- так часто називають Старе місто, розташоване на півострові в оточенні омега-подібної петлі каньйону р. Смотрич. Вигідне географічне розташування поблизу течії Дністра на перетині важливих торговельних шляхів, природна захищеність і наполеглива праця багатьох поколінь різних народів і націй зробили місто Кам`янець багатовіковим центром Подільського краю.
Ким і коли саме було засновано перше поселення та оборонні укріплення Кам`янця, достовірно невідомо. Давній форпост на кордонах різних держав, торговельний і ремісничий, оборонний і релігійний центр, Кам`янець на Поділлі досі залишається нерозгаданою таємницею для дослідників.
Усю красу міста відчуваєш лише тоді коли крокуєш його вулицями, торкаєшся стародавніх стін, вдихаєш дух минулого та споглядаєш витвори предків!.
--
Замовти екскурсію Кам'янець-Подільський
--
I млн. 200 тис. р. до н.е. - первісні люди селилися в околицях півострова.
IV - III тисячоліття до н.е. - на півострові та навколо нього виникли поселення трипільців, яких згодом витіснили кочові племена Сходу.
II ст. - землі Наддністрянщини захопили римські легіони. Існує гіпотеза, що саме тоді на півострові виникло перше поселення - військовий табір римських солдатів.
Х-ХІІ ст. - за часів Київської Русі тут, ймовірно, виникли град та укріплений дитинець.
Кн. XII - поч. XIII ст. - землі Наддністрянщини входять до складу князівства Данила Галицького.
V 1240-х рр. - поселення спалене татаро-монголами хана Батия. Упродовж 1240-1362 рр. землі краю як окремий адміністративно-територіальний округ - "улус" - підкоряються татарам.
1362-1399 рр. - край відвойовують у татарів литовські війська. Князі Коріатовичі (чотири брати) відновили поселення та замок Кам`янця. З цього часу місто стає центром Подільського князівства у складі Великого князівства Литовського. 1374 р. грамотою князів Юрія та Олександра Коріатовичів місту було надано право на самоуправління (Магдебурзьке право). Грамота ця стала першим в історії писемним свідченням про Кам`янець на Поділлі.
1393 р. - місто та замок взяли штурмом війська литовського князя Вітовта.
1434 р. - після сорокалітньої війни з литовцями Поділлям оволодіває Польща.
1434 -1672,1699-1793 рр. - Поділля у складі Польщі як Подільське воєводство з центром у Кам`янці.
1672 р. - Кам`янець захопили турки на чолі з султаном Мегмедом IV. Наступні 27 років подільські землі перебували під владою Османської імперії як окрема провінція - Кам`янецький еялет.
1699 р. - Поділля знову перейшло до Речі Посполитої.
1793 р. - Подільські землі відійшли до Російської імперії.
1797 р. - Поділля стає окремою Подільською губернією з центром у місті Кам`янець-Подільський.
1917 р. - м. Кам`янець-Подільський разом з усім Подільським краєм стає частиною Української Народної Республіки.
Червень-листопад 1919 р. - Кам`янець-Подільський проголошено столицею УНР під керівництвом Директорії на чолі з Симоном Петлюрою.
У листопаді 1920 р. Червона армія захопила Кам`янець-Подільський і встановила тут більшовицьку владу. Місто стало центром новоутвореної Кам`янець-Подільської області УРСР.
15 березня 1941 р. центром Кам`янець-Подільської області стало смт Проскурів (16 січня 1954 р. м. Проскурів на честь Богдана Хмельницького перейменовано на м. Хмельницький).
вул. П`ятницька в Кам`янці-Подільському
З 1991 р. Кам`янець-Подільський - місто обласного підпорядкування Хмельницької області України.
Подорож старовинним Кам`янцем розпочинається з берегів каньйону р. Смотрич на схід від півострова Старого міста, куди веде один з кам`янецьких мостів - Новий, або Новопланівський.
Новопланівський міст збудований у 1864-1873 рр. На шести кам`яних опорах, він з`єднав півострів Старого міста з Новим планом-теперішнім центром сучасного Кам`янця.
Площа Троїцька - одна з чотирьох площ Старого міста. Від неї в різні боки відходять вулиці Зарванська та Троїцька, Поштовий узвіз і провулок Петропавлівський. Зліва від в`їзду на площу з Новопланівського мосту знаходиться церква Св. Трійці - одна з найдавніших (ХУ-ХУІ ст.) православних церков Кам`янця, на честь якої і названо площу. У XVII ст. церква була перетворена турками на мусульманську мечеть, для чого до храму був добудований мінарет. У XVIII ст. церква стає уніатською (греко-католицькою), при церкві діяв монастир ордену базиліанів (св. Василія Блаженного). Зруйнований у 1930-ті рр. комуністами, храм нині відбудовується на кошти греко-католицької церкви.
Залишки вірменського костелу в Кам`янці-Подільському
З площі вниз спускається вулиця Зарванська. З правого боку вулиці розташована будівля Комерційного банку, споруджена у стилі ренесансу наприкінці XIX ст. Сьогодні тут розміщується Кам`янець-Подільський коледж культури та мистецтв. На початку вулиці - одна з трьох середньовічних брам Кам`янця - Верхня Польська (або ж Вітряна). Зліва від проїзду Вітряної брами -башта Стефана Баторія (або ж Кушнірська вежа). Брама та башта засновані у 1585 р. за польського короля Стефана Баторія та розбудовані у 1785 р. за короля Станіслава Августа, про що свідчить білокам`яна плита над проїздом Вітряної брами.
Праворуч від Кушнірської вежі знаходиться порожня ділянка однієї з трьох торговельних площ Старого міста - Руський ринок. Саме тут у давнину можна було купити у торговок-русинок (українок) гарячого борщу, ковбаси, пирогів чи інших страв, що і дало народну назву ринку - Обжерний ряд.
 |
| Дзвіниця Миколаївської сили |
Якщо спуститися через проїзд Вітряної брами, то на Старопоштовому узвозі, який веде у каньйон р. Смотрич, зліва можна побачити чотириаркову будівлю Турецького бастіону. Зведений він турками під час окупації міста у 1672-1699 рр. з каміння розібраного ними жіночого Домініканського монастиря, через що кам`янчани глузливо назвали це укріплення "дівочі горщики".
З правого боку дороги тягнуться міські оборонні стіни (XVI ст.), що завершуються кам`яними стовпами-пілонами. На пілонах - білокам`яні плити: з правого боку - із зображенням герба Подільського краю (усміхнене сонце з 16 променями), з лівого - зображення герба Російської імперії (двоголовий орел).
Далі від цих пілонів Старопоштовий узвіз веде до залишків Нижньої Польської брами -оборонно-гідротехнічного укріплення (XVI ст.), що слугувало для захисту проїзду в місто та під час облоги регулювало затоплення водами Смотрича каньйону навколо Старого міста.
Замість того, щоби повертатися Старопоштовим узвозом від Нижньої Польської брами, можна скористатися сходами Фаренгольца (названі на честь кам`янецького лікаря, який у XIX ст. облаштував ці сходи за свій кошт). Ними можна піднятися на вул. Кузнечна, яка праворуч веде до садиби Кафедрального костелу св. ап. Петра та Павла.
Якщо ж повернутися від укріплень Нижньої Польської брами вгору Старопоштовим узвозом до Вітряної брами, то, звернувши праворуч, можна дійти до садиби Кафедрального костелу іншим шляхом - вул. Татарська. З лівого боку на ній знаходиться православна церква св. ап. Петра та Павла (кінця XV ст.) - один із найдавніших мурованих православних храмів Кам`янця, який зберігся незруйнованим.
Вище Петропавлівської церкви, на вул. Татарська, ліворуч, знаходяться рештки фундаментів костелу ордену босих кармелітів, заснованого у XVII ст. У XIX ст. костел був перебудований на православний собор на честь ікони Казанської Божої Матері. При соборі в 1890 р. було організовано єпархіальне церковне давньосховище (колекція стародруків, книгта архівних документів, археологічних знахідок), зібрання якого стали основою Кам`янець-Подільського державного історичного музею-заповідника. У 1936 р. Казанський собор за наказом комуністичної влади був підірваний.
У глибині садиби, за фундаментами Казанського собору, розташована триповерхова будівля першої російської чоловічої гімназії Кам`янця-Подільського (тепер - приміщення історичного факультету Кам`янець-Подільського національного університету ім. І. Огієнка), зведена на місці Єзуїтського костелу (XVIII ст.). В будинку гімназії у жовтні 1845 р. зупинявся під час подорожі Подільським краєм Т. Г. Шевченко.
Починаючись від Вітряної брами, вул. Татарська завершується на центральній площі Старого міста - Польський ринок - біля Тріумфальної арки, яка веде на садибу Кафедрального костелу св. ап. Петра та Павла. Споруджена в 1781 р. на честь приїзду до Кам`янця польського короля Станіслава Августа, арка прикрашена скульптурою католицького святого Яна Непомуцена. За місцевим повір`ям, загадані під цією аркою бажання обов`язково збуваються.
 |
| Тріумфальна арка |
Через Тріумфальну арку дорога веде до пам`ятника зі скульптурою Ісуса Христа Скорботного. Пам`ятник встановлений у 1756 р. на братській могилі католиків, чиї поховання були вивезені з-під стін костелу у 1672 р., після захоплення міста турками, у зв`язку з перетворенням костелу на мусульманську мечеть.
Кафедральний костел св. ап. Петра і Павла заснований у 1374 р. литовським князем Олександром Коріатовичем. У 1384 р. указом Папи Римського Григорія XI була заснована Подільська дієцезія з центром у Кам`янці, відтоді костел став кафедральним і при ньому діють єпископи Поділля. Повз південний фасад Кафедрального костелу, прикрашений почорнілим білокам`яним порталом, доріжка веде до двоповерхового палацу католицького біскупа (XVI ст.) Зліва від дверей палацу -білокам`яний портал хвіртки з символічним написом (з лат.): "Господи, збережи нас в мирі!". Праворуч головний вхід до Кафедрального костелу, біля якого здіймається 36-метрова колона мусульманського мінарету, увінчаного фігурою Мадонни з півмісяцем під ногами та 12 зірками над головою. Всередині храму вражає красою вівтарна частина з розп`яттям Ісуса Христа. Уздовж стін у вівтарній частині - крісла каноніків (помічників біскупа), праворуч від вівтаря - крісло (або трон) біскупа. Вівтарна частина відділена від основного приміщення храму різьбленим дерев`яним бар`єром "романікою". Праворуч від бар`єра - південна нава (частина храму) з вівтарем Св. Трійці та двома каплицями - Непорочного зачаття та Втішення Діви Марії. У каплиці Непорочного зачаття на стінах і стелі збереглися темперні фрески (1834 р.) італійського художника Джовані Сампіні. У ніші каплиці - фігура Діви Марії Лурдської, навпроти неї - біломармурова надгробна скульптура Лаури Пшездець-кої роботи скульптора Віктора Бродського. Зліва від головного вівтаря храму - північна нава з вівтарем Серця Ісуса та каплицею Пресвятих таїнств. Над входом до каплиці обабіч в урнах запечатані у скляні колби зберігаються серця єпископів Дембовського та Маковецького.
Над головним входом у костел на хорах знаходиться діючий орган австрійської фірми "Карл Гессе" з 972 трубок, встановлений у 1857 р. і досі діючий.
Перед головним входом на подвірї костелу стоїть пам`ятник Іоанну Павлу II (2007 р.) З лівого боку -пам`ятник у вигляді стовбура дерева з обрубаним гіллям. Цей пам`ятник присвячено полковнику польської коронної артилерії Єжи Володієвському, командувачу захисників Кам`янецької фортеці під час штурму міста турецькими військами у серпні 1672 р. Єжи Володієвський загинув із 600 захисниками внаслідок вибуху порохових запасів у підземеллі фортечної башти Чорної. Біля підніжжя пам`ятника на кам`яному ядрі, знайденому в Старій фортеці, висічено девіз Єжи Володієвського (з лат. мови означає): "Головне - свобода!".
З подвір`я костелу на вул. Кузнечна веде невелика хвіртка св. Яцека біля пам`ятника Іоанну Павлу II. Над хвірткою - скульптура янголятка та напис латиною: "Пам`ятаймо звичаї предків". Сьогодні цією хвірткою не користуються, а повернутися на площу Польський ринок можна так само - через Тріумфальну арку.
У центрі Польського ринку знаходиться - Будинок польського магістрату (ХІ\/-Х\/ІІІ ст.), де засідали рада та суд польської общини міста. В підземеллях Ратуші проводив тортури кат. Башта-дзвіниця, що стояла колись окремо, нині є невід`ємною складовою ансамблю. Під балконом другого ярусу каланчі зберігся годинниковий циферблат без стрілок, з 24 поділками та старовинною манерою написання (сер. XVI ст.). Ще один годинник (XVIII ст.) з 12 поділками (латинськими цифрами) діючий сьогодні, на відміну від свого давнього попередника, вгорі над балконами третього ярусу каланчі. На високому шпилі каланчі та на трикутному фронтоні над входом до другого поверху Ратуші -зображення герба Поділля - усміхнене золоте сонце з дванадцятьма променями.
Перед будинком польського магістрату знаходиться кругла барокова ротонда (1754 р.), всередині якої - міський, або Вірменський, колодязь. Пробитий у 1638 р. в суцільній товщі скелі на глибину близько 40 м на кошти багатого вірменського купця Нарзеса. Води в колодязі збирається зовсім небагато, а та, що прибуває, - солона, непридатна для вживання. Колодязем від часу спорудження так і не користувалися, хоча він існує досі.
Від Ратуші з Польського ринку праворуч йде вул. Старобульварна, що веде на Вірменський ринок - найдавнішу торговельну площу Старого міста, що в XIX ст., за часів входження Кам`янця до складу Російської імперії, називалась Губернаторською площею.
Польська ратуша
Найбільшою за розмірами будівлею на Вірменському ринку є триповерхова споруда колишнього окружного суду Кам`янецького округу Подільської губернії (XIX ст). У1919 р. (з червня до листопада) тут розміщувався уряд УНР на чолі з Симоном Петлюрою. Сьогодні у приміщеннях окружного суду - виробниче швейне підприємство.
Ліворуч від будинку колишнього окружного суду тягнеться вул. Домініканська, названа на честь костелу та монастиря ордену домініканів. Цей єдиний у центрі Старого міста католицький храм доповнює прибудований з півночі палац покровителів ордену - шляхетської сім`ї Потоцьких.
Східний бік площі формує двоповерхова будівля Подільської православної духовної семінарії (XIX ст.), нині - приміщення образотворчого відділу (Картинна галерея) міського музею-заповідника. Семінарію закінчили у свій час Михайло Достоєвський (батько письменника Федора Достоєвського), письменник Степан Руданський, поет Анатолій Свидницький та інші талановиті діячі.
Зліва від Картинної галереї знаходиться Будинок руського магістрату (XVII ст.), де сьогодні розміщується дирекція Національного історико-архітектурного заповідника "Кам`янець". Мідна фігура дракона, що прикрашає водостічну трубу, звисаючи з даху будинку, - вигадка реставраторів (1977 р.).
 |
| Тринітарський костел |
Ліворуч від Будинку руського магістрату йде вул. П`ятницька, названа на честь церкви (ХІУ-ХУ ст.) св. Параскеви П`ятниці, що знаходилася поруч із руським магістратом.
Праворуч від Картинної галереї з Вірменського ринку донизу в каньйон спускається вул. Вірменська, кут якої формує колишній Вірменський торговий будинок (ХУІ-ХУІІ ст.). Вхід у внутрішній дворик будинку, де нині розташовується музей археології Поділля, оформлений білокам`яним порталом з рослинним орнаментом у вірменському стилі. Вулиця Вірменська веде до руїн вірменського собору св. Миколая (XIV ст.), у якому сотні років зберігалась чудотворна ікона Вірменської Богоматері та подарунки, що їх здавна несли іконі паломники. Ці речі - вотиви, - виготовлені з золота та срібла, були знайдені у 1986 р. на першому поверсі башти-дзвіниці собору, підірваного за наказом комуністичної влади у 1930-х рр.
Від вул. Вірменська до церкви веде провул. Миколаївський. Після руйнації собору церква була освячена на честь св. Миколая.
Повернувшись на Вірменський ринок і спустившись до вул. Старобульварна, ліворуч тут можна побачити католицький костел ордену Тринітаріїв (з лат. - св. Трійці), зведений на поч. XVIII ст. Не зруйнований у радянські часи, цей храм був тюрмою НКВС та архівосховищем. Сьогодні це діюча греко-католицька церква св. Йосафата.
Спуск від Тринітарського костелу веде до Замкового мосту (XIV ст.), який із заходу сполучає Старе місто з материком. Замковий міст - унікальний за своїм розташуванням. Йдучи вздовж течії, він з`єднує два праві береги р. Смотрич. В`їзд на міст укріплений Міськими воротами (ХУІ-ХУІІІ ст.), баштою Каземат-лабораторією (поч. XVIII ст.) та Вірменським бастіоном (XVI ст.). Замковий міст веде до Старого та Нового замків.
 |
 |
| Замковий міст | Хрестовоздвиженська церква |
Старий і Новий замки - укріплення, які захищають шлях на півострів через природний кам`яний перешийок, де вибудуваний Замковий міст. Перші дерев`яно-земляні укріплення тут (рів і вал із частоколом) належать до XII ст. Перші кам`яні укріплення засновані в XIV ст. за князів Коріатовичів.
Розбудований у ХV-XVІ ст. польськими воєначальниками та архітекторами, Старий замок став комплексом з 12 башт, сполучених кам`яними стінами, та двох оборонних двориків - з півночі та з півдня від замкового подвір`я. Збереглися лише 10 башт замку: Денна, Мала Західна, Рожанка, Лянцкоронська, Тенчинська, Комендантська, Папська (Кармалюкова), Ковпак, Ласька (Біла), Водна (стоїть у каньйоні окремо від замкових стін). До 1672 р. в систему оборони.замку входили башти , Чорна та Комендантська (ще одна), зруйновані під час битви з турками.
Стара фортеця в Кам`янці-Подільському
Нова фортеця - земляні бастіонні укріплення, насипані в 1617-1621 рр. як домінуюча за висотою артилерійська позиція для захисту Старого замку та міста з заходу. Земляні вали Нової фортеці мають рогоподібну форму, через яку укріплення отримало назву Горнверк (з нім. -"рогоподібний"). Біля підніжжя скель каньйону р. Смотрич, у долині Карвасари, де у давнину приїжджі купці могли зупинитися на перепочинок у "караван-сараї" (звідси і назва долини), знаходиться дерев`яна Хрестовоздвиженська церква (кін. XVII ст.), збудована без жодного цвяха в стилі козацького бароко. Сюди можна дістатися, спустившись із Замкового мосту сходинками, що ведуть до гідроелектростанції (1920-х рр.). Уздовж берега р. Смотрич найсміливіші зможуть пробратися чагарниками до Руської брами - ще однієї з тих двох оборонно-гідротехнічних споруд, яка разом з Нижньою Польською брамою слугували захистом в`їзду в місто та регулювали затоплення каньйону річки навколо нього під час ворожої облоги.
Вулиця Руська, де здавна селилися православні, що відмовлялися прийняти католицизм та унію, веде від Руської брами до казарм фортеці (1780-1792 рр.). Потужна чотириповерхова будівля фортечних казарм у XIX ст. була військовим шпиталем, тут працював лікарем укладач тлумачного словника російської мови В. Даль. На поч. XX ст. шпиталь стає тюрмою, а після Велико) Вітчизняної війни тут розміщувалась міська тютюнова фабрика. Сьогодні комплекс казарм не використовується.
Далі вулиця Руська веде вздовж берега р. Смотрич попід стінами оборонних міських башт Різницької (ХУ-ХУІ ст.) та Кравецької (ХУІ-ХУІІ ст.). З каньйону нагору до Гончарської вежі (1583 р.) та прибудованої до неї Ремісничої синагоги (XIX ст.) (тепер ресторан "Стара фортеця") веде-Фурлеївський. узвіз. Звідси вгору на Польський ринок ї праворуч вул. Зарванська можна дістатися Новопланівського мосту, де розпочинався маршрут.
Приємних вражень від подорожі! Автор тексу - Мороз Олег
Фото взяті з ФотоКлюмби
