У середині ХІХ століття м. Кам’янець-Подільський бурхливо розвивався як центр Подільській губернії в Російській імперії. Півострівна частина міста сполучалась дорогами та кам’яними сходами із передмістями Кам’янця. [детальніше]
СХОДИ БІЛЯ БАНКУ (друга пол.ХІХст., вул. Князів Коріатовичів, Кам'янець-Подільський) [детальніше]
Будинок лікарні для бідноти, ХІХст. (вул. Шевченка, 37, сьогодні - Хорова школа) [детальніше]
Короткий опис з характеристиками 32 пам'яток архітектури, що знаходяться на території Національного історико-архітектурного заповідника в Кам'янці-Подільському. [детальніше]
Оборонний мур, що йшов уздовж дороги з боку річки, зведений у 1762 році. Ян де Вітте у 1772 р. провів реконструкцію Брами з пілонами. На плані Я.Шуллера 1773 р. позначено як «Мур слабкий коштом Воєводства давно поставлений», згодом його так і назвали – «воєводський мур». [детальніше]
ГРОТ КОЛОДЯЗЬ в Кам'янці-Поділському. Уточнена назва - грот-колодязь з фундаментами житлового будинку. Колодязь знаходиться в напівпідвалі кам’яного житлового будинку XVI ст. В земляній підлозі біля східної стіни влаштований квадратний отвір колодязя, рівень води в якому піднімається до рівня [детальніше]
МІСЬКА БРАМА До комплексу Укріплень міста входить Міська брама, яка складається з Каземат-Лабораторії, Міської (Михайлівської) брами та Оборонний мур, що сформувались в XVI–XVIII ст. як система західних міських оборонних укріплень. [детальніше]
БАШТА ВІРМЕНСЬКОГО КОСТЕЛУ - вірменського Миколаївського костелу споруджена в ХVI ст. За новітніми історико-бібліографічними дослідженнями дзвіниця була побудована в 1565 р. коштом вірменської громади міста, при активній участі членів вірменського юнацького церковного братства, завдяки чому [детальніше]
НИЖНЯ ПОЛЬСЬКА БРАМА розташована у каньйоні річки Смотрич і була одним з двох в'їздів до Старого міста Кам'янця-Подільського на Поділлі. Дорога від неї вела до Верхньої Польської брами. Комплекс брами складався з Надбрамної башти з Барбаканом, вартівнею, прискельним казематом та розташованою над [детальніше]
ПІДЗАМЕЦЬКА БРАМА (фундаменти) Брама з боку передмістя Підзамче на дорозі, що проходить вздовж північного боку замку була побудована в 1621 р. [детальніше]
ВЕРХНЯ ПОЛЬСЬКА БРАМА — комплекс північно-західних укріплень Старого міста Кам'янця-Подільського. Складається з башти Стефана Баторія, до якої примикає Вітряна брама, оборонних мурів з вежею і Турецького бастіону. [детальніше]
Інформація про те, що відреставрували в 2019 році у Кам'янці-Подільському на території Старого міста. [детальніше]
Ратуша в Кам'янці-Подільському найстаріша в Україні, датується 1430 роком, і один найдавніших будинків старовинного Кам'янця, пам'ятка архітектури ХУ-ХІХ ст., адміністративного центру міста. Вона пам'ятає - королів і дипломатичних представників, політичних та громадських діячіе які перебували у [детальніше]
Підготував Дмитро Бойко, студент магістратури, біотехнологічного факультету. Навчаючись у Подільському Державному аграрно-технічному університеті студентам не раз доводилось бувати у 1-му корпусі своєї alma-mater. В когось там проходять семінарські заняття, лекції, хтось заходить до бібліотеки, [детальніше]
Кам'янець-Подільська фортеця вперше згадується в 1374 році в грамоті князя Юрія Коріатовича, який володів у той час Поділлям. [детальніше]
14 лютого 2018, як повідомлялось, стіна північного муру Старої фортеці, в місті Кам`янець-Подільський завалилась, розбирати її взялись спеціалісти фірми «Гермес». Трішки історичної довідки: Лицьова кладка стіни, де стався обвал, відноситься до кінця ХІХ ст. На її місці знаходилася брама [детальніше]
В 2013 році в повітрі над Камянцем запахло віновленням садиби Яна де Вітте в канйоні річки Смотрич, але так і по сьогодні це залишається лише запахом. «Сади де Вітте» - це не тільки садово-паркова зона. Десь тут, на ділянці, покояться залишки садиби Юзефа де Вітте. Цікаво, чи передбачає проект [детальніше]
Керівники археологічних експедицій, ознайомили нас ходом археологічних досліджень на території Старого міста в 2016 році, та їх результатами, а також окреслии перспективи подальшої роботи в цьому напрямку. [детальніше]
У статті розглянуті питання заснування і функціонування водяного млина у передмісті Кам’янця-Подільського в кін. ХІХ – на поч. ХХ ст. Особливу увагу приділено реконструкції під фенхельний завод і подальше його використання. Досліджені відомості про власників і користувачів. Подане пояснення назви [детальніше]
На виставці макетів замків та міст України, автор - львівянин Качор І.В. 2009 рік [детальніше]
Кам’янець-Подільський у середньовіччі завдяки своєму географічному розташуванню відігравав значення міста – фортеці. Проте вже в першій половині 19ст., у зв’язку з геополітичними змінами та рухом кордонів держав, місто-фортеця втрачає своє оборонне значення. Головні метаморфози відбуваються в [детальніше]
У Кам`янці-Подільському під час проведення фестивалю "7 культур" з`явився новий пам`ятник, розмістився на пагорбі за Старою фортецею. Це пам`ятник, скульптурна композиція "Стіл Згоди ", встановлений в 2001 році скульптором А. Ігнащенко, а » хрест , що поруч це зовсям інша історія.... [детальніше]
Тріумфальна арка в Кам`янці-Подільскому під якою проходив, останій польський король, Станіслав Август - 11 листопада 1781 року. [детальніше]
Характерні пам`ятки вірменської середньовічної та пізньосередньовічної культури хачкари можна вивчати не тільки в Вірменії, а і в Україні – на території Старого міста в Кам`янці-Подільському. Історично Кам’янець-Подільський є багатонаціональним, бо в середині ХІV ст. відбулася найбільш [детальніше]
Одразу після захоплення міста турки розпочали будівельні роботи, які проводились під керівництвом французьких військових інженерів. Одним із перших було побудовано укріплення біля Вітряної брами, котре збереглося до нашого часу під назвою Турецькі бастіони. [детальніше]
Сходи Фаренгольца — пам`ятка архітектури місцевого значення в Кам`янці-Подільському (охоронний номер 15-XM). Розташовані в північно-західній частині Старого міста. З`єднують вулицю Кузнечну вгорі з вулицею Руською внизу на березі Смотрича. [детальніше]
Мало хто знає але першими жертвами Бабиного Яру стали не євреї, а цигани. І навіть міжнародні організації нічого не говорять про знищення циган . [детальніше]