КОСТЕЛ МОНАСТИРЯ ДОМІНІКАНОК З КЕЛІЯМИ (складові комплексу: костел св. Михаїла, келії) XVIIIст. (уточнене датування 1715р.- XVIIIст.), охоронний № 1642, адреса: вул.Францисканська, 12 [детальніше]
- admin
- 1 679
- 24-04-2020
КОСТЕЛ МОНАСТИРЯ ДОМІНІКАНОК З КЕЛІЯМИ (складові комплексу: костел св. Михаїла, келії) XVIIIст. (уточнене датування 1715р.- XVIIIст.), охоронний № 1642, адреса: вул.Францисканська, 12 [детальніше]
ТРИНІТАРСЬКИЙ КОСТЕЛ та ДЗВІНИЦЯ складові: Костел святої Трійці, дзвіниця, огорожа), XVIIIст.( уточнене датування 1750-1780р.р., дзвіниця 1773-1780р.р., огорожа XVIIст.) охоронний № 733, адреса: вул. Замкова,1 [детальніше]
ХРЕСТОВОЗДВИЖЕНСЬКА ЦЕРКВА і дзвіниця у Карвасар 1799р. ( уточнене датування 1799 – 1801 рр.), охоронний № 752, адреса: вул. Карвасари,24, м. Кам’янець-Подільський, Хмельницька обл. [детальніше]
ПЕТРОПАВЛІВСЬКА ЦЕРКВА XVIст. (уточнене датування 1580 р.), (складові: церква св. апостолів Петра і Павла, огорожа з брамою), охоронний № 741, адреса: вул.Татарська, 9, м.Кам’янець-Подільський, Хмельницька обл. [детальніше]
Кам'янець-Подільське міськевійськове історичне товариство (КПМВІТ) - громадська організація що об’єднує людей закоханих в історію. Діяльність розпочали ще в 1998 році, офіційно як громадська організація оформились в 2007. Членами нашого товариства є люди різного віку, різних професій і занять. [детальніше]
Оборонний мур, що йшов уздовж дороги з боку річки, зведений у 1762 році. Ян де Вітте у 1772 р. провів реконструкцію Брами з пілонами. На плані Я.Шуллера 1773 р. позначено як «Мур слабкий коштом Воєводства давно поставлений», згодом його так і назвали – «воєводський мур». [детальніше]
ГРОТ КОЛОДЯЗЬ в Кам'янці-Поділському. Уточнена назва - грот-колодязь з фундаментами житлового будинку. Колодязь знаходиться в напівпідвалі кам’яного житлового будинку XVI ст. В земляній підлозі біля східної стіни влаштований квадратний отвір колодязя, рівень води в якому піднімається до рівня [детальніше]
МІСЬКА БРАМА До комплексу Укріплень міста входить Міська брама, яка складається з Каземат-Лабораторії, Міської (Михайлівської) брами та Оборонний мур, що сформувались в XVI–XVIII ст. як система західних міських оборонних укріплень. [детальніше]
БАШТА ВІРМЕНСЬКОГО КОСТЕЛУ - вірменського Миколаївського костелу споруджена в ХVI ст. За новітніми історико-бібліографічними дослідженнями дзвіниця була побудована в 1565 р. коштом вірменської громади міста, при активній участі членів вірменського юнацького церковного братства, завдяки чому [детальніше]
НИЖНЯ ПОЛЬСЬКА БРАМА розташована у каньйоні річки Смотрич і була одним з двох в'їздів до Старого міста Кам'янця-Подільського на Поділлі. Дорога від неї вела до Верхньої Польської брами. Комплекс брами складався з Надбрамної башти з Барбаканом, вартівнею, прискельним казематом та розташованою над [детальніше]
Народився син полковника та внук кам'янецького генерала - Ян 1781 року в Парижі, коли його батьки здійснювали європейське турне. Хлопчика назвали на честь діда - славетного кам’янецького коменданта, військового, архітектора. [детальніше]
ПІДЗАМЕЦЬКА БРАМА (фундаменти) Брама з боку передмістя Підзамче на дорозі, що проходить вздовж північного боку замку була побудована в 1621 р. [детальніше]
ВЕРХНЯ ПОЛЬСЬКА БРАМА — комплекс північно-західних укріплень Старого міста Кам'янця-Подільського. Складається з башти Стефана Баторія, до якої примикає Вітряна брама, оборонних мурів з вежею і Турецького бастіону. [детальніше]
Інформація про те, що відреставрували в 2019 році у Кам'янці-Подільському на території Старого міста. [детальніше]
У 1915 році через каньйон річки Смотри у селі Панівці (4км від Кам'янця-Подільського) мали побудувати залізничний міст, який мав з'єднувати Росію з Австро-Угорщиною. Будівництво тривало до 1917 року і встигли спорудити більше половини моста - зилишилось його перекрити, але перша світова війна стала [детальніше]
Наближаємося до Кам'янця-Подільського-міста обласного підпорядкування. Це одне з найдавніших міст Поділля. На його території виявлено залишки поселень часів трипільської культури, епохи пізньої бронзи та початку раннього залізного віку, черняхівської культури. У IX — X ст. Тут жили уличі і тиверці. [детальніше]