Історія міста Кам`янець-Подільський
» » » Кам'янець-Подільський в 1917-1920 рр.

В історії Кам`янця-Подільського, яка налічує лише на основі писемних джерел майже шість з половиною століть, був короткий період, коли влада в місті змінювалася з калейдоскопічною швидкістю: тільки звикаєш до одного, а на порозі вже нова.

Звичайно ж, мова йде про чотирьох бурхливих роках початку 20 століття: 1917-й, 1918-й, 1919-й та 1920-й.

Кам`янець-Подільський, який у 1793 році увійшов до складу Російської імперії, зустрів 1917 рік у звичному статус губернського і повітового центру. Але події в столичному Петрограді, що почалися 23 лютого (8 березня за новим стилем) 1917 року, незабаром з усією силою торкнулися і долі міста над Смотричем. В історію ці події увійшли як Лютнева революція 1917 року.


* Сайт про місто Кам'янець-Подільський для найкращих його мешканців про історію та минуле.

 

Вступ до Кам'янець-Подільський підрозділів австрійської армії

Вступ до Кам`янець-Подільський підрозділів австрійської армії. Лютий 1918 року.

Революція почалася стихійними виступами робітників Петрограда 23 лютого 1917 року. Через два дні, 25 лютого, розпочалася загальнополітична страйк.
27 лютого, через два дні після початку, загальнополітичний страйк переріс у збройне повстання.

Одночасно 27 лютого виникли дві установи, які мали вирішальний вплив на подальший хід революції. З ініціативи депутатів Державної думи Російської імперії утворився тимчасовий комітет Державної думи на чолі з її головою Михайлом Родзянко. У той же день був створений Петроградська рада робітничих і солдатських депутатів (голова — меншовик Микола Чхеїдзе, заступники — трудовик Олександр Керенський і меншовик Матвій Скобелєв), яка звернулася до населення із закликом до боротьби за встановлення нової влади.
У ніч на 28 лютого тимчасовий комітет Державної думи заявив, що бере на себе організацію нової влади і до утворення Тимчасового уряду державне управління будуть здійснювати комісари з членів Держдуми.

2 березня тимчасовий комітет Державної думи направив у Ставку Верховного головнокомандувача Олександра Гучкова і Василя Шульгіна. Результатом поїздки стало зречення імператора Миколи II від престолу за себе і свого сина Олексія на користь молодшого брата Михайла. На наступний день останній відмовився прийняти владу і передав її в повному обсязі на період до скликання Установчих зборів Тимчасового уряду.

2 березня 1917 року був затверджений склад Тимчасового уряду.
Разом з ліквідацією монархії в Російській імперії хронологічно і завершилася Лютнева революція.

Уже 3 березня 1917 року в Кам`янці-Подільському під час засідання губернських земських зборів офіційно оголосили про зміну влади в Петрограді. Тоді ж крайової форум звернувся з відповідною заявою до населення губернії і направив телеграму Михайла Родзянка, в якій вітав «створення нового порядку управління Росією».

Звичайно, про революційні події в Петрограді кам`янчани дізналися ще до офіційного оголошення про зміну влади. Известия про петроградських подіях поширювали солдати-телеграфісти і залізничники. Революційно налаштована молодь і солдати запасних полків приступили до погрому приміщень жандармського управління, повітового поліцейського управління і його ділянок, зривали зі стін портрети імператора та імператриці, поширювали написані від руки листівки.

Як зазначено в десятитомної "Історії Української РСР", подекуди зміна органів царської влади була настільки мирної, що іноді мало курйозний характер.
Так, подільський губернатор Олександр Мякинін в 3 години дня 6 березня передав управління губернією заступнику голови губернської земської управи, про що був складений відповідний акт. І тільки через чотири дні, 10 березня, Тимчасовий уряд Росії офіційно звільнило Олександра Петровича, згідно з поданим проханням, від посади Подільського губернатора.


Український політичний і громадський діяч Віктор Приходько (1886-1982), який жив тоді в Кам`янці-Подільському, так писав про тих днях:
"Протягом п`ятдесяти років після революції 1917 року ми, старі, юні та молоді українці, пережили і перевидели цілий ряд революцій, катастроф, зривів — кривавих, менш кривавих і безкровних, але нічого подібного до того, що сталося з нами і що пережили ми, українці, після звістки про революцію 1917 року, в більш пізні часи вже ніколи не переживали!
Це був якийсь надзвичайний феєричний букет нечуваного щастя! Революція! Свобода! Свобода слова, свобода друку, свобода зборів, демократичний лад, республіка, вільні вибори в парламент, всеросійські установчі збори, земля і воля, восьмигодинний робочий день і т. д. і т. д.!..."


Тим часом у Києві утворилася Українська Центральна Рада — на початковому етапі, з березня 1917 року, представницький орган українських політичних, громадських, культурних і професійних організацій; з квітня 1917 року, після Всеукраїнського національного конгресу, взяла на себе функції вищого законодавчого органу в Україні, що координує розвиток українського національного руху, проголосила автономію України. Згодом Центральна рада проголосила, після Жовтневої революції 1917 року — Українську народну республіку, з федеративними зв`язками з Росією, а після розгону Установчих Зборів у Росії - державну самостійність України.
Крім Тимчасового уряду та Української Центральної Ради, була ще третя сила — більшовицька, яка впливала на хід подій.

На початку березня 1917 року на підприємствах Кам`янця відбулися робочі наради, на яких обрали представників до Ради робітничих депутатів. На першому її засіданні 12 березня був утворений виконавчий комітет. Солдати гарнізону обрали свою раду. У травні обидва ради об`єдналися. У раді робітничих і солдатських депутатів більшість належала російським меншовикам і есерам, але була більшовицька фракція, в яку входили друкарі Михайло Кушелєв, Григорій Голованівський-Барський, військовий лікар Микола Кост, а очолив фракцію колишній петроградська робочий-цинкограф Анатольев (його імені джерела не вказують).

Після перевороту, що стався 25 жовтня 1917 року в Петрограді, коли більшовики скинули Тимчасовий уряд, вони активізувалися і в Кам`янці-Подільському. Вже 1 листопада відбулося об`єднане засідання Ради робітничих і солдатських депутатів і військового революційного комітету 3-го Кавказького корпусу, на якому ухвалено встановити в місті радянську владу, головою виконкому Ради був обраний Михайло Кушелєв.

Як зазначив історик Ігор Данілов, якщо після Лютневої революції в місті встановилося фактичне тривладдя — Тимчасового уряду, Центральної Ради та більшовицьких ревкомів, то після Жовтневої революції воно змінилося двовладдям - більшовики і Центральна Рада. Але довго так тривати не могло. Ігор Данілов підрахував, що протягом 1918-1920 років влада в місті змінювалася 11 разів.



1. Більшовики. Січень-лютий 1918 р.
21 січня 1918 року владу в місті захопили більшовики, витіснивши з Кам`янця-Подільського всі органи Центральної Ради. 10 лютого побачив світ перший номер газети «Известия Кам`янець-Подільської Ради робітничих і солдатських депутатів».

Колишня будівля Подільської православної духовної консисторії


Колишня будівля Подільської православної духовної консисторії. З літа 1917 року тут розташовувався Рада робітничих і солдатських депутатів.
Фото 1940-1950-х років.

 


2. Центральна Рада, австрійські війська. Лютий-квітень 1918 р.
28 лютого 1918 року війська Центральної Ради знову оволоділи містом. Її представником у Кам`янці-Подільському став подільський губернський комісар Григорій Калістратович Степура (11 березня його на цьому посту змінив Володимир Самійлович Дудич). Разом з українським військом у місто, згідно з Брестським договором між УНР та Центральними державами і вступили австро-угорські військові підрозділи.

Вступ до Кам'янець-Подільський підрозділів австрійської армії.


Вступ до Кам`янець-Подільський підрозділів австрійської армії. Лютий 1918 року

Перебування австро-угорського окупаційного війська на території Поділля в період Української Центральної Ради важким тягарем лягло на плечі населення краю. Хоча окупанти, підтримавши багнетами українську владу і протидіючи революційно-радикальних проявів у суспільстві, стабілізували ситуацію, але їх свавілля викликало невдоволення як Центральної Ради, так і місцевого населення. Тому навесні 1918 року на Поділлі розгорнувся партизанський рух.

Український обоз рухається через Новий міст

Український обоз рухається через Новий міст. 1918 рік. Ліворуч і праворуч біля в`їзду на міст видно австрійські солдати.

3. Українська Держава. Травень-листопад 1918 р.

29 квітня 1918 року в Києві відбувся державний переворот: повалена Центральна Рада і гетьманом України був проголошений Павло Скоропадський. Незабаром гетьманська влада поширилася і на Кам`янець-Подільський. 19 травня подільським губернським старостою був призначений Сергій Кисельов.

відкриття 22 жовтня 1918 року Кам'янець-Подільського державного українського університету.

Важливою подією в цей період стало відкриття 22 жовтня 1918 року Кам`янець-Подільського державного українського університету.

4. Українська Народна Республіка (УНР). Листопад 1918 - квітень 1919 рр ..
15 листопада 1918 року в Білій Церкві, Симон Петлюра оголосив про початок повстання проти гетьмана, яке завершилося тим, що 14 грудня Павло Скоропадський зрікся влади. Почалася доба Директорії Української Народної Республіки.

У Кам`янці-Подільському влада УНР відновилася вже 18 листопада, подільським губернським комісаром призначили Григорія Степуру. Його попередник, губернський староста Сергій Кисельов, був заарештований, але невдовзі випущений на свободу.

2 лютого 1919 року Директорія і уряд УНР з Києва переїхали до Вінниці, а далі їх шлях проліг до Кам`янець-Подільський, який уперше, хоч і ненадовго, прийняв у себе державні інститути. Як записав міністр освіти УНР Іван Огієнко, 6 березня уряд евакуювався з Вінниці, Жмеринки прибутку 7-го, у Деражню — 8-го, до Ярмолинці — 10-го, а в Кам`янець-Подільський — 11 березня. Проте вже 28 березня уряд і чиновники з наказу голови Директорії почали евакуацію в Рівному, куди прибули 31 березня/

У лютому і березні в Кам`янці-Подільському разом із сім`єю жив колишній голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський.


5. Більшовики, Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР). Квітень - червень 1919 р.
17 квітня 1919 року Кам`янець-Подільський перейшов до більшовиків. 20 квітня були скликані перші легальні організаційні партійні збори, на яких був присутній член Реввійськради Української Червоної армії Володимир Затонський. Для кам`янчан він прочитав доповідь «Про поточний момент і завдання Радянської влади на Україні».

Раніше, з 1895 року, сім`я Затонських проживала в Кам`янці-Подільському, де з 1898 по 1906 роки Володимир навчався в місцевій гімназії. У 1905 році Затонський вступив в РСДРП і був прихильником меншовиків. Брав участь у Першій російській революції 1905-1907 рр. Після Лютневої революції Затонський порвав з меншовиками і перейшов на бік більшовиків — в березні вступив в РСДРП(б). У грудні 1917 року на 1-му Всеукраїнському з`їзді Рад Володимир Затонський був обраний уряд Української Народної Республіки Рад і очолив Секретаріат (Наркомат) освіти.

Володимир Петрович Затонський

Володимир Петрович Затонський


1 травня 1919 року побачив світ перший номер газети «Більшовик». 15 травня у місті введено робочий контроль на тютюновій і гільзовою фабриках.

Демонстрація трудящих Кам'янця-Подільського 1 травня 1919 року

Демонстрація трудящих Кам`янця-Подільського 1 травня 1919 року на Губернаторській площі (Вірменський ринок).

 

6. УНР. Червень-листопад 1919 р.
3 червня 1919 року Третя Стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням полковника Олександра Удовиченка, атакувавши більшовицькі частини під Кам`янцем-Подільським і розбивши їх, оволоділа містом.

По ряду причин Кам`янець-Подільський вирішено було зробити тимчасовою столицею УНР. Розпочався Кам`янецький період Директорії УНР (Кам`янко янецька доба УНР), який тривав майже півроку. 10 червня до Кам`янця-Подільського вперше прибув голова Директорії та головний отаман армії УНР Симон Петлюра. На наступний день в його честь місцева влада влаштували урочистий обід.

Ф. Швець, С. Петлюра, А. Макаренко

Керівники Директорії, уряду та армії УНР. Кам`янець-Подільський. Липень 1919 року.
На фото сидять: Ф. Швець, С. Петлюра, А. Макаренко. Стоять: адьютант Петлюри О. Доценко, начальник канцелярії М. Миронович, полковник Куликівський, сотник Осецький (брат Наказного отамана), генерал-квартирмейстер генштабу Шайбле, військовий міністр Ст. Петров, посильний Р. Швець, начальник Головної юридичної управи Армії УНР Е. Мошинський (?).

 

15-18 липня 1919 р. під натиском поляків Українська Галицька армія (УГА) та урядові структури Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) покинули свою територію і перейшли в Наддніпрянську Україну. Як і керівництво УНР, керівництво ЗУНР на чолі з диктатором Євгеном Петрушевичем розташувалося в Кам`янці-Подільському. Підрозділи УГА зосередилися в районі Нова Ушиця — Проскурів.

Парад військ УНР 31 липня 1919 року в честь військової місії Антанти.

Парад військ УНР 31 липня 1919 року в честь військової місії Антанти. Комісаріатська площа (Губернаторська, Вірменський ринок).

А.с Макаренко, Ф. Швець і С. Петлюра на ганку будинку резиденції Директорії

А.с Макаренко, Ф. Швець і С. Петлюра на ганку будинку резиденції Директорії УНР. Літо 1919 року.

Увечері 30 серпня 1919 року частинах об`єднаної української армії вдалося відвоювати у більшовиків Київ, але вже на наступний день довелося віддати його денікінцям, тому Кам`янець-Подільський і далі лишався тимчасовою столицею УНР.


7. Польські війська. Листопад 1919 - травень 1920 рр ..
16 листопада 1919 року уряд УНР залишили Кам`янець-Подільський, місто зайняли поляки. У місті головноуповноваженим уряду УНР залишився Іван Огієнко, з яким Симон Петлюра при від`їзді наказав: "Бережіть Україну, як зможете".


8. Польські війська УНР. Травень-липень 1920 р.
22 квітня у Варшаві керівники Міністерств закордонних справ УНР і Польщі Андрій Левицький і Ян Домбський підписали політичну конвенцію (Варшавський договір). Польща визнавала Директорію незалежної УНР на чолі з Головним отаманом Симоном Петлюрою верховною владою УНР. Однак за Польщею залишалися території Східної Галичини, Західної Волині, Холмщини, Підляшшя і Полісся. Через два дні у Варшаві представники військових міністерств УНР і Польщі підписали як інтегральну частину Варшавського договору військову конвенцію, яка розглядала технічну сторону військового польсько-українського співробітництва протягом спільного походу на Правобережну Україну проти більшовиків.

1 травня 1920 року в Кам`янець-Подільський прибув Симон Петлюра. Керівнику Польської Держави Юзефу Пілсудському він надіслав телеграму, в якій висловив «глибоку віру, що пролита обома арміями кров на полі боротьби за свободу і незалежність наших республік ще міцніше скріпить обидва народи в їх братерське співжиття». У відповідь Юзеф Пілсудський привітав Головного отамана військ УНР Симона Петлюру «у межах Вітчизни» і побажав «найкращих успіхів у переконанні, що розуміння між республіками... принесе славу і довгий добробут обох народів».

Зустріч Симона Петлюри на залізничному вокзалі в Кам'янці-Подільському

Зустріч Симона Петлюри на залізничному вокзалі в Кам`янці-Подільському 1 травня 1920 року.

 

5 травня у Вінниці губерниальный комісар Поділля Євген Колодяжний в наказі "До населення Поділля" сповістив, що край підпорядковується цивільним властям УНР, але в Кам`янецькому, Ушицком, Проскурівському та Летичівському повітах тимчасово залишається польська цивільна влада. 7 травня в Кам`янці-Подільському на засіданні Ради народних міністрів під головуванням Симона Петлюри розглянуто питання про переїзд 9-13 травня уряду та центральних державних установ у Вінницю.

Лише 8 липня 1920 р. у Кам`янці-Подільському військова і цивільна влада від поляків офіційно перейшла до уряду УНР.


9. УРСР. Липень-вересень 1920 р.
11 липня 1920 року Кам`янцем-Подільським третій раз за 3 роки заволоділи більшовики. 24 липня в місті проведено перший комуністичний суботник, а через тиждень — другий.


10. УНР. Вересень-листопад 1920 р.
У вересні 1920 року під час нового польсько-українського наступу армія УНР, розгромивши частини 14-ї радянської армії між Дністром і Збручем, звільнила Тернопіль і Проскурів. 19 вересня 1920 року українські війська в останній раз зайняли Кам`янець-Подільський. 29 вересня Кам`янець-Подільський національний рада почав видавати у місті щоденну українську громадську, політичну та літературну газету «Слово». З 11 листопада в місті засідав уряд УНР. Відбулося п`ять засідань, останнє — 14 листопада в шість годин вечора. На ньому прийнято рішення про евакуацію уряду та державних установ почати в ніч з 14 на 15 листопада в напрямку Лянцкорунь (зараз Зарічанка), Чемерівці, Сатанів.

 

11. УРСР.
16 листопада 1920 року у Кам`янці-Подільському надовго встановлена радянська влада: в місто увійшли частини 41-ї стрілецької дивізії, якою командував латиш Жан Зомберг. Опівдні в місто увійшла кінна розвідка дивізії, а ввечері основні сили з`єднання. У перші дні наказом по дивізії в місті створено волосний революційний комітет, головою якого став Шаулко, і повітовий комітет КП(б)У, секретарем якого став 21-річний Володимир Сазанський.

Збір мобілізованих в РСЧА на одній з Кам'янця-Подільського

Збір мобілізованих в РСЧА на одній з Кам`янця-Подільського. Початок 1920-х років.


Джерело: Будзей О. "Тривладдя, двовладдя та 11 поворотів"

Кам`янець-Подільський в роки революцій та Громадянської війни 1917-1920 рр.


------

Коментарі (0)

Залишити свій коментар:
Вітаю! Гадаю Ви знайдете тут необхідну для себе інформацію. Успіхів.
Свічки оптом Гіди та екскурсії місто Кам’янець-Подільський Створення та СЕО просування сайтів
Організація весілля в Кам'янці-Подільському Сувеніри з кераміки
Ціни на продукти: Станом на 27 січня 2018р.
110 грн. 38 грн. 14 грн. 35 грн. 80 грн. 45 грн. 20 грн. ➥ усі ціни
Державні свята:
1вересня
День знань
6вересня
День підприємця
7вересня
День військового розвідника
12вересня
День фізичної культури та спорту
12вересня
День українського кіно
13вересня
День танкіста
16вересня
День HR-менеджера
21вересня
День Миру
27вересня
День вихователя
Українські анекдоти:
Заберіть мене у воєнкомат
***

-Альо, то воєнкомат ? -Так . -А ви можете мене забрати тепер в армію? -Можемо, де ви знаходитеся? -Я в тюрмі

Читати в туалеті
***

Петро так звик читати в туалеті, що випадково обісрався в бібліотеці.

Українські анекдоти