14 лютого 2018, як повідомлялось, стіна північного муру Старої фортеці, в місті Кам`янець-Подільський завалилась, розбирати її взялись спеціалісти фірми «Гермес». Трішки історичної довідки: Лицьова кладка стіни, де стався обвал, відноситься до кінця ХІХ ст. На її місці знаходилася брама [детальніше]
В 2013 році в повітрі над Камянцем запахло віновленням садиби Яна де Вітте в канйоні річки Смотрич, але так і по сьогодні це залишається лише запахом. «Сади де Вітте» - це не тільки садово-паркова зона. Десь тут, на ділянці, покояться залишки садиби Юзефа де Вітте. Цікаво, чи передбачає проект [детальніше]
У минулому це був великий універмаг "Смотрич", в якому продавалися промтовари. З якихось невідомих причин асортимент тут був набагато багатше, ніж в "Ювілейному" і в інших універмагах і магазинах міста. Тут працювали відділи галантерея, тканини, одяг, взуття, світильники, холодильники, телевізори [детальніше]
23 січня 2018 року Героєві Небесної Сотні, Героєві України Анатолієві Корнєєву виповнилося би 58 років. А 20 лютого мине два роки від того печального дня, коли 53-річний Анатолій Петрович, активний учасник Майдану в Києві, загинув від кулі снайпера, спрямованої прямісінько в серце нашого земляка. [детальніше]
"Drukowane plany i grafiki oraz medale z wizerunkiem twierdzy Kamieniec Podolski" (2016), присвячена планам і іншим зображенням Кам`янця. [детальніше]
Історія вул. Лесі Українки в Кам`янці-Подільському. За понад столітню історію вулиця мала 6 імен: Петербурзька, Петроградська, Петровського, Німецька, Ленінградська, Лесі Українки. Первісну назву цій новопланівській вулиці - Петербурзька - дали в другій половині XIX ст. за іменем столиці [детальніше]
Керівники археологічних експедицій, ознайомили нас ходом археологічних досліджень на території Старого міста в 2016 році, та їх результатами, а також окреслии перспективи подальшої роботи в цьому напрямку. [детальніше]
Після встановлення радянської влади в Україні націоналістичні рухи українського народу тривали ще тривалий час. Зокрема навіть на території Кам’янець-Подільської області, яка тривалий час була прикордонною областю (до 1939р. по р.Збруч був кордон з Польщею і до 1940р. по р.Дністер був кордон з [детальніше]
У давнину люди часто селилися в гирлах річок - там, де зливаються води двох життєдайних артерій. Так, наприклад, при впадінні в Дністер Збруча розмістилися Ісаківці, Жванчика - Жва-нець, Смотрича - Устя, а Мукші - Велика Слобідка, яку спочатку називали так само, як і Дністрову притоку, - Мукшею. [детальніше]
Фортификация Каменца-Подольського на протяжении столетий была делом многих высококвалифицированных военных специалистов. Среди них есть имя выдающегося, хотя и мало известного в городе, архитектора и военного инженера середины - второй половины XVI в. Йокуба Бретфуса. [детальніше]
«Мы рождены, чтоб сказку сделать былью». Ці слова, написані на початку 1920-х років, добре відомі усім поколінням радянських людей. Ними починається знаменитий «Авіамарш» із приспівом, який відкривається не менш популярним рядком: «Всё выше, и выше, и выше». Але мало хто знає, що автором цих [детальніше]
15 вересня 1828 року за 85 кілометрів від Варшави — в невеликому місті Желехув Привіслянського краю (нині Гарволінського повіту Мазовецького воєводства Польщі) в сім`ї міщанина народився майбутній відомий фотограф. [детальніше]
Одна зі статей про видатного вченого Миколи КІЛЬЧЕВСЬКОГО починалася досить нестандартно: «Чи замислювалися Ви, поважний читачу, чому в наших квартирах крани на трубопроводах для води збудовано так, що ми довго крутимо ручку, щоби закрити воду, а не важільна конструкція: раз! - та й закрив? Від [детальніше]
Саме таку заяву вперше озвучили науковці К-ПНУ ім. І. Огієнка перед громадськістю вчора, 11 жовтня Саме тоді, з моменту Дніпровського зледеніння, розпочалося формування цієї геологічної пам’ятки природи і відкрило доступ до порід, яким понад 416 млн років. [детальніше]
Є в Північному Льодовитому океані острів Софії та мис Софії. Названо їх на честь уродженки Кам’янця-Подільського Софії Омірової. Такий щедрий подарунок на початку XX століття зробив своїй нареченій лейтенант Олександр Колчак. Так-так, той самий Колчак, який згодом став адміралом, одним із вождів [детальніше]
Михайло Іванович КУРИЛКО народився 31 травня (12 червня за новим стилем) 1880 р. в губернському Кам`янці-Подільському. За даними краєзнавця Андрія ПАРАВІЙЧУКА, батько майбутнього художника був вчителем гімназії. Михайло навчався в Кам`янець-Подільській чоловічій гімназії, але його виключили [детальніше]