Перші кроки науковців Музею історичних коштовностей України в дослідженні колекції пам’яток єврейського золотарства пов’язані з Фаїною Сергіївною Петряковою, зокрема вивчення корони Тори з головної синагоги Поділля. Ерудована мистецтвознавчиня , відповідальна і дуже емоційна людина, бачила глибину пам’ятки, внутрішній і зовнішній зв`язок її декоративних деталей.
Ця корона, як і більшість церемоніальних предметів зібрання, має непросту історію. До двадцятих років двадцятого століття корону використовували як оздобу в обряді виносу та читання сувою Тори.
В результаті вилучення цінностей із синагог на підставі відомого декрету від 23 лютого 1922 року , корона, на щастя, не була переплавлена, і після довгих поневірянь банківськими сховищами Києва та Москви була передана до Всеукраїнського музею єврейської пролетарської культури імені Менделе Мойхер Сфорима, що був відкритий в Одесі у 1927 році. Разом з іншими цінностями корона була евакуйована до Москви, а після війни знову відправлена до Одеси. Оскільки Музею єврейської культури вже не існувало, корону було передано в Одеський археологічний музей, а в 1950-ті роки колекція Всеукраїнського музею єврейської культури була відправлена до Києва в Історичний музей (нині Національний музей історії України), а в 1964 році – в Музей історичних коштовностей України.
Експонат був відреставрований і в 1994 році
зайняв місце в вітрині №2 постійної експозиції
„Пам’ятки єврейського церемоніального мистецтва”
Музею історичних коштовностей України.
Корона складається з двох ярусів, пропорції їхньої висоти відрізняють цю корону від інших. Верхня частина здається, порівняно з іншими, замалою.
На нижньому ярусі пояс основи має великі випуклі овальні золочені накладні медальйони. Щити медальйонів окантовують гірлянди, а в центрі - зображення двоголового коронованого орла, зі скіпетром і державою в лапах, та серцем на грудях. Так само зображали міський герб Кам’янця-Подільського.
Пояс циліндра основи обрамлено, зверху та знизу, накладною стрічкою-кантом з вальцьованим орнаментом з листків і квіток. На золоченому полі циліндра між щитами-медальйонами є срібні накладки з прорізаним зображенням ведмедя: звір стоїть на задніх лапах в анфас, а передніми тримає гілля „дерева життя”.
В єврейській традиції дерево життя символізує мудрість, Тору. „Вона – дерево життя для тих, хто нею оволодіває, - і блаженні ті, хто її збереже!” (Притчі 3:18) .
Ведмідь поширений символ у слов’янському фольклорі і , можливо, був звідси запозичений. У єврейському варіанті це зображення, очевидно, пов’язане з символікою очікуваних месіанських часів. А, можливо, це відображення єврея, який шукає шлях до Тори.
Зображення ведмедя, в оточенні трьох рокалій, фланковане мініатюрними птахами з розпростертими крилами. Майстри Поділля любили зображати птахів, які в єврейській традиції є «найвидатніші співаки, що возносять хвалу Всевишньому». Птах з квіткою чи гілкою у дзьобі символізує душу, що потрапила до раю.
Головним елементом в декорі нижнього ярусу корони є зображення менори – храмового світильника. Орнаментальне зображення семисвічника має масивну основу з акантових листків. Від стовбура відходять шість розквітлих гілочок, на вершинах яких стилізовані свічні блюдця з пломінцями. Менора – буквально світильник – один з культових атрибутів скінії Храму.
Між семисвічниками золочений фон декоровано мотивами дерева життя: срібні ажурні накладки з зображенням вазона, на листатих і квітучих стеблах якого сидять птахи з розпростертими крильми.
Мотив дерева розроблений майстром у кількох варіантах. Різьблені та карбовані рокаліями, листям, квітами накладки оздоблюють шість дуг-стрічок корон обох ярусів. А верх маленької корони зроблено у вигляді восьмипелюсткової квітки з серцевинкою у формі плоду граната, що можна асоціювати з висловом : „Кожен іудей повинен бути сповнений добрими справами, як гранатове яблуко зернятами”.
Одним з найважливіших елементів в декорі корони є образ Скрижалей з десятьма заповідями. Скрижалі зберігалися у ковчезі в Святая Святих Храму, їх Мойсей отримав на горі Синай (Вихід 20:1-17).
Срібні золочені Скрижалі з вигравіруваними десятьма заповідями івритом, встановлені на півсферичному куполі корони. Купол карбовано зображеннями єдинорога, лева, птахів, змій.
Скрижалі фланкує пара левів. А вгорі над Скрижалями корона – коронуванням підкреслюють у мистецтві важливість будь-якого символу.
Перед Скрижалями дві срібні фігурки єдинорогів з детально гравірованими гривою та хвостом. Вони стоять дибки на задніх ногах, як циркові коні, а передніми тримають срібну золочену пластину півмісяця з гравірованим написом на івриті: „Ця корона належить Великій синагозі в Кам’янці”.
На думку Ф. Петрякової цей символічний ряд нагадує реальні образи, пов’язані з такою реалією як вхід до цирку. У ставленні майстра єврея до ритуального предмета втілилась його функціональна приналежність, а також переживання людиною-ювеліром оточуючого світу. Саме надзвичайне емоційне забарвлення створених образів вирізняє церемоніальне срібло Східної Європи, й особливо своєрідними є витвори майстрів Галичини, Волині, Поділля.
За Скрижалями на короні було ще дві ідентичні фігурки єдинорогів, які тримали дві срібні золочені руки (розкриті долоні), складені для благословення. Збереглася лише одна фігурка єдинорога й одна рука. Складені певним чином пальці долонь двох рук (биркат-коганім) нагадують про обряд когенів, що був складовою частиною богослужіння у Храмі.
Своєрідністю вирізняються фігурки левів, що фланкують Скрижалі на вершині корони. В середньовічному мистецтві левів часто зображали стоячими на задніх лапах по обидва боки від дерева життя або корони. В пізніші часи леви фланкують Скрижалі, що на думку деяких дослідників, може символізувати суворе дотримування Тори, дух та працю Творця.
В письменах мудреців лева порівнюють з праведниками, які є основою існування світу. Підтвердження думки знаходимо в біблійних сказаннях: „...праведник сильний та сміливий як лев”(Притчи 28:1) .
Корона Тори з Великої синагоги Кам’янця-Подільського – дивовижний зразок декоративно-прикладного мистецтва України середини ХІХ століття. На ній відсутні клейма, але на внутрішній поверхні є гравірований напис івритом, який свідчить про те, що корону зробив Реувен Аарон, син Самуїла, срібних справ майстер. Ювелір чудово знав традицію, про що красномовно говорить ряд зображень та їх композиційна побудова на витворі, і, безумовно, вправно володів багатьма техніками, про що свідчить якість виконання.
Корона Тори з Великої синагоги Кам’янця неординарний зразок серед пам’яток єврейського церемоніального мистецтва, вона не має аналогій і є для нас цілою енциклопедією символів іудаїзму.
За матеріалами МІКУ авторами яких є Т. Романовська та Т.Савченко
1 Надруковано у „Вістях” ВУЦВК від 17 березня 1922 року №62 у зібранні Узаконення України №11, 1922 р., с.183.
2 Святе письмо Старого та Нового Завіту. Притчи 3:18. - Українське Біблійне Товариство. – 1992.
3 Д.Гоберман. Еврейские надгробия на Украине. – М., 1993, с.28.
4 З приватної розмови.
5 Краткая еврейская энциклопедия. Т.1. – Иерусалим, 1994.
6 Ida Huberman. Living Symbols. – Massada, 1988.
7 Библия. Книга Притчей Соломоновых 28:1. – Лондон, 1992.
