БАШТА ВІРМЕНСЬКОГО КОСТЕЛУ - вірменського Миколаївського костелу споруджена в ХVI ст. За новітніми історико-бібліографічними дослідженнями дзвіниця була побудована в 1565 р. коштом вірменської громади міста, при активній участі членів вірменського юнацького церковного братства, завдяки чому отримала ще одну назву – «Юнацька дзвіниця».
В архівних джерелах ХVI ст. збереглося ім’я єпископа Хачатура, який подарував для дзвіниці дзвін, ще один дзвін подарував пан Григор, який продовжив її будівництво.
Це була велична п’ятиповерхова споруда , верхні яруси якої пристосовані до оборони. У 1633 р. в дзвіниці була влаштована церква Св. Степаноса (Стефана). В кінці ХVIІ ст. церква була розмальована фресками. Під час турецького панування в 1672-1699 рр. дзвіниця була частково пошкоджена, а дзвони викрадені.
Після виходу турків з міста дзвіницю відремонтували і встановили два дзвони з датами: «1701» і «1702». За джерелами ХІХ ст. на дзвіниці існував ще один дзвін, який впав і був пошкоджений, а пізніше відремонтований. За легендою під час освячення на дзвоні з’явився надпис: «Yox mea in auribus tnis. Domine.» ( Мій голос у твоїх небесах, Господи.) Протягом 1700-1767 рр. в дзвіниці проводилось богослужіння. У ХІХ ст. під час одного з ремонтів покрівлі верхня частина дзвіниці отримала прості форми. У ХХ ст. завершення дзвіниці зазнало ще більших втрат під час 1-ї і 2-ї світових війн. В 1958 р. проводилась перша черга ремонтно-реставраційних робіт, продовжені в 1970—80-х рр. Під час досліджень на стінах 1-го поверху виявлені залишки фрескового розпису. Протягом 1979-1989 рр. було проведено розчистку і реставрацію живопису (художник-реставратор В.І.Полунін).
У 2015 р. в 1 ярусі інтер’єру дзвіниці проведено ремонт.
(складові: Башта (дзвіниця), Костел св. Миколая
(фундаменти), Брама і огорожа), ХVI ст.
( уточнене датування 1565р., 1756-1757р.р.)
охоронний № 750,
адреса: вул. Вірменська,1/1, 1/2
Комплекс складається з Костелу св. Миколая (фундаменти)(XV-XVIII ст.), башти (дзвіниці) (1585р., 1601р., 1756-1757 рр.), брами і огорожі (1602., XVIII ст.).
