Вхід для зареєстрованих

Надає змогу переглядати непрочитані новини, обмінюватись приватними повідомленнями, отримувати розсилку, легко залишати коментарі, ОТРИМАТИ СТАТУС та іконку.

Зареєструватись

Стандартний метод реєстрації передбачає заповнення форми та підтвердження по e-mail.

Зареєструватись

Зареєструватись за допомогою акаунта в соцмережах. ⇓ АТОМАТИЧНО!

Екскурсії Камянець-Подільський
» » » Із Сурженців привезли хрещеного ідола

Із Сурженців привезли хрещеного ідола

admin
30-07-2016  1 121 
Із Сурженців привезли хрещеного ідола

Отакий собі Суржинецький ідол. Розкопки показали, що тут не було жодного капища. Ідола перенесли сюди вже у другій половині ХІХ ст. і вкопали у якості межового стовпа. Знайдений біля підніжжя матеріал - черепки кераміки і фаянсових тарілок заводу Кузнєцова.

 

 

Ще один, уже дев’ятий, язичницький ідол поповнив цього тижня колекцію Кам’янець-Подільського історичного музею-заповідника. Кам’яне дохристиянське божество, знайдене в хащах поблизу с.Суржинці, 27 липня було перевезене і вста­новлене у дворику археологічного музею.

Спеціально для дослідження й перевезен­ня Суржинецького ідола до Кам’янця прибула група українських і польських науковців, се­ред яких відомий польський археолог, спеці­аліст з історії ранніх слов’ян, професор Же- шівського університету Міхал ПАРЧЕВ- СЬКИЙ, ще один професор Жешівського уні­верситету Януш ТЕСЛІК, професор Кра­ківського Ягеллонського університету Ева ТЕСЛІК та ініціаторка цієї експедиції, науко­вий співробітник НДЦ «Рятівна археологія» Наталія ВОЙЦЕЩУК зі Львова. До них приєд­налися наукові співробітники нашого істо­ричного музею Ігор СТАРЕНЬКИЙ, Дмитро КОНДРАТЮК і Катерина МЕЛЬНИЧУК.

Насправді Суржинецького ідола ще у 80-х роках XX ст. знайшли і описали кам’янецькі археологи Іон ВИНОКУР та Анатолій ГУЦАЛ, і не один рік велася мова про його перевезен­ня до музею, а от втілити цей намір нарешті вдалося завдяки... Збруцькому ідолу.

Як відомо, знайдений неподалік від Гуся­тина 1848 р. Збруцький ідол, чи Святовит, є на сьогодні однією з найдавніших і найвідоміших у світі пам’яток ранньослов’янської культури. Зберігається він у Краківському археологічному музеї, а в Україні експону­ється декілька його копій, зокрема і в кам’янецькому археологічному музеї. При цьому великий інтерес і багато дискусій се­ред науковців викликає запитання: а чи є Збруцький ідол автентичним, чи це фаль­шивка, створена в середині XIX ст. на хвилі «моди» на язичництво? Надто вже гарно він зберігся і надто вже складні й досконалі зо­браження вирізьблено на ньому.

Три роки тому в пошуках істини польсько- українська експедиція вирушила на місце, де, за згадками, первісно стояв Збруцький ідол, - на гору Богит над Збручем. Тоді ж ува­гу привернула найбільша в Україні колекція кам’янецьких ідолів.

- На сьогодні ми маємо описи окремих зна­хідок, однак науковці до цього часу не займа­лися системним дослідженням ідолів, їхнім походженням і датуванням, - зазначає Ната­лія Войцещук. - Бракує навіть їхніх якісних рисунків і фотографій. Саме тому виникла ідея укласти каталог, де буде повністю зібра­но й описано всіх ідолів, знайдених в околи­цях Кам’янця. Цей каталог українською та польською мовами вийде вже наприкінці року.

Цього тижня польсько-українська експе­диція вирушила до Суржинецького ідола, щоб дослідити саме місце, де його встанов­лено. Уже в перший день досліджень стало зрозуміло, що кам’яне божество було пере­несене зі свого первісного місця, потім три­валий час десь лежало догори лицевою сто­роною, через що відбулася сильна ерозія, а приблизно в другій половині XIX ст. його було вкопано на пагорбі поблизу Суржинців як межового стовпа - де його і знайдено.

Суржинецький ідол являє собою кам’яний стовп із сірого ніздрюватого товтрового вап­няку фалічної форми, заввишки понад 3 м. Він демонструє еволюцію слов’янської кам’яноїскульптури від менгірів (вертикаль­них кам’яних стовпів) до фігур у формі лю­дини. На місці, де, на думку дослідників, ма­ло би бути обличчя ідола, видно сліди глибо­ких сколів - можливо, воно було навмисно відбите в християнські часи.

Сліди боротьби християнства з язични­цтвом у вигляді численних великих і малень­ких видряпаних хрестиків «читаються» по всій фігурі ідола.

На думку професора Парчевського, ці хрести з’явилися на фігурі вже після того, як його встановили як межового стовпа, і вони мали на меті «вигнати біса з каменя». До речі, на жодній іншій з кам’янецьких фігур хрестів виявлено не було.

На сьогодні Суржинецький ідол приєднав­ся до родини собі подібних у дворику архео­логічного музею, однак стан його збережен­ня, як і всіх кам’янецьких ідолів, викликає глибоке занепокоєння. Зроблені з м’якого вапняку, прадавні фігури щодня зазнають руйнівного впливу коливань температури, дощів і вітру, натомістьїхня фахова реставра­ція та консервація обійдуться в сотні тисяч доларів, яких місто виділити не може.

З іншого боку, великий інтерес до уні­кальної колекції проявляють польські нау­ковці, котрі пропонують на деякий час ви­везти кам’янецьких ідолів до Кракова, там провести консервацію і виставити для огля­ду, а потім повернути до Кам’янця в значно кращому стані.

- Такий спільний українсько-польський про­ект - єдина можливість провести реставрацію і консервацію наших ідолів, - наголошує дирек­тор музею Олександр ЗАРЕМБА. - Крім того, створення двомовного каталогу та експонуван­ня ідолів у Польщі дадуть змогу широко популя­ризувати нашу колекцію.

- Цих ідолів варто показати світу, - переко­нана і Наталія Войцещук. - Тому що Кам’я- нець - дуже туристичне місто, але відоме лише завдяки своїй фортеці. Мало хто здогадується, наскільки унікальні пам’ятки зберігає археоло­гічний музей

Уже у жовтні польські науковці планують взяти участь у традиційній науково-практич­ній конференції музею «Археологія та фор­тифікація Середнього Подністров’я» і розра­ховують на подальшу плідну співпрацю з на­шим історичним музеєм.

 

Наталія ЯРОВА.


------


Залишити свій коментар: