Комплекс Руської брами розташований на правому березі річки Смотрич з південного боку Старого міста в долині каньйону. Входив у систему гідротехнічних фортифікаційних споруд Кам’янця та захищав в’їзд у місто нижньою дорогою, що вела з боку Карвасарів. Будівництво комплексу розпочалось у 15столітті, у 40-50-х роках 16 століття в процесі ремонтно-будівельних робіт було сформовано потужний оборонний комплекс, що складався із мурів, башт та шлюзів які перетинали каньйон та завершували систему укріплень південно-західного напрямку. У першій чверті ХІХ ст. брама втратила оборонну функцію, а її приміщення почали використовуватись для господарських потреб.
До нашого часу в комплексі Руської брами збереглися наступні елементи.
РУСЬКА БРАМА з БАШТАМИ та укріпленнями:
- Наскельна башта (Вартова),
- Прибрамна башта,
- Передукріплення,
- Надбрамна башта,
- Напівбашта з галереєю,
- Прибережна башта,
- Казематна куртина,
- Мури
Первісні укріплення Руської брами були побудовані в XV ст. і захищали в’їзд в місто з південно-західного боку. Оскільки брама була розташована з боку міського передмістя Руські фільварки, то відповідно отримала назву «руської». В історичній літературі XIX ст. існувала версія, що укріплення були побудовані коштом руською громади міста і утримувалися нею. Літературні джерела подають інформацію, що модернізацію комплексу Руської брами здійснив в 1530-х рр. італійський фортифікатор Камілус, який в цей час був «начальником кам’янецьких фортифікацій». Комплекс включав вісім оборонних башт та 250 метрів мурів. Шість башт і барбакан знаходились на правому березі. Дві башти розташовані на острівцях, утворених трьома рукавами Смотрича, а між ними влаштовані шлюзи.
Як гідротехнічна споруда брама була функціонально пов’язана з Польською брамою, але й могла функціонувати самостійно, окремо від неї. За вірменськими джерелами укріплення Руської брами постраждали під час великої пожежі в 1612 р. Через часті паводки прибережні укріплення неодноразово протягом XVII-XVIII ст. зазнавали руйнувань. В середині XVIII ст. проводились значні ремонтні роботи: була створена система відвідних каналів, побудовані нові мури. По закінченню робіт в західній стіні Надбрамної башти було вмонтовано плиту з датою «1770». В Описах замку 1784-1786 рр. зафіксовано, що всі укріплення Руської брами потребують значного ремонту. До початку XIX ст. брама втратила свою обороно - гідротехнічну функцію, а приміщення використовувались за господарським призначенням і поступово через недбалість руйнувалися.
Вартова башта - збудована на скелі висотою 12 м. Башта кам’яна, кругла в плані, двоярусна, в діаметрі має 7 м з товщиною мурів до 1 метра. Вхід у башту влаштований на рівні другого ярусу з боку схилу. Біля башти збереглися фрагменти муру вздовж скелі. Мурування стін на рівні розмежування ярусів виконано із заглибленим зовнішнім поясом. На обох ярусах влаштовані стрільниці відкритого типу які мають аркоподібні перекриття.
Прибрамна башта - прибудована із західного зовнішнього боку Барбакану до скелі, кам’яна, в плані – незавершене коло, чотириярусна, в діаметрі має 6,5 м з товщиною мурів до 1,1 м. З боку Барбакану має два входи на першому та другому ярусах. Стрільниці башти відкритого типу, мають розширення на зовні.
Барбакан - споруджений як передукріплення з західного боку брами з Надбрамною баштою, має форму прямокутного замкненого простору розмірами 16,5 м на 10,6 м. На другому ярусі південного та західного мурів, з внутрішнього боку, було влаштовано стрілецькі галереї, що мають сполучення з Надбрамною та Прибрамною баштами. Товщина кам’яних мурів по першому ярусу до 2,2 м, по другому ярусу близько 0,5 м, північна лінія Барбакану утворена скелею.
Надбрамна башта - споруджена на основі брами 15 століття, в плані має форму прямокутника з розмірами 8,2 м вздовж проїзду та 7,3 м по ширині. Проїзд має коробове склепіння. Башта двоярусна, другий ярус має два приміщення: південне з виходами на галерею Барбакану та до Казематної куртини, і північне. З боку Барбакану башту облицьовано плитами з білого каменю, стіни увінчано карнизом з білого каменю. Над брамою збереглась кам’яна плита із зображенням орла та вирізьбленою датою 1770, роком останнього великого ремонту брами в період її функціонування. З східного боку, після перебудови у 19 столітті, замість бійниць було влаштовано вікна з обрамленням з білого каменю. Дах башти двосхилий. З північного боку башти частково зберігся каземат, що при мурований до скелі.
Мури збереглися частково, утворюють Г-подібну лінію довшим сегментом вздовж правого берега у східному напрямку з поворотом до річки. Товщина муру в основі 2,6 м, висота збереженої ділянки муру близько 5 м. В мурі були влаштовані гарматні стрільниці. На лінії перетину річки муром біля скелі лівого берега зберігся фрагмент кам’яного мурування.
Прибережна башта - споруджена на відстані 24 м від Надбрамної башти з якою сполучена через двоярусну Казематну куртину. Башта п’ятиярусна, перший ярус в плані квадратний з розмірами боків 7,6 м, верхні яруси – круглі. В першому ярусі було влаштовано склепінчастий коридор шириною 1,7 м, стрільниці другого-четвертого ярусів ключеподібні, розраховані на використання ручної вогнепальної зброї, віконні отвори п’ятого ярусу призначені для спостереження берегової лінії. З західного боку башти на рівні третього ярусу зберігся машикуль, влаштований на кронштейнах з білого каменю.
Казематна куртина - споруджена між Надбрамною та Прибережною баштами з двох паралельних мурів між якими влаштовано каземати першого та другого ярусів, що перекриті кам’яними склепіннями. Відстань між західним та східним мурами складає 4,2 м. Із західного боку в мурі на двох ярусах влаштовано гарматні стрільниці.
