Одразу після захоплення міста турки розпочали будівельні роботи, які проводились під керівництвом французьких військових інженерів. Одним із перших було побудовано укріплення біля Вітряної брами, котре збереглося до нашого часу під назвою Турецькі бастіони.
ТУРЕЦЬКІ БАСТІОНИ Турецькі бастіони (Батарея св.Мартина) входять до комплексу укріплень Верхньої Польської брами. Розташовані на перепаді двох терас. Оборонним муром з’єднувались з прямокутною баштою і баштою Баторія. Бастіони споруджені під час турецької окупації (1673-1679 рр.) на основі оборонного муру XIV-XVст. Для будівництва використовувався камінь з розібраного домініканського жіночого монастиря, що знаходився поруч, чи навіть на тому самому місці, від того походить назва: «дівочий рондель» та «дівочі казани».
ТУРЕЦЬКИЙ БАСТІОН. 15, 17 ст. (пл.Руський ринок, 1). Відноситься до північно-західних міських укріплень. Поставлений на перепаді двох терас. Побудований у вигляді чотирьох казематних приміщень. У кінці 17 ст. перебудований в прямокутний бастіон з дерево-земляними брустверами і амбразурами для гармат.
До 1740 р. верхня частина укріплення була зруйнована.
У 1753 р. комендантом фортеці військовим інж. К.Дальке зроблено ремонт з улаштуванням кам`яних брустверів на високій багатопролітній аркаді.
Кам`яні склепіння казематних приміщень, що почали руйнуватися на початку 19 ст., були спочатку підкріплені кам`яними і дерев`яними стовпами, а потім повністю перекладені. Після цього приміщення казематів стали використати під склади.
|
У ХVII ст., до захоплення міста турками на місці Турецьких бастіонів стояв палац Потоцьких: на перепаді двох терас височіла триповерхова вежа-кам’яниця з довгим восьмивіконним фасадом, спрямованим на захід. Цей палац 1643 р. став власністю черниць-домініканок. Адже дочка Стефана Потоцького - Софія-Вікторія вступила до кляштору домініканок. Потоцький також вніс 25 тисяч злотих на будівництво біля колишнього палацу ще й костьолу. Будівництво завершилося 1672 р., але радості черницям-домініканкам не принесло: того року місто захопили турки. Костьол вони зруйнували, а кляштор переробили на укріплення.
|
Бастіон в плані майже квадратовий із боком 35.5 м. Західна і південна стіни вирішені аркадами чотирипролітною - із заходу і двопролітною - з півдня. Висота бастіону з боку південної аркади біль-ше за 11 м, з боку західної - більше за 9 м. Протилежний бік бастіону з боку міста був вдвічі нижчий (зараз його руїновані залишки засипані). Чотири приміщення давніх казематів мають анфіладну планувальну структуру. Розміри приміщень однакові: ширина 6 м, довжина 9 м. Вхід в них розташовувався через кам`яний тамбур при кутовому казематі (закладений). Всі приміщення каземату перекриті коробовими склепіннями і на половину своєї висоти засипані.
Турецький бастіон на поштовій листівці
Також ще споруда називалася «батареєю Діви Марії», а у місцевій версії – «панянським ронделем» (від польського «панна» – діва, «рондель» – укріплення). Пізніше його називали також «белюард». На початку XIX ст. за проектом військового інженера Дементія Мелещенова на бастіоні було збудовано провіантний магазин. Кам’яні склепіння казематних приміщень, що почали руйнуватися у цей же період, були спочатку підкріплені кам’яними і дерев’яними стовпами, а потім повністю перекладено. Ян Пекарський 1856 р. пристосував магазин під театр. Перші п’ять років п’єси ставилися польською мовою, а з 1861 р. – російською.
Турецький бастіон в Кам`янці
У травні 1918 р. театр згорів. Після цього приміщення казематів стали використовувати під склади. Сліди від пожежі помітні досі, якщо ближче підійти до аркових вікон.
У 1965 р. проведені консерваційні роботи. У будівельній історії фортифікації міста пам’ятка є одним із зразків логічного завершення стратегічно важливого на різних етапах оборонного пункту.
---
Пам’ятка є характерним зразком модернізації укріплень Кам'янця-Подільського в XVII-XVIII ст.. Турецькі бастіони відігравали важливе значення в системі південно-західних міських укріплень.
