Історія міста Кам`янець-Подільський
» » » Аеропорт в Кам'янці-Подільському

Нi для кого з кам`янчан не є секретом, що у Кам`янці був аеродром, проте, мало хто з мiстян знає, що подiльська земля виховала свого повiтряного аса - Болеслава Орлiнського. Але мова зараз піде лише про аеродром.


* Сайт про місто Кам'янець-Подільський для найкращих його мешканців про історію та минуле.

 

В червні - листопаді 1919 р., Кам`янець-Подільський був тимчасовою столицею Української Народної Республіки. Тож не дивно, що від літа 1919 р. місто над Смотричем стало головною базою української авіації. Звідси за урядовими дорученнями виконувалися міжнародні кур`єрські польоти до Румунії, Австрії та Німеччини.

У листопаді 1919 р. Кам’янець-Подільський був єдиним острівком, де ще розміщувалися різні державні інституції та рештки військових частин, в тому числі і аеродром Української Народної Республіки. Дієва армія УНР відступила в район містечок Аюбар і Чуднів (нині — Житомирська область), і майже цілком утратила зв’язок із Кам’янцем-Подільським. У місті незабаром з’явилася невелика польська залога, але червоні та білі, виснажені боротьбою одні з одними, не вступали у сутички з польськими та українськими частинами.

За таких умов, щоб розібратись зі станом справ і визначитися з подальшими діями, було скликано нараду всіх військовослужбовців української авіації. Начальник управи Повітряного флоту Віктор Павленко, командир 1-го Запорізького авіаційного загону Олександр Жаховський, скарбник Петро Білон та деякі інші радили залишитись у Кам’янці-Подільському та чекати на розв’язку ситуації. Інспектор авіації УНР Олександр Єгоров, колишні командири бойових авіаційних загонів Сергій Федорів, Митрофан Богомолов тощо агітували за те, аби вирушити на Південь України і влитися до складу авіаційних підрозділів Галицької армії. Не дійшовши згоди, В. Павленко, О. Жаховський та їх прихильники зостались у місті, а О. Єгоров і решта попрямували до Одеси.

Маючи на руках чималу суму грошей, П. Білон тривалий час видавав платню всім військовослужбовцям Повітряного флоту УНР, які залишились у Кам’янці-Подільському. Тим часом Головний Отаман УНР Симон Петлюра провадив у Польщі переговори про мир і спільні військові дії. 26 квітня 1920 р. було підписано Варшавську мирну угоду, за якою, насамперед, передбачалася допомога поляків у формуванні Армії УНР і зокрема Повітряного флоту.

Особливе значення мав повітряний зв`язок із Німеччиною. Адже там, зокрема, друкували українські гроші, які привозили до Кам`янця-Подільського на літаках. Було створено справжній повітряний міст, що зв`язав Кам`янець із Берліном, Віднем, Бреслау (нині польське місто Вроцлав).

Які ж літаки забезпечували зв`язок Кам`янця-Подільського з найвідомішими містами Європи? Це були німецькі літаки товариства "Люфтредерай": 9 демілітаризованих важких бомбардувальників, зокрема три найбільші у той час у світі п`ятимоторні "Штаакен" R.XIV.

Звичайно, найбільшу цікавість до літаків, що прилітали в наше місто, виявили кам`янецькі хлопчаки. Серед них був і десятирічний Володя БЄЛЯЄВ, який через 17 років у першій частині поділився з читачами спогадами про ті дні (розділ "Вільний урок", переклад українською Діодора БОБИРЯ):

"Минулого тижня зовсім низько над містом, важко буркотячи, пролетів великий двомоторний німецький аероплан. Увесь сірий, блискучий, з чорними хрестами на широких крилах, він з`явився на небі зовсім несподівано і, описавши два коли над Старою фортецею, опустився на зелений луг за містом, біля свічкового заводу".

Де ж приземлився літак? Як відомо, свічковий завод Подільської єпархії розташовувався на Підзамчі. Отже, влітку 1919 р. Підзамче стало першим кам`янецьким аеропортом, причому - відразу міжнародним.

<!--MBegin:https://k-p.net.ua/uploads/posts/1437499590_litaku.gif||Літак &laquo;Цепелін стаакен&raquo; R. XIV німецького капітана Кліпермана в Камянці-->Літак &laquo;Цепелін стаакен&raquo; R. XIV німецького капітана Кліпермана в КамянціЛітак &laquo;Цепелін стаакен&raquo; R. XIV німецького капітана Кліпермана в Камянці <!--MEnd-->

Літак «Цепелін стаакен» R. XIV німецького капітана Кліпермана в оточенні військовослужбовців 1-го Запорізького авіаційного загону.

Кам`янець-Подільський. Серпня 1919
(Приватна колекція). У кабіні літака сидять в.о. командувача авіацією УНР Олександр Єгоров та начальник господарської частини Іван Молоко. Поруч з ними стоїть (у пілотці) командир 1-го Запорізького авіазагону Олександр Жаховський

Відомо, що до Кам`янця-Подільського прилітав Микола ПОРШ, який у 1919-1920 рр. був послом Української Народної Республіки в Німеччині. "Разом із Поршем на аероплані прилетіли німецькі інженери, - пише в трилогії Володимир Бєляєв. - Вони привезли Петлюрі з Берліна віддруковані там петлюрівські гроші й повинні були допомогти йому друкувати такі ж гроші тут, у грошовій експедиції, яку недавно відкрили в будинку духовної семінарії".

Болеслав Орлiнський. Кадри з фільму - Вище небаБолеслав Орлiнський. Кадри з фільму - Вище неба

Болеслав Орлiнський. Кадри з фільму - Вище неба

Звичайно, не всі польоти завершувалися успішно. Так, 4 серпня 1919 р. на шляху з Бреслау до Кам`янця-Подільського в авіакатастрофі над Сілезією, поблизу Ратибора, загинули полковник Української Галицької Армії Дмитро ВІТОВСЬКИЙ та його ад`ютант Михайло ЧУЧМАН. Літак, в якому вони летіли, уряд УНР зафрахтував у Німеччини для перевезення грошей, друкованих у Бреслау, до Кам`янця-Подільського.

 ЧЕРЕЗ 34 РОКИ - КАМ`ЯНКА

 Знову приймати та відправляти літаки Кам`янець став тільки на початку 1950-х рр. Аеродром розташовувався неподалік від залізничного вокзалу - в с. Кам`янка (до 7 березня 1946 р. - Мукша-Боришковецька).

Колектив новоствореного аеропорту був зовсім крихітним - начальник, радист і радіотехнік. Першим начальником Кам`янець-Подільського аеропорту був Степан Павлович ГОРОШКО, першим радистом - Микола Пилипович ГАВРИЛЮК.

А історія створення Кам`янець-Подільського аеропорту така. 98-й авіазагін цивільного повітряного флоту, що базувався в Чернівцях, надумав розширити зону обслуговування. Тож 1953 р. було запроваджено авіарейс Чернівці - Кам`янець-Подільський (згодом - із проміжною посадкою в Хотині). Обслуговував новий рейс літак ПО-2, створений ще 1928 р. авіаконструктором Миколою ПОЛІКАРПОВИМ як навчальний літак У-2 (у різних модифікаціях випускався великими серіями до 1953 р., а під час війни використовувався як легкий нічний бомбардувальник). Пасажири в цей літак залазили через крило. Потім з`явився ЯК-12, розрахований уже на чотири пасажири, котрі, як і в ПО-2, потрапляли в літак через крило.

Після ПО-2 і ЯК-12 поява в нашому аеропорту АН-2 виглядала як прихід Гуллівера в країну ліліпутів. Цей літак надовго став основним на повітряних трасах, що зв`язали Кам`янець із багатьма містами України. Тож розповімо детальніше про цього повітряного трудівника. АН-2 - багатоцільовий літак, що започаткував велике сімейство машин цього типу, створених під керівництвом Олега АНТОНОВА. Перший політ відбувся 31 серпня 1947 р. Випробування АН-2 на полях Київської області справило велике враження на працівників сільського господарства, і за клопотанням Микити ХРУЩОВА від 1949 р. розпочато його серійне виробництво на Київському авіаційному заводі. На АН-2 встановлено поршневий двигун потужністю 1000 кінських сил. Крейсерська швидкість - 180 км/год. Кількість пасажирів - 12. Дальність польоту за максимального навантаження (1,5 т) - 420 км. 1956 р. на Виставці досягнень народного господарства в Москві АН-2 отримав золоту медаль та диплом першого ступеня. Всього на заводах СРСР, Польщі, Китаю виготовлено понад 15 тисяч літаків АН-2 у 18 модифікаціях (на колесах, лижах, поплавках) - транспортних, пасажирських, сільськогосподарських, для гасіння лісових пожеж тощо. У Китаї його виробництво триває й нині. АН-2 обслуговував понад 2300 авіаліній і мав славу надійного літака у всіх країнах, де був у експлуатації. Набув 40 "професій". Експортувався до 28 країн світу. Його особливістю є простота, висока надійність і можливість експлуатації з ґрунтових майданчиків завдовжки 500 м.

15 травня 1962 р., під час переходу із зимового на літній графік, серед літаків, що обслуговували кам`янчан, з`явився чеський Л-200 "Морава". Як і АН-2, він був 12-місним. "Морава" доставляла пасажирів в Одесу, Сімферополь, Херсон. Правда, коли закуплені Л-200 вичерпали свій ресурс, новими їх не замінили, тож "Морава" поступово зникла з кам`янецьких повітряних трас.

Літній сезон 1964 р., що теж розпочався 15 травня, подарував кам`янчанам ще один приємний сюрприз: відкрився регулярний рух комфортабельних літаків за маршрутом Кам`янець-Подільський - Київ. 15 травня 1969 р., коли розпочався черговий літній сезон, число рейсів на Київ зросло до шести. Зокрема, з`явився рейс на 24-місному ЛІ-2 (це літак 1930-х років, збудований за американською ліцензією на літак фірми Дуглас ДС-3). Правда, як і "Морава", ЛІ-2 незабаром теж зійшов з арени.

Політ до Києва тривав дві години і обходився пасажиру в 10 рублів (після подорожчання зріс до 13 рублів). Витративши 2 рублі, за 25 хвилин можна було добратися у Чернівці (1970 р. на Чернівці було аж 9 рейсів). Вдвічі більше часу й грошей "з`їдав" політ у Вінницю. А ще з Кам`янця-Подільського у різний час були прямі рейси у Львів, Рівне, Житомир, Івано-Франківськ, Тернопіль, Кіровоград, Луцьк, Миколаїв, Кишинів, Бєльці та деякі інші міста, у ближні Хмельницький, Нову Ушицю, Чемерівці.

Кам`янець-Подільський аеропорт забезпечував перевезення не тільки пасажирів, але й вантажів. Для прикладу, за червень і 10 днів липня 1962 р. аеропорт прийняв понад 30 тонн вантажів, що прибули на адресу електромеханічного, приладобудівного, кабельного заводів та інших підприємств міста, відправив понад 10 тонн вантажів. Продукцію наших фабрик і заводів одержали повітряним шляхом Алма-Ата, Ташкент, Ленінград, Таллін, Хабаровськ, Іркутськ, Кутаїсі, Ростов-на-Дону та багато інших міст.

Кам`янець-Подільський аеропорт приймав і відправляв вертольоти - МІ-2, МІ-4, МІ-8. Забезпечував аеропорт і санітарні рейси - доставляв хворих у Хмельницький, Київ.

Оскільки вокзали - своєрідна візитна картка міста, то 1967 р. було збудовано нові аеро- і автовокзали зі скла, з`єднаного при допомозі легкого металевого каркасу. Правда, ввести їх у експлуатацію "до 50-річчя Великого Жовтня" не вдалося (занадто багато до ювілею запланували), зате наступного року нові вокзали стали приймати пасажирів.

1960 р. аеропорт очолив 40-річний Михайло ЕПШТЕЙН. У грізні роки війни Михайло Семенович захищав небо Заполяр`я, пройшов славний шлях від рядового пілота до підполковника, старшого штурмана винищувального авіаційного полку. Після війни він продовжив службу у військовій авіації, аж доки не підпав під хрущовське скорочення армії. Чверть віку очолював Михайло Епштейн Кам`янець-Подільський аеропорт.

Останнім начальником аеропорту був Володимир КУНДИС, який закінчив Ленінградську академію цивільної авіації, працював у Кам`янець-Подільському аеропорту диспетчером. Сьогодні Володимир Михайлович - священик.

Аеропорт в Кам039;янці в 90-ті рокиАеропорт в Кам`янці в 90-ті роки

Аеропорт в Кам`янці в 90-ті роки

ТРЕТЯ СПРОБА?

1990 р. кам`янчани довідалися про плани перенести аеропорт із Кам`янки під Колибаївку. Нове льотне поле завдовжки 1800 м і завширшки 200 м дозволило би приймати літаки типу АН-24 (на 50 місць), ЯК-40 (на 24 місця) та інші. Ці комфортабельні машини виконували би прямі рейси на Москву, Київ, Сімферополь, Харків, Одесу, Донецьк... В побудові аеропорту зацікавлені були й підприємства міста, адже чимало з них отримували комплектуючі на аеропорт Бориспіль, а до нього ж - не рукою подати.

На жаль, плани не здійснилися. Спочатку колгосп імені Дзержинського, в розпорядженні якого перебувала земля, потрібна новому аеропорту, ніяк не хотів її виділяти. А потім у суспільстві закрутилося таке, що й аеродром на Кам`янці зовсім занепав. Квитки стали настільки дорогі, що пасажири віддавали перевагу поїзду, а не літаку. Довелося обмежитися тільки перевезенням вантажів, здавати в оренду приміщення аеропорту (зокрема, митникам). Дійшло до того, що у певні години на аеродромі за гроші випасалася череда місцевого радгоспу...

1995 р. було закрито диспетчерську службу - і аеропорт практично припинив існування. Правда, досі тут працюють метеослужба, приводна радіостанція. Але немає головного - літаки не сідають і не піднімаються в повітря.

Втім, не будемо нашу розповідь завершувати на сумній ноті. Адже Кам`янець-Подільський усе гучніше заявляє про себе як про туристичний центр. А чи може солідний центр туризму обходитися без аеропорту? Тож віриться, що спливе ще трохи часу - і в небі над Кам`янцем знову загуркотять літаки, доставляючи в перлину Поділля як українських, так і зарубіжних туристів.

 Будзей Олег. Подолянин. - 2006. - 7 квітня. - С. 3.

Весною 2015 році аеродром відновив свою діяльність request 

 `Аеропорт


------

Коментарі (0)

Залишити свій коментар:
Вітаю! Гадаю Ви знайдете тут необхідну для себе інформацію. Успіхів.
Свічки оптом Гіди та екскурсії місто Кам’янець-Подільський Створення та СЕО просування сайтів
Організація весілля в Кам'янці-Подільському Сувеніри з кераміки
Ціни на продукти: Станом на 27 січня 2018р.
110 грн. 38 грн. 14 грн. 35 грн. 80 грн. 45 грн. 20 грн. ➥ усі ціни
Державні свята:
1вересня
День знань
6вересня
День підприємця
7вересня
День військового розвідника
12вересня
День фізичної культури та спорту
12вересня
День українського кіно
13вересня
День танкіста
16вересня
День HR-менеджера
21вересня
День Миру
27вересня
День вихователя
Українські анекдоти:
Заберіть мене у воєнкомат
***

-Альо, то воєнкомат ? -Так . -А ви можете мене забрати тепер в армію? -Можемо, де ви знаходитеся? -Я в тюрмі

Читати в туалеті
***

Петро так звик читати в туалеті, що випадково обісрався в бібліотеці.

Українські анекдоти