От це про що я завжди думаю: Бакотське море комусь дуже гарне, але ж це неймовірно трагічна історія втрати малої батьківщини для тисяч людей. Уявіть собі: вас власноруч змушують вирубати ваш сад, зносити хату, у котрій ви народились і зросли. А потім декада за декадою родючі подільські ґрунти перетворюються на нікому не потрібний намул на дні Дністра, Студениці, Ушиці чи Смотрича. Я неймовірно прив'язана все життя до рідної хати, мені навіть читати про смерть Бакоти боляче.
Бакота колись була столицею Поділля, а потім тихо жила під захистом дністровських скель. Жила і горя не знала, ситно, спокійно. Завдяки родючості землі тут не було голоду у страшні 1932-1933 рр. Друга світова обійшла село стороною. Не обійшла радянська влада.
Про те, що село приречене, загомоніли в 1960-х роках: ширилися чутки про будівництво ГЕС. Гомоніли-гомоніли - і забули.
Новина перетворилася у реальність у 1973 р. Часу облаштувати життя на новому місці було до 1981 р. Вирубували сади, руйнували хати, у котрих народжувались, закохувались і жили. Держава компенсувала лише 40 % витрат на переїзд. Ти сам руйнуєш рідну хату, а потім за копійчану відплату мусиш знайти нове житло. Серце рветься.
165 хат було розвалено, 560 жителів позбавилися малої батьківщини. Тих, хто не хотів перебиратися у Гораївку, Колодіївку чи Ушицю, вивозили силою. Після того селом проїхалися дві бригади. Одна вирубала дерева, що залишилися. Інша перенесла могили з цвинтаря. 27 жовтня 1981 р. село Бакота зняли з обліку як затоплене.
...Вода прибувала поволі: не цунамі, а тиха катастрофа. З 1981 по 1987 р. піднялася на 35 м, поховавши Бакоту, Теремці та ще понад 20 сіл. На початку нульових мережею блукали спогади англомовного водолаза, котрому при пірнанні явився на місці Бакоти сумний привид чоловіка. Привидом був монумент солдату-визволителю. А казали, що всі могили перенесли...
Зараз площа бакотського моря 1590 га. Глибина - до 50 м. Штучна водойма розлилася по 16 тисячах га чорноземів, перетворивши цінні ґрунти у багатометровий намул на дні. Коли будували Дністровську ГЕС, про якість чорноземів не думали, як і про те, що по кількості тепла на 1 м.кв. Бакота рівнозначна Ялті.
Ось список сіл-жертв з Хмельницької області.
Вода затоплювала і гирла дністровських приток Студениці, Тернавки та Ушиці.:
- Бакота
- Лука-Врублівецька
- Мар'янівка
- Віліямівка
- Студениця
- Теремці
- Дурняківці (Наддністрянка, частина приєднана до Гораївки)
- Конилівка
- Ушиця
- Кривчани
- Раколупинці
- Лоєвці
- Калюс
- Малий Берег
- Великий Берег
- Гарячинці
- Нижні Патринці (частково)
- Сокілець (вода не дійшла, село перенесли)
- Китайгород (частково)
- Чугор
- Кормань
