Екскурсії, гіди та екскурсоводи Камянець-Подільський
----

Що то за дивна квітка, яка у квітні-травні кожного року на скелях та мурах Кам'янця цвіте і наповнює все місто пахощами молока та меду? Ось що нам про цю квітку розповіла легенда. Старе дуже місто — Кам'янець на Поділлі.

Вчені кажуть, що люди на острові жили ще за часів, коли не народився Божий Син. Земля міста зберігає залишки всіх будівель — всіх часів і народів. А ті споруди, які під небом, час, війни, вітри і негода руйнують. Старіють люди, і старіють будови. Приходять інші покоління, знову зводять будинки. Знов там кохаються і сваряться, Богу моляться, і гріх творять — ділом, словами, думками... Так було від віку. Але є такі люди, що як блаженні живуть, Господь, кажуть, в їх серцях: в очах цих блаженних - завжди любов до всього світу, слова цих людей — завжди щирі, чисті, а вчинки - тільки добрі. Такі люди живуть на світі поміж людей, як янголи. Про таких людей кажуть: «Живе, як пісню співає».

Отака жила в Кам'янці дівчина. Аурінією її звали. Роботяща, мила, добра, у трудах, як бджілка, цілий день. А ввечері збере на Вірменському бастіоні гурт молоді, і слухають вони-не наслухаються її розповіді про те, що з діда прадіда чула вона про життя святих та людську мудрість, що йде від Бога. Навкруги Аурінії було завжди радісно, співати хотіла душа, а ноги самі так і йшли у веселий танок. Там, де ця дівчина була, не було заздрощів, пліток, ненависті, хитрощів, зради.

Багато хлопців хотіли би шлюбом з'єднатись з Аурінією, але серце її належало усім людям, і любов її була не плотська, а духовна: то старим людям, калікам допоможе, то сироту пригорне, то жебрака нагодує. Де Аурінія була, завжди було сонячно. Від її довгого, золотистого кучерявого волосся ніби світло йшло, як від сонця. Але з часом стали у трудах невтомних коси Аурінії сивіти, а незабаром і сила животворяща стала її покидати. І якось подумала вона у слушний чарівний час: «Господи, сивіють коси мої. Прошу, дай кучерям моїм і після смерті роботу: хай коси мої сірі мури і скелі Кам'янця весною заквітчують, хай жовтими квітами стануть і вітають любе місто моє кожної весни.1» І дійшло її прохання до Бога. І сталося за її словами.

То знайте: ті гарні квіточки — авринія, що на мурах Кам'янця кожною весною квітнуть і схожі на жовті маленькі сонечка — це кучері золотокосої Аурінії. Весело кожною весною нас ці квіти вітають і кличуть радіти життю і нагадують: спішіть творити добро, бо ось прийшла зелена весна, а не встигнеш озирнутися — прийде жовта осінь.



Коментарі:

Залишити свій коментар:
    • winkwinkedsmileambelayfeelfellow
      laughinglollovenorecourserequestsad
      tonguewassatcryingwhatbullyangry
Останні фото
Старе містоНове містоФортецяІсторичні фотоКам'янчани перейти у фотоальбом
Нове містоЛебеді підростають Лебеді підростають
Нове містонад Кам'янцем з'явилось 2 веселки над Кам'янцем з'явилось 2 веселки
Фотоальбом Камянець-Подільський / Ірина ПустинніковаКам'янеччина. Прекрасний край, рай для Кам'янеччина. Прекрасний край, рай для туристів-марафонців
Фотоальбом фортеці в Камянці / Козак РусланШикарні фото Старої фортеці Шикарні фото Старої фортеці
Старе місто / Петро ІгнатьєвФото з фестивалю "Форпост" 2017 Фото з фестивалю
Фотоальбом фортеці в Камянці / Козак РусланВигляд на Довжок в темряві Вигляд на Довжок в темряві
Нове містоЛебеді на заході сонця Лебеді на заході сонця
Нове містоВесна прийшла, нарешті! Весна прийшла, нарешті!
Фотоальбом Камянець-ПодільськийПисанки - Українські фортеці Писанки - Українські фортеці