Перші відомості про відлиті в Кам'янці-Подільському гармати маємо під 1713 роком, коли її керівник, англієць Анджей Арчибальд Гловер де Глейден, писав у листі до Адама Сенявського, що «маємо тепер гармат десять 6-фунтових в Кам’янці відлитих».
Експедицією Охоронної археологічної служби України було досліджено унікальний військово-історичний комплекс у місті Кам’янці-Подільському. Під час археологічних досліджень ділянки, яка призначалась під будівництво, було виявлено фундаменти башти. Зіставлення різночасових планів міста показало, що це – так звана Турецька башта, яка використовувалась з кінця XVІ і протягом XVIІ століття як оборонний та житловий об’єкт.
Там само відкрито ділянку міського оборонного муру кінця XVIІ – першої половини XVIIІ століття. Мур, що з’єднував вежу та міські ворота з’явився під час «турецького» періоду історії міста (1672–1699 рр.). Цим же часом датується досліджена ділянка артилерійської батареї, відомої згодом як батарея Св. Яна, збудована Крістіаном Дальке.
Виявлена башта на початку XVIІ століття була перебудована на гарматну ливарню (людвисарню), що функціонувала упродовж 1706–1730-их років. Перші відомості про відлиті гармати маємо під 1713 роком, коли її керівник, англієць Анджей Арчибальд Гловер де Глейден, писав у листі до Адама Сенявського, що «маємо тепер гармат десять 6-фунтових в Кам’янці відлитих».
Людвисарня має добрий стан збереженості і є унікальним об’єктом міжнародного значення. На території Східної Європи невідомі подібні пам’ятки, що дійшли до нашого часу у такому стані. Гарматна майстерня Кам’янця грала вагому роль у військовому минулому Речі Посполитої.
Досліджений комплекс отримав статус пам’ятки і взятий під державну охорону, розробляється проект його музеєфікації та підготовки для екскурсійного відвідування.
