Кам'янець-Подільський - перше місце масового розстрілу євреїв в Україні, уже через місяць після захоплення радянської України - 28 серпня 1941 року - тут вбили протягом доби близько 23 тисяч євреїв.
Серед вбитих були місцеві мешканці, а також угорські та інші іноземні євреї, яких сюди привезли.
За один день тут вбили євреїв більше, ніж навіть за перший день розстрілів у Бабиному Яру [2].
В цілому майже 30 000 євреїв стали жертвами нацистського геноциду в Кам'янці-Подільському (12 000 місцевих євреїв і 18 000 євреїв з Угорщини, Чехословаччини, Польщі та Румунії).
20 липня 1941 року в Кам'янці-Подільському було створено гетто.
До початку серпня 1941 євреїв Кам'янця-Подільського загнали в гетто в Старому місті.
В кінці липня 1941 року угорська окупаційна влада почала депортувати євреїв з Карпатської Русі (пізніше всі вони були названі угорськими євреями, але насправді вони були з території сучасної Закарпатської області України). До кінця серпня понад 10 тисяч депортованих прибули в Кам'янець-Подільський, де вони були поміщені в замку, а потім в гетто разом з місцевими євреями.
Депортовані євреї були розстріляні 26 серпня 1941 року. 27 і 28 серпня 1941 року було вбито близько 10 000 кам'янець-подільських євреїв. Решта 5000 євреїв міста були розміщені в новому гетто в районі колишнього хімічного інституту. Влітку 1942 року було убито близько 800 єврейських дітей і людей похилого віку.
Комісією з розслідування злочинів німецько-фашистських загарбників виявлено сім братських могил євреїв, в тому числі могила з тілами 500 дітей.
27-28 серпня нацисти розпочали в місті масові розстріли осіб єврейської національності.
За декілька днів було розстріляно близько 12 тисяч євреїв. Крім того, поблизу Кам'янця, на його північному кордоні (зараз територія мікрорайону «Жовтневий»), у серпні 1941 року були розстріляні 7000 угорських і словацьких євреїв, а у вересні в місті нацисти вбили ще 11 тисяч євреїв-іноземців.
У 1939 р в Кам'янці-Подільському проживало 13 796 євреїв - 38% від загальної кількості населення міста. Кам'янець-Подільський був захоплений німецькими та угорськими військами 11 липня 1941 року. Незабаром після початку окупації близько 60 єврейських чоловіків були розстріляні в Старому місті.
Кам'янець-Подільська різанина (нім. Massaker von Kamenez-Podolsk) — масове вбивство наприкінці серпня 1941 року в районі міста Кам'янець-Подільський близько 23 600 євреїв, скоєне особовим складом 320-го батальйону поліції і членами «штабу особливих акцій» Вищого начальника СС і поліції Півдня Росії обергрупенфюрера СС Фрідріха Єккельна. Чимало цих жертв попередньо було депортовано на завойовану нацистами територію СРСР із захопленого союзною гітлерівцям Угорщиною Закарпаття. Різанина була найкривавішим на той час випадком Голокосту, який трапився більш ніж за місяць до масових розстрілів у Бабиному Яру та вважається вирішальним кроком політики вибіркового вбивства до наміченого цілковитого винищення єврейства.[1]
