Камянець-Подільський » Історія » Події минулого » Кам'янець-Подільський дім єврейської культури

Кам'янець-Подільський дім єврейської культури

  • 3 061
  • 0 0
    (Оцінок: 0)
без картинки
Кам'янець-Подільський дім єврейської культури

Будинок єврейської культури був створений для проведення культурно-масової роботи серед трудящих підприємств м. Кам`янця-Подільського, на яких працювало дуже багато євреїв. Це швейна і ткацька фабрики, різні артілі, що об`єднували колишніх ремісників. Точна дата створення Будинку єврейської культури невідома. Можливо, це 1930 чи 1931 рік.

Будинок єврейської культури або Єврейський клуб, як його ще називали, перебував у Старому місті, на вулиці Фурлейській, 15. Забудова цієї вулиці, на якій знаходилися також дві синагоги, не збереглася до нашого часу, оскільки була зруйнована в роки Великої Вітчизняної війни. Збереглося лише будинок однієї синагоги (Велика реміснича синагога). Штат співробітників Будинку культури складався з завідувача Будинком культури, завідувача бібліотекою і технічного працівника. Вони отримували відповідно 136 руб.40коп., 120 руб. і 45 руб.

У 1934 р. завідувачем Будинку культури був А. Лейбович, який незабаром звільнився з займаної посади у зв`язку з від`їздом з міста. У 1935 році завідувачем Будинком культури став М. А. Кутчер (в деяких документах - Кучер).

При Будинку культури існувала бібліотека (завідувач Маламуд Мойше). Книги для поповнення фонду бібліотеки в основному замовляли у видавництві "Дер Емес". Між Будинком культури та видавництвом був підписаний договір про купівлю-продаж літератури. Так, в 1934 році на придбання книг було виділено 600 рублів. В іншому архівному документі міститься інформація про купівлю для бібліотеки Будинку культури літератури і підручників на суму 1100 руб. 95 коп. У бібліотеці переважали книги на ідиш.

Загалом, на заробітну плату, бібліотеку та господарські потреби в 1934 році було виділено 6000 рублів. Оформлялася також підписка на газети і журнали.

Зберігся план роботи Будинку єврейської культури, який свідчить про те, що робота в клубі проводилася в дусі того часу: підготовка до святкування 1 Травня, доповіді про міжнародну обстановку, преміювання ударників праці, виступи драматичного гуртка з відповідним репертуаром, підготовка стінгазети, гасел. У 1934 році актуальною була тема виділення Біробіджана в самостійну єврейську область, у зв`язку з чим передбачалося читання доповідей. В1934 р., планувалося розширити бібліотеку, збільшити кількість книг не тільки єврейською мовою, а й російською та українською мовами. Планувалися пересувні виставки на виробництві, масові читання в клубі, виставки книг пролетарських письменників.

У клубі існувала кіноустановка, яку передбачалося привести в порядок, щоб залучати членів клубу на перегляд кінофільмів. У плани входило також пристрій радіоустановки.

Велике значення в ті часи надавали виступам культбригад. Вони повинні були обслуговувати хлібоздавачів на Кам`янецьких хлібозсипних пунктах, організовувати "культвилазки" на виробництва міста. Порушувалося також питання про організацію фізкультурного гуртка.

До релігійних єврейських свят готувалися доповіді на відповідні теми. Оскільки радянська влада проводила антирелігійну політику, то потрібно організовувати антирелігійні концерти, доповіді і т.д.

Збереглася програма культурно-масового вечора, проведеного в 1934 році:

1. Доповідь про автономної області Біробіджан.

2. "Дер блутігер штрайк" (п`єса на 1 дію).

3. "Ес феделт ніт" (комедія Ш. Алейхема на 1 дію).

4. Концерт пісні: "Дер трактор" Маркиша, "Еселе" - революційна пісня, "Дер балагуле" - народна пісня, "Геселе" - революційна пісня, "Ді ройте Молдавіе" - революційна пісня.

5. Танці, ігри, забави.

Зав. будинком культури Кучер

При Будинку культури існував драматичний гурток, організований в 1931 році. У роботі гуртка брали участь 14 людей, 8 чоловіків і 6 жінок, з них робітників-10, службовців-3, ударників -3, членів ВЛКСМ - 3, піонерів -1, безпартійних -10. Склад гуртка був молодіжним: 10 членів віком до 23 років.

Керівником гуртка був Мойсей Шльомович Маламуд, син кустаря, безпартійний робітник з початковою освітою. Він закінчив місячні курси керівник драмгуртка при інституті ім. Лисенко. Стаж керівництва мав з 1930 р. Пізніше керівником гуртка був Фішель Шапіро, а Маламуд став працювати зав. бібліотекою.

Зберігся репертуар драмгуртка з 1931 по 1934 рік.:

1. "Типи" (революційна сатира, твір лектора Заруддя)

2. "Блут" (твір Оршанського)

3. "Ботвин" (соч. Вевюрка)

4. "Гірш Лекерт" (соч. Кушнірова)

5. "Машінес Герангл (соч. Долгопольський)

6. "Вирок" (соч. Левітіна)

7. "Шер ун Айзен" (соч. Вельтмана)

8. "Культурна революція"

9. "Режим економії" (соч. колективу Київської студії "Ме-шілахес")

10. "Шимка Суфлер" (соч. колективу Київської студії "Ме-шілахес")

11. "Тев`є дер Мілхігер" (соч. Шолом-Алейхема)

12. "Луфі-парносес" (по Шолом-Алейхему)

13. "200.000" (соч. Ш. Алейхема)

14. "Старе і нове" (соч.Гарбера)

15. "Агелунгене операція" (соч. Кушнірова)

16. "У фабричному котлі" (соч. Боровика)

Крім п`єс, члени гуртка готували виступи до святкування 1 Травня і ін. Будинок єврейської культури підтримував зв`язок з підшефним єврейським колгоспом в Жванці. Під час збиральної кампанії туди виїжджав драматичний гурток і агітбригади.

Для постановок купувалися декорації і костюми. Але частіше і костюми, і інший реквізит брали напрокат, про що свідчить рахунок за їх доставку на вечір, який відбувся 5 червня 1934 року. Розписка про доставку костюмів для п`єси "Дер каторжник" свідчить, що вона була поставлена під час олімпіади, яка відбулася 25 квітня 1934р.

У 1932-35 рр. в Кам`янці-Подільському, як і у всій країні, закривали церкви, синагоги, молитовні будинки, національні школи, клуби і т.д. Часто звільнені приміщення використовувалися під склади зерносховища.

Будинок єврейської культури спочатку тільки тимчасово був використаний для зсипки зерна. У 1935 р. він був остаточно закритий. 13 липня 1935 колишній завідувач Будинком культури Кутчер М.А. передав на зберігання представнику Державного науково-історичного архіву матеріали ліквідованого єврейського клубу за 1934-35 роки.


Галина Осетрова. Штетл. - №3. - Хмельницький, 2003р. –с.96.

старший науковий співробітник національного історико-архітектурного заповідника "Кам`янець".


------

Прокоментуй Цей Пост:

Схожі Новини