В історії м. Кам’янця-Подільського є період, коли місто впродовж 27 років входило до складу Османської імперії і було центром Кам’янецького ейялету. Після завоювання міста у серпні 1672 р. турецька адміністрація облаштовувала його відповідно до адміністративного статусу, створюючи необхідні [детальніше]
У південній частині Старого міста, на двох земляних терасах, розташований житловий будинок по вул. Вірменській, 2а, який є зразком палацової забудови міста 18 ст. У своїй архітектурі палац зберіг риси ренесансу та бароко. Розписи з інтер’єру пам’ятки архітектури ХУІІ-ХІХ ст.ст., житлового будинку [детальніше]
Саме так виглядала Ратуша в Кам'янці-Подільському в той час коли Петро Сагайдачний почав кришувати Чорне море та давати туркам і москалям під гриву... [детальніше]
Старий замок за описами 1544 та 1613 рр Переклад опису Кам'янецького замку 1613 р.. ZAMEK KAMIENIECKI. Замок Каменецький [детальніше]
Палац Чарторийських типовий зразок будівництва заможніх міщан в період барокоо та ренесансу - є зразком палацової забудови Кам'янця. У XVIII ст. належав генералам подільських земель польським магнатам Чарторийським. Від давнього ядра будинку, датованого XVI ст., зберігся кам'яний підвал з коробовим [детальніше]
У другій половині 19 століття у зв'язку з початком будівництва на новому плані саме ця частина території була призначена для забудови "богоугодними" установами. Одним з найцікавіших будівель є головний корпус лікарні, розташований за огорожею в глибині двору, головний фасад якого виходить на вулицю [детальніше]
У Кам'янці-Подільському є Домініканський костел, де стоїть османський мінбар хасекі Гюльнуш. [детальніше]
У середині ХІХ століття м. Кам’янець-Подільський бурхливо розвивався як центр Подільській губернії в Російській імперії. Півострівна частина міста сполучалась дорогами та кам’яними сходами із передмістями Кам’янця. [детальніше]
СХОДИ БІЛЯ БАНКУ (друга пол.ХІХст., вул. Князів Коріатовичів, Кам'янець-Подільський) [детальніше]
Будинок лікарні для бідноти, ХІХст. (вул. Шевченка, 37, сьогодні - Хорова школа) [детальніше]
Короткий опис з характеристиками 32 пам'яток архітектури, що знаходяться на території Національного історико-архітектурного заповідника в Кам'янці-Подільському. [детальніше]
Оборонний мур, що йшов уздовж дороги з боку річки, зведений у 1762 році. Ян де Вітте у 1772 р. провів реконструкцію Брами з пілонами. На плані Я.Шуллера 1773 р. позначено як «Мур слабкий коштом Воєводства давно поставлений», згодом його так і назвали – «воєводський мур». [детальніше]
ГРОТ КОЛОДЯЗЬ в Кам'янці-Поділському. Уточнена назва - грот-колодязь з фундаментами житлового будинку. Колодязь знаходиться в напівпідвалі кам’яного житлового будинку XVI ст. В земляній підлозі біля східної стіни влаштований квадратний отвір колодязя, рівень води в якому піднімається до рівня [детальніше]
МІСЬКА БРАМА До комплексу Укріплень міста входить Міська брама, яка складається з Каземат-Лабораторії, Міської (Михайлівської) брами та Оборонний мур, що сформувались в XVI–XVIII ст. як система західних міських оборонних укріплень. [детальніше]
БАШТА ВІРМЕНСЬКОГО КОСТЕЛУ - вірменського Миколаївського костелу споруджена в ХVI ст. За новітніми історико-бібліографічними дослідженнями дзвіниця була побудована в 1565 р. коштом вірменської громади міста, при активній участі членів вірменського юнацького церковного братства, завдяки чому [детальніше]
НИЖНЯ ПОЛЬСЬКА БРАМА розташована у каньйоні річки Смотрич і була одним з двох в'їздів до Старого міста Кам'янця-Подільського на Поділлі. Дорога від неї вела до Верхньої Польської брами. Комплекс брами складався з Надбрамної башти з Барбаканом, вартівнею, прискельним казематом та розташованою над [детальніше]
ПІДЗАМЕЦЬКА БРАМА (фундаменти) Брама з боку передмістя Підзамче на дорозі, що проходить вздовж північного боку замку була побудована в 1621 р. [детальніше]
ВЕРХНЯ ПОЛЬСЬКА БРАМА — комплекс північно-західних укріплень Старого міста Кам'янця-Подільського. Складається з башти Стефана Баторія, до якої примикає Вітряна брама, оборонних мурів з вежею і Турецького бастіону. [детальніше]
Інформація про те, що відреставрували в 2019 році у Кам'янці-Подільському на території Старого міста. [детальніше]
Ратуша в Кам'янці-Подільському найстаріша в Україні, датується 1430 роком, і один найдавніших будинків старовинного Кам'янця, пам'ятка архітектури ХУ-ХІХ ст., адміністративного центру міста. Вона пам'ятає - королів і дипломатичних представників, політичних та громадських діячіе які перебували у [детальніше]
Підготував Дмитро Бойко, студент магістратури, біотехнологічного факультету. Навчаючись у Подільському Державному аграрно-технічному університеті студентам не раз доводилось бувати у 1-му корпусі своєї alma-mater. В когось там проходять семінарські заняття, лекції, хтось заходить до бібліотеки, [детальніше]
Кам'янець-Подільська фортеця вперше згадується в 1374 році в грамоті князя Юрія Коріатовича, який володів у той час Поділлям. [детальніше]
14 лютого 2018, як повідомлялось, стіна північного муру Старої фортеці, в місті Кам`янець-Подільський завалилась, розбирати її взялись спеціалісти фірми «Гермес». Трішки історичної довідки: Лицьова кладка стіни, де стався обвал, відноситься до кінця ХІХ ст. На її місці знаходилася брама [детальніше]
В 2013 році в повітрі над Камянцем запахло віновленням садиби Яна де Вітте в канйоні річки Смотрич, але так і по сьогодні це залишається лише запахом. «Сади де Вітте» - це не тільки садово-паркова зона. Десь тут, на ділянці, покояться залишки садиби Юзефа де Вітте. Цікаво, чи передбачає проект [детальніше]
Керівники археологічних експедицій, ознайомили нас ходом археологічних досліджень на території Старого міста в 2016 році, та їх результатами, а також окреслии перспективи подальшої роботи в цьому напрямку. [детальніше]
У статті розглянуті питання заснування і функціонування водяного млина у передмісті Кам’янця-Подільського в кін. ХІХ – на поч. ХХ ст. Особливу увагу приділено реконструкції під фенхельний завод і подальше його використання. Досліджені відомості про власників і користувачів. Подане пояснення назви [детальніше]
На виставці макетів замків та міст України, автор - львівянин Качор І.В. 2009 рік [детальніше]