Я страшне песимістична. Моя склянка не просто напівпуста, а ще й щербата і з отрутою. Сьогодні я бачила майбутнє подільських сіл (ніби це щось нове для мене, хм). З понеділка по середу мала честь бути на ааабсолютно винятковому (не лише для Кам'янця) інтелектуальному святі, котре Eugene Levinzon, Кам'янець-Подільський державний історичний музей-заповідник, Інститут сходознавства ім. А. Кримського, Міжнародна міждисциплінарна сертифікатна програма з юдаїки та Державний архів Хмельницької області влаштували у Кам'янці.
Це була міжнародна конференція “Єврейство Східної Європи: історія, культура, традиції”, це були мега-доповіді два дні на цікавезні теми, добірне товариство з всієї України і купи інших країн, плюс вишуканий кейтерінг. А сьогодні відбулася екскурсія у селище Смотрич - місцевий кіркут має величезну кількість мацев з XVIII століття.
У Смотричі я була двічі, але кіркута не бачила. Тільки от попри якісну нову огорожу, попри те, що смотрицька громада акуратно розчистила нову частину цвинтаря, побачити оті давні різьблені надгробки майже неможливо. Окописько перетворилося на розсадник акації - знали б ви, яка вона колюча. Акація і айлант - жорсткі агресивні інтрудери, котрі захоплюють Поділля. Покинуті хати за кілька років теж заростають акаціями так, що і не наблизитись до них. 20-30 років тому в селах були осиротілі садиби у зарослях вишень і малини. Зараз це акація.
Так як учасників конференції зустрічала вся смотрицька інтелігенція, була нагода поговорити і про історію місцевих пам'яток, і про відому колись на все Поділля смотрицьку кераміку (там все сумно), і про шкільні справи. До війни у місцевій гімназії всі класи мали паралелі, були А і були Б. Зараз, три роки по тому, лишилися лише А: з села виїхало кілька сотень родин. СОТЕНЬ. З села. На тихому Поділлі, далекому від фронту. Я спочатку не могла собі в голові це втрамбувати: це ж як так, це ж мінус майбутнє, це ж смертний вирок - і, саме головне, чому так?
А потім згадала, що у Смотричі був потужний баптистський осередок - і все встало на місця. Тут було справді багато дітей - а тепер їх багато десь у Німеччині чи Норвегії чи де там. Сумно, коротше, що у Смотрича в майбутньому сама акація :(( А це на картинках кілька надгробків з старої частини, до котрих змогла пролізти.
