Олег Будзей
Олег Будзей
Історик, Краєзнавець, журналістПрацюю у сфері вивчення життя та діяльності особистостей. Досліджую дворянські книги та спогадами. Збираю матеріали про фотографів, граверів, художників, що зображали та писали про Кам’янець-Подільський.
Український сатирик і прозаїк Микола Васильович Білкун (1928—1995), який народився в селі Привороття, нині Подільське Кам’янець-Подільського району Хмельницької області, та свого часу був заступником відповідального редактора журналу «Перець», писав у статті «Починали у Кам’янці», опублікованій на сторінці 4 у числі від 16 лютого 1992 року газети «Кам’янець-Подільський вісник», таке про Григорія Безбородька: журналіст, автор кількох книжок.
«Велика українська енциклопедія» (ВУЕ) замовила мені статтю про Юхима Богданова — вчителя церковного співу в Подільській духовній семінарії майбутнього композитора Миколи Леонтовича. Я написав цю статтю і надіслав її редакції енциклопедії. 6 листопада 2023 року надійшла відповідь, що редакція ВУЕ дуже високо оцінила мою статтю про Богданова.
У статті «Юхим Андрійович Богданов» ми ознайомили Вас з його життєписом і творчістю, користуючись в основному «Подільськими єпархіальними відомостями» (ПЄВ) та журналом «Православне Поділля». У цій статті ми розповімо про взаємозв’язки Юхима Андрійовича Богданова та його найвідомішого учня Миколи Дмитровича Леонтовича, як це висвітлено в книжках, статтях і навіть у художній прозі.
Ленін (стоїть) і Платтен (крайній праворуч) у президії I конгресу Комінтерну, березень 1919 року
Як відомо, Володимир Ілліч Ленін у Кам’янці-Подільському ніколи не був. Але тут бував один із його найвірніших друзів — швейцарський комуніст Фрідріх Платтен. Історія розпорядилася так, що обох пов’язала ще й спільна дата — 22 квітня: один цього дня народився, а інший — помер.
Князь Стокасімов — перший керівник Подільського відділення Селянського поземельного банку
У цій статті ми розповімо про відкриття 1883 року в Кам’янці-Подільському Подільського відділення Селянського поземельного банку, а також про першого керівника цього відділення — князя Стокасімова, тим паче, що про нього немає жодної повноцінної та детальної публікації ні в науковій, ні в науково-популярній літературі. Попутно ми спростуємо низку помилок, що стосуються історії Кам’янця-Подільського цього періоду й, зокрема, князя Стокасімова.
У статті від 28 червня 2022 року я задав запитання: «Хто був первісним архітектором головного корпусу Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, який постав улітку 1906 року як навчальний корпус Кам’янець-Подільського середнього восьмикласного технічного училища?» Відповідь була такою: «Це Іван Петрович Калашников».
Я спробую описати все, що знаю про Михайла Пилиповича Олійника (1890—1960), батька моєї матері Аліси, тобто одного з двох моїх дідусів. При цьому я буду користуватися збереженими документами та фотографіями із сімейного архіву, документами з Інтернету, деякими даними Державного архіву Хмельницької області, а також своїми спогадами та спогадами, записаними моєю дружиною Ольгою від моєї матері.
На фото: Анатолій Хрисанфович Корнилецький.
Добре мати рідкісне прізвище. Тоді, як правило, всі знайдені тобою в різних документах (книжках, газетах, журналах, архівних справах) особи є близькими родичами, що особливо цінується тими, хто веде генеалогічний пошук. Попробуй щось зробити з поширеними прізвищами Швець, Шевчук, Шевченко, Мельник, Олійник, Коваль, Ковальчук, Коваленко, які утворено від популярних колись у народі професій. І зовсім інша справа з рідкісними прізвищами. Наприклад, для чоловіків Корнилецький, а для жінок Корнилецька. Тож проаналізуємо всіх виявлених нами Корнилецьких на теренах колишньої Подільської губернії, а нині Хмельницької та Вінницької областей. А підказала взяти це прізвище для аналізу книжка Романа Коваля та Віктора Моренця із серії «Видатні українці».