У серпні 1941 року, внаслідок наступу вермахту в ході німецько-радянської війни, Кам'янець-Подільський був окупований військами нацистської Німеччини.
Саме тут розмістився штаб Фельдкомендатури 183 (Feldkommandantur 183) – військової адміністрації Вермахту, сформованої 15 травня 1941 року у Вюрцбурзі (Німеччина).
Після переміщення на Східний фронт, фельдкомендатура облаштувалася в хірургічному корпусі міської лікарні Кам’янця-Подільського. У місті тимчасово діяло Головне командування Вермахту «Україна», що координувало окупаційну політику в регіоні.
Важливим інструментом влади стали місцева цивільна адміністрація та створена під керівництвом німців українська допоміжна поліція, які відповідали за постачання, порядок і контроль над життям населення.
Одним із найтрагічніших епізодів періоду окупації стала Кам'янець-Подільська різанина – масове знищення єврейського населення. Лише наприкінці серпня 1941 року тут було розстріляно понад 23 000 євреїв – чоловіків, жінок, дітей.
Цей злочин став першим масштабним актом геноциду, вчиненим нацистським режимом у Східній Європі.
У 1943 році штаб фельдкомендатури був переміщений до Проскурова (нині Хмельницький), а наприкінці війни підпорядковувався 4-й танковій армії.
Навесні 1945 року, після поразки Третього Рейху, Фельдкомендатура 183 була остаточно розформована, а її особовий склад переведено до гарнізонів німецьких фортець у Брно та Оломоуці (Чехія).
