У автора ідеї проведення фестивалю у селі Отроків Новоушицького району, львівського бізнесмена Ігоря Скальського планів щодо землі, де колись існувала дивна миньковецька держава, напевне, не менше, ніж у самого творця царства миньковецького графа Сцибор-Мархоцького: і пам`ятки відновити, і туристичний бізнес налагодити, і навіть еко-поселення зробити.
Та спершу потрібно повернути володінням графа колишню славу, для чого і був задуманий фестиваль. «Ми прагнемо, перш за все, зберегти це місце, повернути його забуту історію і славу, - каже підприємець. Тема руйнації історичних пам`яток насправді сьогодні дуже гостра. Адже за останні тридцять років ми втратили їх більше, ніж за минулі дві війни: з одного боку, немає коштів на їхнє збереження, з іншого - йде інтенсивна перебудова пам`яток без збереження їхньої архітектурної особливості. Тому чим більше ми будемо акцентувати на цьому увагу суспільства, тим більше шансів, що вони будуть врятовані. На Хмельниччині зареєстровано лише сто одинадцять пам`яток місцевого значення, хоча їхня реальна кількість - майже дві тисячі».
Програма фестивалю, розміщена у мережі Інтернет, спокушала своїм різноманіттям. Із обіцяного: виступи рок-гуртів та самодіяльних колективів, нічні дискотеки на старовинному млині, художні виставки і перфоманси, майстер-класи майстрів ремесел, перегони позашляховиків, парапланерні ігри, лазерне та піротехнічне шоу. Уф-ф-ф-ф... Список достатній, щоб любителі фестивальних розваг замріяно пустили слину, а отроківські бабусі зойкнули від кількості незрозумілих слів. В уяві малювалось феєричне і велелюдне гуляння на лоні прекрасної природи Новоушицького району...
МИНЬКИ І МІЛІЦІЯ
Після приїзду у Отроків на яскравій фестивальній картинці в голові залишились лише фантастичні краєвиди. Перше, що кидається у вічі, мало людей.
«Ввечері, коли починається найцікавіша програма, біля сцени збирається чоловік п`ятсот від сили, - каже хлопець на ім`я Артур, який на фестивалі майже від самого початку, - я взагалі, коли приїхав, був у шоці - немає нікого, одні менти!» Велика кількість міліції - це справді друге, що дивує в фестивальному Отрокові. Міліції так багато, що здається, наче потрапив на корпоративну вечірку людей у блакитній формі. За словами правоохоронців, очікувалось, що на фестиваль прибуде понад вісім тисяч чоловік, через що і стягнули сюди таку кількість працівників. Натомість ввечері третього дня фестивалю, коли розгорталась найцікавіша частина програми, біля сцени було не більше двох тисяч чоловік. Та й то значна частина з них - місцеві.
При вході у форум (площа огороджена муром, де граф Мархоцький колись проводив збори) - обмін валют. Тут міняють гривні на миньки - фестивальну валюту, яку уже там, за муром, можна буде використати, як звичайну валюту.
Курс один до одного, ну і... клопіт на додачу. Кожного разу, ідучи витрачати свої кровно зароблені миньки, ви довго будете вчитуватися у написи на маленькій купюрі, намагаючись зрозуміти, скільки ж грошей у вас в руках. До слова, чимало із гостей фестивалю так звиклися із миньками, що лише вдома зрозуміли, що забули поміняти їх назад на гривні!
НЕ «ТА» ПРОГРАМА
Через кілька годин стає зрозуміло, що частина заявленої фестивальної програми Отрокова «розтанула» у організаційних негараздах. На перегони позашляховиків приїхало аж два авто зі Львова, парапланерні ігри через всеукраїнські змагання парапланеристів перетворилися у польоти кількох ентузіастів під закриття фестивалю. Кажуть, продавці сувенірів через погану торгівлю зібрали речі і поїхали вже після першого дня. Через страшенну спеку головною фестивальною розвагою стала річка у сусідній Притулівці. Сюди, із розпеченого сонцем та вкритого товстенним шаром пилу майдану форуму, поплавати та стрибнути із «тарзанки», втікали і гості, і музиканти, і... міліціянти.
<!--kamenec_media_begin:https://www.youtube.com/watch?v=9hL3mrcIQv8&feature=player_embedded#!--><!--kamenec_media_end-->
Відкриття фестивалю
Вечір - час «фестивалити». Люди беруть штурмом єдину на весь фестиваль точку, де продають пиво та квас, фольклорні колективи на сцені зміняють рок-гурти. Децибели у колонках злітають до небес і під самісінькою сценою від гучності стукотять зуби. Та бабусі з дідусями, які ще вдень зайняли перші ряди на лавках, додому не збираються. Таку дивину вони бачать і чують вперше. Список гуртів, які погодилися задарма виступити на сцені Отрокова, налічує з десяток як нікому невідомих студентських, так і доволі популярних, як «Пропала Грамота» із Кам`янця-Подільського чи київська «Тінь сонця». Потрібно віддати належне, якість звуку на фестивалі просто вражала. За словами організаторів, завдячувати цьому слід найсучаснішій техніці, яка була використана вперше в Україні, саме у Отрокові!
Цвяхом програми фестивалю мали стати лазерне та піротехнічне шоу. І вони ними стали! Щоправда, лазерне шоу, через невеликий масштаб, походило швидше на великий мультик на стіні клубу, та все ж раз-по-раз викликало захоплене «Ах!» із уст місцевих селян. І феєрверк! Великий, яскравий, справжній, він вразив навіть балуваних видовищами гостей! Ось тільки чи варто було їхати у таку далечінь, щоб подивитися на феєрверк?
Сергій ПРИЩЕПА. Наталя ВИШИНСЬКА. Фото Сергія ПРИЩЕПИ.
“Є Поділля" 21.08.2008, №34
