в місцевості, запропонованій міською думою, та погоджено внесення змін до плану міста.
Дозвіл на виготовлення проектної документації та спорудження електростанцій надавало перше відділення Санкт-Петербурзького техніко-будівельного комітету Міністерства Внутрішніх Справ. Тому 26 січня 1912 року Київський, Подільський та Волинський генерал-губернатор Ф.Ф. Трепов направив на адресу Міністра внутрішніх справ Російської імперії три документи: постанову Кам’янець-Подільської міської думи, частину плану міста, де мала будуватися електростанція, та висновок Подільського губернського по земським та міським справам присутствія. Погоджені на найвищому урядовому рівні документи будівництва громадської міської електростанції та освітлення міста було надано підприємцю Ліп-Іуді Ландвігеру і компанії. На початку березня 1912 року він заявив у місцевій пресі: «… К работам по устройству освещения города электричеством будет приступлено в апреле месяце».
17 квітня 1912 року Кам’янець-Подільська міська громадська управа підписала договір з купцем Самуїлом Райсом та іншими підприємцями на облаштування в місті електричного освітлення. А 22 травня того ж року в присутності губернатора Ігнатьєва, голови міської управи, працівників різних установ, військових та місцевого населення було закладено фундамент для будинку електричної станції. Місце під будівництво освятив єпископ Подільський Серафим.
Наприкінці вересня 1912 року на багатьох кам’янецьких вулицях було встановлено електричні стовпи та натягнуто електричні лінії. Проте через масштабність електрифікації «Ландвігер і компанія» заявила в пресі про відкладення запуску електростанції на 15 жовтня, потім на 15 листопада, а ще пізніше — на 25 грудня. Принаймні, за свідченнями архівних документів, станом на кінець листопада в збудованому приміщенні електричної станції було змонтовано два нафтових двигуни потужністю 104 та 120 кінських сил, динамо-машина і акумулятори.
Відомий факт короткого замикання, яке сталося в середині грудня через сплетіння електричних та телеграфних проводів в районі земської лікарні. Замикання спричинило пожежу на електричній станції та тимчасове відключення абонентів від електричної мережі. Для відновлення електричного освітлення було одержано від начальника Кишинівського поштово-телеграфного округу дозвіл на установку запобіжників.
«Електрифікація 50-тисячного міста Кам’янця-Подільського дала імпульс для будівництва громадських (комунальних) електростанцій в інших містах сучасної Хмельницької області, — резюмує В. Байдич. — До прикладу, в 1913 році запрацювала електростанція в місті Полонному, а в 1917-му — у Славуті…»
