19 серпня 1920 року, у Кам’янці-Подільському засновано народну консерваторію, яка фактично відповідала сучасній музичній школі. [детальніше]
Згідно з переписом 1938 року, в Кам’янці-Подільському проживало 13 796 євреїв (38 % населення). Близько 4-5 тисячам з них вдалося евакуюватися з міста до його окупації. Водночас кількість єврейського населення зросла за рахунок депортованих з Угорщини, біженців із Галичини, а також людей, пригнаних [детальніше]
Цікаві речі про наше місто XV-XVII ст. описує доктор географічних наук і професор Київського національного університету ім.Тараса Шевченка, який народився в Кам’янці-Подільському, Ігор Смирнов. [детальніше]
У лютому 1800 року Міністерство внутрішніх справ Росії видало Циркуляр “Про формування в містах міських поліційних відділень”, в якому затверджувалося утворення “пожарная экспедиция под управлением брандмайора, который ведёт записку о числе состоящих в городе пожарной команды, пожарных лошадей [детальніше]
30 січня 1919 року з Києва до Кам’янця-Подільського евакуювалася Київська гарматна школа, яка мала у своєму складі тільки 15 старшин і 40 юнаків. [детальніше]
Хто пам'ятає про енергопоїзд, що забезпечував Кам'янець-Подільський електричною енергією в шестидесятих-семидисятих роках. Знаходився він на залізничних коліях за заводом "Автозапчастина", теперішний автоагрегатний завод. [детальніше]
14 листопада 1920 року в Кам'янці-Подільському відбулося засідання Ради Народних Міністрів УНР (Української Народної Республіки), на якому ухвалено розпочати евакуацію уряду і державних установ в ніч з 14 на 15 листопада. [детальніше]
Кам'янець-Подільський - перше місце масового розстрілу євреїв в Україні, уже через місяць після захоплення радянської України - 28 серпня 1941 року - тут вбили протягом доби близько 23 тисяч євреїв. Серед вбитих були місцеві мешканці, а також угорські та інші іноземні євреї, яких сюди [детальніше]
З огляду на це вважаєм за потрібне звернути увагу на цікаву, абсолютно недосліджену і неатрибутовану мистецьку пам'ятку, що збереглася у Кам'янці-Подільському – дві скульптури левів з каменя-пісковика, які, на наш погляд, мають безпосередній стосунок до першого, романського етапу [детальніше]
12 вересня 1920 р. 3-я польська армія розпочала загальний наступ на схід проти більшовиків і вийшла на лінію річки Стир, де без жодного успіху Будьонний намагався чинити опір. 14 вересня розпочала наступ 6-а польська армія. [детальніше]
Сьогодні на території Кам’янця-Подільського збережено 14 пам'яток культурної спадщини вірменськї громади. [детальніше]
Герб “Погоня” 18 ст., знаходиться в інтер’єрі будинку (палаці) Чорторийських (16-19 ст.), що на вул. Зарванська, 13. В історичній літературі кінця 19 ст. будинок відомий під назваю «палац генералів подільських земель”. Герб розміщений над каміном, виконаний з каменю пісковика. Герб “Погоня” являє [детальніше]