Камянець-Подільський » Історія » Події минулого » Архітектурна спадщина Яна де Вітте у Кам'янці-Подільському

Архітектурна спадщина Яна де Вітте у Кам'янці-Подільському

  • 5 961
  • 1
  • 0 0
    (Оцінок: 0)
Архітектурна спадщина Яна де Вітте у Кам'янці-Подільському
Архітектурна спадщина Яна де Вітте у Кам'янці-Подільському

Старе місто Кам`янця-Подільського, яке ми бачимо сьогодні, попри руйнації та перебудови двох останніх століть, в значній мірі є містом знаного архітектора XVIII ст. - Яна де Вітте. На жаль творчий спадок архітектора, відомого за життя далеко за межами Кам`янця, в самому місті вже в XIX ст. був майже забутий. Не часто зустрічається ім`я Яна де Вітте в цьому столітті і в працях істориків, що писали про Кам`янець. В значній мірі в тому, що ім`я Яна де Вітте, відомого військового і політичного діяча свого часу, було збережене в історії міста завдячуємо історикові Ю.А. Ролле.

 Більше про Яна Де Вітте

 Палац Яна де Вітте

В відомій праці Zameczki podolskie па kresach multańskich. Kamieniec nad Smotryczem він подав досить повну біографію кам`янецького коменданта, який перебував на цій посаді з 1767 по 1785 pp. (1) Хоча та інформація спонукала дослідників до дискусії, щодо походження Яна де Вітте - ця і інші праці Ролле є важливим джерелом в дослідженні життя та творчості видатної особистості.

 

 

Ян де Вітте
Ян де Вітте
Інші імена: Давідян Оганес
Дата народження: 1716
Місце народження: Кам`янець-Подільський, Україна
Дата смерті: 1785
Коротка інформація: Генерал-лейтенант, архітектор, фортифікатор, комендант фортеці міста Кам`янець-Подільський. Вірменин
 
 Народився в 1716г. в Кам`янець-Подільському в родині вірменського бідняка.
   З 1768 - беззмінний комендант Кам`янецької фортеці. Ян де Вітте реконструював і збудував більше десятка будівель у мм. Львів, Тернопіль, Бердичів, Кам`янець-Подільський. (Костел Домініканців у Львові).
    Помер у 1785г. в чині генерал-лейтенанта. Похований у кафедральному костелі Петра і Павла в Кам`янці.
 
 Нагороджений орденом Св. Станіслава (Польський)
Що побудував в Кам`янці:
1766 року  посилив мурування Замкового Мосту,
1771 року посилив браму Замкову,
1772 року - браму Польську,
1776 року - браму Руську,
1785 року - башту Баторія (Кушнірську)...
1771 року, коли розвалилася частина стіни Старого Замку, де Вітте негайно склав проект її відбудови, і роботи почалися вже на початку 1772 року.
2п.18ст - палац Янна де Вітте
Аптеку Петаласа
Гауптвахту
Костел Домініканців
Тріумфальну браму
Вірменску криницю

Відомості про діяльність Вітте на посаді коменданта подаються в праці Є. іцинського „Город Каменец-Подольский: Историческое описание" (2). А. Прусевич в історичному нарисі, присвяченому місту, згадує ім`я Вітте в зв`язку з продажем його сином Йозефом будинку на Вірменському ринку. Автор подає відомості, що частина вулиці Набережної біля садів Вітте в першій половині XIX ст. мала назву Віттовської. З діяльністю Яна де Вітте як коменданта А. Прусевич пов`язує будівництво в другій половині 18 ст. комендатури і казарм замку (3).

Лише завдяки дослідженням польських вчених, ім`я Яна де Вітте продовжувало з`являтись в Історичній та мистецтвознавчій літературі минулого століття. За різними обставинами не всі публікації наших шановних колег: Є. Ковальчика, Т. Новака, Р. Мажинського, П. Красного та інших в той час були доступні широкому колу українських науковців. Ґрунтовна монографія 3.Горнунга „Ян де Вітте архітектор костелу Домініканців у Львові", що вийшла в світ в 1995 р. під науковою редакцією Є. Ковальчика, зразу ж надала поштовх для подальших досліджень. Цілком слушно автор зауважив, що саме в Кам`янці потрібно шукати сліди архітектурної діяльності Яна де Вітте, хоч, як підкреслює, „мало є відомостей про ті будівлі і їх атрибуцію" (4).

3.Горнунг, за його власним висловом, „в формі гіпотези" допустив участь архітектора в розробці планів „кількох святинь Кам`янецьких", до яких відніс дзвіницю домініканського костелу, вірменський костел Св. Миколая. Кам`янецький період творчості архітектора відображений в публікаціях Н. Урсу, Г. Осетрової, І. Данілова. В рецензії на монографію 3.Горнунга в журналі „Архітектурна спадщина" київська дослідниця 0.Пламеницька розширила перелік будівель в Кам`янці-Подільському, автором яких є архітектор де Вітте. Вона стверджує, що дотеперішні дослідження дозволили встановити, що Ян де Вітте в середині - третій чверті 18 ст. здійснив у Кам`янці значні будівельні роботи: перебудував фасади майже всіх костелів (серед них Катедра, костел Домініканців, дзвіниця та західна частина костелу Францисканців), русько-польський магістрат, вірменську криницю, збудував Тріумфальну браму, Підзамецьку браму, гауптвахту комендатуру, порохівню, займався цивільним житловим будівництвом (5). Надалі автор долучила до переліку будівель тринітарський костел (6).

Не можна не згадати і про Палац Яна де вітте

В наведеному вище листі до Коссаковського Ян де Вітте описує і „мешкання свого сина Йозефа", яке знаходилось в долині біля річки. Вітте характеризує заміський палац як новозбудований і „меблями за новою модою обставлений: з садом по обидва боки річки Смотрича великим, в якому алеї, прохолода для прогулянок і річка, від якої канал утворює каскад, якому би заздрила Варшава, там же при Онуфріївській криниці водоспад вабить нас до себе" (20). Як відомо з літературних джерел генерал Йозеф де Вітте придбав ділянку в долині річки в 1771р. від Катерини з Охановічів Гжибовської за 715 польських злотих. Побудував на тому місці для себе помешкання, оточене садом і винокурню. В травні 1800 р. він подарував усе володіння до „опіки благодійної"", в якій влаштований був шпиталь, притулок і будинок для розумово хворих.

В цьому ж році був складений „План грунту з садом при будинку графа де Вітте, що знаходиться в Кам`янці-Подільському у рові" (21). На плані є надпис польською мовою, що підтверджує цей дарунок і власноручний підпис Йозефа де Вітте. Шпиталь знаходився на садибі до 1863 р. За інформацією О. Прусевича в 1915 р. будівлі використовувались під військові казарми.

Сади Вітте до половини XIX ст. відомі під назвами Віттовського або Східного бульвару, там проходили гуляння, грав оркестр, тощо22. В ті часи сади вражала сучасників красою. На одному з трьох малюнків, зроблених художником Наполеоном Орди в Кам`янці в 1865 р. зображений цей мальовничий куточок.

Наполеон Орда - Сади Вітте (літографія)
Наполеон Орда - Сади Вітте (літографія)

 

ЩЩе одним іконографічним джерелом, виявленим в Російському державному історичному архіві є „План і фасад шпиталя в Кам`янці", датований 1808 р. (23) Садиба розташовувалась по обидва боки річки, будівлі (палац, флігель і винокурня) знаходились лише на правому березі. Розташований біля самого берега двоповерховий палац головним фасадом, що має ступінчасті обриси, повернутий до річки. Хоча фасад промальований досить схематично можна говорити про високий дах із заломом, центральна частина фасаду підкреслена пілястрами чи колонами, на які опирається фронтон, тобто - це почерк вже знайомого нам автора. Цілком слушно, що автором проекту палацу для свого сина був дійсно Ян де Вітте. Будинок проіснував до початку XX ст. В повоєнний час у ньому знаходилось підприємство міського водоканалу (до кінця 1970-х p.p.).

 

План грунту з садом при будинку графа де Вітте, 1800р.

План грунту  з садом при будинку графа де Вітте, 1800р.

 

В історичних переказах в літературі про Кам`янець-Подільський з ім`ям Яна де Вітте пов`язаний один з найкращих будинків Польського Ринку, яким був будинок Шадбея, відомий також під назвою аптеки Петаласа (24). Будинок побудований в другій половині 18 ст., а про його господаря відомо лише, що був він одним з офіцерів міського гарнізону (25). В середині 18 ст. в цьому будинку якийсь час жив Ян Рудольф Кантакузен, син молдавського господаря Стефана, який помер у Кам`янці в 1761 р.26 3 нагоди того, що в 1781 р. в будинку зупинявся польський король Станіслав Август, на фасаді було вмонтована плита з тесаного каменю з пам`ятним надписом. На жаль, будинок був поруйнований в роки війни 1941-1945 pp., але зафіксований на світлинах та інвентарних кресленнях.

 

 

Будинок Шадбея, або аптека Петаласа
Будинок Шадбея, або аптека Петаласа

Це був триповерховий будинок, фасад обличкований тесаним каменем, декорований на першому поверсі горизонтальними рустами, а другому і третьому - лопатками, декорований рослинним орнаментом у вигляді гірлянд. На невеликому фронтоні в центрі знаходився кам`яний рельєф із зображенням пелікана який власною кров`ю годує пташенят (символ християнської самопожертви).

ББезумовно, це лише коротка розвідка з метою атрибуції кам`янецьких будівель з ім`ям Яна де Вітте. Саме завдяки цьому талановитому архітектору забудова міста збагатилась будинками палацового типу, центральна частина міста була прикрашена ансамблями, справжньою перлиною садово-паркового мистецтва були сади Вітте в долині річки Смотрич.

 

Біографія:

 

 Перші відомості про Яна де Вітте зустрічаємо на початку 30-х років XVIII ст. 1734 року він підписує проект реконструкції та посилення фортечних укріплень, виступаючи тут як суперінтендант і має звання штик-юнкера (у XVII ст. звання першої-другоі ланки молодших офіцерів артилерії). Як інженер і архітектор Ян де Вітте бере участь у розробці проектів будівництва або реконструкції світських, культових та фортифікаційних споруд Кам`янця, Бердичева, Львова, Теребовля та інших міст. Наприклад, 1743 року він розробив проект костелу босих кармелітів та план його уфортифікування бастіонними укріпленнями для Бердичева. Він залишив помітний слід у Львові. В Кам`янці, завдяки діяльності Яна де Вітте, не тільки реставровано та реконструйовано цілу низку споруд, але й саме місто набуло більшої регулярності в плануванні.

Помер Ян де Вітте 1785 року. Його поховано в кафедральному костелі Петра і Павла в Кам`янці. Виступаючи з траурною промовою на його честь в січні 1786 року у Варшавському костелі Св. Трійці, капітан корпусу Коронної артилерії Йозеф Кох в присутності короля відзначив довгий ратний шлях коменданта, котрий пройшов його від рядового каноніра до генерал-лейтенанта і полковника коронної артилерії. Життя генерала, зауважив капітан Кох, служить прикладом для прийдешніх поколінь. На газетних шпальтах важко розповісти за один раз про всі добрі справи, що були притаманні цій визначній особистості. Скажемо лише, що це ім`я в місті заслуговує на більшу увагу і пам`ять, тому ми залишаємо за собою право продовжити розповідь залежно від находження матеріалу.

 

Автор: Ганна Ківільша

 

Література:

  1. Antoni J., Zameczki podolskie na kresach multańskich. Kamieniec nad Smotryczem, t. 2, Warszawa 1880, s. 95-102.
  2. Сецинский E., Город Каменец-Подольский: Историческое описание, -К., 1895. -С. 57-58.
  3. Prusiewicz A., Kamieniec Podolski. Szkic historyczny, Kijów-Warszawa 1915, ss. 73, 86, 90.
  4. Hornung Z., Jan de Witte - architekt kościoła dominikanów we Lwowie, red. E. Kowalczyk, Warszawa 1995.
  5. Пламеницька О., Християнські святині Кам `янця на Поділлі, -К., 2001. -С. 287.
  6. Пламеницька О., Творчість і особистість майстра в дослідженні 3. Горнунга, „Архітектурна спадщина України", -К, 1996. -Вип. 3. -Ч. 2. -С. 250.
  7. Hornung Z., op. cit, s. 195.
  8. Ibidem, s. 27.
  9. Dyspartament kwater w mieście Kamieniec Podolski r. 1789. Центральний державний історичний архів України в Києві (далі: ЦЦІАУ-К).-Ф.39.-Оп.1.-Спр.126.-Арк.112.
  10. ЦДІАУ-К. -Ф. 39. -Он. 1. -Спр. 131. -Арк. 12 зв.
  11. Шульц. План Кам`янця 1773 р. Російський державний військово-історичний архів. - Ф. 349. -On. 1. -Спр. 698. -Арк. 1; План Кам`янецької фортеці з замком і земляним гронверком. Російський державний архів військово-морського флоту. Ф. 3. -Оп. 24. -Спр. 41. -Арк. 1.
  12. Пламеницька Є., Винокур І., Хотюн Г., Медведовський І., Кам`янець-Подільський. Історико-архітектурний нарис, -К., 1968. -С. 136.
  13. Prusiewicz A., op. cit., s. 73.
  14. Кам`янець-Подільський міський державний архів (далі: К-ПМДА).-Ф. 227.-Оп. 1-Спр. 266.-Арк. 126.
  15. Там само. -Арк. 222, 228, 229.
  16. Російський державний історичний архів в Санки-Петербурзі (далі: РДІА). -Ф. 1399. -On. 1. -С. 623.-Арк. 1.
  17. Там само. -Арк. 2.
  18. Оцінка вартості домоволодінь м. Кам`янця-Подільського, 1935. -Фонди Н1АЗ „Кам`янець".
  19.  Акт обстеження пам`яток архітектури м. Кам`янця-Подільського, 1944 р. -Фонди НІАЗ „Кам`янець".
  20. Hornung Z., op. cit., s. 195.
  21. К-ПМДА. -Ф. 69. -On. 1. -Спр. 25. -Арк. 37.
  22.  Prusiewicz A., op. cit., s. 90-91.
  23.  РДІА. -Ф. 1293. -On. 168. -Спр. 11. -Арк. 1-2.
  24.  Кам`янець-Подільський. Туристичний путівник, -Львів. -2003. -С. 142.
  25.  Antoni J., Do dziejów Kamieńca Podolskiego (z papierów pozostałych po s.p. d-rze Rolle), „Przewodnik naukowy i literacki", Lwów 1907, s. 119.
  26.  Prusiewicz A., op. cit, s. 17.

------

Останні коментарі:

Ararat
Ararat
Классно !!!
Цитувати Скарга

Прокоментуй Цей Пост:

Схожі Новини