Рокери приїхали вшанувати пам`ять іншого рокера. Сьогодні в Кам`янці на концерті, присвяченому пам`яті Миколи Гордійчука, виступив Олександр Положинський та гурт "Тартак".
Прекрасний концерт - незважаючи на звук, ніби з глибоченної старої бочки. Була здивована, як фронтмен працює з залом, як він з ним ГОВОРИТЬ. Як вибачився за звук. Як розказав, що "Мене вже немає" насправді була написана ще в 2012 р. (!!! Шок!).
Як відмовився виконати на прохання публіки "Я не хочу бути героєм України" - і справді, в такий вечір власне ця пісня була б жорстко-недоречною. Як ставився до загиблого в АТО свого фаната Ніка Своєрідного - М. Гордійчука.
Про це, в принципі, міг і не говорити: все було видно й так. Хлопці з гурту були вдягнені в футболки із зображенням Гордійчука та цитатою з його пісні. Я прийшла вже безпосередньо на Тартак, першу частину дійства не бачила. В першій частині влада роздавала грамоти - тому народу було повно (грамот у влади, здається, є багато).
Отримавши свої картонки, народ хутенько втікав з актової зали коледжа ПДАТУ. Дарма. Залишилися міські пластуни та купка кам`янецької інтелігенції - ледь не кожне п`яте обличчя в залі було знайомим.
Я сто років не була на рок-концертах (здається, останній раз їздила ще років 9 тому на Samael - і це все, ага) - спочатку було незвично (звук! Чорт, цим звуком на початку можна було різати особливо тверді породи деревини), але потім втягнулася. Було круто. Єдине - соромно, що народу зовсім мало. Хто б не запросив гурт у місто (підозрюю, це був Віктор Годний) - велике вам дякую.
