Камянець-Подільський » Історія » Події минулого » Вірмени в Кам'янці-Подільському

Вірмени в Кам'янці-Подільському

  • 43
  • 0 0
    (Оцінок: 0)
Вірмени в Кам'янці-Подільському
Вірмени в Кам'янці-Подільському

Сьогодні на території Кам’янця-Подільського збережено 14 пам'яток культурної спадщини вірменськї громади.

Кам'янець-Подільський одне з найдавніших Історичних і міст України, багато століть відігравало роль порубіжної фортеці та було визначним осередком культурного, економічного та духовного життя Поділля. Населення середньовічного міста складали представники трьох національних громад - руської (української), польської та вірменської, якідотримувались своїх звичаїв, законів, мали власні магістрати та герби.

Однією з національних громад, що зробила значний внесок у розвиток Кам'янця, була вірменська. У місті вірменські переселенці з'являються протягом 13-14 ст.ст., у зв'язку з масовими міграціями вірмен на слов'янські землі, які відбулися внаслідок зруйнування вірменської столиці, міста Ані візантійцями, згодом турками-сельджуками у 11 ст. У місті вірмени зазвичай оселялися у південно-східній частині, яка І вигляд вулиць І значну кількість пам'яток вірменської культури.


Згідно грамоти литовських князів Коріатовичів 1374 р. вірменським І ремісникам та купцям, поряд з Іншими мешканцями міста, дозволялось ' мати в місті свої будинки, магазини, склади товарів та надавалося право займатися торгівлею. В місті славилися вірменські ювеліри, каменярі, будівничі, майстри з шкіряного виробництва тощо.


Впродовж 15-17 ст.ст. польські королі підтверджують вірменам торгові права та дозволяють їм судитися власним правом через обраних війтів. Вірменський магістрат користувався печаткою з червоного сургучу Із зобра­женням овна та древка Із прапором. До нашого часу дійшли магістратські книги вірменського суду 16-18 ст., що написані кипчацькою, польською та латинською мовами.


На 16 ст. в Кам'янці сформувалась найчисельніша та економічно потужна вірменська громада на західноукраїнських землях, що складала понад 300 вірменських родин. За кошти вірменської громади в місті було побудовано лікарню для бідних, школи, храми, оборонні споруди тощо.

Кам'янець був значним релігійним центром подільських вірмен, який називали «польським Ечміадзином». Вірмени, що мешкали у місті, належали до вірмено-григоріанського віросповідання, а з прийняттям унії у 1666 р., бого­служіння у храмах відбувається І за католицьким обрядом.


Внаслідок поразки Речі Посполитої у війні з Османською імперією у 1672 р., місто стає центром новоствореного Кам'янецького ейялету. Значна частина вірменської громади покидає місто. Повернувшись після турецької окупації у 1699 р., вірмени застають у місті зруйновані будинки, храми, з'являються труднощі У торгових справах, самоуправлінні вірменського магістрату. Ці чинники спричинили занепад вірменської громади у 18 ст.


До нашого часу збереглося чимало писемних вірменських джерел 14-18 ст., серед яких грамота вірменського католикоса Теодороса II (1388 р.) з найдавнішою згадкою про Кам'янець у вірменських джерелах; пам’ятний запис 1394 р. вписаний у вірменський церковний служебник; грамота 1398 р. про передачу СІнаном, сином Хутлу-бея, збудованої ним церкви в користування вірменської кам'янецької громади; служебник «Чащоц», 14 ст., що відноситься до рукописних книг, пов'язаних з Історією Кам’янця; «Кам'янецька хроніка», що охоплює період з 1430 по 1652 р.р. та інші.

Символом перебування вірмен у Кам'янці є хачкар - хрест, викарбуваний у камені, що зберігся на пам'ятках архітектури міста.

--

ДОвідкова інформація та джерела:



------

Прокоментуй Цей Пост:

Схожі Новини