Вхід для зареєстрованих

Надає змогу переглядати непрочитані новини, обмінюватись приватними повідомленнями, отримувати розсилку, легко залишати коментарі, ОТРИМАТИ СТАТУС та іконку.

Зареєструватись

Стандартний метод реєстрації передбачає заповнення форми та підтвердження по e-mail.

Зареєструватись

Зареєструватись за допомогою акаунта в соцмережах. ⇓ АТОМАТИЧНО!

Екскурсії Камянець-Подільський

Композитор Павло Герман

25-10-2016  338 
Композитор Павло Герман

«Мы рождены, чтоб сказку сделать былью». Ці слова, написані на початку 1920-х років, добре відомі усім поколінням радянських людей. Ними починається знаменитий «Авіамарш» із приспівом, який відкривається не менш популярним рядком: «Всё выше, и выше, и выше». Але мало хто знає, що автором цих крилатих фраз є поет Павло ГЕРМАН.

І вже буквально одиниці знають, що Павло Давидович народився у Кам'янці-Подільському. Тож сьогодні, напередодні Всесвітнього дня авіації та космонавтики, розповімо про нашого славного земляка.

Павло ГЕРМАН знаменитий не тільки «Авіамаршем». У 1920-ті роки не менш популярною була написана на його вірші «Песня о кирпичном заводе», яку в народі називали просто «Кирпичики». Дещо змінена фраза із цієї пісні - «И по винтику, по кирпичику растащили весь этот завод» - теж стала крилатою. А кому не пам'ятні рядки романсу «Только раз бывает в жизни встреча, только раз судьбою рвётся нить». їх теж написав наш земляк.

На жаль, про життя Павла ГЕРМАНА відомо не так уже й багато. Народився він 1894 р. в Кам'янці-Подільському. Цілком можливо, що був родичем майстра афоризмів Еміля КРОТКОГО (1892-1963), який народився в приміських Зіньківцях і насправді був Еммануїлом Яковичем ГЕРМАНОМ.

На початку творчого шляху Павло ГЕРМАН писав композиції для ансамблів пісні й танцю Червоної армії. 1920 р. разом із композитором Юлієм ХАЙТОМ працював у Києві в евакуаційному пункті. У тому ж Києві разом із ХАЙТОМ виступав у кафе «ХЛАМ» (абревіатура від «Художники-Літератори-Артисти-Музиканти»). Приїхавши 1921 р. в Москву, Павло ГЕРМАН був завідувачем літературної частини Московського цирку. Займався також журналістикою: випускав разом із Миколою АГНІВЦЕВИМ естрадні збірники.

 

1924 р. в Харкові Павло ГЕРМАН познайомився з молодою співачкою Клавдією ШУЛЬЖЕН-КО. Він запропонував їй декілька своїх пісень (зокрема, «Кирпичики»). Творча дружба між поетом і співачкою тривала декілька десятиліть. Так, 1939 р. з піснею «Записка» на,вірш Павла ГЕРМАНА Клавдія Іванівна вдало виступила на Першому всесоюзному конкурсі артистів естради.

Завдяки співпраці з Павлом Давидовичем у репертуарі ШУЛЬЖЕНКО з'явилася така несподівана річ, як композиція «Зустріч із поетом», ідею якої ГЕРМАНУ підказала співачка. їй хотілося зробити щось вокальне на основі вальсу Арама ХАЧАТУРЯНА до кінофільму «Маскарад». Павло ГЕРМАН проконсультувався з відомим лермонтознавцем Іраклієм АНДРОНИ-КОВИМ і написав новелу на цю музику - ніби від імені Ніни з «Маскараду» Михайла ЛЕРМОНТОВА. Прем'єра композиції «Зустріч із поетом» відбулася 1948 р. під час гастролей Клавдії ШУЛЬЖЕНКО в Ризі, потім у Москві в естрадному театрі «Ермітаж».

Пізніше разом із композитором Сигізмундом КАЦОМ і Клавдією ШУЛЬЖЕНКО Павло ГЕРМАН створив композицію «Связка нот», яка давала можливість співачці використовувати будь-який музичний матеріал: від класики, романсів - до сучасних пісень.

Помер Павло ГЕРМАН 1952 р. у Москві. Поховано його на Введенському кладовищі в Лефортово.

Наш земляк був широко освіченою людиною, добре знав російську та зарубіжну поезію, вмів писати тонкі ліричні вірші, а також добре відчував час. Його шлях як поета не був гладким. У різні часи на нього накидалася критика з розгромними статтями, оскільки творчість Павла ГЕРМАНА ніколи не вкладалася в рамки офіційно заохочуваних тем. І все ж пісні на вірші поета пережили його і донині звучать на концертах.

Тепер детальніше про «Авіамарш».

НотиТочна дата його написання невідома. За однію з поширених легенд, пісню написано ще 1920 р. Проте рядки з маршу «на каждый ультиматум воздушный флот сумеет дать ответ» спростовують цю версію: адже знаметитий ультиматум КЕРЗОНА було проголошено в травні 1923 р. Ретельні дослідження дозволили встановити, що марш написано: найраніше - в другій половині 1923 р., найпізніше - в першій половині 1925 р.

Незважаючи на повсюдне та широке визнання «Авіамаршу», Російська асоціація пролетарсь-ких музикантів піддала твір нищівній критиці. Стверджувалося, що в пісні немає нічого спільного зі справжньою революційною пісенною творчістю, що це «завуальований фокстрот», який невдовзі забудуть, оскільки справжні пролетарські пісні витіснять «Авіамарш». Проте в серпні 1933 р. Революційна Військова Рада СРСР видала наказ, згідно з яким пісню «Всё выше» було оголошено маршем Військово-Повітряних сил СРСР. Це єдина офіційно затверджена пісня одного з родів і видів військ Збройних Сил СРСР.

Ноти

Мы рождены, чтоб сказку сделать былью,

Преодолеть пространство и простор.

Нам разум дал стальные руки - крылья,

А вместо сердца - пламенный мотор.

 

Припев: Все выше, и выше, и выше

Стремим мы полет наших птиц,

И в каждом пропеллере дышит

Спокойствие наших границ.

Бросая ввысь свой аппарат послушный

Или творя невиданный полет,

Мы сознаем, как крепнет флот воздушный,

Наш первый в мире пролетарский флот!

Припев.

Наш острый взгляд пронзает каждый атом,

Наш каждый нерв решимостью одет,

И, верьте нам, на всякий ультиматум

Воздушный флот сумеет дать ответ.

Припев.

 Статья о песне - "Авиамарш"

 

Як вже згадувалося, перший рядок пісні - «Мы рождены, чтоб сказку сделать былью» - став крилатим висловом. Він, зокрема, породив похідний крилатий вислів «Мы рождены, чтоб Кафку сделать былью». Вперше його опубліковано у збірнику афоризмів «Гомо антисоветикус», який видав художник і літератор Вагрич БАХЧАНЯН. Проте в мемуарному нарисі «В моё время», опублікованому 1999 р. в журналі «Знамя», поет Костянтин ВАН-ШЕНКІН заперечив авторство БАХЧАНЯНА і зазначив: «Це при мені придумав з ходу Арсеній ТАРКОВСЬКИЙ в Передєлкіно в 70-і роки». Втім, одна і та ж фраза могла прийти в голови різних людей (такі випадки в історії літератури відомі), тож навряд чи тут можна говорити про плагіат.

До речі, в плагіаті звинувачували і автора музики «Авіамаршу» Юлія ХАЙТА. Ось яку історію повідав 26 серпня 1983 р. в ефірі БіБіСі ведучий передачі «Рок-посевы» Сева НОВГОРОДЦЕВ (цитуємо мовою оригіналу): «Как-то на днях, в канун Дня авиации, позвонили нам с английского телевидения за советом. «У нас в кадре, - говорят, - русские самолеты. Какую бы нам музыку вы посоветовали бы за кадром?» «Лучше всего, - говорю, - подойдет авиамарш «Все выше и выше», тем более что это офи-циальный марш Военно-воздушных сил СССР». Меня по телефону спрашивают: «А не могли бы вы напеть несколько тактов?» Ну, я и пою: «Мы рождены, чтоб сказку сделать былью, преодолеть пространство и простор...», а потом припев: «Всё выше, и выше, и выше стремим мы полёт наших птиц...», ну и так далее. На том конце провода наступило молчание, а потом говорят: «Вы извините, но то, что вы нам напели - это нацистская песня, марш коричневорубашечников Третьего Рейха». «Да что вы! - я им отвечаю. - Это «Авиамарш» композитора Юлия Хаита, который газета «Правда» в свое время называла в ряду лучших произведений советского джаза». «Нет-нет! - отвечают по телефону. - Спасибо за совет, но мы не можем показывать в кадре советские самолеты, и сопровождать это нацистской музыкой. Вы понимаете, что из этого может получиться?» Ну, думаю, дела...»

Так виникло запитання: хто в кого вкрав пісню - німці в нас чи ми в німців? Згодом з'ясувалася цікава історія. Десь на межі 1925-1926 р. текст «Авіамаршу» максимально близько до оригіналу було перекладено німецькою мовою та по лінії Комінтерну під назвою «Lied der roten Luftflotte» («Пісня про червоний повітряний флот») передано німецьким комуністам. Оскільки реалії, викладені в творі, виявилися чужими для німців, пісня не прижилася серед німецьких комуністів. Зате нацисти, узявши мелодію Юлія ХАЙТА та переробивши слова, створили дуже популярний нацистський марш «Das Berliner Jungarbeiterlied» («Пісня молодих робітників Берліна»).


Автор: Олег Будзей 

Джерело: «ПОДОЛЯНИН»-2009

Подробно о песне "Авиамарш" Читать

Про Германа у Вікіпедії: «Читати»    Обсуждение песни "Авиамарш" - тут


------


Залишити свій коментар: