Камянець-Подільський » Історія » Церкви та храми » Вірменський храм та його скарб

Вірменський храм та його скарб

  • 14 195
  • (Оцінок: 1)
Вірменський храм та його скарб
Вірменський храм та його скарб

Упродовж століть Вірменський храм залишався окрасою міста та центром життя його мешканців. Проте, на початку революційних перетворень XX ст. святиня була зачинена, а в період войовничого атеїзму зруйнована потужною вибухівкою (1936р.). Місто втратило тоді найцінніші культові споруди, які створювали неповторне історичне обличчя Кам`янця. Так нова влада боролося з історичною пам`яттю і визначала нові пріоритети. Камінь із знищеного храму йшов на будівництво житла, а територія колишньої церкви заростала кущами і деревами.

 

S території = 2580 м2,
S забудови башти =167,16м2,
довжина огорожі 175пог.м.

Відродження храму розпочалося на початку 70-х рр. XX ст., коли в Кам`янці активно проводилися реставраційні роботи. У 1972 р. були започатковані перші архітектурні обміри залишків фундаментів, для чого у південній та північній галереях колишнього храму були закладені шурфи.

Стаціонарні археологічні дослідження тривали з 1989 до 1996 рр. Площа розколу вперше охопила всю територію храму, включаючи південну, західну та північну галереї та прилеглі до нього території.

В процесі досліджень вдалося повністю відкрити фундаменти споруди. З`ясувалося, що вони були викладені з місцевого бутового каменю на вапняковому розчині й досягали товщини 1,6 м. Ширина храму в межах галерей становила 9 метрів, а довжина - 30 метрів. Згідно стратиграфії вияснилося, що мощення підлоги в інтер`єрі храму складалося з різних матеріалів: каміння, цегли та полив`яних плиток. Причому, основна частина підлоги була викладена цеглою.

Вірменський скарб

Говорячи про споруду самого храму усі дослідники зазначали, що він носив риси східної архітектури, був прикрашений кам`яним портиком дорійсько-римського ордену і оточений з трьох сторін критими галереями. Фронтон костелу прикрашала, виготовлена із позолоченої міді, фігура Пресвятої Діви Марії в сонячних променях і зірками над головою. В руці вона тримала лілею, а під ногами містилася куля, обвита змією. Згадана статуя була подібна до фігури Діви Марії, встановленої на мінареті кафедрального костелу.

Костел Св.Миколая  побудований на місці дерев’яної церкви Св.Миколая. За історико-бібліографічними джерелами церква була побудована коштом вірменської громади у 1495 р.. У 1566 р. закладені фундаменти кам’яної церкви, будівництво якої завершене у 1577 р.. У 1602 р. значно пошкоджена під час пожежі, незабаром відремонтована. У 1672 р. церква зруйнована під час бомбардування турками міста. У 1756-1767 рр. храм був відбудований коштом вірменської общини, а в 1791 р. освячений як вірмено-католицький храм. В 1936 р. підірваний .

  Брама і огорожа собору побудовані одночасно з вірменською церквою Св. Миколая, роботи були завершені в 1602 р.. В процесі проведених у 18 ст. ремонтних робіт конфігурація західного муру огорожі була дещо змінена.     Огорожа пошкоджена від вибуху в 1936 р., яким було знищено костел.

 План Вірменського костелу

Частково збережена лише західна частина.

Дзвіниця:

Габаритні розміри дзвіниці – 11,0х10,7м, ,

загальна висота 38м.

Sдзвіниці = 143,2 м2.

 

  Башту(дзвіницю) вірменського Миколаївського костелу споруджено в 16 ст. , в історичних хроніках названа Юнацькою дзвіницею. За новітніми історико - бібліографічними дослідженнями дзвіниця була побудована  в 1565 р.

На початку 17 ст. на першому поверсі була влаштована церква Св.Степаноса (Стефана), фресковий розпис зберігся фрагментарно. Під час  турецького панування в 1672-1699 рр. дзвіниця була частково пошкоджена, в 18 ст. відремонтована. Ремонтні роботи  на даху,  що проводились в 19 – на поч.. 20 ст. призвели до архітектурного спрощення завершення дзвіниці. В 1982 р. проведені реставраційні роботи, відновлено завершення дзвіниці в первісному вигляді, одночасно проводились роботи  з консервації живопису.

Вхід до храму був влаштований з головного фасаду по шести тесаним сходинам, через арку галереї, виконаної із цегли. В інтер`єрі знаходилося шість вівтарів, а головною святинею була ікона Пресвятої Діви Марії, визнана церквою чудодійною.

Під центральною частиною храму досліджено підвальне приміщення, яке було повністю заповнене будівельним сміттям. Крипта досягала довжини 15, ширини 6 метрів. З північного і південного боків вона мала два вентиляційні канали. З інтер`єру храму до крипти можна було потрапити через невеликий отвір у центральній частині підлоги храму. Під отвором виявлено кам`яний стовп-основу з 11-ма сходинками. Висота стовпа становила 3,6 м. В крипті, серед засипки будівельним сміттям, на рівні земляної долівки, було виявлено декілька поховань XVIII ст., серед яких знайдено бронзові медальйони, голки для укладки волосся, мідні ґудзики тощо. В засипці крипти, серед людських кісток і будівельного сміття, було виявлено і надмогильну плиту з іменем Яна Чайковського.

дзвіниця котелу Багаторічні дослідження храму святого Миколи підтвердили відомості письмових джерел про велике значення вірменської громади у міському житті Кам`янця, адже були відкриті потужні фундаменти колись величної споруди. До того ж, до єдиного із храмом комплексу входили торгівельні склади, що говорить про давні традиційні заняття вірмен торгівлею, а знахідки досконало виконаних речей матеріальної культури засвідчили, що вірмени були не лише купцями, а й умілими ремісниками.

Про майстерність вірменських ремісників розповіли і речі із виявленого у 1985 р. скарбу, що містив значну кількість церковних коштовностей із вірменської храмової скарбниці. Як уже зазначалося, найціннішою святинею Вірменського храму була чудодійна ікона Богородиці, яка віками була заступницею кам`янецьких міщан. Причому, представники міщанського стану різних конфесій просили в неї покровительства. Прихожани приносили до ікони різні пожертви за заступництво та зцілення від хвороб. До образу Богородиці підвішувалися вотиви - виготовлені із дорогоцінних металів знаки у вигляді сердець, рук, ніг, навіть дитячих колисок.

Тривалий час про існування Вірменського костелу свідчили лише кілька зображень на поштових листівках початку XX ст., графічні роботи та описи в дореволюційних джерелах. На сьогодні, проведена консервація фундаментів храму та впорядкована території, на якій встановлено пам`ятний знак - хачкар, засвідчують зв`язок вірменських поколінь і дають надію на відновлення величної вірменської церкви.

  В 1985 році під кам`яним мощенням підлоги першого ярусу, на глибині 1,8 метра виявлено скарб.

До складу скарбу входили найцінніші предмети церковного начиння заховані священиками в 1922 році. Список знайдених предметів нараховував 448 позицій. До найцікавіших знахідок слід віднести основу церковної чаші датовану 1581 роком і прикрашену вірменським текстом. Окремі речі зі скарбу нині можна оглянути в експозиції Кам`янець-Подільського державного історичного музею-заповіднику. Ікона Пресвятої Богородиці Вірменської Ікона Пресвятої Богородиці Вірменської. Без окладу.

Скарби Вірменського костелу:

 
 
 
 
     

Ікона Пресвятої Богородиці Вірменської


— головна християнська святиня Кам`янця
. Належить до типу «Одигітрій». Вважається, що ікона кам`янецької Пересвятої Богородиці Вірменської належить до зразків візантійського мистецтва і була написана на кипарисовій дошці ще у 10 столітті. За переданнями, вона потрапила до Кам`янця у 1398 році разом з вірменами, які рятувалися від переслідувань мусульман в Севастополі. Після захоплення міста турками у 1672 році, черниці, що під ту пору замешкували при церкві, разом з іконою подалися на Схід, але були впіймані. Довший час після того ікона слугувала як дошка для замісу тіста в одній з турецьких родин в Македонії. Там її вірмени й розшукали та викупили. Повертаючись додому Чорним морем зазнали нападу турецьких галер. Багато кораблів були потоплені, однак судно на якому знаходилася ікона не зазнало ушкоджень. В подальшому ікону переховували у Созополі і Львові, а після відходу турків з Кам`янця повернули її на звичне місце. Ікона Пресвятої Богородиці Вірменської вважалася чудодійною і служила об`єктом поклоніння як кам`янецьких міщан так і чисельних прочан, що навідувалися до храму.

 В 1920 роках була вилучена комуністами і вивезена до Харкова, а потім до Рівного. Нині знаходиться на зберіганні у фондах  Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків (інв. № 168). В 1995 році проводилася реставрація ікони в майстернях Українського реставраційного центру, проте її атрибуція так і не була встановлена. У кам`янецькій Катедрі Святих Апостолів Петра і Павла зберігається копія ікони Пресвятої Богородиці Вірменської, яка, за переказами, виконана на підставі ікони Лисецької Пресвятої Богородиці, що нині зберігається в костелі Святої Трійці в Ґлівіце (Польща). Сама ікона Лисецької Пресвятої Богородиці нібито була скопійована священиком Колумбом з кам`янецької Ікони Пресвятої Богородиці Вірменської ще в 16 столітті. Проте навіть поверховий огляд дозволяє сказати, що усі три ікони мають схожість найзагальнішого характеру. 




Вірменський костел на поштових листівках

 

Медальйон із зображенням ікони вірменської Богородиці (аверс) та костелу св. Миколи (реверс) у Кам`янці-Подільському

  Вірменська церква у Вікіпедії 


------

Прокоментуй Цей Пост:

Схожі Новини