Камянець-Подільський » Довідка » Про місто » Текст генплану Кам'янця-Подільського 2010рік

Текст генплану Кам'янця-Подільського 2010рік

  • 96
  • (Оцінок: 0)

Генеральний план міста Кам'янець-Подільського, Хмельницької області виконано державним підприємством "НДПІ містобудування" (ліцензія АВ №117955) за завданням на проектування, затвердженим Головою міської Ради м. Кам'янець-Подільського та погодженого головним архітектором Хмельницької області згідно Рішення сесії міської ради м. Кам'янець-Подільського від 17.03.2003 р. №25.

МІНІСТЕРСТВО РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ТА БУДІВНИЦТВА УКРАЇНИ

 ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО
НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ І ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ МІСТОБУДУВАННЯ

«НДПІ МІСТОБУДУВАННЯ»

 

Ліцензія:

серія АВ № 117955

Замовник: Міська Рада міста Кам'янець-Подільського

 

 

Договір № 2004-12

 

 ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН

М. КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКОГО

ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Директор інституту                                                             В.М. Онищенко

 

 

Головний архітектор проекту                                           П.А. Тарасюк

 

Київ  –  2010

 

ЗМІСТ

 ВСТУП........................................................................................................ 3

  1. РОЗВИТОК ГАЛУЗЕЙ ГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ................... 4
  2. НАСЕЛЕННЯ ТА ТРУДОВІ РЕСУРСИ..................................................... 6
  3. РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ....................................... 7
  4. АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕРИТОРІЇ МІСТА 8
  5. ВИЗНАЧЕННЯ, ОХОРОНА ТА ВИКОРИСТАННЯ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ, РОЗВИТОК ТУРИЗМУ.................................................... 14
  6. ТРАНСПОРТ............................................................................................ 19
  7. ІНЖЕНЕРНА ПІДГОТОВКА ТЕРИТОРІЇ............................................... 24
  8. ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ ТЕРИТОРІЇ.............................................. 25
  9. СТАН ТА ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА................. 35
  10. ОСНОВНІ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ............................... 38
  11. СХЕМА ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ МІСТА............................................ 43

  

1.  Вступ

Генеральний план міста Кам'янець-Подільського, Хмельницької області виконано державним підприємством "НДПІ містобудування" (ліцензія АВ №117955) за завданням на проектування, затвердженим Головою міської Ради м. Кам'янець-Подільського та погодженого головним архітектором Хмельницької області згідно Рішення сесії міської ради м. Кам'янець-Подільського від 17.03.2003 р. №25.


В розробці генерального плану приймали участь співробітники Управління містобудування та архітектури, інші управління та відділи міськвиконкому м. Кам'янець-Подільського.

Попередній генеральний план був розроблений у 1969 році науково-дослідним і проектним інститутом "КиївНДПІмістобудування".

Генеральний план розроблений на довгостроковий період соціального розвитку міста – 25 років (до 2035 р.) з виділенням першочергових заходів до 2016 р., у відповідності з положеннями ДБН Б.1-3-97 п.3.2 та зміни № 1 від 01.02.2009 р.

Текстові та графічні матеріали виконані в обсязі ДБН Б.1-3-97 "Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження генеральних планів міських населених пунктів"; проектні вирішення відповідають вимогам ДБН 360-92**, Закону України "Про планування та забудову територій", Земельному та Водному кодексів України.

У проекті визначена функціонально-планувальна організація територій, природно-рекреаційні ресурси міста, їх використання, розміщення закладів різноманітного призначення загальноміського значення, прогноз росту населення та його демографічний склад, обсяги та територіальне розміщення житлового будівництва, розвиток вулично-дорожньої мережі та міського і зовнішнього громадського транспорту, мереж інженерної інфраструктури, інженерної підготовки території, заходи по охороні навколишнього середовища, та пам'яток історико-культурної спадщини.

Головною метою проекту є забезпечення сталого містобудівного, економічного та соціального розвитку міста Кам'янець-Подільського, визначення черговості і пріоритетної забудови, створення належних умов для життєзабезпечення, уточнення планувальної структури та просторової композиції забудови міста,  пріоритетних та допустимих видів використання і забудови територій.  Затверджений у чинному порядку, генеральний план стане обов'язковим документом для всіх організацій та установ, які здійснюють будь-яке будівництво на території міста, а також  використовують землі в проектних межах міста.

 


 

 

2. РОЗВИТОК ГАЛУЗЕЙ
ГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ

В системі структури господарського комплексу міста провідну роль буде як і в опорному році промисловість, в якій працюють 26,3% всіх працюючих. У цілому очікується, що вартість продукції основних діючих промислових підприємств зросте по відношенню до існуючої до 288% відносно існуючого у тому числі на кінець першої черги до 135%. При цьому чисельність працюючих в промисловості може збільшитись на 23 % і у т.ч. на кінець першої черги будівництва – на 19%. Хотілось виділити три підприємства які зараз набирають найбільших обертів свого розвитку в місті: ВАТ «Модуль» - 8,1% усіх працюючих, державне підприємство НТК “Завод точної механіки ” – 3,75%, ЗАТ „Преттль- Кабель Україна” – 15,4%. Саме ці підприємства за прогнозами будуть містоутворюючими флагманами промисловості міста Кам’янець – Подільського.

Загальна чисельність працюючих в будівництві до кінця розрахункового строку може збільшитись з 450 чол. до 1030 чол. у т.ч. на кінець першої черги будівництва – до 532 чол.

Особливу увагу хотілось приділити ТзОВ БК "Поділля-трансбуд", яке через фінансову кризу втратило, майже, всі свої потужності. Так в 2007 році на ньому працювало 480 чол., а зараз лише 30 чол. Це підприємство має гарний ресурсний та виробничий потенціал,- «Завод залізобетонних конструкцій», «Цегляний завод» та свій автопарк, що створює закритий цикл діяльності. Зараз його діяльність майже припинена і воно потребує підтримки з боку держави. На кінець розрахункового строку прогнозується його повне відновлення.

Вважаючи можливий розвиток галузей господарського комплексу очікується збільшення об’ємів пасажирських перевезень автомобільним транспортом на кінець розрахункового строку в 1,56 рази з них міжміських – в 1,52 рази у тому числі на кінець першої черги відповідно в 1,08 рази та в 1,15 рази.

На кінець розрахункового строку залізним транспортом планується перевезти   350 тис.пас.- 117% від існуючого показника, у т.ч. у міжміському напрямку – 220 тис.пас. – 128% відносно існуючого показника.

У зв’язку з майбутнім розвитком міста з’явиться необхідність у спеціалізованих кадрах. На кінець розрахункового строку планується збільшення студентів на 15% у тому числі на першу чергу на 1 %, викладацький склад при цьому збільшиться на 16% на кінець розрахункового строку та на 2 %  відповідно.

З розвитком міста та галузей народного господарства надходження до бюджету збільшиться на 80%. Основним наповнювачем  залишиться галузь – промисловість 247% по відношенню до 2009 року.

На кінець розрахункового строку планується збільшення потоку туристів на 33% в основному, за рахунок іноземних туристів, адже дослідивши минулі роки, їх потік постійно збільшується.

У той же час можливі зміни у видах діяльності. Так на 36 % може зменшитись кількість підприємств здійснюючих торгівельну діяльність і збільшиться кількість підприємств які займаються сільським господарством, мисливством, лісовим господарством (на 33%), промисловим виробництвом (на 46%), будівництвом (на 21%), діяльність готелів та ресторанів (на 25%), фінансова діяльність (на 100%), операції з нерухомим майном ( на 16%). В зв’язку з динамікою малих підприємств зміниться чисельність працюючих в цьому господарському комплексі та відповідно обсяги реалізованої продукції.

 

 

 


3.  НАСЕЛЕННЯ ТА ТРУДОВІ РЕСУРСИ

За період з 1989 року спостерігалось збільшення чисельності населення міста до  1998 року (це відбувалося за рахунок додатного природного та міграційного приросту). Потім намітився спад чисельності населення до 2008 року (як правило це було спричинене за рахунок природного приросту, в ці роки він був із знаком мінус) За останні два роки була помітна тенденція до приросту населення в основному за рахунок міграційного приросту. На сьогодні чисельність жителів складає 102,8 тис.чол.

В зв'язку з додатною тенденцією населення за останні роки і, майже, постійним міграційним приростом  можна очікувати, що зі збільшенням кількості робочих місць, розвитком бізнесу він буде й далі збільшуватись. Крім цього на базі підвищення добробуту населення, покращання медичного обслуговування підвищиться рівень народжуваності та зменшиться смертність. 

В результаті сказаного, чисельність населення м. Кам’янець – Подільського на початок 2035 року, може становити 120 тис. осіб.

Після підрахунку спостерігаємо за 15 років з 2001 р. по 2016 р. зменшення чисельності населення у групі населення  "у працездатному віці". В той же час збільшення чисельності населення, "молодші за працездатний вік" "старшого за пенсійний вік" і лише у 2021 р. намітиться деякий зріст чисельності "працездатного населення". Ці процеси продовжаться у 2035 році, при цьому чисельність "населення у працездатному віці" може перевищити показники 2001 року.

Трудові ресурси міста в опорному році склали 52.3 тис. осіб – або 66.2% від загальної чисельності населення. З них, кількість учнів шкіл та ПТУ працездатного віку – 2.6 тис.чол. (2,5%), кількість студентів працездатного віку – 12,9 тис.чол. (12,5%), незайняті у сфері економічної діяльності – 12,3 тис.чол (12%), військові – 1 тис. чол..(1%), безробітні – 2тис.чол. (1,9%). Зайняті у всіх сферах економічної діяльності слали 20,9% від усього населення, з них 11,6% у виробничій сфері і 9,3% в невиробничій сфері.

 


 

4.  РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

Обсяг житлового фонду м. Кам’янець - Подільський станом на 01.01.2010 року складає 1894,8 тис. кв. м загальної площі у т.ч. багатоповерхової забудови – 877,9 тис. кв. м загальної площі, мало та середньо поверхової - 730,7 тис. кв. м загальної площі та садибної – 286,23 тис. кв. м загальної площі.  Існуючий житловий фонд міста розміщується в капітальних, пригодних для  подальшого проживання в будівлях.

Починаючи з 2007 року будівельними організаціями міста за даними міськвиконкому введено 119,7 тис. кв. метрів загальної площі житла (42 будинки). У той же час спостерігається незавершене будівництво з 110238 кв.м загальної площі у 2007 році (30 будинки) до 88855 кв.м загальної площі у 2010 році (26 будинки).

У існуючому житловому фонді розселяється 102,8 тис. осіб при житловому забезпечення 18,4 кв. м. на чол..

Щільність населення в опорному році склала 145 осіб на га.

На період розрахункового строку пропонується наступна забезпеченість населення міста: в багатоквартирному житловому фонді – 27 кв. м загальної площі на мешканця, а в садибному житловому фонді 50 кв.м загальної площі на чол. Виходячи з очікуваної перспективної чисельності населення 120 тис. осіб пропонується розселити: в багатоповерховому житловому фонді - 62,56 тис. осіб, у т.ч на першу чергу 51,95 тис. осіб, мало та середньо поверховому – 42,58 тис. осіб, у т.ч на першу чергу – 41,82 тис. осіб в  садибному – 14,86 тис. осіб, у т.ч на першу чергу 11,16 тис. осіб. Крім цього передбачається резервна територія багатоповерхової забудови  в розмірі 47,47 га, яка освоїться в за проектний період, на якій вміститься  345,87 тис.м.кв.заг. пл. і буде проживати 12,8 тис.осіб.

Щільність населення на кінець розрахункового строку очікується –
158 чол/га, у.т.ч. на кінець першої черги – 147 чол/га.

Існуюча мережа підприємств та установ обслуговування м. Кам’янець - Подільський за ємністю та складом, в основному, менше нормативної.

Лише позашкільні установи, дитячі будинки інтернати, станції швидкої медичної допомоги, аптеки, приміщення реабілітаційного призначення, магазини, ринкові комплекси, підприємства громадського харчування магазини кулінарії, хімчистки, відділення банків, районні міські суди, нотаріальні контори та ЖЕО  дещо перевищують нормативні показники.

Розрахунок ємності підприємств та  установ обслуговування населення                         м. Кам’янець – Подільський  (120,0-розрахунковий строк, 104,9 тис. чол. – перша черга) виконаний на період розрахункового строку у відповідності з вимогами та нормативними показниками ДБН 360-92**. Планується повне забезпечення майбутнє населення  установами та підприємствами обслуговування згідно нормативних показників.

 


 

 

5. Архітектурно-планувальна організація території міста

Кам'янець-Подільський місто обласного підпорядкування і центр одноіменного адміністративного центру в південній частині Хмельницької області.

Територія міста в існуючих межах становить 2787.1 га.

Населення станом на 2010 р. складе 102,8 тис.чол.

Кам'янець-Подільський має багату історичну, архітектурну, культурну та духовну спадщину, яка на цей час зберіглася і надає місту своєрідну окрасу та неповторність, утворює індивідуальне міське середовище і надає умови для розвитку туристичної галузі.

Крім того Кам'янець-Подільський має продовжувати традиції з питань освітнянської та культурної діяльності, значним громадським центром прилеглих до міста населених пунктів.

Своєрідною перлиною міста є створений у 1979 р. Історико-архітектурний заповідник "Кам'янець", розташований в унікальних природніх умовах, відокремлений від основних міських територій річкою Смотрич, яка протікає в межах міста в глибокому каньйоні зі скелястими берегами. На території заповідника в досить пристойному стані збереглась як планувальна структура минулих століть так і окрема забудова громадськими та житловими спорудами.

Великим недоліком є те, що транзитний транспорт (особливо грузовий) проходить в межах міста, навантажуючи основну міську магістраль – проспект Грушевського, що утворює дискомфорт та забруднює середовище.

Вулиці та дороги досі не мають запланованої диференціації по їх функціональному призначенню, недостатня їх ширина в червоних лініях та проїжджих частин; на деяких відсутні тротуари, дощова каналізація, освітлення.

Переважна забудова центральної частини представлена малоповерховими житловими та громадськими будинками, деякі з них знаходяться в аварійному стані.

Катастрофічним явищем є знаходження загальноміського звалища в зоні негативного впливу на сельбищну територію Відсутність мусоросортувального та переробного заводу по утилізації побутових та виробничих відходів. Розміщення житлової та іншої забудови в поймі каньйону річки Смотрич, у її водоохоронній зоні порушує питання про поступове винесення її звідти і організації на звільнених територіях після проведення комплексу робіт по реконструкції загальноміської рекреаційної озелененої зони.

Територіально-планувальна організація сучасного стану міста визначається відсутністю завершеної планувально-згармонізованої структури окремих міських територій, функціональних зон, ефективно діючими системами транспортної і інженерної інфраструктури.

На характер і особливості планувальної структури значно впливають такі фактори як розчленування міста залізницею та під'їзими коліями до виробничих територій,  проходження транзитного автотранспорту скрізь місто,  значні території спеціального призначення, недостатня розвинута вулично-дорожня мережа. Особливим фактором є каньйон річки Смотрич, перетинаючий місто з півночі на південь та наявність особливо цінного міського заповідного середовища "Старе місто".

Генеральним планом передбачається інтенсифікація використання міської території, планувальний розвиток за рахунок внутрішніх територіальних ресурсів в існуючих адміністративних межах. При площі 2787.1 га місто має низькі показники щільності забудови і населення. Транспортна і інженерна мережі за умов їх недостатнього розвитку і довжині працює з перевантаженням і неефективно.

Вдосконалення функціонального зонування і планувальної структури є суттєвим резервом компактного розвитку міста. проектні рішення генерального плану направлені на найбільш повне задоволення матеріальних і духовно-культурних запитів населення міста, що здійснюється шляхом найбільш чіткої планувальної структури, раціонального розміщення місць праці, житла та відпочинку трудящих, розміщення об'єктів культурно-побутового обслуговування, поліпшення рівня інженерного обладнання та благоустрою.

В основу проектних рішень генерального плану покладені наступні принципові положення:

- удосконалення та подальший розвиток структурно-планувальної організації міста з урахуванням забудови, що  склалася на рівні сучасних містобудівних вимог;

- створення чіткого зонування міста (сельбищних, виробничих та рекреаційних територій);

- територіальний розвиток міста за рахунок як вільних так і реконструйованих територій;

- звільнення частини територій спеціального призначення, які зараз займають військові частини, з метою подальшого освоєння їх під громадсько-житлову забудову;

- винос деяких промислово-комунальних підприємств з центральної частини і заповідної НІАЗ "Старе місто" в промислову зону з метою покращення об'ємно-планувального і екологічного стану міського середовища;

- будівництво нових вулиць та доріг, реконструкція (розширення) існуючих з метою найбільш зручного зв'язку окремих територій міста, збільшення пропускної спроможності вулично-дорожньої мережі;

- усунення транзитного руху транспорту через місто та його центральну частину за рахунок будівництва об'їздної західної дороги, радіальних та меридіальних магістралей, нових транспортних розв'язок, організації одностороннього руху, влаштування шляхопроводів через залізницю;

- раціональне використання міських територій, в тому числі несприятливих в інженерно-будівельному відношенні;

- пропозиції по реорганізації міського громадського транспорту, які створюють умови для поліпшення зв'язків між окремими районами міста;

- реконструкція кварталів центральної частині міста з заміною аварійних та морально і фізично застарілих будівель на середньо- та багатоповерхову забудову громадсько-житлового призначення. Розбудова містобудівних об'єктів комерційного та соціального призначення, які формують громадсько-діловий центр міста в геометричному центрі та його продовження вздовж головних планувальних вісей (проспект Грушевського, Хмельницьке та Нігенське шосе), організація сучасної системи соціального та культурно-побутового обслуговування мешканців міста;

- проведення санації в середині кварталів, зі зносом сараїв, несанкціонованих гаражів, проведення комплексного благоустрою території, сучасного інженерного забезпечення об'єктів;

- збереження об'єктів культурної спадщини, організації охоронних зон пам'яток та зон регулювання забудови біля них;

- подальший розвиток Національного історико-архітектурного заповідника "Старе місто" як району міста найбільш цінного і привабливого в історико-архітектурному та культурному значенні. Передбачається комплекс робіт по реставрації та відродженню історичного середовища. Реконструюється існуюча і відновлюється історична забудова за пристосуванням її в першу чергу для потреб туристичної індустрії.

З метою раціонального використання території, створення сприятливих умов для проживання, відпочинку і праці генеральним планом визначені наступні функціональні зони: сельбищна зона, зона загальноміського громадського центру, виробничо-комунальна зона, ландшафтно-рекреаційна (озеленені території), заповідна зона.

Зона загальноміського громадського центру згідно з проектним рішенням формується як поліфункціональна система, що містить в собі функції управління, ділову діяльність, торгівлю, культурно-побутову, екскурсійну та туризму, відпочинку тощо. Ця зона історично сформувалася на території "Старого міста" та в центральних кварталах "Нового плану" в межах забудови вулиць (північ-південь) Шевченко, Лесі Українки, Огієнко, Гагаріна, пр. Грушевського та (захід-схід) Д.Галицького, соборна, Князів Коріатовичів, Уральська, Гунська.

"Старе місто" як історичний центр міста потребує особливої уваги.

Існуюча історична забудова та така, що відновлюється, у функціональному призначенні, повинна мати переважне призначення для забезпечення розміщення об'єктів туристичної інфраструктури (музеї, готелі, торгово-розважальні комплекси, інше).

Сельбищна зона формується як за рахунок реконструйованих, так і за рахунок звільнених (змінених за цільовим призначенням) територій. Проектом передбачається диференціація по видам житлової забудови – багато-, середньоповерхова житлова забудова, райони садибної та малоповерхової
високощільної житлової забудови.

Проектом передбачається:

- Реконструкція кварталів центральної частини міста, де передбачається змішана, по функціональному призначенню забудова, де житлові квартали, групи, окремі будинки чередуються з будівлями установ та підприємств обслуговування. Житлові будинки, які виходять на червоні лінії вулиць, рекомендується проектувати з використанням перших поверхів для розміщення об'єктів соціальної сфери. Реконструкція цих територій можлива за рахунок звільнення їх від аварійної та малоцінної забудови, санації кварталів, що надасть більш ефективне економічне використання найбільш цінних земельних ділянок та створить нове сучасне містобудівне середовище міста.

- Вибіркове житлове будівництво планується у "Старому місці" за рахунок відновлення втраченої історичної забудови. Будівництво цих об'єктів повинно здійснюватись по спеціальним проектам, узгодженим дирекцією НІАЗ, які враховують відродження історичного середовища та забезпечують сучасні комфортні умови мешканцям цих будинків;

- В кварталі між вул. Д.Галицького, Привокзальна, Пушкінської (замість ВАТ Комбінат хлібопродуктів) пропонується багатоповерхова житлова забудова (східна частина кварталу).

- За рахунок звільнення території спеціального призначення (військові склади) в межах вул. Північної, Чехова, проспекту Грушевського та Хмельницького шосе пропонується новий житловий район багатоповерхової забудови.

- В східній частині міста по вул. Матросова,  за рахунок зміни цільового призначення (землі спеціального призначення) планується мікрорайон житлової багатоповерхової забудови.

- Крім того в місті є окремі території, які частково вільні від забудови чи можуть бути запропоновані до зміни цільового призначення, або такі на яких раніш розпочато житлове будівництво і потребує свого логічного завершення. Багатоповерхове будівництво передбачається по вул. Суворова – замість територій військової частини). Завершення будівництва північної сторони вул. Розвадовського, житлові квартали (групи) по Хмельницькому шосе в р-ні пос. Смирнова, інші).

Передбачається формування нових кварталів садибної забудови на вільних територіях на північ від вул. Пархоменка до  науково-дослідних полів агротехнічного університету, а також розміщення садибної забудови на вільних територіях по вул. Куйбишева (південна частина міста).

Інші земельні ділянки, на яких передбачається житлова забудова садибного типу – незначні.

Потребу мешканців в котеджному будівництві можливо задовольнити при умові виділення земельних ділянок в пригородній зоні міста на умовах договору в рамках законодавчо-нормативної бази у встановленому порядку.

Ландшафтно-рекреаційна зона. Озеленені території.

Генеральним планом передбачається збереження та подальший благоустрій і реконструкцію існуючих зелених насаджень загального користування  (сквери центральної частини міста, центральний міський парк, дендропарк, ботанічний сад інші), а також створення нових:

- ландашфтно-рекреаційних територій вздовж каньйону річки Смотрич за рахунок звільнення цих територій від малоцінних та аварійних житлових будинків та господарських споруд і в першу чергу з прибережної водоохоронної зони річки, з подальшим благоустроєм з метою створення загальноміського пізнавально-інформаційного парку загального користування. Паркова зона поєднає історичну частину "Старе місто" з північними і південними районами міста. Комплексні проектно-дослідні рішення та їх реалізація створить умови для збереження пам'ятки природи "Смотрицький каньйон" та включення цієї частини міста у розвиток програми туристично-екскурсійних маршрутів.

- Проектними рішеннями пропонується закриття міського звалища на Нігенському шосе. Після рекультивації території передбачається  її комплексне озеленення.

- В північно-західній частині (за існуючими межами міста) на місці бувшого кар'єру після рекультивації пропонується створення нового ландшафтного парку, який сумісно з лісопарком (на базі існуючого зеленого масиву) сформують приміську рекреаційну озеленену систему для епізодичного відпочинку мешканців міста.

- Озеленені території спеціального призначення (міський питомник благоустрою, кладовища, озеленення санітарно-захисних зон), а також озеленені смуги міських вулиць, бульвари, озеленені двори багатоквартирної забудови, прибудинкові садиби індивідуальної житлової забудови тощо доповнять єдину згармоньовану просторову і планувальну систему зеленого будівництва міста.

Виробнича зона (промислово-комунальні території та зовнішнього транспорту). Виробнича зона формується за принципом спадкоємства з сучасним станом містобудівної ситуації по розміщенню промислово-комунальних територій. Згідно з раніш розробленим генеральним планом (1969 р.) в місті формується 3 промислових района (Північно-західний, Південний, Східний). Четвертий промисловий район (Гуменецький) знаходиться на північ від міста, за його межами.

Деякі підприємства, які функціонують у сельбищній зоні міста, і особливо в історичній частині міста, які створюють небезпеку середовищу та дискомфорт населенню, пропонується до поступового перенесення у промислові зони міста.

Взагалі промислові підприємства на цей час переживають невизначеність щодо подальшого стану та розвитку. У зв'язку з чим окремі будівлі, споруди, території передані в тимчасове користування малим підприємствам,  якими здійснюється виробництво різноманітної продукції і надаються різні послуги.

Головна мета проекту – найбільш ефективне використання існуючих виробничих територій. Передбачається реорганізація, реконструкція, технічне переоснащення та будівництво нових підприємств з використанням сучасних енергозберігаючих технологій і випуском високоякісної конкурентоспроможної продукції.

Враховуючи, що Кам'янець-подільський є одним із найцікавіших в історичному і культурному плані міст Східної Європи, в місті створений національний історико-архітектурний заповідник, місто перетинає геологічна пам'ятка природи державного значення "Смотрицький каньйон", а також місто знаходиться у середині Національного природного парку "Подільські товтри" і являється його адміністративно-культурним центром, надає пріоритетний напрямок стратегічного плану розвитку в місті туристичної інфраструктури, тому реконструкція існуючих та розміщення нових промислових підприємств повинні забезпечити приємні екологічні умови для збереження історико-культурної спадщини і навколишнього природнього середовища.

Промисловий комплекс міста рекомендується формувати підприємствами не вище IV-V класів шкідливості згідно санітарної класифікації державних санітарних правил (від 19.06.1996 р. №173).

 

 

 


6. Визначення, охорона та використання культурної спадщини. Розвиток туризму

 

Кам’янець-Подільський – одне з найдавніших міст на Південно-Західній Україні, що має свій неповторний архітектурний вигляд, природу, історію і культурні традиції.

В державний реєстр включено 175 пам’яток архітектури, з яких 121 пам’ятка національного значення. За цим показником Кам’янець-Подільський займає третє місце в Україні після Києва та Львова.

А його історичне ядро – Старе місто з каньйоном р. Смотрич, що його оточує, виділяється особливою архітектурно-художньою цілісністю, компактним розміщенням пам’яток.

 

 

6.1. Смотрицький каньйон – пам'ятка природи

 

Одним з найпривабливіших туристичних об'єктів НПП є Смотрицький каньйон – мальовничий витвір природи, утворений силурійськими відкладами, формування якого найбільш чітко виражене саме в межах м. Кам'янець-Подільського.

На території парку Смотрицький каньйон має статус геологічної пам’ятки природи загальнодержавного значення (з 1984 року), яка охороняється як національне надбання і входить до складу природно-заповідного
фонду України.

На цю комплексну геолого-флористичну пам’ятку поширюється режим охорони: зберігання ландшафту, вивчення та відтворення, а також використання в естетичних, виховних, наукових, природоохоронних, рекреаційних цілях з дотриманням санітарних нормативів і режиму установлених санітарно-захисних зон. На території пам'ятки обмежується і забороняється будь-яка діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про пам'ятку природи.

 

Композиційним центром ландшафту каньйону є в межах м. Кам’янець-Подільського омего-подібна петля каньйону, що утворює скелястий острів, зв’язаний з материком вузьким перешийком скелі.

Цей природний фактор зумовив ще в давнину виникнення тут поселення і потім розбудову древнього Кам’янця в долині каньйону та на високому скелястому острові, де було засноване Старе місто.

Ландшафтна природна структура була вдало і раціонально використана людиною для потреб соціуму. 

Культурний ландшафт каньйону включає пам'ятку природи Смотрицький каньйон в межах м. Кам'янець-Подільського і Старе місто і є своєрідним природно-архітектурним комплексом з унікальною інженерно-фортифікаційною системою.

6.2. Національний історико-архітектурний
заповідник "Кам'янець"

Враховуючи багату історико-культурну спадщину м. Кам'янець-Подільського його історичну частину з найбільш компактним розміщенням пам'яток в 1977 році Радою Міністрів УРСР було оголошено Державним історико-архітектурним заповідником, а в 1998 р. Указом Президента України він отримав статус Національного історико-архітектурного заповідника "Кам'янець", який відноситься до сфери управління Міністерства регіонального розвитку та будівництва України.

Старе місто розташоване на скелястому острові площею 121 га, являється житловим районом міста з населенням біля 4 тис. мешканців. в якому налічується близько 600 будівель і споруд.

З східного боку Старе місто має з’єднання Новопланівським мостом 19 ст. з Новим містом, а на заході Замковим мостом органічно зв’язане з Замковим комплексом 12-18 ст., що став символом і візитною карткою м. Кам’янець-Подільського.

Замковий міст є найдавнішим в Україні і за висновками деяких дослідників міг бути споруджений за пізньоримських часів 2-3 ст. н.е., що може вплинути на обґрунтований перегляд датування заснування древнього м. Кам’янця.

Замковий міст занесено до списку 100 пам’яток архітектури, які перебувають під охороною ЮНЕСКО і належать до історичної спадщини людства.

Оборонні укріплення Старого міста складаються з міських укріплень (пам’ятка 14-18 ст.), Старого замку (пам’ятка 12-18 ст.) і Нового замку (пам’ятка 17-18 ст.).

Міські укріплення розташовуються по зовнішній кромці стрімких скель овального острова і представляють собою мури з багаточисельними баштами. Комплекси в’їздних Руських і Польських брам являються видатними пам’ятками 15-16 ст. оборонного зодчества України.

Комплекс Старого замку складається із замкнутої  системи кам’яних оборонних мурів та 11 башт.

Із західного боку до Старого замку прилягає Новий замок – кам’яно-земляна фортифікаційна  бастіонна споруда, що є одним з основних експозиційних об’єктів Державного історичного музею-заповідника.

Старий і Новий замки та Замковий міст являються провідними туристичними об’єктами заповідника.

Кам’янець як середньовікове місто формувався поступово на основі соціально-економічних і культурно-історичних особливостей його розвитку.

Неповторність та індивідуальність Старого міста і каньйона, що його утворює, взаємопов’язана сукупність  природних елементів дали можливість створенню унікального і своєрідного фортифікаційно-житлового комплексу, аналогів якого немає в Центральній і Східній Європі.

Фортифікаційний комплекс Кам’янця має всі відомі в Європі фортифікаційні елементи давньоруської, литовської та польської воєнних культур та шкіл воєнного мистецтва, ряд оборонних об’єктів відтворюють турецьку та вірменську фортифікаційні школи, а Новий замок – це єдиний репрезентант голландської фортифікаційної школи, що збереглася в Східній Європі.

Характерні природні умови і історичні особливості обумовили містобудівельну планувальну структуру Старого міста, яка, в основному, збереглася з 17 ст. Вулиці мають криволінійні обриси, дороги серпантинні, в центральній частині міста мають більш регулярний характер.

Історична забудова має 2-3-поверховий щільний характер та одноповерхову забудову садибного типу в південній частині міста.

Висотними акцентами являються пам’ятки культових споруд – Петропавлівська, Миколаївська церкви,  Кафедральний, Домініканський, Тринітарський костьоли та комплекси монастирів в західній частині – Францисканський, Домініканський.

Незважаючи на різноманітність окремих архітектурно-планувальних компонентів Старе місто представляє єдине ціле завдяки елементам, що його об’єднують – каньйону, річці, широкій зеленій зоні, яка його оточує, та акцентним архітектурним комплексам.

Все це формує незвичайний та незабутній архітектурно-просторовий облік Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець».

Науково-проектним та інформаційно-консультативним центром (ТОВ НПІКЦ "ДОНЖОН" в складі генерального плану м. Кам'янець-Подільського, згідно вимог п. 11.7 ДБН 360-92** в об'ємі передбаченими ДБН Б.2.2-3-2008 та ДБН Б.2.2-2-2008 розроблена спеціальна науково-проектна документація, в якій визначені історичні ареали міста, розроблений історико-архітектурний опорний план, визначені межі та режими використання зон охорони пам'яток архітектури та містобудування. ці документи як обов'язкові входять до складу генерального плану.

Відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини», ДБН 360-92**, визначене охоронне зонування як містобудівний засіб збереження культурної спадщини.

До охоронного зонування входять території історико-архітектурного заповідника, території пам’яток, зони охорони пам’яток з визначеним режимом використання.

 

 

6.3. Розвиток туризму

Наявність значимої культурної спадщини міста, її естетичної цінності, унікального природного ландшафту, м’якого континентального клімату, концентрація пам’яток, різноманіття культурного середовища та наявність навколо міста на території Національного природного парку «Подільські Товтри» великої кількості пам’яток  історії. архітектури, природи та рекреаційних зон визначило пріоритетний напрямок розвитку міста Кам’янець-Подільського як регіонального туристичного центру.

Визначений пріоритетний розвиток туристичної галузі з урахуванням державних інтересів передбачає інтенсивне освоєння туристично-рекреаційного потенціалу, удосконалення організації туристичної галузі зі створенням розвинутої інфраструктури туризму, зберігання історико-культурної спадщини, стимулювання туристичної діяльності через використання нових форм фінансування.

Цьому сприяє наявність розвинутої мережі транспортних магістралей, що зв’язують місто з населеними пунктами, історичними місцями, пам’ятками культури та живописними місцями, з об’єктами відпочинку та лікування, які знаходяться на території Національного природного парку «Подільські Товтри», що дає змогу формування розширеної туристичної мережі.

Основним напрямом використання природного та історико-культурного потенціалу території є створення умов по дотриманню правових, організаційних, економічних та матеріально-технічних заходів розвитку туризму як високорентабельної галузі економічної та господарської діяльності.

Розвиток підприємств туристичної галузі зумовлює розвиток підприємств сфери послуг, що задовольнить потреби як туристів, так і населення.

Перш за все це – готельні підприємства, заклади громадського харчування, заклади торгівлі, заклади побутового обслуговування, мережі зв’язку, медичного обслуговування та безпеки туристів, банківські послуги, лікувально-оздоровчі заклади, заклади відпочинку і розваг, спортивно-оздоровчі заклади, паркінги, автостоянки, СТО та автозаправні станції.

Для подальшого розвитку туристичної галузі м. Кам’янець-Подільського як регіонального туристичного центру передбачається збереження і відтворення культурної спадщини (реставрація, консервація, реконструкція), а також оптимізація функціонування існуючих і створення нових елементів туристичної інфраструктури та суміжних галузей, що потребує розширення пропозицій туристичних підприємств і асортименту додаткових послуг.

Враховуючи великий економічний потенціал туризму і нові форми туристично-комерційної діяльності на базі НІАЗ «Кам’янець» з врахуванням споживчого ринку місто Кам’янець-Подільський може стати одним з найбільш привабливих туристичних центрів України.

Розвиток туристичної галузі забезпечить повноцінне входження туристичної інфраструктури м. Кам’янець-Подільського до ринку туристичних послуг та інвестиційної діяльності в Україні, а також забезпечить просування на закордонному ринку якісного туристичного продукту, а місто, як одного з лідерів історико-пізнавального, активного, фестивального та конференційного туризму в Україні, перетворить в потужний туристичний центр регіону (Хмельницька, Тернопільська, Чернівецька області), що пропонує широкий спектр пізнавальних, розважальних та рекреаційних послуг, і дасть нові можливості розвитку міста та забезпечить залучення в місто додаткового інвестиційного капіталу і підвищить міжнародний престиж України щодо охорони культурної спадщини.

Визначення історико-культурної цінності території історико-архітектурним опорним планом, визначення доцільного використання культурної спадщини для розвитку туристичної та суміжних галузей економіки виходячи з повного розкриття ресурсних можливостей і з урахуванням пріоритетності соціальних та екологічних критеріїв, а також визначення заповідних, рекреаційних зон і зон охорони пам’яток історії, архітектури і природи є основою проектних рішень удосконалення і розвитку планувальної структури і забудови м. Кам’янець-Подільського щодо забезпечення охорони та використання культурної спадщини.

 

 


 

7.  ТРАНСПОРТ

 

Існуючій стан

 

Кам'янець-Подільський зв'язаний автомобільними шляхами з багатьма містами України. Через місто проходять автодороги загальнодержавного значення з зовнішніми виходами на Хмельницький, Чернівці, Івано-Франківськ, а також регіональні та місцеві автодороги на Стару Ушицю, Ярмолинці, Нігін інші.

Безпосередньо через місто Кам'янець-Подільський проходить магістральна автомобільна дорога державного значення Житомир - Хмельницький - Чернівці (Н-03). Транзитні транспортні потоки зосереджуються на головній вулиці міста проспект Грушевського, що в цілому погіршує транспортну ситуацію міста та екологію навколишнього середовища.

З західної сторони до міста підходить регіональна автодорога місцевого значення Кам'янець-Подільський - Борщів - Товсте  (Р-24) з виходом на автодорогу державного значення Доманово - Ковель - Луцьк - Тернопіль – Чернівці - Тереблече (М-19), яка проходить по території  Волинської, Рівненської, Тернопільскої и Чернівецької областей спивпадае з часткою Європейского автомобільного маршруту (Е–85) (Клайпеда — Вільнюс — Чернівці — Бухарест — Александруполіс).  З півночі - територіальна  автодорога місцевого значення Кам'янець-Подільський Ярмолинці (Т- 23-26), зі Сходу - територіальна  автодорога місцевого значення Кам'янець-Подільський - Стара Ушиця (Т- 23-20).

По східній окраїні міста проходить одноколійна залізнична лінія Гречани – Ларга з напівавтоматичним блокуванням, що працює на тепловозній тязі.

У межах міста розташована вантажна станція I класу Кам’янець Подільський, що має 14 станційних колій, у т.ч. 2 приймально-відправних. Станція має 2 вантажних двори й цілий ряд під'їзних колій, що обслуговують промислові підприємства міста.

Мережа вулиць та доріг, яка склалася на цей час – прямокутне планування в новій частині міста і нерегулярне планування в районі Старого міста та Руських і Польських фільварках.

Вулиці та дороги досі не мають запланованої диференціації по їх функціональному призначенню, недостатня їх ширина в червоних лініях та проїжджих частин; на деяких відсутні тротуари, зливова каналізація, освітлення.

Великим недоліком є те, що транзитний транспорт (особливо вантажний) проходить в межах міста, навантажуючи основну міську магістраль – проспект Грушевського, що утворює дискомфорт та забруднює середовище.

Не в повному обсязі здійснювались розвиток та реконструкція вулично-дорожньої мережі міста, яка на сьогоднішній день не може відповідати сучасним вимогам. До цього часу не реалізовані проект західної обхідної автодороги, з будівництвом нового мостового переходу через р. Смотрич.

Найбільші транспортні потоки (міські та транзитні) концентруються  на  головній  транспортній артерії міста проспекті  Грушевського.

Основні об'єми пасажироперевезень в місті Кам’янець-Подільський здійснюється маршрутними мікроавтобусами та легковим транспортом.

Станом на 1.12.2009 року по місту нараховується 29 маршрутів. Загальна кількість автобусів задіяних для перевезення пасажирів - 243.

За звітними даними УДАІ м. Кам’янець-Подільська на 01.01.2008 р. у місті налічувалось 27802 одиниць транспорту, ізних: 21264 - легкові, 5520 – вантажні.

Загальний рівень автомобілізації у місті складає 267 автомобілів на 1000 мешканців. Рівень індивідуальної  автомобілізації у місті складає 205 автомобілів на 1000 мешканців.

 

Проектні пропозиції

Зовнішній транспорт

З метою усунення транзитного руху транспорту через місто та його центральну частину. Генеральним планом пропонується будівництво об’їзної західної автодороги, яка візьме на себе весь тягар цих потоків на напрямках Хмельницький, Тернопіль, Івано-Франківськ, Чернівці. Перша дільниця цієї дорогі відокремлюється від автодороги Н-03 (Хмельницьке шосе)  в районі примикання в’їзду місцевої дорогі до Цементного заводу далі прямує  на північ від житлового кварталу Цементного заводу, на північ с. Голосків мостовим переходом через р. Смотрич в обхід с. Улянівка та примикає до автодороги Р-24 (Тернопільське шосе). Друга дільниця - на півдні ця дорога відокремлюється від дороги Р-24 обминає з заходу с. Довжок, та примикає до дороги Н-03 в районі очістних споруд спиртового заводу. Загальна протяжність будівництва ціх ділянок становить  9,88 км, а протяжність всієї західної обхідної дорогі з ділянками реконструкції існуючої автодорозі Р-24 становить 12,46 км.

Основним видом  транспорту, для здійснення міжміських пасажирських перевезень на перспективу залишається автобус. Обслуговування пасажирів у всіх видах сполучення забезпечує автовокзал  другого класу , розташований на вул. Кн. Коріатовичів, 19. Автовокзал займає територію 0,67 га. На сьогодні автовокзал потребує суттєвої реконструкції самої будівлі зі спорудою платформ з навісами, та благоустрою прилеглих територій з будівництвом місцевих проїздів. Пропонується розробити проект організації  руху транспорту, та проекту забудови території автовокзалу в умовах реконструкції транспортного вузла на перетині вулиць Кн. Коріатовичів та Привокзальної запропонованих даним проектом.       

На розрахунковий період Генерального плану, суттєвого зростання перевезень пасажирів залізничним транспортом не очікується. На сьогодення реконструйований  у 1996 р. залізничний  вокзал цілком задовольняє, потребам в обслуговуванні пасажирів. Проектом пропонується зробить капітальний ремонт острівної платформи та перону вокзалу станції.

Необхідність організації надійного повітряного зв'язку міста Кам’янець Подільський з іншими населеними пунктами та містами є нагальною потребою часу, як найбільш швидкого та комфортного, особливо в екстрених ситуаціях (медична допомога). Генеральним планом на першу чергу організовується вертолітні майданчики. На вертольотах будуть здійснювати екскурсійні оглядові польоти по мальовничих та історичних місцях Поділля.  Другим етапом має бути будівництво злітно-посадковій глісади для літаків комерційної малої авіації на цьому ж майданчику.

 

Міський транспорт

Основу структури існуючої вуличної мережі міста складають магістральні вулиці загальноміського та районного значення.

Проектом пропонуються наступні проектні пропозиції по розвитку  магістральної вулично-дорожньої мережі:

  1. Реконструкція проспекту Грушевського

– на ділянці від вул. Північної до перетину с Хмельницьким шосе – влаштування місцевих проїздів завширшки 7,50 м, розширення проїзної частини з двох боків до 11,25 м з розділювальною смугою 1,50 м, та влаштуванням перехідно-швидкісних смуг в місцях   в’їзду та виїзду на місцеві проїзди завширшки 3,75 м, довжиною 25,00 м(протяжність 2,204 км).;

– на ділянці від вул. Північної до вул. Драй Хмари передбачається розширення проїзної частини  до 15,00 м в двох напрямках з благоустроєм бульвару з влаштуванням пішохідної доріжки завширшки 4,50 м(протяжність 1,941км).;

– на ділянці від вул. Драй Хмари до моста «Лань» передбачається розширення проїзної частини  до 10,50 м двох боків та влаштуванням розділювальної смуги  5,50 м(протяжність 1,629 км).;

– будівництво підземних пішохідних походів через проспект Грушевського районі вулиць Соборна та Кн. Коріатовичів довжиною 60,00 м. .

  1. Реконструкція вул.. Хмельницьке шосе

– на ділянці від вул. Північна до перетину з проспектом Грушевського влаштовуються місцеві проїзди завширшки 5,50 м, розширення проїзної частини до 10,50 м двох боків (протяжність 2,437 км).;

– на ділянці від перетину Хмельницького шосе з проспектом Грушевського до залізничного шляхопроводу з доведенням проїзної частини до 22,50 м (протяжність 1,797 км).

  1. Реконструкція вул. Північна

– на ділянці від проспекту Грушевського до Нігінського шосе з розширенням проїзної частини вулиці до 22,50 м (протяжність 1,497км).

  1. Реконструкція вул. Нігинське шосе

– на ділянці від вул. Північна до меж міста з розширенням проїзної частини до 15,00 м (протяжність 4,964км).

  1. Реконструкція та будівництво об’їзної вантажної дорогі

По напрямку існуючого вантажного об’їзду центральної частини міста (вул. Франка, Куйбишева, Маршала Харченко, Крип’якевича, Привокзальна та частина вул. Північна) здійснюється реконструкція проїзної частини, з приведенням ії до відповідних нормативним технічним параметрам, даного класу доріг, з відповідним інженерним благоустроєм. На ділянці від вул. Північна до проспекту Грушевського (в напрямку вул. Індустріальна та частини місцевого проїзду лікеро-горілчаного заводу) передбачається будівництво подальшого продовження вантажного об’їзду центральної частини міста (протяжність 2,33 км).

На території Державного історіко-архітектурного заповідника передбачається, реконструкція та будівництво історичної вуличної мережі по спеціально розробленим проектам, затвердженими встановленому порядку. 

Проектом передбачаються:

  1. Реконструкція перетину вул. Франка та просп. Грушевського з влаштуванням лівих та правих поворотів в напрямку вантажної об’їзної дорогі з радіусами 25 – 45 м. та влаштуванням перехідно-швидкісних смуг  (довжиною 80 - 100 м).
  2. Влаштування розв’язки в одному рівні (типу витягнуте кільце) на перетині Нігінське шосе, Голосківське шосе та вул. Хмельницького загальною площею 39637 м2.
  3. Будівництво транспортного вузла в різних рівнях на перетині вул. Кн. Коріатовичів, вул. Привокзальної та залізничних шляхів, з будівництвом шляхопроводу залізницею та будівництво естакади по вул. Привокзальної – Крип’якевича, з влаштуванням місцевих з’їздів на вул. Кн. Коріатовичів.
  4. Реконструкція існуючого перетину просп. Грушевського – Хмельницьке шосе з метою підвищення пропускної спроможності транспортного руху та безпеці руху.
  5. Реконструкція шляхопроводу під залізницею по вул. Д. Галицького з розширенням проїзної частини до 15 м, та влаштування пішохідних тротуарів шириною 2, 25 м.
  6. Будівництво нового автодорожнього моста через р. Смотрич, замість існуючого, в районі Польських фільварків, з реконструкцією вулиць Смотричеської та Вутіша та розширенням проїзної частини 10,5 м, для забезпечення найкоротшого транспортного зв’язку району «Довжок» з центральною частиною міста.

 

Внутрішньоміський пасажирський транспорт

Мережа автобусних маршрутів в місті досить розвинута.. Щільність  транспортної мережі міста - 2,4 км/км2. Подальший розвиток мережі пасажирського транспорту здійснюватимусь поширенням маршрутів в бік новобудов на схід та північ міста.

Генеральним планом надається пропозиція про поступовий перехід пасажироперевезень по місту з маршрутних мікроавтобусів на електрофіцірованний транспорт.

Впровадження Електротранспорту, є важливим фактором для покращення комфортних умов проживання населення, збереження архітектурних та природних пам’яток, зниження негативного впливу автотранспорту на навколишнє середовище. Також проектом передбачається можливість застосування сучасних електробусів які найбільш відповідають забудові міста, більш гнучкі в умовах реконструкції та таких які можуть обслуговувати туристичні маршрути, включаючи територію»Старе місто».

Враховуючі вищенаведене, розділом генерального плану «Транспорт» пропонується втілення у місті 3-х тролейбусних маршрутів, якими передбачається з’єднати основні житлові райони, виробничі території, залізничний і автовокзали, центр міста.

Розміщення тролейбусного депо пропонується в промислово-комунальній зоні на північ від перетину Хмельницького шосе – проспекту Грушевського.

 

Легковий транспорт

Загальний рівень автомобілізації на розрахунковий період (згідно з Додатком №1 до ДБН 360-92  ) у місті складатиме 400 автомобілів на 1000 мешканців. Рівень індивідуальної  автомобілізації у місті згідно екстраполяційним прогнозам складатиме 300 - 350 автомобілів на 1000 мешканців що відповідає парку рухомого складу 35 – 38 тис. одиниць.

На сьогоднішній день міські території, для зберігання легкових автомобілів відводяться на територіях непридатних  для інших видів забудови (наприклад вздовж відводу залізниці). В основному забудовується гаражами боксового типу.

На розглянуті строки цій принцип розміщення гаражів постійного зберігання автомобілів залишається. Території виділяються, в основному, для будівництва багатоповерхових кооперативних гаражів середньою поверховістю 5 поверхів, передбачається забезпечити гаражами 3920 власників легкових машин (виділяється територія 12,6 га). Інші площадки, відведені під платні стоянки на I чергу будівництва, у наступний термін буде використані для будівництва багатоповерхових гаражів. Усього під гаражі й охоронювані автостоянки відведена  територія 17,2 га.

 

 

8. інженерна підготовка території

Заходи з інженерної підготовки території в генеральному плані м. Кам'янець-Подільського розділені на загальні – вертикальне планування, організація відведення дощових і талих вод і спеціальні – гідротехнічні розчищення та благоустрій річки Смотрич та водойм.

Проектом також передбачено комплекс протизсувних заходів, комплекс протиерозійних заходів, захист від підтоплення, рекультивація кар'єрів.

В складі генерального плану розроблена "Схема інженерної підготовки території".

Вертикальне планування території виконано з урахуванням максимального збереження існуючого рельєфу, грунтів і зелених насаджень.

Краса р. Смотрич може бути повернута при умові проведення комплексу робіт по всій довжині ріки.

Гідротехнічними заходами передбачається:

- розчищення русел річки Смотрич (3,5 км);

- благоустрій існуючих водойм;

- розчищення ставків, що знаходяться в незадовільному стані;

- розчищення джерел та колодязів мінеральної води.

Для покращення екологічного стану в генеральному плані встановлено межу прибережної водоохоронної смуги р. Смотрич та необхідно дотримуватись режиму господарської діяльності згідно вимог природоохоронних органів.

Проектом намічено заборону скиду  стічних вод у р. Смотрич, здійснення санітарних заходів, а також знесення у каньйоні ріки забудови, яка не має історичної цінності, дасть можливість організувати прирічкову зону відпочинку.

Проектом передбачені слідуючі заходи:

- комплекс протизсувних заходів, зсувонебезпечні території по
р. Смотрич ≈225 га;

- комплекс протиерозійних заходів, що спрямовані на ліквідацію промоїни шляхом засипки, озеленення насадженнями спецпризначення, а також влаштування нагорних водостоків, лотків, виконаних кам'яним мощенням на площі 20 га;

- захист від підтоплення;

- рекультивація кар'єрів S = 22 га.

В складі генерального плану розроблена "Схема інженерної підготовки і охорони навколишнього середовища" М 1:500.

 

 


9. інженерне обладнання території

9.1. Водопостачання, каналізація,
дощова каналізація

Водопостачання

Існуючий стан

Госппитний водопровід.Житловий фонд міста та його промзона обладнані системою централізованого комунального водопостачання.

Установлена виробнича продуктивність комунального водопроводу – 25,52 тис.м3/добу води питної якості.

Основним джерелом водопостачання міста є поверхневий водозабір на р. Дністер, від  якого насосною станцією 1-го підйому вода подається до ділянки водопровідних очисних споруд (з 3-ма резервуарами чистої води ємністю по 6000 м3)  розрахунковою продуктивністю  50 000 м3/добу ( фактично подається – до 18 000 м3/добу ).

До системи госппитного водопроводу міста надходить також вода підземних джерел з існуючих 27-ми свердловин (діючих – 19) , розміщених на 3-х ділянках підземних водозаборів:

  • Смотрицького – загальний дебіт 380 м3/год ., з РЧВ ємністю 600 м3 ;
  • Білановецького – загальний дебіт 320 м3/год., з РЧВ ємністю 100 м3 ;
  • Мукшанського – загальний дебіт 370 м3/год., з РЧВ ємністю 400 м3.

Сумарна розрахункова продуктивність підземних водозаборів складає до 20,0 тис.м3/добу (фактично подано в 2007р.~ 8,0 м3/добу).

Система водопостачання міста – об’єднана господарчо-питна та протипожежна, двохзонна. Перша зона – райони "Підзамче" та "Старе місто" – у позначках 140-210 м , друга зона – територія нового міста у позначках 210-245 м.

Міська водопровідна мережа закільцьована та облаштована встановленими в колодязях на нормативних відстанях (100-150 м) пожежними гідрантами. За даними ЗАТ «Тепловоденергія», технічний стан споруд та обладнання комунального водопроводу незадовільний, ряд магістральних водоводів підлягає реконструкції , технічний стан сталевих трубопроводів незадовільний.

В сельбищній частині міста існує технічний водопровід, який на даний час не діє.

 

Проектні рішення

Госппитний водопровід.Відповідно до прогнозних показників чисельності населення, інженерного обладнання, житлового фонду та рівня промислового виробництва потреба у воді питної якості складе:

- на І чергу генплану              – 38,01 тис.м3/добу;

- на розрахунковий період     – 46,95 тис. м3/добу.

В тому числі для населення (разом з об'єктами обслуговування) обсяги водоспоживання складуть:

- на І чергу генплану              – 36,3 тис. м3/добу;

- на розрахунковий період     – 44,6 тис. м3/добу.

Покриття розрахункової потреби у воді питної якості передбачається з існуючих джерел по існуючій схемі (в основному поверхневий водозабір на р. Дністер).

Проектними рішеннями генплану передбачається  100%-ве охоплення системою централізованого комунального водопроводу усіх водокористувачів. Система водопостачання створена і побудована в місті, підлягає реконструкції та розширенню.

 

Технічний водопровід.

Покриття потреб у воді технічної якості на проектний період генплану передбачається на основі відновленої та реконструйованої міської системи технічного водопроводу, що подаватиме неочищену воду поверхневих (р. Дністер та р. Мукша), ґрунтових вод (пойма р. Смотрич) та існуючих технічних водопроводів промпідприємств.

Розрахункові витрати технічної якості складуть:

  1. На поливальні потреби сельбищної та рекреаційної зон (табл. ВК-1):

- на І чергу генплану – 6,7 тис. м3/добу;

- на розрахунковий період – 8,36 тис. м3/добу.

  1. На технологічні потреби промисловості :

- на І чергу генплану – 0,4 тис. м3/добу;

- на розрахунковий період – 0,5 тис. м3/добу.

 

Протипожежні заходи.Міський водопровід згідно СНиП 2.04.02-84, п.4.4 – система першої категорії надійності постачання води, мережа – кільцьова, протипожежна низького тиску. На водопровідній мережі передбачено встановлення  пожежних гідрантів на відстані 150 м один від одного .

Витрати на зовнішнє пожежегасіння ( СНиП 2.04.02-84, табл.5 ) складуть 120 л/с.; витрати на внутрішнє пожежегасіння ( СНиП 2.4.01-85, табл.2 ) – 10 л/с. Час гасіння пожежі – 3 години. Витрати на автоматичне пожежогасіння – 28,8 л/с. Час гасіння – 4 години .Недоторканий протипожежний запас - 1404 м3 зберігатиметься в існуючих резервуарах чистої води на ділянках поверхневого та підземних госппитних водозаборів.

 

 

 


Промпобутова каналізація

Існуючий стан

Територія міста охоплена системою централізованого відводу стічних вод. Каналізування житлової, громадської та промислової забудови міста відбувається по повній роздільній схемі.

Побутові стічні води відводяться системою комунальної централізованої каналізації по самопливним мережам трубопроводів до каналізаційних насосних станцій 10 басейнів каналізування. По системі напірно-самопливних мереж стоки надходять до ГКНС та КНС -1, а далі – по напірним трубопроводам діам. 400 мм та 600 мм подаються на каналізаційні очисні споруди повного біологічного очищення . Після доочищення  на біоставках – скид в р. Мукша.

Промислові стічні води ряду підприємств після попередньої обробки на локальних очисних спорудах підприємств відводяться згідно існуючим внутрішнім технологічним схемам  до системи централізованої каналізації міста .

Розрахункова пропускна спроможність очисних споруд – 76 тис.м3/добу, фактична ~ 12,0 тис.м3/добу. За інформацією ЗАТ "Тепловоденергія", ефективність очищення стоків та технічний стан споруд і обладнання задовільні.

Житловий фонд нового міста облаштований централізованою системою каналізації на 75%, "Старого міста" та району "Підзамче"– на 30%. Населення кварталів індивідуальної одно- та малоповерхової забудови користується дворовими вбиральнями, вигребами.

 

Проектні пропозиції

Розрахункова кількість побутових стоків дорівнюють розрахунковим потребам у питній воді (табл. ВК-1) складатимуть:– на І чергу генплану                 –  36,27 тис. м3/добу;

– на розрахунковий строк      –  44,82 тис. м3/добу.

Проектом передбачається 100%-ве охоплення системою централізованої каналізації усіх водокористувачів.

 

Управлінням ЗАТ "Тепловодоенергія" проаналізовано стан водопровідно-каналізаційного господарства міста.

На цій основі складено перелік першочергових заходів по забезпеченню поліпшення роботи систем водопостачання та каналізування міста.

 

 

Дощова каналізація

Існуючий стан

Відвід поверхневої води з території міста відбувається не організовано.

Частково прокладена закрита мережа дощової каналізації діам. 500-1500 мм по вул. М. Грушевського, Привокзальній, Д. Галицького, Князів Коріатовичів, промзоні, з відводом поверхневих стоків без очищення в
р.р. Смотрич та Мукшу не діє, потребує реконструкції та промивки. При цьому відсутнє обладнання  цих випусків очисними спорудами. Необхідно відзначити, що в багатьох місцях (особливо в кварталах одноповерхової забудови), де відвід атмосферних вод не організований, спостерігається ерозія ґрунту та утворення промоїн .

 

Проектні пропозиції

Проектом передбачається реконструкція та відбудова системи централізованої дощової каналізації міста, розширення її на територію нової забудови. Існуючі мережі дощової каналізації та колектори, що перебувають в задовільному стані, потребують промивання для приведення їх до робочого експлуатаційного стану. При неможливості прочистки, в місцях, де не дотримані уклони трубопроводів та порушена їх герметизація, необхідна їх повна реконструкція з перекладкою.

Генпланом розроблена принципова схема організації водовідведення та очищення дощових стоків, що передбачає влаштування 10-ти повних роздільних локальних систем з локальними комплексами очисних споруд закритого типу з застосуванням існуючих новітніх технологій очищення дощового стоку.

Після очищення на очисних спорудах стоки скидатимуться в р.р. Смотрич та Мукшу через випуски, що обладнані укріплюючими конструкціями.

 

 


Санітарне очищення території

Існуючий стан

На даний час в місті діє організована планово-подвірна та контейнерна система очистки від твердих побутових відходів.

Знешкодження відходів відбувається на полігоні, розташованому на північ від селища цементного заводу та Негінським шосе, з додержанням санітарної зони – 600 м від існуючої забудови.

Об'єм централізованого накопичення та вивозу твердих відходів складає 1,5 тис. м3/місяць. Звалище переповнене, не має водонепроникливої підвалини, інженерного обладнання.

 

 

Проектні пропозиції

Розрахунковий об'єм накопичення твердих побутових відходів та сміття з вулиць складе на розрахунковий строк генплану 38,28 тис.т/рік (норма накопичення ТПВ згідно ДБН 360-92** – 290 кг/рік на 1 людину сміття та невраховані – 10%). Необхідна площа полігону до кінця розрахункового періоду генплану з розрахунку 0,02 га на 1,0 тис.т відходів і терміну експлуатації 20 років – 15,0 га, санітарно-захисна зона становить 500 м.

Для поліпшення екологічного стану міста та зважаючи на складність розташування нових ділянок, придатних для складування твердих побутових відходів, пропонується будівництво підприємства промислової переробки відходів продуктивністю 40,0 тис.т/рік (для потреб міста). Санітарно-захисна зона – 300 м. Потрібна площа – 2,0 га. Розміщення підприємства пропонується на території, прилеглій до території КОС. Передбачається організація роздільного збору твердих побутових відходів із наступним використанням і утилізацією.

 

 


9.2. Теплопостачання

Існуючий стан

На сьогодні теплопостачання споживачів м. Кам'янець-Подільського здійснюється джерелами теплової енергії КП "Міськтепловоденергія", ТОВ "Подільська енергосервісна компанія", відомчими автономними котельнями, а також індивідуальними джерелами теплопостачання.

Велика розвинута система централізованого теплопостачання підпорядкована КП «Міськтепловоденергія». Сім джерел теплової енергії (6 опалювальних котелень та ТЕЦ) мають загальну теплову потужність і забезпечують теплом житлову забудову, громадські будівлі та інші господарські об'єкти міста. 

Теплова енергія на потреби опалення подається цілодобово протягом опалювального сезону, гаряче водопостачання здійснюється у опалювальний період (в окремих частинах міста – на протязі року).

Регулювання відпуску теплової енергії якісне, по опалювальному
графіку.

Основне паливо, що використовується на котельних та ТЕЦ – природний газ; мазут, як резервне паливо, використовується тільки на ТЕЦ.  

Стан будівель, електрична та газова частина більшості котелень є задовільним. Тепломеханічна частина котелень по вул. Тімірязєва, 123, Жукова та ТЕЦ морально застаріла та фізично зношена.

Насосне обладнання, що використовується на котельнях, переважно вітчизняного виробництва і характеризується підвищеним енергоспожи-ванням.

Приладами обліку теплової енергії обладнані бюджетні споживачі на 98,6%, споживачі житлового сектору та госпрозрахункових підприємств – на 56%.

Підключення споживачів міста до теплових мереж запроваджено від ЦТП та ІТП.

На балансі КП "Міськтепловоденергія" знаходиться 73 км теплових мереж підземної та наземної прокладки.

За довідкою КП "Міськтепловоденергія" за 2009 рік фактично використано 42188,34 т умовного палива.

Централізована система теплопостачання має ряд проблем технічного стану зовнішніх мереж та споруд і внутрішньобудинкових систем.

Сумарна встановлена теплова потужність підприємств, підпорядкованих КП "Міськтепловоденергія", складає 259,992 Гкал/год., приєднана – 149,193 Гкал/год.

Автономні джерела теплопостачання. Окрім котелень КП "Міськтепловоденергія" у м. Кам'янець-Подільському є 20 окремих автономних джерел теплопостачання різної форми власності.

Загальна теплова потужність існуючих автономних джерел теплопостачання на житлово-комунальний сектор та суспільну забудову складає 11,916 МВт (10,246 Гкал/год.).

Інші автономні джерела – це котельні промислових підприємств з загальною встановленою потужністю 86,4 МВт (74,29 Гкал/год.). Ці котельні забезпечують в основному технологічні процеси виготовлення продуктції.

 

Проектні рішення

Передбачається подальший розвиток централізованого теплопостачання для існуючого та нового багатоквартирного житлового фонду.

Підключення нових об'єктів споживання передбачається до існуючих джерел централізованого теплопостачання.

Теплопостачання будівель, що розташовані поза межею дії котелень, вирішується за допомогою автономних котелень (дахових, блочних) . Теплопостачання садибної забудови – автономне, від побутових газових котлів.

Теплопостачання основної групи промислових підприємств залишається по існуючій схемі – від власних котелень.

За результатами розрахунків розмір теплового потоку по місту Кам'янець-Подільський складе:

на І чергу будівництва,   в т.ч.                                            490,9 МВт

  • житловий фонд                                                          291,6   МВт
  • підприємства і установи обслуговування                 104,3   МВт
  • промисловість                                                             95,0 МВт

на розрахунковий строк,   в т.ч.:                                        569,44 МВт

  • житловий фонд                                                          341,9   МВт
  • підприємства і установи обслуговування                 122,54 МВт
  • промисловість                                                           105,0   МВт.

Даним розділом враховано оптимальний варіант схеми теплозабезпечення міста, розроблений ЗАТ "Теплотехніка" (м. Херсон), який передбачає максимальне підвищення ефективності діючої системи теплопостачання міста і затверджений місцевими органами виконавчої влади.

 


9.3. Газопостачання

Існуючий стан

Джерело газопостачання міста – ГРС-1 та ГРС-2 в с. Кам'янка, які розташовані на відгалуженні від магістрального газопроводу 1-го класу
(5,5 МПа) "Дашава–Київ" з м. Красилів.

З ГРС-2 газ тиском 1,2 МПа подається в напрямку цукрового заводу з відгалуженням в районі с. Слобідка-Гуменецька до міста.

Безпосередньо з ГРС-2 через с. Кам'янка друга лінія газопроводу з тиском 0,6 МПа проходить до вулиць міста.

З ГРС-1 до міської ТЕЦ подається газ середнього тиску – 0,3 МПа.

Газові магістралі проходять вулицями міста та продовжуються до газорегуляторних пунктів поселень Цибулівка, Смотрич, Панівці, Довжок, Колибаївка.

Система газопостачання міста змішана – одно-, дво- та трьохступенева з подачею газу споживачам по розподільчих газопроводах:

– високого тиску – 1,2 МПа; 0,6 МПа (експлуатується, як середній тиск) на ГРП-сітьові, промислових та комунальних об'єктів, в т.ч. – опалювальних котелень;

– низького тиску (до 0,005 МПа) від ГРП (ШРП) на житлові будинки, дрібні невиробничі та комунальні підприємства.

Природний газ для власних потреб (опалення, вентиляції, гарячого водопостачання, технологію) використовують в основному великі промислові підприємства міста.

Міські опалювальні котельні забезпечуються природним газом від газопроводу високого тиску через систему ГРП, ШРП, ГРУ.

Станом на 1.01.2009 р. на балансі та обслуговуванні Кам’янець-Подільської філії експлуатації газового господарства ВАТ «Хмельницькгаз» знаходяться:

1) ГРП та ШРП різної потужності (120 одиниць) – 318,0 км та газові вуличні мережі – 318,0 км, які мають задовільний технічний стан і придатні до експлуатації;  

2) в місті газифіковано 30629 квартир та 3898 будинків садибної забудови;   

3) за 2008 рік містом спожито природного газу 159647,8 тис.м3.

 

Проектні рішення

Архітектурною частиною Генерального плану намічені напрямки подальшого планування території міста для перспективного його розвитку.

Передбачається забезпечення багатоквартирної забудови централізованим теплопостачанням, автономним від дахових котелень.

Теплозабезпечення садибної забудови проектується автономне, від побутових газових теплогенераторів.

Даним генеральним планом на базі природного мережного газу розглядається забезпечення таких категорій споживачів:

– житлові будинки малої, середньо- та багатоповерхової забудови до 10 поверхів – для приготування їжі, опалення та гарячого водопостачання;

– садибна забудова – на опалення, гаряче водопостачання та приготування їжі;        

– потреби підприємств торгівлі, комунально-побутового призначення;

– потреби промислового сектору.

Згідно рекомендацій ДБН В.2.5-20-2001 "Газопостачання" розрахункові витрати природного газу складають:

– населенням – 109,6 млн.м3/рік;

– промисловими підприємствами – 201,2 млн.м3/рік.

В громадських установах, дитячих та медичних закладах всі термічніпроцеси, пов'язані з приготуванням їжі, приймаються на базі використання електроенергії.

Перспективний розвиток газифікації міста намічується шляхом подальшої розбудови системи розподільчих газопроводів, встановлення нових ШРП на ділянках нової та реконструйованої житлової забудови.

Пропонується добудова та кільцювання вуличних мереж високого тиску в районах реконструкції та новобудов житлової забудови для більш надійного та гарантованого газозабезпечення об'єктів газоспоживання.

На розрахунковий строк намічено:

– прокласти 12,0 км розподільчих газопроводів високого тиску, в т.ч. на 1-у чергу 4,0 км;

– побудувати 7 одиниць ГРП (ШРП), в т.ч. на 1-у чергу 3 одиниці із застосуванням сучасних технологій та матеріалів, що значно зменшує капітальні витрати та продовжує термін експлуатації газопроводів.

Рекомендовано виконання гідравлічної схеми газопостачання міста з урахуванням навантажень нових споживачів та забезпеченням стабільної експлуатації системи газопостачання в цілому із залученням спеціалізованих проектних організацій.

 

 

 

9.4. Електропостачання

Сучасний стан

До основного джерела електропостачання м. Кам’янець - Подільського віднесена ПС-330/110/35 кВ «Кам’янець - Подільська».          

Електропостачання споживачів електроенергії м. Кам’янець - Подільського здійснюється від підстанцій:

– ПС-110/35/10 кВ «Північна», яка розташована за адресою: Голосківське шосе, 8 та має зв’язок з ПС «Негін», ПС «Дунаївці», ПС  «Кам’янець – Подільська-330»;

– ПС-110/35/10 кВ «Південна», яка розташована за адресою: вул.. Франка, 42 та має зв’язок з ПС «Рихта», ПС «Оринін», ПС  «Кам’янець – Подільська-330»;

– ПС-110/10кВ «ЗЛМК»; яка розташована за адресою: Хмельницьке шосе, 7 та має зв’язок з ПС «Боришківці», ПС «Дунаївці», ПС  «Кам’янець – Подільська-330»;

– ПС-35/10кВ «М’ясокомбінат» яка розташована за адресою: вул.. Харченка та має зв’язок з ПС  «Кам’янець – Подільська-330».

Згідно даними ВАТ ЕК «Хмельницькобленерго» за 2007 рік спожито електроенергії – 178,414 млн. кВт. годин. (ПС «Північна», «Південна», «ЗЛМК», «М’ясокомбінат»).

Сумарна максимальна потужність складає -  49,0 МВт.

Розподіл електроенергії між споживачами передбачено по межах 110кв, 35 кВ, 10 кВ через підстанції тих же рівнів.

Споживачами електроенергії м. Кам’янець-Подільського є підприємства різних галузей народного господарства та промислового виробництва: машинобудування, металургія та оброблення металу, харчова та легка промисловість, медичне обслуговування, комунально-побутові споживачі та багато інших споживачів.

 

Розрахунки перспективного споживання електроенергії та навантажень.Розрахунок перспективного споживання електроенергії та максимальних навантажень на період розрахункового строку виконується згідно
табл. 8.5 ДБН 360-92** з врахуванням досягнутого на теперішній час споживання електроенергії та приймається 1800 кВт-год.люд./рік при річній кількості годин використання максимуму навантаження 5700 годин.

Електричне навантаження промислових споживачів також підраховано  за укрупненими показниками споживання електроенергії за рік одним робітником з диференціюванням по галузям господарства.

При складанні перспективної схеми електропостачання були враховані проектні опрацювання інституту «Укрзахіденергопроект» «Схема перспективного розвитку електричних мереж 10-35-110 кВ ВАТ ЕК «Хмельницькобленерго» І етап «Схема Кам’янець – Подільського енерговузла».

 

Проектні рішення

Виходячи з розрахунків споживання електроенергії та потужності збільшиться на першу чергу май же у 1,4 рази, а  на період розрахункового строку май же у 2,7 разів.

Загальне навантаження на 1 чергу складе 52,3 МкВт, в тому числі: для населення 15,3 МкВт, для промисловості 37 МкВт; на розрахунковий строк – 95,6 кВт, в тому числі: для населення 38,6 МкВт, для промисловості 57 МкВт.

Враховуючи значний зріст навантажень, в проекті генеральног оплану м. Кам'янець-Подільського пропонується для підвищення надійності електропостачання міста ряд заходів по будівництву нових ліній електропередачі та кабельних мереж і реконструкції існуючих ПЛ-10 кВ та ПС 110/35/10 кВ. 


9.5.  Слабкострумне обладнання

В даному розділі розглянуті питання телефонізації, проводового мовлення та телебачення м. Кам'янець-Подільського згідно ДБН 360-92** "Планування і забудова міських та сільських поселень" і архітектурно-планувальних та техніко-економічних розробок.

 

Телефонізація

На даний час телефонний зв'язок в місті здійснюється на основі 8-ми автоматичних телефонних станцій.

Існуючі АТС цифрові. Загальна кількість телефонних номерів, що обслуговуються АТС Центрального вузла зв'язку – 31300 номерів; АТС фірми ВТ ПТК "Мител" – 2000 номерів.

В місті працюють оператори мобільного зв'язку "Київстар", "МТС", "Utel", "UMC", "Білайн".

Згідно 100% нормативного забезпечення телефонами жителів міста та об'єктів господарсько-промислового сектора та з врахуванням чисельності населення кількість телефонних номерів складе на І чергу 44000 номерів, на розрахунковий строк – 49200 номерів.

Одержання нових телефонних номерів можливе при умові реконструкції та розширення існуючих АТС та розширення телефонної мережі.

 

Радіофікація

На даний час в місті діє радіовузол, розміщений в Центрі зв'язку. Кількість діючих радіоточок – 15000 шт.

Згідно розрахункових навантажень необхідна кількість радіоточок складе:

– на І чергу – 46796,

– на розрахунковий строк – 53997 радіоточок.

Запроектовані радіоточки передбачається підключити до існуючого радіовузла за умови збільшення його потужності та розширення мережі проводового мовлення.

 

Телебачення

На даний час в місті працює 50-60 каналів центрального та кабельного телебачення.

Ретранслятор ефірного телебачення знаходиться в місті за адресою вул. Драгоманова, 9.

Оператор кабельного телебачення – підприємство "Імпульс".

Передбачається розширення системи телебачення міста з врахуванням збільшення ефірного числа населення та селитебної території міста з поступовим переходом на цифрове телебачення, а також розвиток існуючої системи кабельного телебачення.

 



10. стан та охорона
навколишнього середовища

У м. Кам'янець-Подільському розташовано 53 підприємства, які щорічно викидають в повітря 36,5 тис.т забруднюючих речовин. Усього в
Кам'янець-Поідльському зафіксовано 1418 джерел забруднення, в т.ч. організованих 1267.

За останні десятиріччя антропогенні навантаження на природу набрали катастрофічного характеру.

Сьогодні Подільські Товтри є зоною екологічного ризику.

Високо інтенсивне, нерегульоване використання надр Товтр різними виробництвами установ привели до  накопичення відвалів відходів виробництва техногенними формами, які піддаються інтенсивному вивітрюванню і являються джерелом забруднення атмосфери і оточуючих ландшафтів.

В м. Кам'янець-Подільський перевищення ГДК по оксидам азоту становить 1,4-6,8%, сірчистого ангідриду – 1,3 раза, пилу – 1,5-2,9 раза.

В результаті моніторингу виявлено, що забруднення атмосфери в місті  відбувається досить інтенсивно. Це пояснюється високою концентрацією промислових об'єктів, оснащення яких, як в плані технології, так і в плані охорони навколишнього середовища, не відповідають сучасним вимогам.

Головним джерелом забруднення повітря міста є цементний завод, що знаходиться за межами міста. Перевищення ПДК складає 2,5-3 рази.

Санітарно-захисна зона  заводу згідно "Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів 173-96" становить – 1000,0 м
(І клас шкідливості).

Наступний забруднювач повітря міста – ВАТ "Модуль". Викиди соляної кислоти попадають у повітря та відкриті водойми. Санітарно-захисна зона якого складає

Несприятлива ситуація з підвищеними рівнями забруднення повітря склалась в районі

- міського звалища (СЗЗ –            м, клас шкідливості          );

- електропідстанції (СЗЗ –               м, клас шкідливості        );

- ТЕЦ (СЗЗ –                м),

- лісгоспзагу (СЗЗ –

- ВАТ м'ясоконсервного комбінату (СЗЗ –

- автобази комбінату ЗБК (СЗЗ –

Території цих всіх перечислених об'єктів потребують санітарного та планувального облаштування.

Дуже велика проблема на сьогоднішній день – це забруднення повітря від автотранспорту (в т.ч. автобази, автовокзалу). Це 70-80% від всього забруднення у місті.

Забруднення повітря відбувається від відстійників спиртзаводу (на віддалі близько  5 км від міста).

При західних вітрах на місто йде зловоння.

Існуючі кладовища (не діючі) згідно "Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів" віднесено до установи ІІ класу шкідливості з санітарно захисною зоною 300 м.

Виходячи з наявності цих обмежень, проектом прийняті відповідні рішення щодо благоустрою території шляхом санітарно-технічного облаштування територій зон. В складі генерального плану розроблена "Схема планувальних обмежень та інженерно-будівельна оцінка території", на якій визначені санітарно-захисні зони всіх підприємств.

Найбрудніші землі та повітря у місті – на вулиці Привокзальній. Найбрудніше перехрестя знаходиться на розі автовокзалу, базару та вулиці Привокзальній. Слідуючими у цьому списку йдуть вулиці Огієнка, Князів Креатовічів, Л.Українки та проспект Грушевського.

Найчистіша вулиця Шевченка та, звичайно, Старе місто. Але у Старому місті на березі річки Смотрич знаходяться КНС, ОС – більшість у незадовільному стані. Старе місто не каналізовано. Це є проблемою цього поки що найчистішого оазису міста. 

Ріка Смотрич є лівою притокою річки Дністер. Ії довжина 169 км, похил 1,3 м/км. Площа басейну 1880 км2. Згідно "Водного Кодексу України" р. Смотрич відноситься до середніх річок, прибережно-захисна смуга якої становить50 м.

Джерелом локального забруднення грунтів є сміттєзвалище, яке існує з 1953 року.

Основними джерелами шумового забруднення території є залізниця. автомагістралі. На сході за межею міста розташований аеродром малої авіації.

Як планувальні обмеження в проекті представлені нормативні зони акустичного дискомфорту залізниці по 100 м від крайньої колії, від залізничного вокзалу – 100 м до житлової забудови; доріг, гаражів, автостоянок, таксомоторного парку, АЗС – по 50 м (V клас шкідливості).

В межах міста розташовані об'єкти джерела електромагнітного випромінювання: електропідстанція, ТЕЦ,  КП "Теплокомуненерго", РЕС.

За даними міськСЕС вказані джерела не впливають на житлову забудову.

Згідно "Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів" їх санітарно-захисна зона становить 300 м (ІІІ клас шкідливості).

Для контролю за станом водних ресурсів впроваджується система спостереження за станом поверхневих вод, яка передбачає 6 створів для республіканського моніторингу і 6 створів регіональної мережі.

Джерельні води м. Кам'янець-Подільський придатні до вживання споживачами за умови дотримання ними гігієнічних вимог використання кожного конкретного природного джерела.

Створені природою унікальні ландшафти, які опинилися серед міської забудови, привертають увагу багатьох учених. Разом з тим, наявні на сьогодні флорологічні роботи,  присвячені каньйоновій частині р. Смотрич, неповні й не розв'язують усіх проблем, пов'язаних з охороною раритетних видів цієї території. Проблеми охорони рідкісних і зникаючих видів у межах міста в останній час стають все актуальнішими.

Велике антропогенне навантаження (випасання, викошування, випалювання) в каньйоновій частині і на схилах, призвело й надалі буде призводити до втрати багатьох локалітетів рідкісних видів у флорі міста.

Місто Кам'янець-Подільський входить до складу національного природного парку "Подільські Товтри", що являється одним з найбільших в Європі.

Основним завданням Парку є охорона природного різноманіття, створення організованих зон відпочинку та оздоровлення.

На території Національного природного парку "подільські Товтри" розташовані як унікальні рукотворні природні комплекси, які утворюють унікальні умови для розвитку туризму не тільки оздоровчого, але й пізнавального.

В останній час у заповідній зоні – на схилах Смотрицького каньйону – розпочалося приватне будівництво. Це справедливо визиває невдоволення громадськості міста.

Парк "Кам'янець-Поділський" – пам'ятка садово-паркового мистецтва – існує як заповідний об'єкт місцевого значення.

У парку є об'єкти природно-заповідного фонду України.

На сьогодняшній день парк знищується.

Громадськість міста Кам'янець-Подільський дуже вболіває по цьому питанню.

Основні організаційні заходи по покращенню екологічного стану передбачені генеральним планом:

- перенесення міського полігону відходів на територію, що знаходиться на південному сході за межею міста з санітарно-захисною зоною 500,0 м;

- будівництво об'зної дороги, яка повинна вирішити проблему зменшення викидів від автотранспорту;

- зменшення СЗЗ існуючих (недіючих) кладовищ з 300,0 м до 100 м, з установленням гідрогеологічної мережі, яка контролювала б стан грунтів та води в буферній зоні;

- збереження існуючих зелених насаджень міста.

---

Завантажити самі плани та тексти в word можна тут


------

Прокоментуй Цей Пост:

Схожі Новини