Після смерті Богдана Хмельницького його син Юрій Прийняв гетьманство, але пізніше зрікся його і прийняв монаший сан з ім ям Гедеона. Але продовжував втручатися в політичні справи того часу і не сидів на місті. Так він потрапив в полон одному з татарських загонів, які поверталися з-під Кам янця і [детальніше]
Краса Кам янця — це його високі скелі, на яких він побудований та скелями оперезаний. Своєрідною підковою міцно захищають скелі місто. Кажуть і вірять кам янчани, що та скеляста підкова є оберегом щастя для всіх молодих дівчат і хлопців, що хочуть об єднатися в сім ю і народити дітей, як [детальніше]
Наші предки, слов яни, обожнювали дерева. Вважали, що у деревах залишились жити на землі померлі люди. Особливо поважали дуб — символ могутності і сили, священне дерево старослов янського язичницького бога грому і блискавки Перуна. Під розлогими шатрами древніх дубів проводились у давнину народні [детальніше]
Кожний, хто буває у Старому місті, звертає увагу на гарну пам ятку архітектури навпроти Ратуші. Легенда розповідає про історію спорудження цієї міської криниці. [детальніше]
Коли турки захопили Кам янець у 1672 році, вони католицькі храми перетворювали на мечеті, а православні храми дуже не ображали, тому що у турків була угода з українським гетьманом Петром Дорошенком, який із військом козаків приймав участь у тодішній польсько-турецькій війні на боці турків. [детальніше]
Що то за дивна квітка, яка у квітні-травні кожного року на скелях та мурах Кам янця цвіте і наповнює все місто пахощами молока та меду? Ось що нам про цю квітку розповіла легенда. Старе дуже місто — Кам янець на Поділлі. [детальніше]
На основі історичних переказів за минулі сторіччя повстають перед нами легенди про Кам янець та його споруди. У записах київського Митрополита Петра Могили розповідається про замкову церкву нашого міста. Церква Покрови Божої Матери була побудована ще за часів литовських князів Коріатовичів, які [детальніше]
Чи то справді було, чи то вигадка, але живе ця легенда, і всі їй вірять — очевидно, що таке було насправді. Вже завоював Осман II у 1621 році Хотинську фортецю, через Дністер переправив своє 200-тисячне військо, у якому було 300 гармат, 4 бойових слона і безліч мулів, верблюдів та інш. Підійшов [детальніше]
Давно це було та і досі народи Європи пам ятають ж той бій чи на життя, чи на смерть, який точився під Хотином у 1621 році. Вирішувалась доля багатьох держав, на землі яких зазіхала армія Османа II. І об єднавшись проти поневолювачів, перемогли литовці, поляки, козаки: не пустили бусурман загарбати [детальніше]
Поки турки 27років були у Кам янці, домініканський костьол був мечеттю. Перед тим, як розпочати мусульманські служби, за наказом Галіль-паші (намісника турецького султана на Поділлі) всі святині християнські (ікони,хрести та ін.) мали бути знищені. Все з храму винесли і спалили, а тільки одну ікону [детальніше]
Цю жінку незвичайної краси продавали і купували в її житті не один раз. Але на відміну від безгласных рабинь, вона здійснювала ці угоди за власним розсудом і на власних умовах, завжди вимовляючи собі обмін на красу та любов - свободу, владу і багатство. [детальніше]
В Подолянину за 9 вересня 2016 року (№37) вийшла цікава стаття - спір між двома істориками про коріння започаткування Кам янця-Подільського. З однієї стоони альтернативний історик Володимир Білінський з іншої місцевий дослідник - Олег Будзей. Що з того вийшло читайте далі! [детальніше]
На Польському ринку, в Кам янці знайшли бруківку 1760 років - найдавнішу міську бруківку в Україні. Мощення з вапнякових плит лежало під ребровою бруківкою ХІХ століття. [детальніше]
25 серпня, близько 11:00 на площі Польський ринок, в м. Кам янець-Подільський, розкопана піч 18 століття. [детальніше]
Наприкінці вересня, в Кам’янці-Подільському, планується відкриття музею мініатюр «Замки України». Тут будуть представлені копії 16 замків України у масштабі 1 до 20. Таке собі міні-містечко розташовуватиметься у Старому місті, в сквері біля Вірменського бастіону. [детальніше]
Отакий собі Суржинецький ідол. Розкопки показали, що тут не було жодного капища. Ідола перенесли сюди вже у другій половині ХІХ ст. і вкопали у якості межового стовпа. Знайдений біля підніжжя матеріал - черепки кераміки і фаянсових тарілок заводу Кузнєцова. [детальніше]