Невідома історія міста загадок та легенд, що по сьогодні тримають в таємниці своє походження та виникнення, історія Кам’янця-Подільського та семи національностей, що проживали на петлі в 121 гектар. Відомі люди, легенди про славетне минуле міста як має стати Омегою для людства. Місто де зберігаються ключі до раю….
Захоплення турками Кам'янця-Подільського
Насамперед зазначимо, що існують різноманітні думки щодо історії Кам янця-Подільського. За припущенням істориків, це місто є одним з найдавніших, яке згадується ще географом II ст. н. е. Птоломеєм. Воно мало назву «Петрідава», яка походить від латинського «Petra», що означає скеля. [детальніше]
Кожний кам’янчанин, що був у Старому місті бачив навпроти кафе «Мрія козака» - пам’ятник радянським воїнам, але не всі знають, що там лежить лише 4 воїна, а під ними братська могила українців – політв’язнів. [детальніше]
Комплекс Руської брами розташований на правому березі річки Смотрич з південного боку Старого міста в долині каньйону. Входив у систему гідротехнічних фортифікаційних споруд Кам’янця та захищав в’їзд у місто нижньою дорогою, що вела з боку Карвасарів. Будівництво комплексу розпочалось у [детальніше]
Кам'янець і Хотин на рукописних планах XVII —XVIII ст.
У західноєвропейських архівах і бібліотеках, поряд з друкованими матеріалами до історії картографії в Україні, зберігається немало рукописних, у т. ч. щодо Поділля. В цій публікації йдеться, головно, про рукописні документи з Мадрида і Парижа, котрі порівнюються з кількома варшавськими, а також з [детальніше]
Побудований у 2-ій половині 18 ст. у стилі бароко монахами тринітарського ордену. Відреставрований у кінці 20 ст. З 1992 р. і дотепер є греко-католицькою церквою Св.Йосафата. Тринітарський костьол св.Трійці та Ісуса Христа Спасителя (тепер греко-католицька церква) розташований у південно-західній [детальніше]
Кам янець-Подільський, місто з давніх часів знане в Європі як місто - лицар, воїн, оплот християнства та "фортеця милістю Бога", яку формували провідні військові інженери. Виникнувши в давньоруські часи, в середині XIV ст. місто було інкорпороване до складу Великого князівства [детальніше]
Архітектурна спадщина Яна де Вітте у Кам'янці-Подільському
Старе місто Кам янця-Подільського, яке ми бачимо сьогодні, попри руйнації та перебудови двох останніх століть, в значній мірі є містом знаного архітектора XVIII ст. - Яна де Вітте. На жаль творчий спадок архітектора, відомого за життя далеко за межами Кам янця, в самому місті вже в XIX ст. був [детальніше]
Безсумнівно, найбільший інтерес становлять будівлі в Кам янці та його околицях, що належали родині Віттів. В листі до Антонія Коссаковського, сам комендант описував своє мешкання як "будинок невеликий, однак на зразок ваших там домів, в якому мешканні влітку тепло, а взимку потрібно огрівати: [детальніше]
Пам'ятки турецької історії в м. Кам'янець-Подільський
Захоплення Кам янця і Поділля було грандіозною перемогою Османської імперії, яка вразила Європу. Туреччина отримала ще одну — чотирнадцяту — європейську провінцію. Із здобуттям Кам янця, цієї потужної фортеці, форпосту християнства. Туреччина пов язувала далекосяжні плани перетворення її на [детальніше]
Так сталося, що в минулому на теренах України монету карбували мало та не в багатьох місцях. В першу чергу це Київ, де її почали карбувати ще при Володимирі І, а потім, пізніше, при Володимирі Ольгердовичі, далі в Новгород-Сіверську при Дмитрі Корибутовичі та у Львові при Казимирі III. Автори цієї [детальніше]
Єврейська дільниця Старого міста Кам'янця-Подільського
Історія єврейської громади Кам янця-Подільського знайшла висвітлення майже в усіх відомих працях з історії міста. Автори кінця XIX - початку XX століття Й.Ролле, Ю.Сіцінський(2), А.Прусевич(1) подають тотожну інформацію про часи появи євреїв у Кам янці-Подільському та перипетії громади з [детальніше]
Царський маніфест від 17 жовтня 1905 року приніс українцям Кам янеччини можливість здійснити свої сподівання на вільну пресу і тому відразу ж після його опублікування інтелігенція Кам янця-Подіьського почала робити спроби видати неурядові газети та журнали. Вже з 1 січня 1906 року у Кам янці, [детальніше]