У південний частині Старого міста розташована велика чотириповерхова споруда. Це казарми фортеці або Віттовті казарми, як їх раніше називали.
Казарми збудовані у середині XVIII ст., коли польські власті робили останню спробу повернути колишню могутність Кам`янцю — свого форпосту на південному сході. Після турецького панування, цієї сумної сторінки в Історії краю, місто почало відроджуватись. Відбудовуються житлові будинки, зводяться громадські І культові споруди. В цей час приділяється велика увага і оборонним спорудам. З`являються порохові склади, міська брама, великі багатоповерхові офіцерські та солдатські казарми, реконструюється Руська брама.
Характеристика:
- Довжина - 101м, ширина - 19,5м
- Площа =11300 м2
- Територія казарм оточена кам’яним муром
- Адреса - м.Кам’янець-Подільський, вул.Госпітальна №14
- Збудовані у середині XVIII ст.
У 1784 р. будівництво сповільнилося, а у 1785р. припинилося у зв’язку з інцидентом ,що стався між С.Завадським і Яном де Вітте та наглядачем за роботами майором Шпілевським. Ймовірно припинення робіт могло бути пов’язане і зі смертю Яна де Вітте.
В 1815р. під час проходження військової служби в Кам’янці-Подільському у казармах жив російський поет К. Батюшков.
Коли на початку XIX ст. кам`янець-подільська фортеця втратила своє значення оборонної споруди, відпала необхідність у великих казармах. 
До 1816 р. тут знаходився міський військовий гарнізон, потім казарми були ліквідовані, а ще через деякий час у будинку розмістився військовий госпіталь. Коли казарми пристосовувались під госпіталь, на центральній частині їх головного фасаду були зроблені чотири прибудови.
У Кам`янець - Подільському військовому госпіталі деякий час, у 1831р., працював військовим лікарем відомий російський вчений, діалектолог, письменник, автор «Тлумачного словника живої великоруської мови» Володимир Іванович Даль.
 |
|
Головний фасад Казарм фортець
|
Після 1834р. на території казарм побудовані господарські будівлі за проектом міського 
архітектора С.Учти. У 1860-1870р.р. на центральній частині головного фасаду були зроблені чотири триповерхові прибудови. У другій половині 19ст. черепична покрівля була замінена на залізну.
У 1918—1919 р.р. на території госпіталю проводила роботу підпільна більшовицька організація. Тут у петлюрівській військовій частині діяли Губашов, Фіщенко, брати Охотнікови.
 |
|
Вигляд з кулі на Казарми-фортеці
|
Після революції споруда перейшла у відання відділу міського комунального господарства і використовувалась в різних цілях. Під час Великої Вітчизняної війни казарми були частково зруйновані. Після війни в них розмістилась тютюнова фабрика. У 1976р. адміністрація фабрики самовільно зруйнувала північно-західний корпус казарм. На початку 1990-х років виробництво фабрики була вивезене з території казарм. У теперішній час не використовуються.
Казарми фортеці занесені до списку пам`ятників, що знаходяться під охороною держави. За проектом впорядкування Старого міс та передбачається, що цей архітектурний пам`ятник буде пристосований для культурно-освітніх цілей.
 |
|
Двір казарм
|
 |
|
Казарми, в середені двору
|
 |
|
Приміщення Казарм фортець
|
 |
|
Кімната в фортецях
|
 |
|
Казарми фортеці
|
Г. Осетрова, старший науковий працівник історико-архітектурного заповідника.
