«Мы рождены, чтоб сказку сделать былью». Ці слова, написані на початку 1920-х років, добре відомі усім поколінням радянських людей. Ними починається знаменитий «Авіамарш» із приспівом, який відкривається не менш популярним рядком: «Всё выше, и выше, и выше». Але мало хто знає, що автором цих [детальніше]
15 вересня 1828 року за 85 кілометрів від Варшави — в невеликому місті Желехув Привіслянського краю (нині Гарволінського повіту Мазовецького воєводства Польщі) в сім`ї міщанина народився майбутній відомий фотограф. [детальніше]
Одна зі статей про видатного вченого Миколи КІЛЬЧЕВСЬКОГО починалася досить нестандартно: «Чи замислювалися Ви, поважний читачу, чому в наших квартирах крани на трубопроводах для води збудовано так, що ми довго крутимо ручку, щоби закрити воду, а не важільна конструкція: раз! - та й закрив? Від [детальніше]
Саме таку заяву вперше озвучили науковці К-ПНУ ім. І. Огієнка перед громадськістю вчора, 11 жовтня Саме тоді, з моменту Дніпровського зледеніння, розпочалося формування цієї геологічної пам’ятки природи і відкрило доступ до порід, яким понад 416 млн років. [детальніше]
Є в Північному Льодовитому океані острів Софії та мис Софії. Названо їх на честь уродженки Кам’янця-Подільського Софії Омірової. Такий щедрий подарунок на початку XX століття зробив своїй нареченій лейтенант Олександр Колчак. Так-так, той самий Колчак, який згодом став адміралом, одним із вождів [детальніше]
Михайло Іванович КУРИЛКО народився 31 травня (12 червня за новим стилем) 1880 р. в губернському Кам`янці-Подільському. За даними краєзнавця Андрія ПАРАВІЙЧУКА, батько майбутнього художника був вчителем гімназії. Михайло навчався в Кам`янець-Подільській чоловічій гімназії, але його виключили [детальніше]
В історії Кам`янця-Подільського, яка налічує лише на основі писемних джерел майже шість з половиною століть, був короткий період, коли влада в місті змінювалася з калейдоскопічною швидкістю: тільки звикаєш до одного, а на порозі вже нова. Звичайно ж, мова йде про чотирьох бурхливих роках [детальніше]
Для Кам`янця-Подільського Іван ОГІЄНКО є знаковою постаттю. Виплекане ним у найскладніших умовах 1918-1920 рр. дитя - Кам`янець-Подільський державний український університет - стало першим на Поділлі вогнищем української освіти, науки, культури. Обидва нинішні університети, що діють у [детальніше]
У сузір`ї талантів, що подарував світові Кам`янець-Подільський, однією із найяскравіших була зірка шахіста Леоніда ШТЕЙНА (1934-1973). Міжнародний гросмейстер, заслужений майстер спорту СРСР, триразовий чемпіон СРСР, переможець найпрестижніших міжнародних турнірів - ось далеко не повний [детальніше]
Сьогодні, незадовго до Першотравня, є дві вагомі причини згадати Цезарину ВОИНАРОВСЬКУ. По-перше, вона народилася першого травня. По-друге, вона народилася в Кам`янці-Подільському. Цезарина ВОЙНАРОВСЬКА походила із зубожілої шляхти. її батько - колезький асесор Костянтин ВОЙНАРОВСЬКИЙ - жив і [детальніше]
Юрій - Міхал (Єжи) Володиєвський (1620 - 1672 рр.) один з найяскравіших захисників Кам`янець-Подільського під час облоги турецько-татарською армією в серпні 1672р. [детальніше]
Цього року виповнилося 120 років від дня народження Володимира Затонського. Тепер не часто згадують цього діяча Радянської України, а якщо і згадують, то здебільшого злим словом, а не добрим. Але не поспішатимемо з висновками, а погортаємо сторінки біографії Володимира Петровича, який чотири рази [детальніше]
У сузір`ї славних жінок - уродженок Кам`янця-Подільського - яскраво сіяє і зірка російської оперної співачки Лідії ЗВЯГІНОЇ. Двадцять років вона була солісткою Большого театру в Москві, а в радянський час - професором Московської консерваторії. Про неї вміщено статті в дореволюційному [детальніше]
У статті розглянуті питання заснування і функціонування водяного млина у передмісті Кам’янця-Подільського в кін. ХІХ – на поч. ХХ ст. Особливу увагу приділено реконструкції під фенхельний завод і подальше його використання. Досліджені відомості про власників і користувачів. Подане пояснення назви [детальніше]
Це місце з діда прадіда в Кам`янці зветься Гунські криниці. Місце дуже гарне, таємниче і, кажуть люди, що часом, коли там повно води, в період від 12 годин ночі до 4-х годин ранку (до третіх півнів) з`являється над криницями у небі золотий кінь, ніби відображення того, що в криниці. [детальніше]
Ця легенда звучить вже як кам`янецький анекдот. Ще живуть ті мрійники, які твердо вірили в правдивість цієї легенди. Шукали вони карету 12 років тому під турецьким мостом, у вирі, коло сучасної електростанції - золоту карету, повну награбованих турками кам`янецьких коштовностей. [детальніше]