Камянець-Подільський » Історія » Події минулого » Мапи Кам'янця-Подільського

Мапи Кам'янця-Подільського

  • 5 092
  • 0 0
    (Оцінок: 0)
без картинки
Мапи Кам'янця-Подільського

Підбірка мап Кам`янця-Подільського.

 fellow  Деякі мапи видно лише зареєстрованим козакам...

А тут сучасні мапи міста

 

 

Завантажити Каталог старих карт Кам'янця-Подільського

Гравюра Кипріяна Томашевича

 1672 р.

Автор гравюри Кипріян Томашевич мешкав у будинку поблизу Польського ринку. Певний час обіймав посаду райці у польському магістраті, а з 1671 року був обраний війтом. Під час облоги міста турками керував обороною замку. Коли турки захопили Кам`янець, він залишив його і переїхав до Кракова, де й була виготовлена відома гравюра на кошти краківського біскупа Андрія Тржебицького.

Саме цьому священикові як патріоту, що на власні кошти сформував і направив до Кам`янця військовий загін для боротьби з турецькими завойовниками, присвятив свій витвір мистецтва К. Томашевич. План Томашевича не має зазначеної дати, його зазвичай датують 1672 р. - роком здобуття Кам`янця турками.

Гравюра має розмір 42 х 31,5 см. На передньому плані накреслено вали та будови замку - башти й мури, а далі - місто з будинками, вулицями, майданами та річкою, що навколо оперізує місто. З гравюри постає перед нами забудоване середньовічне місто, чисельність жителів якого складала близько 9 тис. осіб. Міська забудова нараховувала 645 будинків, серед них палаци, резиденції, доми, дворики, халупки, що тіснилися одне біля одного.

Опис Сицинського до гравюри: (щоб не було помилок у перекладі подаю мовою оригіналу)

В каком виде заняли город турки, может показать нам план Каменца 1672 г., составленный местным жителем Киприаном Томашевичем вскоре после занятия города турками; этот план в том же 1672 году был издан краковским римско-католическим епископом Андреем. Тржебицким, известным патриотом, который перед турецким нашествием на свои средства снарядил полк для защиты Каменца. Из этого перспективного плана видно, что в то время Каменец был довольно густо застроен, в нем было до 800 домов, 24 христианских храма, в том числе 12 православных, 9 католических и 3 армянских. Многие из этих храмов были или разрушены во время штурма в августе 1672 г. или разобраны затем при турецком господстве. Через 27 лет город был оставлен турками в жалком положении, о чем буде сказано ниже.

В виду важности плана 1672 года для топографии Каменца XVII в. опишем этот документ и укажем сделанные на нём надписи. В левом верхнем углу плана изображен герб Подольского воеводства: солнце в лучах с надписью: «Palatinatus Podoliae arma» (оплот Подольского воеводства). Герб, окружен тремя изображениями, заимствованными из печатей трех каменецкие ратуш, или магистратов: направо печать русского магистрата, с изображением православного святителя, как кажется - св. Николая чудотворца, с надписью вокруг него: «Права русского Каменца-Подол.;» в левой стороне печать польского магистрата, с изображением. св. Георгия на коне и с надписью вокруг: «Civitatis Camenecen. in Podolia» (города Каменца в Подолии); внизу печать армянского магистрата, с изображением овна и армянскою надписью. В правом нижнем углу плана изображен герб епископа Тржебицкаго — лебедь, и под ним надпись латинская: «Когда Каменцу угрожала величавшая опасность, приходить на помощь тржебицианский лебедь, укрепляет крепкие стены своими первосвященническими знаменами, и божественное дело ведется священным Марсом; о, если бы у всех был такой храбрый дух, то Каменец не страдал бы в неволе. —Пресветлейшему великому и достопочтеннейшему господину Андрею Тржебицкому, по благодати Божией и апостольского престола, епископу краковскому, князю северскому, великому господину и почтеннейшему благодетелю, нижайший Киприан Томашевич — Составил сие по привилегии его королевского величества.

В левом нижнем углу находится латинская надпись следующего содержания: «Каменец, город Подолии, чудесным искусством природы стоящий на высокой скале, наподобие горы, отделенной глубокой, но приятной долиной и рекой, и окруженный отовсюду неприступными утесами; построен Константином и Георгием Кориатовичами, князьями подольскими, почти за 300 лет по смерти их присоединён к Польскому государству; ст. самого начала был населен русскими, затем поляками и немцами (германцами) и наконец, армянами. Такое разнообразие в нравах и языке жителей поселило в князьях недоверчивость, и они, опасаясь, чтобы жители, полагаясь на природное укрепление города, не взбунтовались, построили на противоположной стороне оного, в предосторожность от очевидной опасности, два замка — старый и новый. Но эти замки, не имея достаточного гарнизона, не могли противостоять силе турок и таким образом, вместе с городом, сдались, и турки вошли (в город) 29 августа (по нов. ст.) 1672 года».

Под этой надписью находится объяснение знаков. Здесь обозначены следующие пункты города и замка:

(А) Замок новый
(В) Замок старый
(С) Городское укрепление
(D) Ворота Польские
(Е) Ворота Русские
(F) Ратуша и рынок польский
(G) Ратуша и рынок армянский

Дальше указываются храмы католические, русские и армянские, а именно:

(Н) Кафедральный костёл свв. ап. Петра и Павла, ныне (т. е. в 1672 г.) мечеть султана, в которую он имел торжественный въезд 3 сентября.
(К) Костел св. Николая кляштора отцев проповедников (доминикан), ныне мечеть султанши
(L) Кляштор отцев францискан
(М) Коллегия отцев иезуитов, ныне султанская конюшня
(N) Кляштор отцев кармелитов босых
(О) Костел св. Екатерины с больницей, ныне конюшня
(Р) Костел св. Михаила кляштора доминиканок, ныне казармы янычар, занимающих караул при Русских воротах
(Q) Больница св. Лазаря
(R ) Церковь свв. Петра и Павла, прежде русская, а ныне отданная католиками для отправления богослужения
(S) Костел св. Станислава в старом замке, ныне мечеть
(G) Армянская церковь св. Николая
(Т) Армянская церковь Пресвятой Девы Марии
(V) Дом, назначенный армянам, для отправления их, богослужения
(X) Церковь русская пресв. Троицы, ныне мечеть Мустафы-паши, султанова секретаря
(V) Церковь русская св. Іоанна, ныне мечеть верховного визиря
(Z) Церковь русская Вознесения Господня
(2) Церковь русская св. Николая
(3) Церковь русская пресв. Девы Марии
(4) Церковь русская св. Архангела Михаила
(5) Церковь русская Спасителя в долине
(6) Церковь русская св. Онуфрия в долине
(7) Церковь русская Рождества Христова в долине
(8) Церковь русская Рождества Христова на Карвасарах
(9) Сгоревшая церковь св. Георгия, ныне только пустое место

Затем указываются другие строения в городе и укрепления в замке:

(10) Мельница польская
(12) Мельница русская
(13) Мельница армянская
(14) Мельница для делания пороха, попросту пороховня
(15) Пивоварня
(16) Баня

(17) Башня огромных размеров короля Стефана, называемая Crenarium (зубчатая)
(18) Башня на углу старого замка, разрушенная турками подложенным порохом и вскоре возобновленная
(19) Остатки башни, разрушенной порохом в ней хранившимся и нечаянно зажжённым продавцами овощей, бывшими в старом замке, при этом случае погибло народа и воинов более 600 человек, что случилось накануне вторжения турок, по закате солнца
(20) Возвышенность скалы, окружающей гору, на которой стоит город
(21) Крутизна противоположной скалы, возвышающейся над долиной и окружающей город от одних ворот до других
(22) Обрывы скалы, исправленные искусственно
(23) Мост, соединяющий город со старым замком
(24) Канал под мостом крепостным, соединяющий реку с обоих концов
(25) Вход турок в ров нового замка
(знак стрелочки) Направление вырытых турками подземных подходов к новому замку.

 

Французькі плани Старого міста та фортеці 1691 року

 1691 р.

 На відміну від плану Томашевича Французькі плани (випущені в Європі на основі гравюри Томашевича)  серйозно спотворені, тому завжди показують не сам план, а його дзеркальний відбиток.

 Плани 1691 і навіть план початку 18 століття показують одну і ту ж картину Кам`янця станом на 1672, хоча турки там внесли вже багатенько змін.

Мабуть сам факт трагічної передісторії появи вихідного плану для більш пізніх картографів був не дуже важливий, їм просто потрібен був план польського міста. Напевно, з цієї причини з планів зникли численні помітки Томашевича, адресовані скоріше безпосередньо полякам, ніж всьому світу.

 

План 1691 року

План 1693 року

 Пізніше в Нідерландах ця копія була видана в 1726 році.

 

Мідерит Якуба Рубейса 1684 року

 1684 р.

Його ще називають «римським», авторства Джованні Джакомо Россі (підписувався під псевдонімом Йоганн Якуб Рубейс – 1649/1650 – 1691 рр.).

Умілий гравер і кваліфікований видавець історичних та мистецьких планів і видів міст, Д.Россі керував гравернею при «Храмі св. Марії» у Римі, де і побачив світ малюнок Кам’янця. Він вже неодноразово публікувався, однак найбільш кваліфіковану характеристику отримав від Ю. Сіцінського: «Примірник цього пляну (на міді)розміром 38,5х54,5, а значить він більший від плана Томашевича, накреслений також перспективно із заходу, але не так докладно й правдиво. Замок накреслено досить виразно з банітами, стінами, брамами і навіть гарматами на валах та з людьми, а в місті тільки заштриховано вулиці та квартали, а будинки не вимальовано; тільки фортифікації і брами, й башти накреслено в перспективі виразно.

Але загальна фігура того міста не зовсім відповідає дійсності в натурі: виспу міську накреслено у формі приблизного круга, а в дійсності ця виспа має форму овалу, розтягнутого від півночі до півдня. Креслив його (плян) очевидець, не добре знайомий з місцевістю». Досить близьким до римського в 1684 р. з’явився і у Варшаві рукописний малюнок Кам’янця анонімного автора. 

Найкращу оцінку та опис Римського плану давць Ю. Сіцінський:

 "Примірник цього пляну (на міді) розміром 38,5х54,5, а значить він більший від плана Томашевича, накреслений також перспективно із заходу, але не так докладно й правдиво. Замок накреслено досить виразно з банітами, стінами, брамами і навіть гарматами на валах та з людьми, а в місті тільки заштриховано вулиці та квартали, а будинки не вимальовано; тільки фортифікації і брами, й башти накреслено в перспективі виразно. Але загальна фігура того міста не зовсім відповідає дійсності в натурі: виспу міську накреслено у формі приблизного круга, а в дійсності ця виспа має форму овалу, розтягнутого від півночі до півдня. Креслив його (плян) очевидець, не добре знайомий з місцевістю”

[Сіцінський Ю. Нариси з історичної топографії міста Кам’янця-Подільського та його округи. – Кам’янець на Поділлю, 1994. – С. 41.] 

 Примірник цього плану зберегаеться в Вінницькій філії Всенародної бібліотеки У. А. Н. Хто склав цей план, де його надруковано і коли, видно з такого напису внизу:

Jo. Iacobus de Rubeis formis Romae ad templum S. Maria de Pace cum privilegio su — mi Pontifici die XX Julii MDCLXXXIV.

 Угорі на плані вміщено таке присвячення:

Serenissimo Iacobo Poloniae Principi magnarum Virtutum Patris Regis invictissimi imitatori studiosissimo.

Це посвята старшому синові короля Яна Собєського Якобу, що брав участь у походах батька, особливо в боротьбі з турками за Кам`янець. Р. 1687 Якоб Собеський, з доручення батька, підступив з польським військом до Кам`янця і обстріляв з гармат його, але добути його не зміг. Може план 1684 р. був польським воякам за орієнтійний провідник.

 

Невідома карта Кам`янця-Подільського 1672-1699 року

 1672-1699 р.

На карті позначені військові укріплення церкви шлюзи та мости міста. І напевне єдине зображення прототипу Новопланівського моста.

 

1842 року з`явився перший проектний план східної частини міста.

Потім був складений ще один, датований 1861 роком. За цими планами у східній частині міста вулиці та площі створили мережу прямокутних кварталів. З введенням у 1874 році Новопланівського мосту поступово здійснювалася забудова.

 

1884 року складено новий план Кам`янця-Подільського. Але вже не проектний, а генеральний.

Він зафіксував все, що з`явилося у місті останнім часом, і намітив розширення на схід. При реалізації його будівельники враховували своєрідний рельєф міста. І хоча східній частині Кам`янця-Подільського властиве нове прямокутне планування, композиція його, як і раніше, зводилася до соборних, адміністративних і торгових площ.

 

Плани забудови 1905 і 1907 років відтворюють розміщення семи площ Нового плану (так тоді називалася східна частина міста). Зокрема, Великої торгової площі з основною спорудою - собором Олександра Невського, який споруджено у 1893 році. Його оточували Маріїнська жіноча гімназія (нині середня школа № 8), міська дума (будівельний технікум), житлові двоповерхові будинки по вулиці Олександрівській . Собор до нашого часу не зберігся, а громадський центр залишився незмінним. 


Якщо хтось має план 1905 -1907 року надсилайте на пошту:kampot2009@gmail.com

 

 

 Матеріали взято з цих ресурсів:

https://relicfinder.info/

https://forum.zamki-kreposti.com.ua/

Завантажити каталог мап


------

Прокоментуй Цей Пост:

Схожі Новини