Територія, на якій побудований будинок, за сучасною адресою Польський ринок,18 в м. Кам’янці-Подільському, в Описі Кам’янця 1700 року визначена як «три ділянки, на яких є порожні будинки, де здавна мешкали ксьондзи парафіяльного костелу. Належать до капітули» та розташована у Другій перії від отців францисканців до парафіяльного костелу.
Другою перією на той час вважалась західна сторона Польського ринку. Опис 1734 року підтверджує наявність житла та резиденції Їх милості ксьондзів вікаріїв катедральних на цій садибі. Кошти на будівництво та утримання семінарії було виділено із призначеного для цієї потреби фонду ксьондза Матеуша Гронкєвіча (1688-1758 рр).
Римо-католицька духовна семінарія в Кам’янці-Подільському заснована в 1770 році єпископом Адамом Красінським.
Будинок для семінарії зведений у 1782р. у північно-західному куті площі Польський ринок. Первісно це був двоповерховий будинок у формі літери П, східний фасад якого виходив на площу. Оздоблений в стилі бароко: фасади темного кольору почленовані білими пілястрами, що завершувалися скульптурами єпископів, встановленими на краю високого ґонтового даху; вікна оздоблені білокам’яними вухастими обрамленнями; увінчував будівлю профільований високий карниз. Головний вхід у вигляді тесаного з каменю ґанку з двома зустрічними сходовими маршами здійснювався з північного фасаду.
Документ «Розподіл квартир в місті Кам’янці-Подільському» від 8.10.1789 року фіксує наявність уже збудованої семінарії, що перебуває у власності Кам’янецької катедри.
У цій будівлі римо-католицька духовна семінарія розміщувалась до 1793 року. В зв’язку з малою кількістю семінаристів єпископ кам’янецький Роман Сєраковський вирішив закрити семінарію, а трьох кліриків, що в ньому навчались, відіслав до Олики на Волинь. Будинок був виставлений на продаж, але нового власника так і не знайдено. Із скасуванням російською владою у 1866 році Кам’янецької римо-католицької єпархії було закрито й католицьку семінарію, капітулу та консисторію.
Після ліквідації дієцезії в 1795 році споруду колишньої семінарії конфісковано російською владою в державну скарбницю та з 1798 року призначено під Губернське правління і його друкарню. Згодом тут друкувалась газета «Подольские губернские ведомости». У західній частині будинку розмістилися відділ архітектора та губернська земська комісія. Пізніше у приміщеннях семінарії знаходились казенна палата і повітове казначейство з камерою губернського прокурора.
Історичні фотографії другої половини ХІХст. фіксують на південь від кафедрального костелу двоповерхову будівлю семінарії з високим ґонтовим дахом. У 1877 р. над північно-західною частиною будинку надбудовано поверх, а покриття даху з ґонтового замінено на бляшане. Про значні зміни будинку свідчить фото С.Таранушенка 1930р.: збільшено віконні прорізи 2-го поверху у центральній частині східного фасаду та частково розтесано обрамлення і зрубано пілястри, збільшено кілька віконних прорізів 2-го поверху на південному та західному фасадах, змінено кольорове опорядження фасадів.
В архівних матеріалах цього періоду зазначається, що в будівлі розташовувалась Держдрукарня, котрій присвоєно ім’я Леніна, до 2018року – це Кам’янець-Подільська міська друкарня. У 1940 році розроблено проект надбудови третього поверху над друкарнею, який було реалізовано у 1950 р, що остаточно змінило первісний вигляд пам’ятки. З 1945 до 1946р.р. на верхньому поверсі будівлі знаходилась загальноосвітня школа №1. З часів Другої світової війни та донині у західній частині будинку знаходяться житлові приміщення для працівників друкарні.
----
🙎 За матеріалами дослідження Лілії СВІНЦІЦЬКОЇ.
