- "Оборонні замки Західного Поділля XIV-XVII ст."
- Археологічна карта Подільської губернії
Сіцінський Ю.Й. Оборонні замки Західного Поділля XIV-XVII ст. (Історично-археологічні нариси). / Упорядник С.В. Трубчанінов; Передмова І.С. Винокур, С.В.Трубчанінов; Примітки І.В. Данілов, О.В. Карбовський, С.В.Трубчанінов. - Кам`янець-Подільський: Центр поділлєзнавства, 1994. - 96 с.
- Книга розміщена не повністю. Наявні тільки глави про замки, розміщені на території НПП "Подільські Товтри"
Сіцінський Ю.Й. Археологічна карта Подільської губернії: факсимільне перевидання / Упорядник і видавець О.Л. Баженов, передмова І.С. Винокур/. - Кам`янець-Подільський: Центр Поділлєзнавства, 2001.
Книги у форматі .word
Завантаження з порталу, без затримки та на високій швидкості!
 |
 |
і
|
Передмова до
Юхим Йосипович Сіцінський, автор понад 180 наукових праць з історії Поділля, справедливо вважається душею подільської історіографії. Він народився 10 грудня 1859 р. в с.Мазники Летичівського повіту Подільської губернії (нині Деражнянського району Хмельницької області) в сім`ї священика. Навчався в Кам`янці-Подільському в духовному училищі і духовній семінарії, пізніше (в 1881-1885 pp.) — в Київській духовній академії, яку закінчив із ступенем кандидата богослов`я. З 1889 р. Ю.Й.Сіцінський постійно мешкав в Кам`янці-Подільському, де прийняв сан священика. В 1889-1903 роках він служив в кафедральному соборі, в 1903-1918 роках займав посаду законоучителя в середньому технічному училищі. Службу священиком Ю.Й.Сіцінський поєднував з активною науковою та громадською діяльністю. В 1892-1918 pp. він був редактором подільських періодичних видань ("Подольские епархиальные ведомости", "Православная Подолия"). З 1890 р. він виконував обов`язки секретаря "Подольского епархи-ального историко-статистического комитета", а після перетворення цього комітету у "Подольское церковное историко-археологическое общество" з 1903 по 1920 рік був головою цього товариства. В січні 1890 р. Ю.Й.Сіцінський заснував в Кам`янці-Подільському церковний музей старожитностей та пропрацював в ньому 41 рік. Під керівництвом вченого в музеї були зібрані унікальні колекції з українського мистецтва, етнографії, археології та історії, значна збірка рукописів і стародруків, а також наукова бібліотека. Зараз це Кам`янець-Подільський історичний музей-заповідник...
Передмова до
Сьогодні минає рівно 100 роківз часу опублікування в "Трудах ХІ Археологического съезда в Киеве" (1901 р.) доповіді Ю.Й. Сіцінського "Археологическая карта Подольской губернии". На основі матеріалів доповіді було опубліковано книгу з одноіменною назвою. В ній зафіксовано, підсумовано, систематизовано й подано короткий опис всіх пам`яток матеріальної і духовної культури доби первісного суспільства і раннього середньовіччя (стародавні стійбища, поселення, городища, вали, кургани, могильники, капища, скарби, предмети тощо), які буди виявлені під час археологічних розвідок, досліджень та випадкових знахідок у ХІХ столітті по всіх 12-ти повітах Подільської губернії, що нині охоплюють райони південно-західної Хмельниччини, всієї Вінничини й частково Одещини. Підґрунтям для складання археологічної карти Поділля стали результати наукової подорожі видного українського вченого В.Б. Антоновича і його дружини - археолога К.Н. Мельник по середній течії р. Дністра від с.Жванця на Хмельниччині до с.Рашків тепер Ямпільського району на Вінничині, здійсненої влітку 1883 року за дорученням розпорядчого комітету VI археологічного з`їзду в Одесі.
Під час обстеження лівого берега Дністра та його приток - Збруча, Жванчика, Смотрича, Студениці, Ушиці, Лядави вони зібрали відомості про 30 скельних печер Товтрового кряжу з слідами перебування давніх людей, зафіксували ряд поселень, городищ, курганів різних епох, звернули увагу на історичні місця: Бакоту, Лядаву, Бушу й ін. Уже наступного року відомий історик Поділля, ректор Подільської православної духовної семінарії М.В. Сімашкевич оприлюднив "Указатель историко-археологических достопримечательностей Подолии", який привернув увагу вчених і краєзнавців до вивчення старожитностей регіону і взяття їх на облік. На кінець 90-х років ХІХ ст. у розпорядженні наукових товариств, музеїв, у відповідних публікаціях було накопичено стільки свідчень про старожитності давніх віків краю, що виникла нагальна потреба їх систематизувати в археологічну карту Поділля, яка полегшила б організацію дослідження зазначених пам`яток та їх збереження для прийдешніх поколінь...
