Близько півтони черепків глиняного посуду і гончарний горн XV ст., де їх було випалено, – такою унікальною для України знахідкою ознаменувався цьогорічний археологічний сезон у Кам’янці.
СХРОН, ГОРН І П’ЯТЬ ЦЕНТНЕРІВ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
ГЛИНЯНІ СКАРБИ ТРОЇЦЬКОЇ
Ділянка за адресою вул.Троїцька, 4а ще торік привернула увагу кам’янецьких археологів Петра Болтанюка і Валерія Мегея, котрі вже у ході попередніх розвідок встановили, що на цьому місці ймовірно знаходиться давній гончарний горн, тож його розкопки проводились цілеспрямовано.
- Аналогічний горн XV ст. виявлено і на суміжній ділянці, де також найближчим часом буде проводитись дослідження, - розповідає керівник постійно діючої археологічної експедиції «Кам’янець» ОАСУ Інституту археології НАНУ, кандидат історичних наук Ігор СТАРЕНЬКИЙ. – Ще три горни виявлено на вул.Зантуській. Судячи з того, як усі ці горни вибудовуються в одну лінію, можна припустити, що в XV ст. тут проходила вулиця, на якій проживали гончарі, котрі займалися масовим виробництвом глиняного посуду і продавали його не лише в місті, а й далеко за його межами.
Оскільки скоро археологічний майданчик має перетворитися на будівельний, унікальний горн заплановано законсервувати й повністю перенести на територію відділу археології Кам’янець-Подільського історичного музею-заповідника. Натомість керамічний матеріал буде очищено, досліджено і на його основі складено так звану керамічну карту – своєрідний каталог типів кам’янецького посуду, що надалі значно полегшить роботу археологів з його ідентифікацією.
ЗБРОЯ «ВИСТРЕЛИЛА» НЕСПОДІВАНО
Втім невелика ділянка на вул.Троїцькій підготувала археологам ще один сюрприз: у підвалі зруйнованого житлового будинку несподівано знайшовся схрон зброї періоду Першої світової війни: дві заіржавілі австрійські гвинтівки системи «Манліхер» та набої до них, рештки австрійської кавалерійської шаблі, мідний казанок російської імператорської армії з клеймом заводу Кузнецова, німецький сталевий шолом і рештки протигазу Зелінського та німецьку ручну гранату, а ще - маленьку закорковану пляшку з якоюсь рідиною, ймовірно, коньяком.
Крім того, на місці житлового будинку знайдено багато уламків керамічного посуду, гарних фаянсових тарілок із австрійськими клеймами, штофи, накривки від графинів і частину пляшки від шампанського з французької провінції Дордонь.
Звично знайдено й велику кількість кісток тварин, черепи корови, коня, барана, собаки і більше десятка черепів котів.
На сьогодні розкопки на Троїцькій, 4а завершено, однак археологи переконані, що археологічний нагляд під час земляних робіт потрібно буде здійснювати на цій ділянці й надалі.
ІНТРИГА СЕЗОНУ - ЛЮДВИСАРНЯ
Натомість цього тижня розпочались розкопки на Західному бульварі – улюбленому місці прогулянок і відпочинку кам’янчан у ХІХ ст. Головна інтрига досліджень на цій ділянці – це давня людвисарня (майстерня з відливання гармат), яку зображено на планах Кам’янця XVIII ст., і яку розраховують знайти археологи ОАСУ Інституту археології НАНУ.
- Унікальність цього розкопу в тому, що тут працюють фахівці не лише з Кам’янця-Подільського, - наголошує керівник експедиції, кандидат історичних наук Павло НЕЧИТАЙЛО. – У нашій команді є представник відділу енеоліту-бронзи Інституту Археології Національної Академії Наук України Дмитро ЧОРНОВОЛ, котрий торік досліджував трипільське житло біля Ратуші, а також Володимир ЗАХАР’ЄВ, який з 90-х років копав унікальні пам’ятки по всій території Хмельницької області, зокрема пам’ятки так званої культури кулястих амфор.
Уже в перші дні розкопок знайдено типові для Кам’янця уламки керамічного та скляного посуду, серед яких увагу привертає красива керамічна пляшка з клеймом з-під зельтерської води, що відноситься до 30-60-х років ХІХ ст. Ця німецька мінеральна вода була надзвичайно популярною в усьому світі, пляшки з-під неї знаходять навіть В Південній Африці й Північній Америці, нині це відомий світовий бренд. А в ХІХ ст. цю воду пили й кам’янчани.
У глибині розкопу археологи наштовхнулись на рештки кам’яного мурування, скріпленого вапняковим розчином. Велика кількість знайденої тут же цегли-«пальцівки» XVII ст., наштовхує на думку про те, що це можуть бути залишки якоїсь будівлі. От лише якої? Покажуть дальші дослідження!
