Архітектурне обличчя Кам`янця-Подільського складалося протягом багатьох століть. Будівництво в місті здійснювалось під керівництвом місцевих та іноземних фахівців. Якщо будівельна спадщина іноземців в деякій і мірі вивчена і висвітлена в - дореволюційній літературі про Кам`янець, ю цього, на жаль, не можна сказати про місцевих будівничих, творчість яких потребує особливо докладного вивчення.
Зовсім небагато нам відомо про міського архітектора Симеона Учта, ім`я якого часто зустрічається на кресленнях першої половини XIX ст., котрі зберігаються в Хмельницькому обласному державному архіві. Тепер нами досліджено, що Симеон Учта був уродженцем нашого міста.
Уже в XVIII ст. його дід Домінік Учта жив у Кам`янці, мав будинок на Довгій вулиці.
Займаючи посаду міського архітектора, Симеон Учта виконував різноманітну роботу: складав проекти споруд, оцінював будівлі, узгоджував, давав дозвіл на різні перебудови на міських садибах.
За проектом Учти була значно перебудована архієрейська церква (колишній Францисканський костьол). У 1835 р. над нею збудовано новий купол, а весь інтер`єр об`єднано однією ордерного системою. Тоді ж на західному фасаді монастирських келій з`явився шестиколонний портик, За проектом Учти також переробляються інтер`єри Кармелітського та Домініканського костьолів.
У 1823 р. Учта винайшов спосіб закріпити 
статую мадонни, яка нахилилась після бурі і могла впасти на кафедральний костьол, Архітектором також було створено багато проектів приватних будівель.
Творчість С. Учти припадає на І половину XIX ст., в архітектурі Росії в той час панував стиль, що одержав назву російського класицизму. Йому притаманні чіткість форм, ясність та, врівноваженість композицій, стримане декоративне оздоблення. Характерні риси цього стилю ми знаходимо у спорудах, що зводи-лись або перебудовувались за проектами Симеона Учти.
Г. Осетрова, старший науковий працівник історико - архітектурного заповідника.
