Камянець-Подільський » Історія » Події минулого » Історія Кам'янецького суду

Історія Кам'янецького суду

  • 2 273
  • 0 0
    (Оцінок: 0)
без картинки
Історія Кам'янецького суду

Першим документом, який привідкриває завісу того, якою в давні часи була судова влада в Кам`янці-Подільському, є грамота литовських князів Юрія та Олександра КОРІАТОВИЧІВ, видана місту 1374 р. Історики вбачають у цій грамоті запозичення зовнішніх форм магдебурзького (інша назва - німецького) права, хоча в акті напряму такий термін не вживається.

Грамота, зокрема, надавала кам`янецьким міщанам «право суду за своїм правом», перед своїми війтами. При цьому зазначено, що князівський воєвода не повинен втручатися в цей суд. Якщо ж боярин, князівський слуга чи княжий землянин провинився перед міщанами, то його судив князь. Якщо княжий землянин чи дворянин судився з міщанином, суд творили воєвода разом із війтом. У разі вини княжого слуги його карав воєвода, а якщо завинив міщанин, то його карав війт.

Від штрафів, що стягувалися, третя частина надходила війту, а дві третини князь дарував для допомоги місту.

Грамота 1374 р. стала першим етапом у набутті Кам`янцем магдебурзького права. Другий етап запровадження самоврядування в місті відбувся після 1432 р. - вже у складі Польщі. Місто, єдине тоді в усіх українських землях, отримало повний обсяг привілеїв за магдебурзьким правом. Уся влада в місті переходила до магістрату, який відав адміністративними, господарськими, фінансовими, поліційними та судовими справами.

Унікальністю середньовічного Кам`янця було те, що на його невеликій території існувала юрисдикція окремих народів, що тут проживали, русини (українці), поляки і вірмени. Так, у документі, датованому 1565 p., зазначено: «Кам`янець має потрійне населення щодо народності та потрійне судочинство. Поляки користуються першістю і судяться за магдебурзьким правом. Русь судиться за правом і звичаями руськими та має свого війта. Вірмени - за звичаями вірменськими і також мають свого війта. У всіх справах, що стосуються цілого міста, представником його є рада або війт права польського».

СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СУД

У містах, що володіли магдебурзьким правом, не було єдиного міського суду. Справи незначної складності між приватними особами та справи щодо порушення прав власності розглядав особисто війт. Це він робив щодня у своєму домі або ж уранці в Ратуші (сучасна адреса - Польський ринок, 1). Під час розгляду цих справ був тільки писар, який записував декрети у спеціальну книгу справ уряду. Війт обирався вільними голосами громади на рік.

У Кам’янці-Подільському, що керувався львівським правом, міська рада складалась у різні роки з 11 або 9 і менше радників. Міська рада Кам’янця- Подільського, як і Львова, доповнювала себе самостійно, хоча М. Владимирський- Буданов зазначав, що у протоколах новообраних радників не існувало привілеїв, які б встановлювали порядок їх обрання.

Більше про магдебурзьке право в Кам`янці

 

Складніші судові справи (зокрема карні) розглядала лава, яка складалася, як правило, з 12 лавників. Лава була замкнутою колегією, яка сама себе поповнювала. Лавники - це довічно вибрані самою лавою засідателі з міщан. Теоретично кожен кам`янчанин, якому виповнився 21 рік, міг стати лавником. Цю посаду не могли обіймати жінки, а також деякі чоловіки - несповна розуму, сліпі, німі, глухі, прокляті, незаконно народжені, неодружені. До речі, неодружені чоловіки навіть сплачували спеціальний додатковий податок у скарбницю міста.

Лава здійснювала судочинство постійно. Але найважливіші кримінальні та цивільні справи розглядалися кожні 15 днів з особливими церемоніями - зокрема, з ратушним дзвоном. Якщо день суду припадав на святковий або вихідний день, то засідання не відбувалося. Суд проходив під головуванням війта, який тримав у руці булаву.

Лавничий суд міг застосовувати і смертну кару. Магдебурзьким правом передбачалася смертна кара навіть за незначні злочини. У Кам`янці магістрат утримував свого ката. Це могло дозволити собі не кожне місто. Збереглася розписка про те, що місто Чортків найняло в кам`янецького магістрату ката та залишило в Кам`янці заручника до того часу, поки кат не виконає в Чорткові своєї «чорної» роботи та повернеться в Кам`янець.

У тогочасному судовому процесі не було поділу справ на кримінальні, цивільні та інші. Суд розглядав їх усіх, не переймаючись специфікою. Публічне оголошення про злочини відбувалося, як правило, на майдані Польський ринок. Воно було закликом до збирання доказів. Однією з форм такого оголошення є “волання” над тілом убитого, яке закликало підозрюваних до добровільного “очищення совісті перед судом”.

При явних провинах, коли злочинця було спіймано на місці, потерпілий приводив його до суду сам. З цього моменту починалося розслідування справи, проводилася перевірка доказів і допит.Допит проводив війт у присутності лавників і писаря. Важливим елементом у цьому процесі було застосування тортур (це входило в службові обов’язки кам’янецького ката).

Потерпілий забажанням і з дозволу війта мав можливість бути присутнім під час допиту та ставити запитання обвинуваченому. Якщо той добровільно надавав покази, то до нього тортури не застосовувалися. Суддя, визначаючи на свій розсуд вид тортур, мав зважати на ступінь злочину та рівень соціальної небезпеки злочинця. Тортури не проводили в святкові дні. Було заборонено піддавати тортурам лікарів, шляхтичів, державних службовців, представників органів влади, осіб до 14 років і понад 70 років, психічно хворих, розумово відсталих, вагітних жінок

Війт разом із лавниками вивчали докази, аналізуючи протоколи слідчих дій, та визначали вид покарання. Писар фіксував усі висловлені суддями думки та складав проект вироку. Якщо серед суддів були розбіжності в думках, то справу відправляли на додаткове розслідування. Чітких термінів розгляду справ не було.

За будь-яке порушення під час судового засідання штрафували чи навіть арештовували, вимагаючи цим самим шани до суду.

Перед екзекуцією чи стратою кожний засуджений мав право на зустріч із священиком і родичами. Саме священик супроводжував засудженого із в`язничної камери на майдан, де мало відбутися покарання, прокладаючи цим самим дорогу до позбавлення гріхів.

Майдан перед Ратушею називали «лобним місцем». Центральною спорудою на ньому був ганебний стовп (наприкінці XVII ст. це була колона, увінчана скульптурою). Біля цього стовпа опинялися розбійники, шпигуни, шахраї, невірні жінки. У роки селянських повстань майдан укривався шибеницями, на яких не один день висіли тіла тих, хто піднімався на боротьбу проти феодалів.

Підвали Ратуші використовувалися як тюремні камери. У наш час у трьох розчищених підвальних кімнатах організовано музейну експозицію «Суд середньовічного Кам`янця», вперше відкриту для огляду 15 вересня 2001 р.

РОСІЙСЬКИЙ СУД

Як відомо, 1793 р. Поділля (а в його складі Кам`янець) увійшло до складу Російської імперії. Невдовзі було утворено Подільську губернію з центром у Кам`янці-Подільському. Як же було організовано судочинство в губернському центрі?

1796 р. було утворено дві судові палати - Подільську палату кримінального суду та Подільську палату цивільного суду. Обидві палати проіснували недовго: того ж таки 1796 р. їх ліквідували, а замість них створили Головний суд як найвищу судову інстанцію губернії. Головний суд спочатку підпорядковувався Сенатові, а від 1803 р. - Міністерству юстиції. До складу Головного суду входили президент та асесори, які обиралися дворянством губернії, головний суд мав два департаменти - кримінальний та цивільний.

В архіві, який декілька років тому після сумнозвісної пожежі перевезли з Кам`янця-Подільського до Хмельницького, зберігаються журнали та протоколи засідань суду, самі справи. Зокрема, суд розглядав кримінальні справи про самогубства, зґвалтування, ухиляння від виконання рекрутської повинності, крадіжки, а також цивільні справи про зняття заборони з нерухомого майна, про призначення опікунів над маєтками тощо. Особливий інтерес становить слідча справа 1823 р. про селянський рух у Літинському повіті Подільської губернії, що відбувався під проводом Устима КАРМАЛЮКА.1831 р. Головний суд припинив діяльність у зв`язку з введенням у західних губерніях (серед них - у Подільській) загальноросійської системи судових установ. Того ж року в Кам`янці-Подільському відновили діяльність Подільська палата кримінального суду та Подільська палата цивільного суду. Подільська палата кримінального суду була найвищою судовою інстанцією в губернії, що розглядала кримінальні справи. Підпорядковувалася вона Міністерству юстиції. Голова та члени палати обиралися дворянами.

Будівля Подільського губернського суду

Подільська палата цивільного суду розглядала цивільні справи, що надходили внаслідок апеляції та в порядку ревізії від місцевих судів, виконувала також нотаріальні функції.

2 квітня 1872 р. обидві палати було ліквідовано, а замість них утворено Подільську з`єднану палату кримінального та цивільного суду (як-то передбачав указ Сенату від 23 червня 1871 p.). З`єднана палата була найвищою судовою інстанцією губернії з розгляду кримінальних і цивільних справ, підпорядковувалася Міністерству юстиції. Палата розглядала кримінальні справи про порубки поміщицького лісу, підпали, зґвалтування, грабежі, хабарництво, про контрабандистів і фальшивомонетників, цивільні справи про земельні суперечки, розмежування земель, затвердження духівниць, купчих, про введення у володіння майном.

З`єднана палата проіснувала недовго всього 8 років. 29 серпня 1880 р. її ліквідували у зв`язку з утворенням Кам`янець- Подільського окружного суду.

Кам`янець-Подільський окружний суд, заснований указом сенату від 14 червня 1880 p., підпорядковувався Міністерству юстиції та Одеській судовій палаті. До утворення Вінницького окружного суду в травні 1909 р. діяльність Кам`янець-По- дільського.окружного суду поширювалася на всю Подільську губернію. Суд розглядав в основному справи про карні злочини (крадіжки, вбивства) та майнові суперечки Розгляд політичних справ входив у компетенцію Одеської судової палати.

Кам`янець-Подільський окружний суд ліквідовано декретом Раднаркому України від 19 лютого 1919 р. Будинок, в якому працював окружний суд, зберігся (сучасна адреса пл. Вірменський ринок, 5). Нині це виробничий корпус швейної фабрики.

 

РАДЯНСЬКИЙ СУД

У листопаді 1920 р. в Кам`янці-Подільському остаточно встановилася Радянська влада. Відповідно було запроваджено радянську судову систему. Судами першої інстанції стали народні суди, які створювалися на підставі декрету Раднаркому України від 19 лютого 1919 р.

Народні суди до 1923 р. призначалися повітовими виконавчими комітетами, а після ліквідації повітів і створення районів - райвиконкомами. Від 1938 p., коли в Радянському Союзі було введено новий судоустрій, народні суди обиралися на основі загального, прямого та рівного виборчого права при таємному голосуванні. Ось характерний для тих часів приклад: за декілька років до війни робітник ливарного цеху заводу «Мотор» Олександр ЗАЙЦЕВ закінчив юридичні курси - і його з робітничої маси висунули народним суддею.

Народні суди розглядали кримінальні справи про службові зловживання, розтрату державних коштів, переховування зброї, незаконну порубку лісу, контрабанду, вбивства, крадіжки, підпали, цивільні справи про визнання права власності на домоволодіння, користування польовою та присадибною землею, про виплату аліментів на утримання дітей, про встановлення трудового стажу.

У 1925-1930 pp. у місті діяв Кам`янець-Подільський окружний суд. До речі, він розміщувався в тому ж будинку, що й дореволюційний окружний суд. Це була найвища судова інстанція Кам`янецького округу.

Серед суддів Кам`янець-Подільського окружного суду була жінка з неординарною долею. Це Євдокія РАЧКЕВИЧ (1907-1974 pp.) - майбутній підполковник авіації, комісар гвардійського Таманського жіночого авіаполку. Євдокія була вихованкою Кам`янець-Подільського прикордонного загону, за його направленням працювала жіночим організатором у Довжоцькому та Орининському районах. Потім закінчила в Києві однорічні юридичні курси та 1928 р. стала працювати народним суддею Кам`янець-Подільського окружного суду. Проте бажання стати військовим перемогло: 1937 р. Євдо- кія Яківна закінчила військово-політичну академію в Москві.

У 1926-1928 pp. у Кам`янці-Подільському діяв також окружний дисциплінарний суд. Він розглядав справи про службові зловживання працівників державних і кооперативних організацій, підприємств місцевого значення та інших осіб, якщо їх вчинки не тягли за собою карної відповідальності.

Ще одна цікава судова організація була в нашому місті - Трудова сесія народного суду Кам`янецького округу. Вона діяла в 1923-1930 pp. і розглядала справи, пов`язані з порушенням закону про працю.

У 1937-1941 pp., коли місто над Смотричем було центром Кам`янець-Подільської області, тут також працювали обласні судові установи.

Судова система, її діяльність допомагають зрозуміти наскільки держава є правовою. До 50-х років минулого століття вона не охоплювла всього обсягу справ, пов`язаних із засудженням. Йдеться про позасудові процеси щодо «ворогів народу», а також про так звані «трійки». Історія судочинства цього періоду, на жаль, недостатньо вивчена. З організацією судів на Кам`янеччині ситуація проясняється на початку 60-х років.

КАМ`ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

 З 60-х років ХХ століття на території міста Кам’янець-Подільського та Кам’янець-Подільського району функціонували відповідно міський та районний суди. Починаючи з березня 2004 року, згідно із Указом Президента України «Про внесення змін до Мережі та кількісного складу суддів місцевих судів» №328/2004 від 15 березня 2004 року, створено Кам’янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області (далі – Суд).

Сучасна будівля суду

 

  Суд розташований в двох приміщеннях, збудованих в першій половині ХХ століття, що знаходяться по вул. Шевченка, 29 та по вул. Драй-Хмари, 7. Вказані приміщення знаходяться у аварійному стані, потребують капітального ремонту та перепланування, у зв’язку із чим є непридатними для експлуатації.

Ще у 1992 році на території міста розпочалось будівництво «Будинку правосуддя» по вул. Данила Галицького, 7. Капітальні видатки на будівництво приміщення протягом останніх років не виділялись. Готовність будівлі становить близько 35% (зведено стіни, виконані покрівельні роботи, вмонтовано склопакети). Для завершення будівництва потрібно близько 12 мільйонів гривень.

Перспектива завершення будівництва у найближчий час не вбачається. Через тривалий період будівництва будівля приходить у непридатність, псується естетичний вигляд центральної частини міста.

Будівля майбутнього суду в Кам`янці

Станом на 01 січня 2013 року структура Суду складається із 16 суддів та 60 працівників апарату суду.

Відповідно до Постанови Президії апеляційного суду Хмельницької області від 23 листопада 2009 року з 2010 року у судах запроваджено спеціалізацію з розгляду справ і матеріалів кримінального судочинства, справ про адміністративні правопорушення, а також справ і матеріалів цивільного та адміністративного судочинства.

В Суді розгляд справ і матеріалів кримінального судочинства та про адміністративні правопорушення закріплено за 7 суддями, а розгляд справ і матеріалів цивільного та адміністративного судочинства закріплено за 9 суддями.

Згідно із статистичними даними станом на 01 січня 2013 року в місті та районі Кам’янця-Подільського, що відносяться до територіальної підсудності Суду, фактично проживає 180 тисяч населення.  Навантаження на суддів та працівників апарату суду є значним. Так, у 2012 році суддями Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області всього розглянуто близько десяти тисяч справ.

В 2012 році Суд був учасником пілотної програми «Вивчення думки громадян щодо якості судових послуг як шлях до вдосконалення діяльності судів», яка реалізовувалась громадською організацією «Подільська правозахисна фундація» за підтримки Проекту Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Справедливе правосуддя». Відповідно до аналітичного звіту про оцінку рівня задоволеності громадян якістю окремих аспектів функціонування Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області, більшість респондентів, а саме 56,4%, оцінюють якість роботи суду як «добре». Аналіз показав, що в цілому суд доступний для його відвідувачів, інформація, яка розміщена в суді, для більшості респондентів є повною та ясною. Позитивно відмітили респонденти і роботу працівників апарату суду.

 


------

Прокоментуй Цей Пост:

Схожі Новини