«Велика українська енциклопедія» (ВУЕ) замовила мені статтю про Юхима Богданова — вчителя церковного співу в Подільській духовній семінарії майбутнього композитора Миколи Леонтовича. Я написав цю статтю і надіслав її редакції енциклопедії. 6 листопада 2023 року надійшла відповідь, що редакція ВУЕ дуже високо оцінила мою статтю про Богданова.
Пропоную Вам значно розширений варіант цієї статті. Взаємозв’язки Юхима Андрійовича Богданова та його найвідомішого учня Миколи Дмитровича Леонтовича, як це висвітлено в книжках, статтях і навіть у художній прозі, ми розглянемо в окремій статті — наступній за цією.
Богданов, Юхим (трапляється також написання імені — Євтимій, Фома) Андрійович (неправильно по батькові — Олександрович) (російським сучасним написом — Богданов, Евфимий Андреевич; російським дореволюційним написом — Богдановъ, Евѳимій Андреевичъ; близько 1860, Новгородська губернія Російської імперії — після 1917) — хормейстер, педагог, дослідник українського церковного співу, композитор, священник.
==Життєпис Юхима Андрійовича Богданова==
Юхим Богданов музичну освіту здобув у Придворній співацькій капелі в Санкт-Петербурзі. Працював у Волинській і Подільській губерніях. Відомості про Богданова можна знайти у Волинських і Подільських єпархіальних відомостях (відповідно ВЄВ і ПЄВ), журналі «Православне Поділля» (ПП), Державному архіві Хмельницької області (ДАХмО) та інших виданнях. Дати до 1917 року включно подано за чинним тоді в Російській імперії юліанським календарем (старим стилем).
Службу Богданов розпочав 8 лютого 1879 року (ДАХмО, фонд 65 «Кам’янець-Подільська Маріїнська жіноча гімназія», опис 1, справа 85 «Статистичні відомості та списки службовців», аркуш 48) чи, за іншими даними, 4 лютого 1880 року (ПЄВ 1890 № 43, 27 жовтня, сторінка 581).
Спочатку Богданов працював у повітовому місті Острог Волинської губернії (нині місто Рівненського району Рівненської області). Був учителем співів при Острозькій семінарії Волинської єпархії. 24 жовтня 1880 року резолюцією його преосвященства Богданова допущено до виконання посади псаломщика при Острозькій Кирило-Мефодіївській братській церкві замість студента Василя Левитського, який звільнився з цієї посади внаслідок власного прохання (ВЄВ 1880 № 32, 11 листопада, частина офіційна, сторінка 840).
Далі Богданов був учителем співів Острозького жіночого училища графа Блудова. З цієї посади 15 листопада 1884 року визначенням правління Подільської духовної семінарії в Кам’янці-Подільському, яке затвердив архієпископ Подільський і Брацлавський Іустин, Богданова призначено вчителем церковного співу цієї семінарії. Це сталося так. 11 липня 1884 року помер викладач співів Подільської духовної семінарії Олександр Телеснін. Його обов’язки тимчасово виконував (з 10 вересня до 15 листопада 1884 року) вчитель церковного співу в Подільському жіночому духовному училищі диякон Григорій Снятинський (ПЄВ 1885 № 40, 5 жовтня, відділ офіційний, сторінки 665—666). Відразу в «Пам’ятній книжці Подільської губернії» на 1885 рік зазначено, що внаслідок вільного найму посаду вчителя церковного співу в Подільській духовній семінарії посідає Юхим Андрійович Богданов, який не має чину.
Також у Кам’янці-Подільському Богданов був псаломщиком при Пантелеймонівській домовій церкві богоугодних закладів (лікарні). 23 лютого 1887 року архієпископ Іустин звільнив Богданова з посади псаломщика цієї церкви та призначив регентом Подільського архієрейського хору. Водночас він і далі залишався вчителем церковного співу Подільської духовної семінарії (ПЄВ 1887 № 10, 7 березня, відділ офіційний, сторінка 123). 28 лютого 1892 року на посаду регента архієрейського хору призначено священника села Субоча Ушицького повіту Йосипа Сулковського (ПЄВ 1892 № 13, 28 березня, частина офіційна, сторінка 286), майбутнього тестя українського поета Володимира Свідзінського. Отже, Юхим Богданов служив регентом архієрейського хору п’ять років. На цій посаді його не раз згадано 1891 року в «Єпархіальній хроніці» (ПЄВ 1891, додаток: № 1, 5 січня, сторінки 14—15; № 8, 23 лютого, сторінка 166; № 9—10, 9 березня, сторінка 200).
Богданов був дійсним членом Подільського семінарського Свято-Іоанно-Богословського братства (ПЄВ 1887 № 21, 10 травня, додаток, сторінка 495). Крім дійсних, були також довічні та почесні члени, а всіх трьох категорій 1887 року був разом 41 член.
Богданов також був дійсним членом Кам’янець-Подільського православного місіонерського товариства (ПЄВ 1896 № 12, 23 березня, частина офіційна, сторінка 265, «Алфавітний список членів Кам’янець-Подільського православного місіонерського товариства на 1895 рік»).
У «Звіті про стан церковнопарафіяльних шкіл Подільської єпархії за 1889/90 навчальний рік» сказано: «У місті Кам’янці-Подільському відкрили педагогічні курси та курси церковного співу при зразковій семінарській церковнопарафіяльній школі. Прослухали їх сім вчителів, чотири вчительки, 11 кандидатів та дві кандидатки на вчительську посаду, 13 псаломщиків, усього 47 осіб. Головним керівником курсів був викладач дидактики у семінарії, кандидат богослов’я Микола Бунін, а найближчими керівниками — із закону Божого законовчитель жіночого училища духовного відомства, кандидат богослов’я священник Ілля Лебедєв, із церковного співу вчитель співу у семінарії Юхим Богданов» (ПЄВ 1891 № 7, 16 лютого, сторінка 89).
Із 11 липня 1887 року Богданов працював не тільки в Подільській духовній семінарії, але й учителем співів Подільського училища дівчат духовного відомства (ПЄВ 1889 № 46, 11 листопада, додаток, сторінка 1150). За цю посаду він отримував 342 рублі 85 копійок за рік. Крім того, він був псаломщиком домової церкви Різдва Богородиці цього училища та отримував за цю посаду 100 рублів за рік (ПЄВ 1890 № 45, 10 листопада, сторінка 615).
Як повідомив шостий випуск «Праць Подільського єпархіального історико-статистичного комітету, виданий 1893 року в Кам’янці-Подільському, 25 грудня 1890 року Богданова висвятили в священники, проте він і надалі посідав місце псаломщика при церкві жіночого училища. 7 вересня 1893 року Богданова відраховано від місця псаломщика при церкві училища та зараховано до домової семінарської церкви Іоанна Богослова (ПЄВ 1893 № 39, 25 вересня, частина офіційна, сторінка 813).
Із 1 вересня 1893 року Богданов, крім учителя співів у семінарії й училищі, був також за винаймом учителем співів у Кам’янець-Подільській Маріїнській жіночій гімназії. За це він отримував 150 рублів за рік, був одруженим (ДАХмО, фонд 65 «Кам’янець-Подільська Маріїнська жіноча гімназія», опис 1, справа 85 «Статистичні відомості та списки службовців», аркуш 48).
4 липня 1896 року помер священник села Хутори-Кривошиїнецькі Вінницького повіту Іоанн Шпачинський (ПЄВ 1896 № 31, 3 серпня, частина офіційна, сторінка 591). На вакантне місце 7 вересня 1896 року направили священником Юхима Богданова (ПЄВ 1896 № 38, 21 вересня, частина офіційна, сторінка 687). Нині Хутори-Кривошиїнецькі — це село Хмільницького району Вінницької області.
У Кам’янець-Подільській Маріїнській жіночій гімназії Богданов працював три роки. Його на посаді вчителя співів замінив із 1 жовтня 1896 року Володимир Федорович Сакович, який не мав чину. Про нього сказано в архіві: «Православний. Неодружений. Викладач співів у чоловічій гімназії. Вихованець Подільської духовної семінарії». Отримував він теж, як і Богданов, 150 рублів за рік (ДАХмО, фонд 65 «Кам’янець-Подільська Маріїнська жіноча гімназія», опис 1, справа 85 «Статистичні відомості та списки службовців», аркуш 62).
У Подільській духовній семінарії 1896 року викладати співи став священник Йосип Сулковський (ПЄВ 1896 № 51, 21 грудня, частина офіційна, сторінка 793).
Богданов у Хуторах-Кривошиїнецьких на посаді священника церкви преподобної Параскеви був всього три тижні (невідомо навіть, чи він доїхав до цього села). Причина така: невдовзі священника села Хмелівки Проскурівського повіту Федора Хращевського перевели, згідно з його проханням, священником до церкви Собору Богородиці містечка Старої Синяви Літинського повіту (ПЄВ 1896 № 42, 19 жовтня, частина офіційна, сторінка 780). Тож Юхим Богданов, згідно з його проханням, 30 вересня 1896 року посів місце священника в Хмелівці (ПЄВ 1896 № 41, 12 жовтня, частина офіційна, сторінка 721). Нині Хмелівка — це село в Городоцькій міській територіальній громаді Хмельницького (до 2020 року Городоцького) району Хмельницької області.
В Подільській єпархії 1897 року відкрито короткострокові курси церковного співу для псаломщиків. Для Проскурівського повіту місцем проведення курсів вибрано Хмелівку, завідувачем цих курсів обрано Григорія Сніжинського — священника містечка Фельштина (тепер село Гвардійське, центр Гвардійської сільської територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області), що розташоване за чотири версти від Хмелівки, а керівником — місцевого священника Юхима Богданова (ПЄВ 1897 № 33, 16 серпня, частина офіційна, сторінка 372).
У Хмелівці священником Покровської церкви Юхим Богданов служив майже 21 рік. 10 червня 1917 року його звільнили з цієї посади, оскільки він перейшов на службу в дієву армію (ПП 1917 № 24—25, 22 червня, офіційна частина, сторінка 442). Очевидно, в армії Юхим Богданов був капеланом, бо йому було вже під 60 років.
Отже, в Кам’янці-Подільському Богданов служив з 15 листопада 1884 року до 7 вересня 1896 року, тобто майже 12 років. Він був учителем співів у трьох навчальних закладах: у Подільській духовній семінарії весь час перебування в губернському місті, в Подільському училищі дівчат духовного відомства — з 11 липня 1887 року, в Кам’янець-Подільській Маріїнській жіночій гімназії — з 1 вересня 1893 року. Одночасно Богданов п’ять років — з 23 лютого 1887 року до 28 лютого 1892 року — був регентом архієрейського хору.
Творчість Юхима Андрійовича Богданова
- 1887 року вчитель церковних співів при Подільській духовній семінарії Юхим Богданов склав програму з церковних співів для всіх шести класів духовної семінарії. Цю програму розглянув і затвердив Святіший Синод указом № 2358 від 21 липня 1887 року (ПЄВ 1887 № 51, 19 грудня, додаток, сторінки 1230—1237).
- 1891 року він видав у Москві за сприяння та при участі священника Іллі Лебедєва «Посібник до церковного читання, покладений для зрозумілості читання на ноти на підставі звичайного давньо-церковного читання». Цей посібник видано за рахунок сум господарчого управління при Святішому Синоді. Відгуки на книжку вміщено в № 7 «Церковних відомостей» за 1892 рік, в №№ 6 і 7 «Керівництва для сільських пастирів» за 1892 рік, у журналі «Церковнопарафіяльна школа» за 1893 рік (Київ, січень), у № 16 неофіційної частини «Подільських єпархіальних відомостей» за 1892 рік під заголовком «Бібліографічна замітка». А в офіційній частині цього номера «Подільських єпархіальних відомостей» вміщено таке оголошення: «У Синодальних лавках Санкт-Петербурга та Москви продається книга «Посібник до церковного читання», складена законовчителем Подільського жіночого училища духовного відомства священником І. Лебедєвим та вчителем церковного співу Подільської духовної семінарії священником Ю. Богдановим. Ціна книги без палітурки 25 копійок, а в палітурці — 40 копійок без пересилки. Означена книга, як корисна, резолюцією його преосвященства, преосвященнішого Димитрія, єпископа Подільського та Брацлавського, від 20 березня цього року № 2269 рекомендується духовенству Подільської єпархії для виписки у свої церкви».
- 1894 року Богданов видав у Вільно (нині Вільнюс у Литві) «Збірник церковних наспівів, що здавна використовуються в Подільській, а частково у Волинській єпархіях, перекладені на чотири голоси: дискант, альт, тенор і бас». Рецензію на цю книжку «Музика церковна» вмістив 1895 року дослідник Поділля Юхим Сіцінський у сьомому томі «Записок Наукового товариства імені Шевченка».
Крім того, Юхим Богданов видав такі книжки: «Метод початкового викладання церковного співу — однокласного (звичайного) дітям шкільного віку, з приєднанням дев’яти духовних псальм, складених для науки православного християнина вихованцями старшого класу Подільської духовної семінарії та покладених на ноти» (ціна — 1 рубль), «Коротка історія церковного співу, подана з питань і відповідей, починаючи від стародавнього часу» (ціна — 1 рубль 50 копійок), «Елементарна теорія співу та короткі нотні вправи при ній» (ціна — 2 рублі). - У «Подільських єпархіальних відомостях» надруковано дві статті Юхима Богданова: «З приводу передбачуваного видання «Співака-лірника» (південноросійського)» (№ 51, 17 грудня 1894 року, частина неофіційна, сторінки 1077—1079) та «Про влаштування співочих хорів при церквах Подільської єпархії» (№ 39, 30 вересня 1895 року, частина неофіційна, сторінки 970—974).
==Попередники Богданова==
На початку другої з цих статей Богданов писав:
«У журналі «Церковний вісник», за березень цього 1895 року, № 10, було вміщено кореспонденцію з Кам’янця-Подільського, в якій автор її відмічає, до речі, що якщо в даний час майже повсюдно сформовані хори півчих для співу при церковних богослужіннях, то це явище завдячує одній особі, яка була тому 12 років учителем Подільської духовної семінарії, і що ця особа приготувала ціле покоління регентів і вчителів співу для Подільської єпархії. Вбачаючи цю думку кореспондента неточною і навіть несправедливою, вважаю своїм обов’язком для відновлення істини, сказати таке:
Вищезгадана особа, як і її два найближчих наступники за посадою — вчителі співу Подільської духовної семінарії, за короткочасністю служби їх при семінарії, не могли приготувати для Подільської єпархії тих регентів і вчителів співу, про які згадує кореспондент. Перший із них, перебував на посаді вчителя співу Подільської семінарії не більше року; двоє наступних були вчителями співу ще менше».
Богданов, на жаль, не вказав прізвищ цих трьох учителів церковного співу в Подільській духовній семінарії — своїх попередників. Спробуємо їхні імена та прізвища відновити. Відштовхнемося від такого факту: 15 листопада 1884 року Богданова призначено вчителем церковного співу Подільської духовної семінарії. Перед цим тимчасово виконував обов’язки вчителя церковного співу два місяці, з 10 вересня до 15 листопада 1884 року, вчитель церковного співу в Подільському жіночому духовному училищі диякон Григорій Снятинський, тому що 11 липня 1884 року помер викладач співів Подільської духовної семінарії Олександр Телеснін. (ПЄВ 1885 № 40, 5 жовтня, відділ офіційний, сторінки 665—666). Ось ми знаємо двох із трьох учителів — попередників Богданова: Олександра Телесніна та Григорія Снятинського. Також маємо таке повідомлення за 1883 рік, що стосується Подільської духовної семінарії: «Учитель співів Кривецький із 1 липня звільняється від посади, яку він посідає» (ПЄВ 1883 № 22, 4 червня, відділ офіціальний, сторінка 361). 1882 року надруковано «Програму з церковного співу для шести класів Подільської духовної семінарії», яку підписано так: викладач церковного співу в Подільській духовній семінарії Антоній Кривецький (ПЄВ 1882 № 38, 21 вересня, відділ офіційний, сторінки 476—479). Тепер ми знаємо ім’я та прізвище третього вчителя церковного співу, попередника Богданова — Антоній Кривецький.
==Ще одна книжка Богданова — не здійснена==
Могла в нього бути ще одна книжка. На вечірньому засіданні 23 травня 1893 року з’їзд депутатів духовенства Подільської єпархії заслухав прохання вчителя співу Подільської духовної семінарії священника Юхима Богданова про видачу йому із сум свічкової операції ще 200 рублів на видання «Збірника церковних наспівів, здавна вживаних у Подільській єпархії». Взамін цього він представить в управління свічної операції відповідно до цієї суми кількість примірників цього збірника при його надрукуванні, або внаслідок придбання в нього всього видання за 500 рублів. З’їзд постановив: маючи на увазі, що священникові Юхимові Богданову було видано торік позичково 200 рублів на це ж видання, зроблене до сторіччя возз’єднання Поділля з Росією, для того щоб він після надрукування представив в управління відповідне до позики число примірників збірки для продажу в церквах, проте священник Юхим Богданов досі ще не надрукував обіцяної збірки, то його прохання відхилити, залишивши в силі зобов’язання щодо постанови торішнього з’їзду. Резолюцією його преосвященства цю постанову стверджено 24 травня 1893 року (ПЄВ 1893 № 39, 25 вересня, частина офіційна, сторінка 828).
==Композиторська діяльність==
В Одесі 1893 року видано «Гімн в пам’ять столітнього ювілею приєднання Поділля до Росії, 1793—1893» (музика Юхима Богданова, слова Ісидора Гудимовича). Цензурний дозвіл на видання дано в Одесі 23 серпня 1893 року. На останній сторінці цього видання вміщено перелік інших творів композитора Богданова. Це пісня, присвячена імператриці Марії Федорівні, вихованок Кам’янець-Подільської Маріїнської жіночої гімназії, покладена на три однорідні жіночі голоси. Це урочиста ювілейна чотириголосна кантата, написана на возз’єднання уніатів зі святою православною церквою (1859—1889 роки). Це два релігійно-моральні гімни: «Гори ясніше, моя лампадо та «Владико днів моїх». Це перекладені на голоси — для хору та сцени — байки Івана Крилова «Квартет», «Бабка та мураха», «Заєць на лові» й «Ворона та лисиця». Це перекладені на три чоловічі голоси романси «Сяду я за стіл і подумаю», «Вирита заступом яма глибока» та «Дар миттєвий, дар прекрасний». Нарешті, це романс «Я пережив свої бажання» з акомпанементом на фортепіано.
В Одесі 1913 року священник Юхим Богданов видав книжку з музикою до молитви священника отця Феодосія Левицького, подвижника Балтського.
==Нагороди та визнання==
Як повідомила «Єпархіальна хроніка», 21 квітня 1894 року в Успенському храмі архієрейського будинку Кам’янця-Подільського викладача церковного співу в семінарії священника Юхима Богданова нагороджено набедреником (ПЄВ 1894 № 20, 14 травня, частина неофіційна, сторінка 362).
Через чотири роки, 1898 року, священника села Хмелівки Юхима Богданова нагороджено скуфією за ревне виконання священно-пастирських обов’язків (ПЄВ 1898 № 11—12, 21 березня, частина офіційна, сторінка 64).
У «Звіті про стан церковних шкіл Подільської єпархії в навчально-виховному плані за 1912/13 навчальний рік» відзначено у Проскурівському повіті, за спостереженнями церковно-шкільної інспекції, священника села Хмелівки Юхима Богданова за старанність та успіхи у викладанні (ПП 1914 № 25, 22 червня, офіційний відділ, сторінка 608).
==Як правильно по батькові Богданова?==
У 1918—1933 роках працювала Постійна комісія УАН — ВУАН (Української академії наук — Всеукраїнської академії наук) для складання біографічного словника діячів України. Там указано на майбутню статтю: «Богданов Юхим Олександрович (1860—після 1911) — хормейстер, педагог, дослідник українського церковного співу», де вжито неправильне «Олександрович» замість правильного «Андрійович», як, наприклад, це тричі вказано в «Подільському адрес-календарі» на 1895 рік. Це неправильне по батькові Богданова пізніше поширилося, на жаль, усюди: в енциклопедіях (зокрема, в третьому томі «Енциклопедії сучасної України», виданому 2004 року в Києві, в п’ятому томі «Православної енциклопедії», який видано 2002 року в Москві, в першому томі енциклопедії «Мистецтво України», що побачив світ 1995 року в Києві), в біографічних довідниках (наприклад, «Мистецтво України», виданому 1997 року в Києві), статтях тощо.
==Література==
Подольский адрес-календарь / Составил В. К. Гульдман. — Каменец-Подольский: Типография Подольского губернского правления, 1895. — С. 70, 72 и 81.
Іванова Л. О. Подільський фольклор у записах Ю. Богданова // Проблеми етнографії Поділля: Тези доповідей. — Кам’янець-Подільський, 1986. — С. 184—185.
Костюк Н. О. Матеріали до бібліографії української богослужбово-музичної культури — К., 2011. — С. 38—39, 43, 44, 92.
На фото: Остання сторінка книжки «Гімн в пам’ять столітнього ювілею приєднання Поділля до Росії, 1793—1893», яку видано 1893 року в Одесі.
