Село Боришківці

Коротка історія села - Боришківці, Кам`янець-Подільського району Хмельницької області.

З дописемних часів відомо, що поруч біля Слобідки-Кульчієвецької знайдено залишки поселення черняхівської культури.

На околиці Боришківців проходить т. зв. Траянів вал.

Перша згадка про село припадає на «добу першої гуртової польської коло­нізації Поділля» 1402-1411 ро­ків (узяте в лапки формулюван­ня ми запозичили ще з однієї праці Юхима Сіцінського - «По­ділля під владою Литви», вида­ної 2009 року за рукописом уче­ного). Польським королем у ті часи був Владислав II Ягайло (відомий спочатку як великий князь Литовський Ягайло). Він перебував на польському троні майже півстоліття (від коронації 4 березня 1386 року до смерті 1 червня 1434 року), що є ре­кордом, досі не перевершеним польськими правителями.

Отже, 1405 року якісь Іоанн (Іван) Руталт (Рутальт) і Лаврентій Шульк (Шулька) отримали від польського короля Владислава II Ягайла три подільські села. Це Боришківці, Княже та Кульчіїв ці. Взамін нові власники цих сіл зобов’язувалися служити Ка­м’янецькому замкові. У праці «Поділля під владою Литви» Сі­цінський зазначив: «Ці три се­ла існують і тепер у 10-15 км від Кам’янця на схід, причому се­ло Княже іменується офіційно Княжпіль, але народ називає його Княже».

Сам документ (чи його копія) про надання королем трьох сіл двом власникам у Сіцінського не згадується, проте він вказує, що в судовій справі з Кам’янцем про землі пізніші власники Бориш­ківців посилалися на це надан­ня Ягайла 1405 року, яке потім підтвердив польський король Ян І Ольбрахт (був на престолі в 1492-1501 роках), а також під­твердили і його наступники - Олександр Ягеллончик (королю­вав у 1501-1506 роках) і Сигіз- мунд І Старий (був королем у 1506-1548 роках). Тож сумнівів у достовірності документа 1405 ро­ку в Сіцінського не було, тому саме 1405-й зазначено в його працях як рік першої згадки про три села Кам’янець-Подільсько­го району - Боришківці, Княжпіль і Кульчіївці. Із сучасних населе­них пунктів Кам’янець-Поділь­ського району старішими є всьо­го п’ять (за даними довідника «Кам’янець-Подільський район (1923-1998 роки)», який уклали Наталія Томчишина та Сергій Коваленко). Це Стара Ушиця (1144 рік), Подільське (колишнє Привороття) - 1386 рік, Супрунківці - 1392 рік, Зубрівка - 1401 рік, Устя - 1403 рік. І, звісно, старішим є Кам’янець-Подільський (перша згадка в грамоті литовських князів Олек­сандра та Юрія Коріатовичів від 7 січня 1374 року).

Походження назви:

Про походження назви села Юхим Йосипович написав в обох нарисах. 1895 року він за­значив, що, як видно з назви, Боришківці заснував якийсь Боришко або Борис, що мав пра­вославно-руське ім’я. 1901 року цю ж думку Сіцінський подав в іншій варіації: за переказами, Боришківці отримали свою на­зву від першого поселенця, яко­гось Боришка або Бориса. Бе­зумовно, перекази, що побуту­вали серед мешканців села, відштовхувалися від його назви, а першого поселенця з повним правом можна назвати заснов­ником села,тож обидва форму­лювання Сіцінського фактично свідчать про одне: першим в історії Боришківців був якийсь Борис, якого ще називали Боришком. Хто він був, чим ще прославився, ми не знаємо та навряд чи коли-небудь узнаємо.

Юхим Сіцінський в 1901 році  дав таку коротень­ку характеристику Боришківцям: «Село лежить на межі полів, що належать місту Кам’янцю- Подільському, на схилі «Довгих товтр», відрогів Карпат, при не­значному струмку, який впадає в річку Баговицю, за дев’ять верст на схід від Кам’янця-Подільського. Болотиста місцевість і брак гарної джерельної води служать причиною частих епіде­мічних хвороб серед місцевого населення, Грунт частково гли­нистий, а частково чорнозем­ний».

далі буде...

Джерела:

Облікова карта - дивитись

У вікіпедії - дивитись

Про Боришківці в історії району - дивитись

 Автор: за матеріалами Олега Будзея