Михайло Іванович КУРИЛКО народився 31 травня (12 червня за новим стилем) 1880 р. в губернському Кам янці-Подільському. За даними краєзнавця Андрія ПАРАВІЙЧУКА, батько майбутнього художника був вчителем гімназії. Михайло навчався в Кам янець-Подільській чоловічій гімназії, але його виключили з [детальніше]
В історії Кам янця-Подільського, яка налічує лише на основі писемних джерел майже шість з половиною століть, був короткий період, коли влада в місті змінювалася з калейдоскопічною швидкістю: тільки звикаєш до одного, а на порозі вже нова. Звичайно ж, мова йде про чотирьох бурхливих роках початку 20 [детальніше]
Для Кам янця-Подільського Іван ОГІЄНКО є знаковою постаттю. Виплекане ним у найскладніших умовах 1918-1920 рр. дитя - Кам янець-Подільський державний український університет - стало першим на Поділлі вогнищем української освіти, науки, культури. Обидва нинішні університети, що діють у місті, - Кам [детальніше]
У сузір ї талантів, що подарував світові Кам янець-Подільський, однією із найяскравіших була зірка шахіста Леоніда ШТЕЙНА (1934-1973). Міжнародний гросмейстер, заслужений майстер спорту СРСР, триразовий чемпіон СРСР, переможець найпрестижніших міжнародних турнірів - ось далеко не повний перелік [детальніше]
Сьогодні, незадовго до Першотравня, є дві вагомі причини згадати Цезарину ВОИНАРОВСЬКУ. По-перше, вона народилася першого травня. По-друге, вона народилася в Кам янці-Подільському. Цезарина ВОЙНАРОВСЬКА походила із зубожілої шляхти. її батько - колезький асесор Костянтин ВОЙНАРОВСЬКИЙ - жив і [детальніше]
Юрій - Міхал (Єжи) Володиєвський (1620 - 1672 рр.) один з найяскравіших захисників Кам янець-Подільського під час облоги турецько-татарською армією в серпні 1672р. [детальніше]
Цього року виповнилося 120 років від дня народження Володимира Затонського. Тепер не часто згадують цього діяча Радянської України, а якщо і згадують, то здебільшого злим словом, а не добрим. Але не поспішатимемо з висновками, а погортаємо сторінки біографії Володимира Петровича, який чотири рази [детальніше]
У сузір ї славних жінок - уродженок Кам янця-Подільського - яскраво сіяє і зірка російської оперної співачки Лідії ЗВЯГІНОЇ. Двадцять років вона була солісткою Большого театру в Москві, а в радянський час - професором Московської консерваторії. Про неї вміщено статті в дореволюційному [детальніше]
У статті розглянуті питання заснування і функціонування водяного млина у передмісті Кам’янця-Подільського в кін. ХІХ – на поч. ХХ ст. Особливу увагу приділено реконструкції під фенхельний завод і подальше його використання. Досліджені відомості про власників і користувачів. Подане пояснення назви [детальніше]
Це місце з діда прадіда в Кам янці зветься Гунські криниці. Місце дуже гарне, таємниче і, кажуть люди, що часом, коли там повно води, в період від 12 годин ночі до 4-х годин ранку (до третіх півнів) з являється над криницями у небі золотий кінь, ніби відображення того, що в криниці. [детальніше]
Ця легенда звучить вже як кам янецький анекдот. Ще живуть ті мрійники, які твердо вірили в правдивість цієї легенди. Шукали вони карету 12 років тому під турецьким мостом, у вирі, коло сучасної електростанції - золоту карету, повну награбованих турками кам янецьких коштовностей. [детальніше]
Коли великий литовський князь Ольгерд та його племінники, брати Коріатовичі, перемогли трьох татарських ханів і визволили наш край, повернувся Ольгерд у свою столицю, а 4 племінники вирішили залишитися на цих землях. Край зачарував їх своєю красою: у диких лісах багато було дичини, земля неозора [детальніше]
Після смерті Богдана Хмельницького його син Юрій Прийняв гетьманство, але пізніше зрікся його і прийняв монаший сан з ім ям Гедеона. Але продовжував втручатися в політичні справи того часу і не сидів на місті. Так він потрапив в полон одному з татарських загонів, які поверталися з-під Кам янця і [детальніше]
Краса Кам янця — це його високі скелі, на яких він побудований та скелями оперезаний. Своєрідною підковою міцно захищають скелі місто. Кажуть і вірять кам янчани, що та скеляста підкова є оберегом щастя для всіх молодих дівчат і хлопців, що хочуть об єднатися в сім ю і народити дітей, як [детальніше]
Наші предки, слов яни, обожнювали дерева. Вважали, що у деревах залишились жити на землі померлі люди. Особливо поважали дуб — символ могутності і сили, священне дерево старослов янського язичницького бога грому і блискавки Перуна. Під розлогими шатрами древніх дубів проводились у давнину народні [детальніше]
Кожний, хто буває у Старому місті, звертає увагу на гарну пам ятку архітектури навпроти Ратуші. Легенда розповідає про історію спорудження цієї міської криниці. [детальніше]