Історія міста Кам`янець-Подільський
Кам'янець-Подільський » Історія » Вулиці » Історія вулиці Лесі Українки

Історія вулиці Лесі Українки

Історія вулиці Лесі Українки
блог автора
0 3 067
Оцінок: 1

Історія вул. Лесі Українки в Кам`янці-Подільському.

За понад столітню історію вулиця мала 6 імен: Петербурзька, Петроградська, Петровського, Німецька, Ленінградська, Лесі Українки.
Первісну назву цій новопланівській вулиці - Петербурзька - дали в другій половині XIX ст. за іменем столиці Російської імперії.

1 червня 1992 р. міськвиконком, вичищаючи, відповідно до ухвали позачергової сесії міськради від 29 серпня 1991 p., більшовицькі та імперські назви з мапи міста, не забув і про Ленінградську вулицю. Отак Ленінградська стала вулицею Лесі Українки.
До речі, велика українська поетеса ніколи ні в Кам`янці-Подільському, ні на Кам`янеччині не була. А на знамените "Красо України, Подолля!" її надихнули пейзажі Вінниччини, які 17-річна Лариса Косач у липні 1888 р. бачила з вікна поїзда, коли їхала з Ковеля до Одеси, щоб пройти курс лікування на Хаджибеївському лимані.


Земська лікарня.

Перший проект будинку лікарні створений 1858 року архітектором Н. Карчевським і виправлений 1862 р. Е. Миквицем. Триповерховий, кам`яний, т-подібної форми, збудований в 1864-1887 рр. У центрі - кругле у плані приміщення, навколо якого симетрично розміщуються два прямокут них і два восьмикутних службових приміщення, від центральної частини відходять три бокових крила.
Крім головного корпусу, на площі розміщувалися санітарно-аналітична лабораторія, інфек-ційний корпус, пологовий будинок, де працювали талановиті лікарі Й. Ролле, Д. Гогоцький, Є. Фаренгольц, Є. Денінг.
При губернській лікарні існувала дворічна повивальна школа, відкрита у 1887 р. Сюди
які закінчили народні училища. Випускниці одержували звання повитухи другого роз¬ряду. Пізніше створено фельд¬шерсько-акушерське училище.
1910 року в лікарні встановлений насос в артезіанській свердловині, закуплений дизель-мотор на 30 кінських сил для електричного освітлення лікарні, роботи механічної пральні та для накачування води у водонапірну башту.
Влітку 1916 року в східному крилі лікарні розмістився гос¬піталь Південно-західного фронту, в якому працював майбутній письменник Михайло Булгаков з дружиною Тетяною. 1934 року збудований новий корпус пологового відділення, 1963-го - баль¬неологічна водолікарня, 1967-го - поліклініка, у 1980-ті роки - хірургічне відділення.
Бальнеологічна лікарня, що на розі з вулицею Червоноармійською, стала до ладу 21 грудня 1962 р. - напередодні урочистого святкування 900-річчя з дня заснування міста. У місті до війни була водолікарня, під час німецької окупації її приміщення повністю зруйновано. 9 жовтня 1962 р. міськвиконком ухвалив відкрити платну госпрозрахункову водолікарню.
Стадіон університету. На цьому місці спочатку був пустир, де перепродували худобу та навчали верхової їзди козаків. Збудований тут стадіон (відкрито 5 червня 1928 р.) належав школі перепідготовки офіцерського складу прикордонних військ. 1953 р. школа перестала існувати. В 1955 р. стадіон передали на баланс інституту. У 1955-1956 pp. його реконструювали методом народної будови. Тоді жоден із педінститутів України не мав свого стадіону. Тут займалися найзнаменитіші випускники педінституту -Анатолій БОНДАРЧУК, Ігор ТУРЧИН.

 

Кінотеатр "Дружба"

 (на розі з вулицею Данила Галицького) з двома залами на 300 і 420 місць став до ладу в серпні 1961 р. після реконструкції колишнього будинку прикордонників (після війни сюди перебрався кінотеатр ім.Войкова).

 

Будинок Миколи Бажана.

Двоповерховий будинок (неподалік від книгарні "Знахідка"), в якому 9 жовтня 1904 р. народився видатний український поет, перекладач, академік Микола БАЖАН. Бажан прожив у будинку на Петербурзькій недовго (1910 р. сім`я переїхала до Умані), але ніколи не забував рідного міста, 5 листопада 1983 р. в останньому листі в Кам`янець, адресованому Олені КОВНЕР, поет писав: "Думаю, згадую і милуюсь в згадках величним красенем над кручами Смотрича".  25 жовтня 1988 р. на будинку, в якому народився майбутній поет, відкрито меморіальну дошку. Її виготовив відомий український скульптор Ярослав СКАКУН. В урочистостях брало участь ціле гроно українських поетів - Іван ДРАЧ, Петро ПЕРЕБИЙНІС, Павло М0ВЧАН, Наталя КАЩУК, Наталка ПОКЛАД. На вулиці Лесі Українки також розташувалася школа №5, якій 1984 р. уряд України надав ім`я Бажана, про що засвідчує відповідна меморіальна таблиця з портретом поета. У жовтні 1984 р. в цій же школі відкрили музей Миколи Бажана.

"Вогник"  або "Червоний магазин".

Двоповерховий будинок із червоної цегли збудовано 1911 р. Він належав Товариству споживачів, заснованому 1897 р. Петром ЗАТОНСЬКИМ - батьком відомого партійного та державного діяча Володимира ЗАТОНСЬКОГО. На будинку білою цеглою було викладено "Общество потребителей, 1911" (напис не зберігся).  20 лютого 1946 р. газета "Прапор Жовтня" повідомляла: "У найближчий час буде відремонтовано на Ленінградській вулиці будинок під назвою "Червоний магазин". Тут буде влаштовано магазин, перукарню й житлові квартири".


Сквер Гунські криниці.

За однією із версій, назва «Гунські Криниц»і походить від того, що їх вирили Гуни, що переселялися у Європу. До 2-ої пол. 19 століття тут набирали воду та доставляли у Старе місто, обїзжаючи 3 км.
План благоустрою Гунських криниць 1865 року передбачав збудувати Новопланівський міст, що підводив до самих криниць, до джерел зробити сходи в скелях, а нижче Олександро-Невської церкви влаштувати серію резервуарів і фонтан.
Сам сквер спорудили у 1949 році, посередині озера була змонтована альтанка, до якої добирались через довгий місток.

- більше тут

 

Сквер танкістів

За часів царської Росії до 1920 року тут розміщувався міський смітник. І вже в 1920 році він був засаджений деревами.
09.05.1947 на постамент було встановлено танк т-34, 4-ої танкової дивізії, яка приймала участь у визволенні Кам’янця-Подільського від фашистів.
26 березня 1974 року, в день визволення міста тут запалили вічний вогонь.
Дитяча бібліотека.
На кошти міста побудова резиденція для міський голова приймав знатних гостей. В будинку був банкетний зал, який передавали іншим установам.
У 1914 році тут розміщувався штаб Південно-Західного фронту на чолі з Брусиловим.
Тут зупинявся на ніч Микола 2. Вранці він приймав участь у параді російських військ.
У 1917 році в будинку розміщувався штаб при Тимчасовому Уряді. Тут генерал Корнілов зустрічався з майбутнім гетьманом Скоропадським.
У 1919 році ту розміщувався штаб військових керівників УНР.
З 1920 року в будинку розташовувалися допоміжні підрозділи радянської влади.
Після 2-ої світової будинок перетворений на бібліотеку, а в1951 році тут утворили дитячу бібіліотеку.

Будинок Сіцінського.

На розі нинішніх вулиць Лесі Українки та Гунської. Будинок учений збудував на гонорар, отриманий за найвідомішу свою книгу "Город Каменец-Подольский. Историческое описание", видану 1895 р. у Києві. На жаль, радянська влада не дала Євтиму Йосиповичу дожити віку у власному будинку. Спочатку вченому залишили тільки невеличку кімнатку у флігелі, а 1935 р. узагалі виселили на Підзамче.


Будинок де проживав Григорій Андрійович ТОНКОЧЕЄВ

Голова міськвиконкому (1964-1968 pp.)  мешкав на вулиці Лесі Українки (в роки його життя - Ленінградській) - у будинку №50 (на розі з вулицею Драй-Хмари).  До речі, готель "Україна" на вулиці Лесі Українки - яскравий зразок турботи Тонкочеєва про місто, так як Тонкочеєв наполіг збільшив на 1 поверх Красень-готель на 210 місць став до ладу в серпні 1960 р. Проте керівництво області оцінило творчий підхід Григорія Андрійовича як перевищення повноважень, за що бюро обкому КПУ винесло йому догану. на його честь названо міський стадіон. Запам`ятався кам`янчанам тим, що кульгавив на одну ногу, але щодня робив обхід міста і слідкував за порядком.

 

Ботанічний сад.

В 1925 р. було закладено перші ботанічні ділянки при Інституті народної освіти, 1927 р. складено перший список насіння для обміну з іншими ботанічними садами, 1928 р. створено ботанічний кабінет при сільськогосподарському інституті.
Біля витоків нашого ботанічного саду стояв професор Нестор ГАМОРАК - його засновник і перший директор.
В 1963 р. його визнано пам’яткою природи республіканського значення.
На площі 17,5 саду діють лабораторії дендрології, флори та рослинності, декоративного квітникарства, тропічна оранжерея, ставок.
- більше тут

Гімназія Славутинської.

З 1901 по 1903 рік – приватне училище.
У 1905 році заклад набув статусу повної жіночої гімназії. Будинок мав закрите подвір’я, для відпочинку гімназисток, що ходили у фіолетовому одязі, через, що їх називали – фіалочки.
У 1908 році тут навчалось 310 дівчат для яких викладали: Сіцінський та Бернадський.
В 1921 році чоловічу і жіночу гімназію обєднали в одну трудову школу

Особняк Дембіцького ХХ ст.

Розкішний кам`яний будинок. Складається з двох і одноповерхового об`ємів і круглої кутової башти. Зберігся ліпний декор, кахельні орнаментовані печі, художні керамічні плити, паркет -ззовні нагадує замок. З часів радянської влади використовується як палац піонерів та будинок дитячої творчості.


Фільварки-центр.

Будинок відпочинку "Кооператор" на 110 місць, що належав облспоживспілці, споруджено 1957 р. на території фруктового саду. 1971 р. Після реконструкції будинок відпочинку перетворено на респектабельний готельний комплекс "Фільварки-центр". 12-13 жовтня 2002 р. тут із друзями провів уїк-енд посол США в Україні Карлос ПАСКУАЛЬ.

 

Гала-Готель.

Ще один будинок відпочинку - "Поділля" - розташовувався навпроти. Він мав 115 місць і містився в 10-гектарному фруктовому саду.
Туристична база Подолянка. Відкрилась у 1970 році, та розміщена на 5-ьох терасах смотрицьких схилів.


------

Коментарі (0)

Залишити свій коментар:
Вітаю! Гадаю Ви знайдете тут необхідну для себе інформацію. Успіхів.
Свічки оптом Гіди та екскурсії місто Кам’янець-Подільський Створення та СЕО просування сайтів
Організація весілля в Кам'янці-Подільському Сувеніри з кераміки
Ціни на продукти: Станом на 27 січня 2018р.
110 грн. 38 грн. 14 грн. 35 грн. 80 грн. 45 грн. 20 грн. ➥ усі ціни
Державні свята:
Українські анекдоти:
Назвав дружину куркою
***

Чоловік назвав дружину куркою... Вона не стала засмучуватись, просто знесла йому два яйця. З розгону!

Анекдот про електрика
***

ДОСВІДЧЕНИЙ ЕЛЕКТРИК НАВІТЬ ДРУЖИНУ НЕ БЕРЕ ОДНОЧАСНО ЗА ДВІ ЦИЦЬКИ...

Українські анекдоти
[/not-smartphone]